Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1994/2
Файл: rks_1994_2_24.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1996/3
Файл: rks_1996_3_4.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1998/4
Файл: rks_1998_4_3.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Кучинський, М. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1998/4
Файл: rks_1998_4_16.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2000/6
Файл: rks_2000_6_2.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_15.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2005/10
Файл: rks_2005_10_19.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/12
Файл: rks_2007_12_14.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Котенко, Т. І.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/12
Файл: rks_2007_12_19.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2009/13
Аннотация: Подаються нові відомості про “Четью Мінею 1489 року”, отримані автором при проведенні кодиколого-орфографічних досліджень рукопису: про час та історію створення, побутування, жанр, зміст, писців та їхню роботу над текстом. . The new information on "Chetya-Mineia of 1489" received by the author in the result of codicological-orthograohical investigation of the manuscript is provided, namely, the data on time and history of its creation and existence, genre and contents of the document, its scriveners and their work on the text.
Файл: rks_2009_13_18.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2010/14
Кл.слова (ненормированные):
кодикологічний аналіз, кириличні рукописи ХІІ–ХVІ ст., мовна редакція, палеографічний аналіз, графіко-орфографічний метод, орфограма, буква.. codicological analysis, XII – XVI cent. Cyrillic manuscripts, language redactions, palaeographic analysis, graphical-orthographical method, orthogram, letter.
Аннотация: Розкрито історію створення колекції, зміст та склад 20 пергаменних кириличних рукописних уривків ХІІ - XVI ст. фонду 235 Інститутут рукопису НБУВ. На засадах комплексного кодикологічного аналізу, палеографічних та графіко-орфографічних методів дослідження встановлено час створення, місце походження та мовні редакції текстів.^uThe article deals with the structure and the history of formation of the collection № 235 of the Institute of Manuscripts (VNLU), as well as the contents of the 20 XII – XVI cent. parchment Cyrillic manuscript fragments that consitute it. The authors performed a complex codicological analysis of the fragments by using palaeographical and graphical-orthographical methods and specified the time of their creation, their provenance and language redactions.
Файл: rks_2010_14_10.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2010/14
Кл.слова (ненормированные):
звук, буква, виносна буква, буквений варіант, діактричний знак. sound, letter, offset letter, letter variant, diacritic mark.
Аннотация: Уперше на широкому джерельному матеріалі досліджено графіко-орфографічну передачу Йота в староукраїнській писемній практиці. Прослідковано за різночасовими хронологічними зрізами розвиток узусу в передачі цього звука буквами та знаками в конфесійних рукописних і друкованих кодексах та в актових джерелах другої половини XIV - початку XVII ст. Проведено графіко-орфографічний порівняльний та статистичний аналіз.^uFor the first time the graphic-orthographic rendering of the Jot sound in the large body of the old Ukrainian writing samples is investigated. The author considers separate chronological levels and traces the development of usus in rendering of the sound by letters and signs in confessional and printed codices, as well as act sources, of the 2nd half of XIV – beginning of XVII cent. The graphical-orthographical comparative and statistical analysis of the spelling is performed.
Файл: rks_2010_14_12.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/15
Кл.слова (ненормированные):
кириличні кодекси ХІІ–ХІІІ ст., манускрипти, уривки, дата написання, мовна редакція, уставне письмо, правопис.. Cyrillic codes of ХІІ–ХІІІ century, manuscripts, fragments, date of writing, language redaction, orthography.
Аннотация: Розглянуто найдавніші кириличні манускрипти Інституту рукопису НБУВ, що є уривками з п’яти конфесійних кодексів ХІІ–ХІІІ ст., частини яких зберігаються в книгосховищах України, Росії, Болгарії. Подаються археографічні, кодикологічні та орфографічні дані. Наголошується, що уривки з фондів Інституту рукопису доповнюють кодекси, які мають важливе значення для східнослов’янської, безпосередньо української, й південнослов’янської культур.^UIn the article the oldest Сyrillic manuscripts of the Institute of Manuscripts of VNLU are examined, that are fragments from five confessional codes of ХІІ–ХІІІ century. Their parts are kept in book depositories of Ukraine, Russia and Bulgaria. Archaeographic, codicological and orthographical data is given. The autor holds, that the fragments from the Institute of Manuscripts complement the codes that are of high value for East Slavic, Ukrainian in particular, and South Slavic cultures.
