Ж68592
Рукописна та книжкова спадщина України : археограф. дослідж. унікальних арх. та бібл. фондів, Київ |
Повний опис видання, надходження: Файл: IMG - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1993/1
Файл: rks_1993_1_2.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1993/1
Файл: rks_1993_1_19.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Костенко, Л. Й.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1994/2
Файл: rks_1994_2_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровіна, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1994/2
Файл: rks_1994_2_21.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1996/3
Файл: rks_1996_3_20.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2000/5
Файл: rks_2000_5_11.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровіна, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2003/8
Файл: rks_2003_8_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровіна, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2003/8
Файл: rks_2003_8_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Степченко, О. П.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2010/14
Кл.слова (ненормированные):
кодикологічний аналіз, кириличні рукописи ХІІ–ХVІ ст., мовна редакція, палеографічний аналіз, графіко-орфографічний метод, орфограма, буква.. codicological analysis, XII – XVI cent. Cyrillic manuscripts, language redactions, palaeographic analysis, graphical-orthographical method, orthogram, letter.
Аннотация: Розкрито історію створення колекції, зміст та склад 20 пергаменних кириличних рукописних уривків ХІІ - XVI ст. фонду 235 Інститутут рукопису НБУВ. На засадах комплексного кодикологічного аналізу, палеографічних та графіко-орфографічних методів дослідження встановлено час створення, місце походження та мовні редакції текстів.^uThe article deals with the structure and the history of formation of the collection № 235 of the Institute of Manuscripts (VNLU), as well as the contents of the 20 XII – XVI cent. parchment Cyrillic manuscript fragments that consitute it. The authors performed a complex codicological analysis of the fragments by using palaeographical and graphical-orthographical methods and specified the time of their creation, their provenance and language redactions.
Файл: rks_2010_14_10.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/15
Кл.слова (ненормированные):
кодикологія, рукописна книга, російські літописи, російська історична повість, російська історія XVI ст., історія Казані, Іван Грозний.. codicology, manuscript, Russian historical chronicle, Russian historical story, Russian history of the XVI century, history of Kazan, Ivan the Terrible.
Аннотация: Висвітлено основні характеристики історико-публіцистичної повісті XVI ст. «Казанський літописець», надано детальний кодикологічний опис рукопису списку повісті 60-х років XVIII ст., придбаного Інститутом рукопису НБУВ, із наведенням його постатейного змісту^UThe article is focuses on a new manuscript acquired by the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine – a copy of the historical story of the XVI century “Kazan Chronicle”. The author reveals the main features of the story and provided a detailed codicological description of the manuscript giving the titles of each its chapter.
Файл: rks_2012_15_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іванова, О. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
рукописна книга, рукописна книжна спадщина, національна культура, ресурси рукописних книг.. hand-written books, hand-written books heritage, Ukrainian national culture, hand-written books resources.. рукописная книга, рукописное книжное наследие, национальная культура, ресурсы рукописных книг.
Аннотация: Розглянуто комплекс питань щодо визначення ролі рукописно-книжної спадщини в складі національних культурних цінностей та в системі засвоєння духовного досвіду історичного минулого. Книга як об’єкт дослідження розглядається з двох позицій: першої – її осмислення як артефакту – системи організації духовної інформації і культури різних часів посередництвом змісту та форми і другої – як історико-культурного фактора – засобу і рукописної традиції передачі цієї інформації різним поколінням упродовж віків. Висвітлено структуру рукописно-книжної спадщини України та актуалізовано питання створення науково обґрунтованих і сформованих ресурсів рукописно-книжної спадщини в її традиційній та електронній формах як багатоаспектного джерела духовної культури.^UThe complex of questions on a leading role of hand-written books heritage in structure of national and cultural values within the system of mastering of spiritual experience of the historical past is examined. A book is explored from two perspectives. First, it is an evaluation of a book as an artefact, as a system of the organization of the spiritual information and culture of different times by means of content and the form. Second, it is evaluated as historical and cultural factor, a method, and as tradition of handwritten transfer of this information from generation to generation throughout centuries. The structure of a manuscript and book heritage of Ukraine, as well as questions of creation of science-based and developed resources of hand-written books heritage in its traditional and in the electronic form, as multidimensional source of spiritual culture is analyzed.^RРассмотрен комплекс вопросов относительно определения роли рукописно-книжного наследия в составе национальных культурных ценностей и в системе усвоения духовного опыта исторического прошлого. Книга как объект исследования рассматривается с двух позиций: первой – её осмысления как артефакта – системы организации духовной информации и культуры разных времён посредством содержания и формы и второй – как историко-культурного фактора – средства и рукописной традиции передачи этой информации разным поколениям на протяжении веков. Освещена структура рукописно-книжного наследия Украины и актуализирован вопрос создания научно обоснованных и сформированных ресурсов рукописно-книжного наследия в его традиционной и электронной формах как многоаспектного источника духовной культуры.
