Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2002/7
Файл: rks_2002_7_17.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2003/8
Файл: rks_2003_8_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровіна, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2003/8
Файл: rks_2003_8_6.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_14.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/15
Кл.слова (ненормированные):
кодикологія, рукописна книга, російські літописи, російська історична повість, російська історія XVI ст., історія Казані, Іван Грозний.. codicology, manuscript, Russian historical chronicle, Russian historical story, Russian history of the XVI century, history of Kazan, Ivan the Terrible.
Аннотация: Висвітлено основні характеристики історико-публіцистичної повісті XVI ст. «Казанський літописець», надано детальний кодикологічний опис рукопису списку повісті 60-х років XVIII ст., придбаного Інститутом рукопису НБУВ, із наведенням його постатейного змісту^UThe article is focuses on a new manuscript acquired by the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine – a copy of the historical story of the XVI century “Kazan Chronicle”. The author reveals the main features of the story and provided a detailed codicological description of the manuscript giving the titles of each its chapter.
Файл: rks_2012_15_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іванова, О. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
кодикологія, рукописна книга, богослужебні книги, історія України XVII ст., Петро Могила.. codicology, manuscript, liturgical books, Ukrainian history of the XVII century Petro Mohyla.
Аннотация: Висвітлено основні характеристики книги «Служебник і Требник архієрейський» із зібрання Софійського собору, рукописного списку 1632 р. друкованого видання 1629 р. книги, створеної Петром Могилою, здійснено кодикологічний опис рукопису.^uThe article is focuses on a manuscript 1632 р. “Sluzhebnik I Trebnik” (the book of the Orthodox service and ritual) from the collection of St Sophia Cathedral with the codicological description of the manuscript.
Файл: rks_2012_16_22.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2013/17
Кл.слова (ненормированные):
книгознавство, рукописна книга, богослужебна книга XVI ст., історія Росії XVI ст., історія Західної Європи XVI ст., датсько-російські відносини XVI ст., Іван Грозний.. bibliology, manuscript, Cyrillic Gospel of the XVIth century, Russian history of the XVIth century, European history of the XVIth century, Danish-Russian diplomatic relations of the XVIth century, Ivan the Terrible.. книговедение, рукописная книга, богослужебная книга XVI в., история России XVI в., история Западной Европы XVI в., датско-российские отношения XVI в., Иван Грозный.
Аннотация: Досліджено історичний контекст запису писця кириличного рукопису XVI ст., що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.^UThe article covers the historical background of the scriber’s record of the XVIth century Cyrillic manuscript, which is kept in the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine.^RИсследовано исторический контекст записи писца кириллической рукописи XVI в., хранящейся в Институте рукописей Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского.
Файл: rks_2013_17_22.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Иванова О. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
Віктор Степанович Косенко, українська музика, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.. Viktor Stepanovych Kosenko, Ukrainian music, Institute of Manuscript, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.. Виктор Степанович Косенко, украинская культура, украинская музыка, Институт рукописи, Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского.