Файл: rks_2012_15_10.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
Стихирар мінейний нотований ХІІ ст., кодекс, уривок, стихира, знаменна нотація, уставне письмо, графіко-орфографічні особливості.. Stychyrar minejny of ХІІ century, code, fragment, stychyra, «znamenna» notation, uncial, graphic and orthographic peculiarities.
Аннотация: Запропоновано археографічне та палеографічне дослідження й опис давнього кириличного нотованого уривка з фондів Інституту рукопису НБУВ (ф. 235, № 10), який є складовою кодексу Стихирара мінейного нотованого ХІІ ст. (ДІМ, Син. 279; РДБ, Григ. 47). Рукопис репрезентує найдавніший вид безлінійного знаменного нотопису, що використовувався в богослужбових кириличних співочих рукописах періоду Київської Русі.^uIn the article an archaeographical and palaeographical research and description of an old cyrillic notated manuscript fragment of Institute of Manuscript of VNLU (f. 235, № 10) is offered. The fragment is a valuable part of the notated code of Stychyrar minejny that dates from ХІІ century (SHM, Sin. 279; RSL, Grig. 47). The manuscript under investigation represents the oldest type of non-staff notation that was used in liturgical cyrillic singing books of the period of Kyivan Rus.
Файл: rks_2012_16_21.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Клименко, Е. С.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2013/17
Кл.слова (ненормированные):
О. Лебедєв, археографічний каталог, писемна пам’ятка, кодекс, рукопис, дата написання.. O. Lebedev, archaeographic catalog, written monuments, code, Cyrillic Codes of XIVth–XVIth centuries, manuscript, date of writing.. А. Лебедев, археографический каталог, письменный памятник, кодекс, рукопись, дата написания.
Аннотация: Вперше цілісно піднято проблему датування О. Лебедєвим давніх писемних пам’яток різних культур і мов з колекції ЦАМ КДА, які не мають точно датованих кодикологічних записів. Наголошується на необхідності критичного перегляду даних, репрезентованих в археографічному каталозі О. Лебедєва (1916). Зазначається, що вченими Інституту рукопису НБУВ здійснене уточнення датування слов’янських кириличних кодексів XIV-XVI ст., на прикладі яких і розглядається дана проблема.^UIn the article the author for the first time raises the issue of O. Lebedev dating ancient written monuments of different cultures and languages of the collection of CAM of KTA that do not have exactly dated codicological records. The author accentuates the necessity of a critical review of data represented in the archaeographic catalog of O. Lebedev (1916). It is noted that the scholars of the Institute of Manuscripts of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine have already specified the dating of Slavic Cyrillic Codes of the XIVth–XVIth centuries which serves as an example for the issue consideration.^RВпервые целостно поднята проблема датировки А. Лебедевым древних письменных памятников разных культур и языков из коллекции ЦАМ КДА, которые не имеют точно датированных кодикологических записей. Отмечается необходимость критического пересмотра данных, представленных в археографическом каталоге А. Лебедева (1916). Отмечается, что учёными Института рукописи НБУВ осуществлено уточнение датировки славянских кириллических кодексов XIV-XVI вв., на примере которых и рассматривается данная проблема.
Файл: rks_2013_17_23.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
палеографо-орфографічна методика, староукраїнська рукописна книга, атрибуція.. paleographic and orthographic methodology, old Ukrainian handwritten book, attribution.. палеографико-орфографическая метододика, староукраинская рукописна книга, атрибуция.