Файл: rks_2014_18_24.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровина Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
бібліотеки, архіви, музеї, національна пам’ять України, джерельна культурна спадщина, установи національної пам’яті. libraries, archives, museums, national memory of Ukraine, cultural heritage of sources, institutions of national memory. библиотеки, архивы, музеи, национальная память Украины, источниковое культурное наследие, учреждения национальной памяти
Аннотация: Розглянуто бібліотеки, архіви, музеї як складову соціальних інститутів, що реалізують державну політику соціальної, історичної та національної пам’яті, організують збереження джерел пам’яті, проводять наукову експертизу, ідентифікацію, вивчають походження документів, музейних експонатів та колекцій, історію документальної спадщини. Визначено їхні основні функції. Констатовано, що діяльність цих установ забезпечує об’єктивною інформацією державних діячів, освітян, учених, культурних діячів, сприяє протидії тенденційному тлумаченню історичного процесу, маніпулюванню змістом історичних фактів та соціокультурних чинників^UIn the article, libraries, archives and museums are explored as the constituents of social institutes realizing state policy of social, historical and national memory The institutes organize deposition of memory sources, conduct scientific inquiry and identification, study the origins of documents, museum exhibits and collections, the history of documental heritage. Their main functions are preservation and study of historical and cultural sources, sharing unbiased information and scientifically grounded knowledge concerning the documental cultural heritage and the sources’ use in contemporary information analysis, memorial, socio-political, cultural-educational and other events, aimed at the formation and consolidation of national memory. It is believed, that through the abovementioned actions these social institutions contribute to the informational safety of a country, its integration into the world humanitarian space. The institutions activity provides governmental figures, educators, scientists and cultural figures with unbiased information, conduces countermeasures against the tendentious interpretation of historical process and the deformation of memorial senses of the past and modernity, the manipulation of historical facts and socio-cultural factors sense^RРассматриваются библиотеки, архивы, музеи как составляющие социальных институтов, реализующих государственную политику социальной, исторической и национальной памяти, которые организуют хранение источников памяти, проводят научную экспертизу, идентификацию, изучают происхождение документов, музейных экспонатов и коллекций, историю документального наследия. Их основными функциями являются сохранение и изучение историко-культурных источников, распространение объективной информации и научно обоснованных знаний о документальном культурном наследии, а также использование в современных информационно-аналитических, мемориальных, общественно-политических, культурно-просветительских и других мероприятиях, направленных на формирование и утверждение национальной памяти. Развивается мысль, что эти социальные институты тем самым способствуют информационной безопасности государства, его интеграции в мировое гуманитарное пространство. Деятельность этих учреждений обеспечивает объективной информацией государственных деятелей, педагогов, ученых, деятелей культуры, способствует противодействию тенденциозному толкованию исторического процесса, деформации памятных смыслов прошлого и настоящего, манипулированию содержанием исторических фактов и социокультурных факторов
Файл: rks_2016_20_17.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровина Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
проекти україніки, рукописна та книжкова спадщина, архіви, бібліотеки, інформаційний ресурс архівів, національна бібліографія України.. “Ukrainica” projects, manuscript and book heritage, archives, libraries, information resources of archives, national bibliography of Ukraine.. проекты «украиники», рукописное и книжное наследие, архивы, библиотеки, информационные ресурсы архивов, национальная библиография Украины.