Аннотация: Мета роботи – характеристика особового фонду Віктора Степановича Косенка, композитора, піаніста, педагога (1896–1938), що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна роботи полягає в комплексній систематизації матеріалів фонду з наведенням тематичних розділів, жанрово-видової характеристики творчої спадщини композитора. Розглянуто основні етапи життєвого й творчого шляху митця в контексті історичної епохи, його виконавчу, педагогічну та організаційну діяльність із залученням численних архівних документів та ще не опублікованих матеріалів епістолярної спадщини В. С. Косенка. Уточнено атрибуцію листів композитора. Висновки. Архівна спадщина, насамперед, мемуарна, розкриває складний життєвий шлях композитора, висвітлює його творчі напрацювання на тлі історичних подій епохи. Творчі періоди життя В. С. Косенка – петроградський, житомирський і київський – характеризуються певними рисами стилю музичних творів та тими чи іншими жанровими вподобаннями. Музична спадщина композитора складається з понад 250-ти творів різних жанрів, які увійшли до золотого фонду української культури. У процесі наукового опрацювання здійснено систематизацію документів і матеріалів архіву композитора, перевірку та уточнення датування деяких матеріалів, ідентифікацію почерку для встановлення авторства окремих листів, уточнення імен кореспондентів1, складання електронного опису, іменного покажчика, укладання каталогу. Величезну кількість нотних матеріалів Косенка згруповано в першому розділі його особового фонду. Здебільшого, це – нотні рукописи композитора, що систематизовані за основним принципом – «від великих форм до музичних мініатюр», а також незначна кількість ненотних творчих матеріалів. Наступні розділи складають біографічні, службові, господарсько-побутові матеріали, його листування, матеріали дружини, дочки композитора, інших осіб та установ, так чи інакше пов’язаних із композитором.^UThe aim of the research is to characterise the personal fond of a prominent composer, pianist and pedagogue Viktor Stepanovych Kosenko (1896-1938), stored at the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The methodology of the study is based on application of historical and comparative methods of research as well as source analysis and certain aspects of musicological analysis. The complex systematisation of the fond data, topical distribution of its materials and provision of genre typology of the composer’s music heritage constitute scientific novelty of the research. The main stages of biography and musical career of the outstanding composer are considered from the historical angle; the paper investigates the reflection of V. S. Kosenko’s executive, pedagogical and administrative work in numerous archivedocuments and unknown pieces of correspondence. The attribution of his letters is specified. Conclusions. The archive data (especially memoirs) provide an insight into the complicated biography of the composer and highlights his creative achievements within the framework of historical epoch. The Petrograd, Zhytomyr and Kyiv periods of V. S. Kosenko are characterised by certain specific features in style and genre of musicalcompositions. The musical legacy of the composer consists of 250 pieces of various genres that constitute a prominent contribution to the national cultural heritage of Ukraine. The research process entailed systematisation of documents and artefacts of the personal archive of V. S. Kosenko, verification and specification of dates, handwriting expertise for authorship affiliation of certain letters, identification of correspondents, formationof digital inventory of documents, index of names and a catalogue. The vast majority of V. Kosenko’s sheet music documents is assembled in the first part of his personal archive. It predominantly includes handwritten music works, organized in order from the large-scale ones to musical miniatures, and a relatively small part of non-music artefacts. The next parts of the archive include biographic, supplementary, common householddocuments, personal correspondence, and materials concerning the composer’s wife and daughter and other people related.^RЦель работы – характеристика личного архивного фонда Виктора Степановича Косенко, композитора, пианиста, педагога (1896–1938), хранящегося в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Методология исследования базируется на использовании исторического и сравнительного методов, источниковедческого анализа, а также элементов музыковедческого анализа. Научная новизна работы состоит в комплексной систематизации материалов фонда с приведением тематических разделов, жанрово-видовой характеристики творческого наследия композитора. Рассмотрены основные этапы жизненного и творческого пути композитора в контексте исторической эпохи, а также исполнительская, педагогическая и организаторская деятельность В. С. Косенко с привлечением многочисленных архивных документов и еще не опубликованных материалов эпистолярного наследия деятеля. Уточнена атрибуция писем композитора. Выводы. Архивное наследие, прежде всего мемуарное, раскрывает сложный жизненный путь композитора, даёт представление о его творческих достижениях в контексте исторических событий эпохи. Творческие периоды жизни Косенко – петроградский, житомирский и киевский – характеризуются определенными чертами его творческого стиля и теми или иными жанровыми предпочтениями. Во время научной обработки были проведены систематизация документов и материалов архива композитора, проверка и уточнение датировки некоторых материалов, идентификация почерка для установления авторства некоторых писем, уточнениеимён корреспондентов, составление электронной описи, каталога и именного указателя. Большое количество нотных материалов Косенко составляют первый раздел фонда. Это, главным образом, нотные рукописи композитора, сгруппированные по основному принципу – «от больших форм к музыкальным миниатюрам», а также незначительное количество ненотных творческих материалов. Следующие разделы составляют биографические, служебные, хозяйственно-бытовые материалы и документы, переписка композитора, материалы жены, дочери и других лиц, а также учреждений, связанных с именем композитора.