Аннотация: Представлені основні теоретичні положення палеографо-орфографічної методики атрибуції староукраїнської рукописної книги відповідно до мети та завдань палеографії, її основних принципів та методів. Ця методика ґрунтується на спостереженні змін орфограм, які відбуваються за правилами еволюції або «революційним» шляхом. Вона передбачає виділення комплексу орфограм, зокрема уставних та півуставних рукописів ХІV–ХVІІ ст., характерних для певного хронологічного періоду розвитку староукраїнської книжної писемності. Запропоновано метод «формального» підходу при виділенні атрибутуючих орфографічних ознак, передбачає встановлення часу та місця написання пам’яток за орфограмами, які чітко спостерігаються в тексті (за «зовнішніми» ознаками), без проведення спеціального лінгвістичного аналізу їхніх причинно-наслідкових зв’язків.^UIn the article we have presented the basic theoretical principles of paleographic and orthographic methodology of an old Ukrainian handwritten book attribution according to the goal and objectives of paleography, its basic principles and methods. Methodology of paleographic and orthographic study comes from the main goal of paleographic attribution – to determine time and place of nonlocalized manuscripts writing by the writing, as well as from the main paleographic principle whereby paleography does not address the reasons of signs putting or words writing one way or another, it only points out the features for unspecifi ed manuscripts definition. It is necessary to use a broad set of principles and methods – both general historical and linguistic, and also special paleogeographic and orthographic. Paleographic and orthographic methodology is based on the observation of orthograms changes that occur by the rules of evolution or in a "revolutionary" way. It provides for the separation of orthograms complex, particularly in the uncial and halfuncial manuscripts of XIV– XVII centuries, typically occurring in a particular period of chronological development of old Ukrainian book written system. We have offered a method of a «formal» approach in the separation of attributive orthographic features, which offers the artifact writing time and place definition by orthograms which are clearly observed in a text (by «external» features), without special linguistic analysis of their cause-and-effect relations. This methodology has developed based on the author’s research into a system of vowels, consonants, jot sound rendering, use of letter characters Ъ, Ь and «payerok», the results of which are presented in several papers.^RВ статье представлены основные теоретические положения палеографо-орфографической методики атрибуции староукраинской рукописной книги в соответствии с целью и задачами палеографии, её основными принципами и методами. Методология палеографо-орфографического исследования выходит из главной цели палеогеографической атрибуции – определить по письму времяи место написания нелокализованных рукописей, а также из основного палеогеографического принципа, согласно которому палеография не рассматривает причины, по которым ставили знаки или писали слова так или иначе, она только указывает на признаки, по которым глухие рукописи могут быть установлены. Необходимым является использование широкого комплекса принципов и методов – как общих исторических и лингвистических, так и специальных палеогеографических и орфографических. Палеографо-орфографическая методика основывается на наблюдении изменений орфограмм, которые происходят по правилам эволюции или «революционным» путём. Она предусматривает выделение комплекса орфограмм, в частности уставных и полууставных рукописей ХІV–ХVІІ вв., характерных для определённого хронологического периода развития староукраинской книжной письменности. Предложен метод «формального» подхода при выделении атрибутирующих орфографических признаков, который предусматривает установление времени и места написания памятника по орфограммам, которые чётко наблюдаются в тексте (по «внешним» признакам), без проведения специального лингвистического анализа их причинно-следственных связей. Данная методика нарабатывалась на основе проведенных автором исследований системы гласных, согласных, передачи йота, употребления буквенных знаков Ъ, Ь и паерка, результаты которых представлены в ряде работ.
Файл: rks_2014_18_26.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
Василь Васильович Німчук, кирилична палеографія, середньовічна українська писемна пам’ятка, рукопис.. Vasil Nimchuk, Cyrillic paleography, medieval Ukrainian written texts, manuscript.. В. В. Нимчук, кириллическая палеография, средневековый украинский письменный памятник, рукопись.