Аннотация: Висвітлено історію розробки концепцій архівної, рукописної та бібліографічної україніки в 90-х роках ХХ ст. Розкрито основні положення, спрямовані на збирання, зберігання, надання інтелектуального доступу до національної архівної, рукописної та книжкової спадщини, створення електронних ресурсів національного археографічного і бібліографічного реєстрів. Репрезентовано учасників державних програм та проектів, основні напрями та результати виконання програм у 1993–1996 гг., організаційні заходи.^UThe article is devoted to the history of the creation of the concept of archival, manuscript and bibliographic Ukrainica, developed by academic scientists and archivists in the 90s of the 20th century. The author provides the main provisions of the concept aimed at preserving, describing and providing intellectual access to the national archival, manuscript and book heritage, the creation of electronic resources of the national archaeographic and bibliographic registry, the participants in state programs and projects, the main directions and results of the programs in 1993–1996, organizational events. Attention is paid to the methodological development of integrated approaches to general issues of the source database of the Ukrainian documentary archival, manuscript and book heritage. The creation of a new information infrastructure of Ukraine, which includes archives, libraries and museums as institutes of a documentary historical and cultural heritage and their information resource in scientific and cultural circulation, is marked.^RСтатья посвящена истории создания концепции архивной, рукописной и библиографической украиники, разработанной академическими учеными и архивистами в 90-х годах ХХ в. Раскрываются основные положения концепции, направленные на сохранность, описание и предоставление интеллектуального доступа к национальному архивному, рукописному и книжному наследию, создание электронных ресурсов национальных археографического и библиографического реестров. Представлены участники государственных программ и проектов, основные направления и результаты выполнения программ в 1993–1996 гг., организационные мероприятия. Обращено внимание на методологические разработки интегрированных подходов к общим вопросам источниковой базы украинского документального архивного, рукописного и книжного наследия. Отмечается создание новой информационной инфраструктуры Украины, которая включает в научный и культурный оборот архивы, библиотеки и музеи как институты документального историко-культурного наследия и их информационный ресурс.
Файл: rks_2017_21_18.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровина Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
трофеї війни, Софійська Грамота Петра І, переміщення культурних цінностей, Друга світова війна, Тюбінгенський Інститут, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.. St. Sophia Charter of Peter the Great, displacement of cultural property, World War II, Institute of East European History and Local History of Tubingen University,V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.. Софийская Грамота Петра І, перемещение культурных ценностей, Вторая мировая война, Институт Восточноевропейской истории и краеведения Тюбингенского Университета, Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского.
Аннотация: Метою повідомлення є висвітлення урочистих заходів та німецько-українського наукового колоквіуму, присвяченого поверненню з Німеччини до України Грамоти Петра І митрополиту Іоасафу Кроковському 1708 р. Грамота була вивезена під час Другої світової війни з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та перебувала в Інституті Східноєвропейської історії і краєзнавства Тюбінгенського Університету. В колоквіумі брали участь німецькі та українські вчені. Наталія Сінкевич розкрила історичне значення Грамоти, історію створення Грамоти та особистість самого митрополита Іоасафа Кроковського. Тетяна Себта простежила історію Грамоти до 1941 р. та довела її приналежність до колекції Софійського собору, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Корінна Кур-Королев розслідувала обставини вивезення Грамоти із зібрання Бібліотеки під час Другої світової війни за документами німецьких архівів; Катаріна Кухер розкрила історію надходження Грамоти до Інституту Східноєвропейської історії і краєзнавства Тюбінгенського Університету та роботу експертів із повернення Грамоти. Вольфґанґ Айхведе поділився досвідом передання до України іншої грамоти Софійської колекції, виданої Петром І митрополитові Варлааму Ясинському 1700 р., а також розповів про повернення картини Ганса фон Маре з Києва до Бремена, в якому брала участь директорка Київського відділення Ґьоте-Інституту графиня Уте Баудіссін. Галина Ковальчук, Ольга Степченко (Київ) приділили увагу історії формування зібрання в Софійському соборі, розкрили унікальний книжковий та рукописний склад цього комплексу, що зберігається в Бібліотеці. Клаус Гества та Любов Дубровіна, підводячи підсумки зустрічі, констатували, що повернення Грамоти є прикладом плідної наукової співпраці вчених Німеччини та України,ефективного вирішення питання стосовно трофейних культурних цінностей, адже місцезнаходження багатьох з них і донині залишається невідомим. Тому важливими є розвиток міжнародного культурного та наукового співробітництва, а також створення Державного реєстру втрачених культурних цінностей.