Файл: rks_2019_24_3.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Иванова Ольга Андреевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/28
Кл.слова (ненормированные):
історія української перекладацької діяльності, українська перекладна література XVII ст., переклади національними мовами Pseudo-Albertus Magnus "De secretismulierum" та Michael Scotus "De secretis naturae"/"Liber phisiognomiae", українська мова XVII ст., історія розвитку української медичної термінології.. the history of the Ukrainian translation activities, Ukrainian translated literature of the 17th century, translations into national languages of Pseudo-Albertus Magnus “De secretis mulierum”, Michael Scotus “De secretis naturae”/”Liber phisiognomiae”, Ukrainian language of the 17th century, the history of the development of Ukrainian medical terminology.
Аннотация: Мета роботи: залучити до наукового обігу перекладний медичний збірник з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На основі застосування історичного, текстологічного та мовного аналізу здійснити історико-кодикологічний опис пам’ятки та надати характеристики її мови. Методологія. У процесі дослідження застосовано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні й відмінні характеристики текстів оригіналів та перекладів творів, що входять до складу кодексу. Також для вивчення мови пам’ятки обрано індуктивний метод як шлях від аналізу мовних властивостей рукописної книги до висновків про характер перекладу в цілому. Наукова новизна. Вперше залучено до наукового обігу рукопис, що містить український переклад творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", або "Книга фізіогноміки", проведено порівняльний аналіз рукописного перекладу та оригіналу латинських видань XVII ст. з наданням структурних, текстологічних та мовних особливостей. Висновки. Рукопис є перекладом широко розповсюджених творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", які видавались у складі одного збірника латиною (Pseudo-Albertus Magnus "De secretismulierum", Michael Scotus "De secretisnaturae"/"Liber phisiognomiae") протягом кількох століть і набули неабиякої популярності в XVII ст. Автор перекладу здійснив також переробку тексту, розміщуючи деякі його складові частини згідно зі своїм розумінням, що спричинило суттєві відмінності отриманого тексту від інших відомих перекладів того часу. Аналіз мовних особливостей тексту дозволяє припустити, що переклад міг бути виконаний з польського перекладу латинського друкованого видання XVII ст. Рукопис є унікальним джерелом для вивчення історії української літератури, перекладацької діяльності українських книжників, історії української мови взагалі та розвитку термінології, зокрема.^UThe goal of the research. The article aims to introduce to the scientific circulation the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine that is the Ukrainian translation of the Latin book. Using the historical, textological and linguistic analysis, to make the historical and codicological description of the manuscript. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows separating common and distinctive features of the texts of the original book and its translation. Also, the method of deduction is used as a way from linguistic features to the conclusions about the nature of translation in general. Scientific novelty. First the article introduces the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine to the scientific circulation. It is the Ukrainian translation of the Latin book by two authors: Pseudo-Albertus Magnus “De secretis mulierum” and Michael Scotus “De secretis naturae”/”Liber phisiognomiae” which were published as two parts of single book during several centuries that were very popular. The translator also carried out the creative text processing, placing its constituent parts according his understanding. This translation significantly different from the other known translations of the time. Analysis of the linguistic features of the text leads to two equal assumption: the book is translation at first from Latin into Polish and then into Ukraine or from Latin into Ukraine directly. A more definite conclusion requires detailed linguistic research.
Файл: rks_2022_28_14.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
сербські рукописні книги XVII ст., оздоблення рукописних книг, записи в сербських рукописних книгах, колекція Церковно-археологічного музею, сербські оправи XVII ст., оздоблення книжкових оправ, протирки з тиснення на оправах.. Serbian manuscripts of the 17th century, decoration of the Serbian manuscripts of the 17th century, records in the Serbian manuscripts, collection of the Church-Archeological Museum of the Kyiv Theological Academy, Serbian book bindings of the 17th century, bookbinding decoration, rubbing from embossing on book bindings.
Аннотация: Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського.^UThe goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.
Файл: rks_2023_30_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іванова, Ольга Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко, Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