Аннотация: Мета роботи – висвітлити один із напрямів багатогранної наукової праці члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора Василя Васильовича Німчука (1933–2017), – його публікаторську діяльність. Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових методів аналізу і синтезу, історичного й лінгвістичного методів та методу бібліографічного аналізу. Наукова новизна роботи полягає в комплексній оцінці публікаторської діяльності В. В. Німчука з оприлюднення давніх українських і старослов’янських (церковнослов’янських) манускриптів та в репрезентації його як палеографа. Зокрема, проаналізувавши численні видання писемних пам’яток, можемо констатувати, що в процесі підготовки їх до друку В. В. Німчук надавав не тільки розлогі лінгвістичні дослідження мовних особливостей тексту, а й палеографічні та кодикологічні характеристики манускриптів. Саме він запропонував археографічну роботу з новітніми джерелами оформити як дисципліну «неографія». Сприяючи вивченню й виданню давніх українських пам’яток іншими дослідниками, вчений розробив «Правила видання пам’яток, писаних українською мовою та церковнослов’янською української редакції» (1995), якими послуговуються дослідники при підготовці давніх текстів до видання. Висновки. Науковий доробок В. В. Німчука в українській кириличній, загалом слов’янській, палеографії при виданні середньовічних українських пам’яток, вивченні їх письма й мови є практично не дослідженим аспектом його діяльності в напрямі здійснюваної вченим атрибуції щодо часу написання та локалізації рукописних джерел. Здобутки В. В. Німчука як палеографа розпорошені по його численних працях, вони потребують ретельного аналізу й належної наукової оцінки.^UThe aim of the work is to present one of the many areas of scientific works of Vasily Vasilyevich Nimchuk (1933–2017), a correspondent member of the National Academy of Sciences of Ukraine, doctor of Philological Sciences, professor, as well as his publishing activity. Methodology of the research is based on the application of common scientific methods of analysis and synthesis, historical and linguistic methods and bibliographic analysis. Scientific novelty of the work lies in a comprehensive assessment of the publishing activities of V. V. Nimchuk in publishing the old Ukrainian and Old Slavonic (Church Slavonic) manuscripts and in representing him as a paleographer. In particular, having analyzed the numerous editions of written monuments, we can state that in the process of preparing the texts for printing V. V. Nimchuk submitted not only extensive linguistic studies of the linguistic features of the text, but also its paleographic and codicological characteristics. He proposed archaeographic work with the latest sources to designate «neography» as a discipline. Contributing to the study and publication of ancient Ukrainian texts by other researchers, the scientist created the «Rules for the publication of the texts written in Ukrainian and Church Slavonic in Ukrainian version» for editors, which is ised by researchers in preparing old texts for publication. Conclusions. The scientific contribution of Vasil Nimchuk to Ukrainian Cyrillic, generally Slavic paleography in the publication of medieval Ukrainian texts, the study of their writing and language is practically unexplored aspect of his work in the direction of attribution carried out by the scientist before writing and localizing manuscript sources. Achievements of V. Nimchuk as a paleographer is scattered over many of his works; they require a careful analysis and correct scientific evaluation.^RЦель работы – представить одно из направлений многогранной научной работы члена-корреспондента НАН Украины, доктора филологических наук, профессора Василия Васильевича Нимчука (1933–2017), – публикаторскую деятельность. Методология исследования базируется на применении общенаучных методов анализа и синтеза, исторического и лингвистического методов и метода библиографического анализа. Научная новизна работы заключается в комплексной оценке публикаторськой деятельности В. В. Нимчука по обнародованию древних украинских и старославянских (церковнославянских) манускриптов и в репрезентации его как палеографа. В частности, проанализировавмногочисленные издания письменных памятников, можем констатировать, что в процессе подготовки к печати памятников В. В. Нимчук подавал не только пространные лингвистические исследования языковых особенностей текста, но и палеографические и кодикологические характеристики манускриптов. Именно он предложил археографическую работу с новейшими источниками оформить как дисциплину «неография». Способствуя изучению и изданию древних украинских памятников другими исследователями, ученый разработал «Правила видання пам’яток, писаних українською мовою та церковнослов’янською української редакції», которыми пользуются современные исследователи при подготовке древних текстов к изданию. Выводы. Научный вклад Василия Васильевича Нимчука в украинскую кириллическую, в общем славянскую, палеографию при издании средневековых украинских памятников, изучении их письма и языка является практически не исследованным аспектом его деятельности в направлении осуществляемой ученым атрибуции относительно времени написания и локализации рукописных источников. Разработки В. В. Нимчука как палеографарассеяны по его многочисленным трудам, они требуют тщательного анализа и надлежащей научной оценки.
Файл: rks_2019_24_16.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко Людмила Анатольевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
Лавришівське Євангеліє ХІV ст., рукописна пам'ятка, українська галицько-волинська писемна традиція, протограф, палеографічні та фонетичні ознаки, діалектна риса.. Lavryshiv Gospel of the 14th century, manuscript, Ukrainian Galician-Volyn written tradition, protograph, palaeographic and phonetic features, dialect feature.
