Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Добровольська, В. В.
Стратегічне планування процесу керування документацією в органах управління культурою [Текст] / В. В. Добровольська // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2012. - Вип. 16. - С.439-445
Шифр журнала: Ж68592/2012/16

Кл.слова (ненормированные):
керування документацією, стратегічне планування, реалізація стратегічного плану, інформаційні технології, органи управління культурою, комунікації у сфері культури.. document management, strategic development, realization of the strategic project, information technologies, organs of the culture administration, communications in the field of the culture .
Аннотация: Запропоновано стратегічний план переходу від діловодства до керування документацією та розглянуті можливості його реалізації в умовах освоєння інформаційних технологій^uThe strategic project and the examined possibilities of their realization in the conditions of the mastering of the information technologies are represented in the article.
Файл:  rks_2012_16_29.pdf - 0 2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Добровольська, В. В.
Критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування [Text] / V. V. Dobrovolska, Yu. S. Kalinina-Symonchuk // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 25. - P.310-323
Шифр журнала: Ж68592/2020/25

Кл.слова (ненормированные):
об’єкти історико-культурної документальної спадщини, оцифрування, цифрові ресурси, збереження культурної спадщини.. objects of historical and cultural documentary heritage, digitization, digital resources, preservation of cultural heritage.
Аннотация: Мета роботи – виявити та узагальнити критерії відбору об’єктів історикокультурної документальної спадщини для оцифрування та подальшого їх збереження й забезпечення доступу для користувачів. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема системного підходу, аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає у виявленні різних підходів та розвинутої системи критеріїв і пріоритетів; узагальненні цих критеріїв відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування та умов, які потрібно враховувати; необхідності узгодженої позиції різних відомств у цьому напрямі; залученні офіційної експертизи для визначення послідовності та пріоритетів для уникнення дублювання оцифрування. Висновки. Відбір об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування є завданням, яке має підтримати баланс між національним значенням фондів для історії національних держав та історії людства, запитами користувача та завданням збереження фондів. Оцифрування надає значних переваг користувачам цифрових культурних ресурсів. Основними критеріями відбору об’єктів для оцифрування є: цінність, унікальність, рідкісність документів; документи, що відносяться до об’єктів національного надбання; документи, що мають дослідницьку цінність; документи, які мають незадовільний фізичний стан; документи, що мають загрозу втрати інформації; документи підвищеного попиту та видання, наявні в обмеженій кількості. Головною метою відбору об’єктів культурної спадщини для оцифрування є сприяння утвердженню української ідентичності, введенню в широкий соціальний обіг цифрових об’єктів національної пам’яті України та спадщини світу, інтеграції різних українських цифрових культурних інфор- маційних ресурсів в єдину інформаційну систему.^UThe purpose of this work is to identify and generalize the criteria for selecting historical and cultural documentary heritage objects for digitization and further preservation and providing access for users. The research methodology consists of applying general scientific and special methods, in particular, the system approach, analysis, synthesis, logical method, and visualization of research results. The scientific novelty of the work lies in identifying different approaches and a developed system of criteria and priorities, generalizing these criteria for selecting historical and cultural documentary heritage objects for digitization and the conditions to be taken into account, as well as the need for a coordinated position of various departments in this direction, attracting official expertise to determine the sequence and priorities to avoid duplication of digitization. Conclusions. The selection of objects of historical and cultural documentary heritage for digitization is a task that must maintain a balance between the national significance of the funds for the history of national states and the history of mankind, the user's requests and the task of preserving the funds. Digitization offers significant benefits to users of digital cultural resources. The main criteria for selecting objects for digitization are: value, uniqueness, and rarity of documents; documents related to objects of national heritage; documents that have research value; and documents that have an unsatisfactory physical condition; documents that threaten to lose information; documents in high demand and publications that are available in limited quantities. The main goal of selecting cultural heritage objects for digitization is to promote the establishment of Ukrainian identity, the introduction of digital objects of national memory of Ukraine and world heritage into a wide social circulation, and the integration of various Ukrainian digital cultural information resources into a single information system.
Файл:  rks_2020_25_22.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Калініна-Симончук, Юлія Сергіївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ)