Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Вербіцька, О. І.
Актуальні проблеми репрезентації архівних ресурсів в інформаційно-комунікативних технологіях: вітчизняний та закордонний досвід [Текст] / О. І. Вербіцька // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2007. - Вип. 11. - С.314–325
Шифр журнала: Ж68592/2007/11

Файл:  rks_2007_11_23.pdf - 0 2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Вербіцька, Оксана Іванівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Розвиток шевченкознавчих досліджень у Національній академії наук України в ранні роки її діяльності [Текст] / О. І. Вербіцька, Л. М. Яременко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2019. - Вип. 23. - С.15-35
Шифр журнала: Ж68592/2019/23

Кл.слова (ненормированные):
НАН України, архівна спадщина, академічне шевченкознавство. the NAS of Ukraine, the archival heritage, Shevchenko studies. НАН Украины, архивное наследие, академическое шевченковедение
Аннотация: Мета роботи – наукова реконструкція процесів формування шевченкознавчих студій у НАН України в ранні роки її діяльності (1918–1925). Методологія дослідження базується на застосуванні історичного, порівняльного методів, а також історіографічного та джерелознавчого аналізу, бібліографічної евристики. Наукова новизна роботи полягає в комплексній систематизації, аналізі та розкритті інформаційно-змістового наповнення багато аспектного масиву архівних документів та історіографічних публікацій як джерел з історії шевченкознавства, висвітленні комеморативної діяльності в НАН України в зазначений період. Висновки. Дослідження основних наукових та організаційних напрямів діяльності НАН України з розроблення творчої спадщини Т. Г. Шевченка дало змогу встановити основні віхи започаткування й розвитку академічної шевченкіани, інституційну структуру та персональний склад дослідників цього напряму. Незважаючи на зміни в суспільно-економічній структурі держави в ці роки, майже повну відсутність фінансування наукових досліджень та видавничої бази, Академія наук спромоглася створити у своїй структурі відповідні підрозділи і визначити для них основні напрями досліджень спадщини Т. Г. Шевченка. Характерними формами наукової діяльності стали колективна робота в комісіях з підготовки видання творів Т. Г. Шевченка в десяти томах, індивідуальні дослідження вчених, формування історико-культурних колекцій, участь науковців у створенні меморіальних закладів, а також організація загальноакадемічних заходів щодо вшанування пам’яті Кобзаря та проведення засідань наукових товариств Академії з метою поширення інформації про життя та діяльність класика серед громадськості.^UThe aim of the paper is a scientific reconstruction of the processes of the formation of Shevchenko’s studies at the National Academy of Sciences of Ukraine in the first years of its activity (1918–1925). Methodology of the study consists in the application of historical, comparative methods, as well as historiographic analysis, bibliographic heuristics. The scientific novelty of the work consists in systematization of a multidimensional array of archival documents and historiographic publications as a source of the history of science and integrated coverage of the processes of development of Shevchenko science as an academic scientific school and commemorative activity at the NAS of Ukraine during this period. Conclusions. The study of the main scientific and organizational activities of the NAS of Ukraine on the study of the creative heritage of T. Shevchenko makes it possible to eliminate gaps in the study of this area in the history of Ukrainian academic science, as well as recreate the structure and personal composition of the institutes of the Academy of Sciences, where the biography and works of T. Shevchenko were studied. The activities of humanitarian institutions of the Academy of Sciences in those years took place in difficult conditions of changing the socio-economic structure of the state, the almost complete absence of the material base of research and publishing. The peculiarities of the scientific work were the collective work in the commissions on the publication of researches of T. Shevchenko in ten volumes, individual studies of scientists, the formation of historical and cultural collections, the participation of scientists in the founding of memorial institutions, as well as honouring T. Shevchenko memory at all-academic events and organization of scientific meetings of the Academy Scientific Societies to disseminate information about the life and activities of the classic among the public.^RЦель работы – научная реконструкция процессов формирования шевченковедческих исследований в НАН Украины в первые годы её деятельности (1918–1925). Методология исследования заключается в применении исторического и сравнительного методов, а также историографического и источниковедческого анализа, библиографической эвристики. Научная новизна работы состоит в комплексной систематизации, анализе и раскрытии информационно-содержательного наполнения многоаспектного массива архивных документов и историографических публикаций как источников по истории академического шевченковедения, освещении коммеморативной деятельности в НАН Украины в указанный период. Выводы. Исследование основных научных и организационных направлений деятельности НАН Украины по разработке творческого наследия Т. Г. Шевченко позволило установитьосновные этапы начала и развития академической шевченкианы, институциональную структуру и персональный состав исследователей этого направления. Несмотря на сложные условия смены общественно-экономической структуры государства в эти годы, почти полное отсутствие научного финансирования, издательской базы, Академия наук смогла создать в своей структуре соответствующие подразделения и определить для них основные направления исследования творческого наследия Т. Г. Шевченко. Характерными формами научной деятельности стали коллективная работа в комиссиях по подготовке издания произведений Т. Г. Шевченко в десяти томах, индивидуальные исследования ученых, формирование историко-культурных коллекций, участие ученых в создании мемориальных учреждений, а также организация общеакадемических мероприятий по увековечиванию памяти Кобзаря и работы научных обществ Академии для распространения информации о жизни и деятельности классика среди общественности.
Файл:  rks_2019_23_4.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Яременко, Лідія Миколаївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Яременко Лидия Николаевна ; Вербицкая Оксана Ивановна