Аннотация: Метою роботи є уточнення атрибуції Лавришівського Євангелія апракоса (Польща, Національний музей у Кракові, бібліотека Музею Чарторийських, од. зб. 2097 IV), актуалізація проблеми визначення протографів, а також репрезентація новітніх кодикологічних та палеографічних (встановлення писців) фактів. Завданням також є виокремлення діалектних, передовсім звукових, особливостей та порівняння їх із відомими русько-українськими апракосами ХІІ–XIV ст. Методологія дослідження базується на застосуванні джерелознавчих, палеографічних, кодикологічних і лінгвістичних методів аналізу. Наукова новизна полягає в уточненні датування пам'ятки часом не раніше ХІV ст. Установлено п'ять писців із визначенням меж їхніх почерків. Одним із книжників-писців, натхненником і навчителем інших писців є преподобний Ієв (у тексті Єв). Доведено, що протографом, з яким працював перший писець до звороту аркуша 61, є Галицько-Волинське Євангеліє ХІІ–ХІІІ ст. із зібрання Третьяковської галереї К 5348 (Росія, Москва). Протографи, які слугували для переписування писцями інших частин кодексу, наразі встановити складніше. Комплекс виявлених діалектних рис пов'язує досліджуваний апракос з іншими євангеліями галицько-волинської писемної традиції. Аналіз почерків та художнього оздоблення дозволив запропонувати гіпотезу про те, що ця книга створювалась як своєрідний навчальний посібник для опанування початківцями-книжниками писарської й ілюмінаторської майстерністі. Висновки. Новітні дані надають підставу атрибутувати рукопис XIV ст., а використані при його написанні протографи локалізувати як галицько-волинські. У тексті не засвідчено особливості письма, орфографії, фонетики, характерні саме для кінця ХІІІ ст. Основним протографом виступає Євангеліє апракос ХІІ–ХІІІ ст., що зберігається в Третьяковській галереї. Комплекс виявлених діалектних ознак пов'язує досліджуваний апракос з іншими євангеліями ХІV ст. галицько-волинської писемної традиції; найбільше збіжностей засвідчено з Луцьким Євангелієм. Подальше встановлення протографів Лавришівського Євангелія є перспективним для джерелознавчих досліджень і важливим для вивчення історії української мови.^UThe aim of the work is to clarify the attribution of the Lavryszów Gospel of Aprakos (Poland, Kraków National Museum, Czartoryski Museum of Library, collection 2097 IV) and to update the problem of protograph's determining, as well as to present the latest codicological and palaeographic facts. The task is also to single out dialectal, especially phonetics, features and compare them with the famous Ruthenian-Ukrainian aprakos of the 12th–14th centuries. Methodology of the research is based on the use of source, paleographic, codicological and linguistic methods of analysis. Scientific novelty of the work lies in the dating of the monument to a time not earlier than the 14th century. There are five scribes with the boundaries of their handwriting. One of the scribes, other writers' inspirer and teacher was Saint Iieve (in the text – Ieve). It is proved that the protographer with whom the first scriber worked before the verso of 61st sheet is the Galician-Volyn Gospel of the 12th–13th centuries from the collection of the Tretyakov Gallery K 5348 (Russia, Moscow). Protographs that were used by scribes to rewrite other parts of the code are more difficult to establish now. The complex of identified dialectal features connects the studied aprakos with other gospels of the Galician-Volyn written tradition. The analysis of handwriting and artistic decoration allowed to suggest the hypothesis that this book was created as a kind of textbook for mastering novice scribes clerical and porthole skills. Conclusions. The latest data give grounds to attribute the manuscript of the 14th century, and the protographs used in its writing to localize them as Galician-Volyn. The text does not attest to the peculiarities of writing, spelling, phonetics, characteristic of the end of the 13th century. The main protograph is the Gospel of Aprakos of the 12th–13th centuries, which is kept in the Tretyakov Gallery. The complex of revealed dialectal features connects the studied aprakos with other gospels of the 14th century of the Galician-Volyn written tradition; most similarities are attested with the Lutsk Gospel. Further establishment of protographs of the Lavryshiv Gospel is promising for source studies and important for the study of the history of the Ukrainian language.