^UThe goal of the article is to cover the ceremony and the German-Ukrainian scientific colloquium dedicated to the return from Germany to Ukraine of the Charter of tsar Peter the Great, on the appointment of Metropolitan Joasaph Krokovskyi in 1708. The Charter was taken from the fоnds of the V. I. Vernadskyi Library during World War II and ended up at the Institute of East European History and Local History of Tubingen University. The colloquium was attended by German and Ukrainian scientists. Natalia Sinkevich revealed the historical significance of the Charter, the history of the Charter and the personality of Metropolitan Joasaph Krokovskyi himself. Tetyana Cebta traced the history of the Charter to 1941 and proved her belonging to the collection of St. Sophia Cathedral, stored at the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Korinna Kur-Korolev investigated the circumstances of the export of Charters from the library during the Second World War according to the documents of the German archives; Katarina Kucher revealed the history of the Charter at the Institute of East European History and Local History of Tubingen University and the work of experts on the return of the diploma. Wolfgang Eichwede shared the experience of transferring another Charter of the St. Sophia collection, issued by Peter the Great in 1700 to Metropolitan Varlaam Yasynskyi, together with the director of the Goethe Institute Kyiv branch, Countess Ute Baudissin, the return of the painting by Hans von Mare from Kyiv to Bremen. Halyna Kovalchuk, Olga Stepchenko (Kyiv) brought attention to the history of the formation of the collection in St. Sophia Cathedral, disclosed the contents of the unique book and manuscript collection stored in the V. I. Vernadskyi Library. Klaus Gestwa and Lyubov Dubrovina discussed the results of the research of the Charter. The Return of the Charter is an example of fruitful scientific cooperation between scientists from Germany and Ukraine, an effective solution to the issue of the return of expropriated cultural values. The location of many expropriated materials remains unknown today. Therefore, it is important to develop international cultural and scientific cooperation, and the creationof the State Registry of Lost Cultural Property.^RЦелью сообщения является освещение торжественных мероприятий и немецко-украинского научного коллоквиума, посвященного возвращению из Германии в Украину Грамоты Петра І митрополиту Иоасафу Кроковскому в 1708 г. Грамота была вывезена во время Второй мировой войны из фондов Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и оказалась в Институте Восточноевропейской истории и краеведения Тюбингенского Университета. В коллоквиуме участвовали немецкие и украинские ученые. Наталья Синкевич раскрыла историческое значение Грамоты, историю создания Грамоты и личность самого митрополита Иоасафа Кроковского. Татьяна Себта проследила историю Грамоты до 1941 г. и доказала ее принадлежность к коллекции Софийского собора, хранящейся в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Коринна Кур-Королев расследовала обстоятельства вывоза Грамоты из собрания Библиотеки во время Второй мировой войны по документам немецких архивов; Катарина Кухер раскрыла историю поступления Грамоты в Институт Восточной истории и краеведения Тюбингенского Университета и работу экспертов по возвращению Грамоты. Вольфганг Айхведе поделился опытом передачи в Украину другой грамоты Софийской коллекции, выданной Петром І митрополиту Варлааму Ясинскому в 1700 г., а также рассказал о возвращении картины Ганса фон Маре из Киева в Бремен, в котором принимала участие директор Киевского отделения Гете-Института графиня Уте Баудиссин. Галина Ковальчук, Ольга Степченко (Киев) уделили внимание истории формирования собрания в Софийском соборе, раскрыли уникальный книжный и рукописный состав этого комплекса, хранящейся в Библиотеке. Клаус Гества и Любовь Дубровина, подводя результаты встречи, констатировали, что возвращение Грамоты является примером плодотворного научного сотрудничества ученых Германии и Украины, эффективного решения вопроса относительно трофейных культурных ценностей, исходя из того, что местонахождение многих трофейных материалов и ныне остается неизвестным. Поэтому важным являются развитие международного культурного и научного сотрудничества, а также создание Государственного реестра утраченных культурных ценностей.