Файл: rks_2020_25_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Мойсієнко, В. М. (Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна, Житомир)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/26
Кл.слова (ненормированные):
українська кодикологічна школа, Любов Андріївна Дубровіна, рукописна книга, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.. Ukrainian School of Codicology, Liubov Andriivna Dubrovina, manuscript book, Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.
Аннотация: Метою роботи є визначення наукових засад створення та функціонування української кодикологічної школи Дубровіної і спроба надати оцінку її основного наукового доробку. Методологія дослідження базується на історичному аналізі науки, одним з об'єктів вивчення якого є наукова школа і роль її представників. Використано історичний метод, що дозволяє розглянути дану наукову школу як систему, що у своєму поступі має здатність змінюватися, рухатися, розвиватися, та філософські методи, за допомогою яких простежуються принципи взаємозумовленості, взаємозв'язку, причинності діяльності наукової школи, зв'язок між лідером – учнями – послідовниками; частково залучені й методи ідентифікації та порівняння щодо висвітлення спільності наукових досліджень; відмінності в поглядах науковців стосовно окремих аспектів досліджень не розглядалися. Наукова новизна роботи полягає у проведенні першого загального наукового критичного аналізу становлення й розвитку української кодикологічної школи Дубровіної. Оцінено значення методологічних і практичних розробок фундатора української кодикологічної школи, знаної вченої Любові Андріївни Дубровіної. Автором статті здійснено спробу осмислити зсередини основні наукові здобутки школи, репрезентувати знакові роботи її представників та окреслити власні результати багаторічної роботи в цьому напрямі. Висновки. Українська кодикологічна школа Дубровіної існує вже 30 років (від початку 90-х років ХХ ст.) і нині є широковідомою. Становленню й розвитку наукової школи сприяли розроблені її фундатором основні методологічні й методичні положення з вивчення й кодикологічного описування східнослов'янської, головно української, рукописної книги. Нею також запропоновано археографічну, кодикологічну і документально-інформаційну моделі рукописних книг, методику їхнього кодикографування та основні напрями вивчення української книжно-рукописної спадщини. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, створений і багато років очолюваний ученою, є першим і єдиним в Україні кодикологічним центром з методологічних і практичних досліджень кириличних рукописних книг.^UThe aim of the work is to consider in general retrospect the scientific principles of creation and functioning of Dubrovina's Ukrainian codicological school and its main scientific achievements. Methodology of the research is based on the historical analysis of science, one of the objects of study of which is the scientific school and the role of its representatives. The historical method is used, which allowed to approach the consideration of this scientific school as a system, which in its development has the ability to change, move, develop, and philosophical methods by which the principles of interdependence, interconnection, causality of scientific school, communication between the leader – students – followers; methods of identification and comparison to highlight the commonality of scientific research are also partially involved; differences in the views of scientists on certain aspects of research were not considered. Scientific novelty of the work is to conduct the first general scientific critical analysis of the formation and development of Dubrovina's Ukrainian codicological school. The significance of methodological and practical developments of the founder of the codicological school in Ukraine, the well-known scientist Liubov Andriivna Dubrovina is estimated. The author of the article makes an attempt to comprehend the main scientific achievements of the school from the middle of the scientific trend, to present the cornerstones of its representatives, and to outline their own results of many years of work in this direction. Conclusions. Dubrovina's Ukrainian codicological school has existed for 30 years (since the early 1990s) and is now well known. The formation and development of the scientific school was facilitated by the main methodological and methodological provisions for the study and codicological description of the Ukrainian and East Slavic manuscripts in general, developed by its founder L. A. Dubrovina. Archaeographic, codicological and documentary-information models of manuscripts and methods of their codicography, and the main directions of studying the Ukrainian book-manuscript heritage are offered. The Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, created and operating under the long-term leadership of the scientist, is the first and only codicological center in Ukraine for methodological-theoretical and practical research of Cyrillic manuscripts.
Файл: rks_2020_26_12.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
український рукописний Теслугівський Апостол 1593–1594 рр., друкований Апостол 1525 р. Франциска Скорини, волинська писемна книжна традиція, кодикологічні та палеографічно-орфографічні ознаки.. Ukrainian handwritten Tesluhiv Apostol 1593–1594, printed Apostol 1525 by Francysk Skaryna, Volyn written book tradition, codicological and paleographical and orthographic features.
Аннотация: Мета роботи – дослідити рукописний Теслугівський Апостол 1593–1594 рр. (Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Відділ рукописів, ркп. 819172) за електронною копією. Оригінал рукопису наразі не доступний для вивчення через війну Росії проти України. Завданнями дослідження є проведення кодикологічної та палеографічно-орфографічної атрибуції й археографічне описання пам’ятки. Методологія. У дослідженні застосовані джерелознавчі, кодиколологічні, палеографічні й лінгвістичні методи аналізу, що сприяло отриманню новітніх метаданих. Наукова новизна роботи. Уперше досліджено рукописний Теслугівський Апостол 1593–1594 рр. Проведено історіографічне, кодикологічне й палеографічне вивчення та археографічне описування. Встановлено, що рукопис не є безпосередньою копією з Апостола 1525 р., надрукованого Франциском Скориною. Доведено, що він списаний з рукопису церковнослов’янської мови української редакції, який був зроблений зі скорининського видання, за узусними орфографічними правилами волинської книгописної школи останньої чверті XVI ст.; розглянуто використання південнослов’янських орфограм. Ілюстрації тексту рукопису публікуються вперше. Висновки. В українській книжності з другої половини ХVI ст. набувають популярності списки з друкованих видань книг Біблії Франциска Скорини. Теслугівський Апостол належить до української рукописної Скориніани. Він списаний на Волині в 1593–1594 рр. священником Гермогеном (Єрмогеном чи Ярмогеном, на прізвисько Тихоненя Яцкович) у містечку Теслугові. Писаний церковнослов’янською мовою української редакції, півуставним письмом, прикрашений простим народним орнаментом, зі стилізацією української вишивки. Текст Теслугівського Апостола безпосередньо не скопійований із друкованого Апостола 1525 р. Франциска Скорини, а списаний з уже українізованого списку й має атрибутуючі південнослов’янські орфограми. Пам’ятка потребує поглибленого кодикологічного, палеографічного, філігранологічного, текстологічного й лінгвістичного дослідження.^UOur work aims to research the Tesluhiv Apostol manuscript of 1593–1594 (V. H. Korolenko Kharkiv State Scientific Library, Department of Manuscripts, rkp. 819172) using an electronic copy. The original manuscript is not available for study due to Russia's war against Ukraine. The tasks of the research are codicological, paleographic and orthographic attribution and archeographic description of the monument. Methodology. Source science, codicological, to obtaining the latest meta data. Scientific novelty. For the first time, the handwritten Tesluhiv Apostol of 1593–1594 was studied. Historiographical, codicological and paleographical study and archeographic description were carried out. It was established that the manuscript is a direct copy from the Apostle of 1525, printed by Francysk Skaryna. It has been proven that it was copied from the Church Slavonic manuscript of the Ukrainian edition, which was made from the Skaryna’s edition according to the usual orthographic rules of the Volyn book-writing school of the last quarter of the 16th century; the use of South Slavic orthograms is considered. Illustrations of the text of the manuscript are published for the first time. Conclusions. In Ukrainian literature from the second half of the 16th century, lists from the printed editions of the books of the Bible by Francysk Skaryna are gaining popularity. The Tesluhiv Apostle belongs to the Ukrainian manuscript Skaryniana. It was written in Volyn in 1593–1594 by priest Hermohen (Yermogen or Yarmogen, nicknamed Tikhonenia Yatskovich) in the town of Tesluhiv. Written in the Church Slavonic language of the Ukrainian edition, semi-statutory script, decorated with a simple folk ornament, with the stylization of Ukrainian embroidery.The Tesluhiv Apostol text was not directly copied from the printed Apostle of 1525 by Francysk Skaryna, but was copied from an already Ukrainized list and has attributing South Slavic orthograms. The monument needs in-depth codicological, paleographical, filigree, textological and linguistic research.
Файл: rks_2023_31_11.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дзьобак, Володимир Васильович (Громадська організація "Центр дослідження і відродження Волині", Україна, Радивилів)