Файл: rks_2019_24_22.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гества, Клаус (Інститут східноєвропейської історії та краєзнавстваТюбінгенського університету, Німеччина)); Гества Клаус; Дубровина Любовь Андреевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
цифрова гуманітаристика, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут історії України НАН України, НАН України, цифрова інфраструктура гуманітаристики, цифрові історико-культурні проекти. . digital humanities, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, Institute of History of Ukraine, NAS of Ukraine, digital infrastructure humanities, digital historical and cultural projects.
Аннотация: Мета дослідження. Узагальнити сучасні підходи до поняття цифрової гуманітаристики та її предметну галузь, розкрити роль наукових бібліотек у формуванні інтегрованих цифрових електронних ресурсів, розвитку партнерства технічних та гуманітарних наук у реалізації ініціатив із цифрової підтримки гуманітарних досліджень. Методологія. У дослідженні використано методи системного аналізу наукових праць з цифрової гуманітаристики та її інноваційного напряму – баз даних історико-культурної спадщини України, які мають новий інтелектуальний результат, застосовано й низку інших методів і процедур. Новизна. Розкрито поняття цифрової гуманітаристики, що утверджується у світі, позитивний досвід створення ресурсів документальної культурної спадщини в наукових бібліотеках України за допомогою інтеграції методів технічних та гуманітарних наук як продукту нової інтелектуальної якості. Висновки. Сучасні погляди на цифрову гуманітаристику та її предметну галузь ще й досі розвиваються – від конкретних форм створення ресурсів до широкого проникнення цифрових технологій у підготовку та реалізацію гуманітарних досліджень на базі розвою інтегрованих технологій. Про це свідчать дослідження західних дослідників: М. Таллера, М. Террас, Е. Ванхутта, О. Ле Деуфа, Дж. Фландерс (J. Flanders), Т. Веллер та ін. Досвід цифрової гуманітаристики в бібліотеках розкрито у працях Р. Кіа та К. Джорансон, Е. Хювенена та інших. Досвід таких проектів у світі та Україні, зокрема в кооперації спеціалістів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, показує позитивний приклад роботи з цифровими джерелами історико-культурної спадщини. Інтеграція методів технічних та гуманітарних наук у створення інтелектуальних цифрових проектів здійснюється спільними колективами, які узгоджують мету, завдання, підходи до структури та контенту, визначення набору смислових відносин та моделей, методи розкриття інформації та управління нею. Такі цифрові БД є якісно новим науковим продуктом, інтелектуальною власністю та вважаються електронною науковою публікацією.^UThe aim of the article. To summarize existing approaches to the concept of digital humanities and its branch, the role of scientific libraries in the formation of integrated digital electronic resources; development a partnership of technical sciences and humanities in the field of initiatives to digitally support humanitarian research. Methodology. Systematic analysis of scientific works on digital humanities and completion of digital projects of new intellectual outcome to create a digital source databases of historical and cultural heritage in Ukraine and a number of other methods and procedures. Originality. The concept of digital humanities established in the world is revealed, a positive experience of creating a digital resources of documentary cultural heritage in the scientific libraries of Ukraine through integration of methods of technical and humanities sciences as a product of a new intellectual quality. Conclusions. The scope of the concept and subject area of digital humanities are still evolving from specific forms of restricting of resource creation to the widespread penetration of digital technologies in preparation and implementation of humanitarian research, based on the development of integrated technologies. It is evident by the studies of Western researchers M. Thaller, M. Terras, E. Vanhoutt, Olivier Le Deuff, J. Flanders, T. Weller and others. Experience of digital humanities in the libraries is highlighted in works of Kea R. and K. Joranson E. Hyvönen. Experience of such projects in the world and in Ukraine, in particular the cooperation of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine specialists, shows a positive example of work and digital sourses of cultural heritage. Integration of methods of development of technical sciences in the creation of intelligent digital projects through joint teams that agree on goals, objectives, approaches to structure and content, specifications of special modeling, methods of information disclosure, management. Such digital databases are a qualitatively new product, an intellectual property, and are considered in a world to be an electronic scientific publication.
Файл: rks_2020_25_21.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Лобузіна, К. В. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського); Онищенко, О. С. (Президія Національної академії наук України); Боряк, Г. В. (Інститут історії України Національної академії наук України)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
сербські рукописні книги XVII ст., оздоблення рукописних книг, записи в сербських рукописних книгах, колекція Церковно-археологічного музею, сербські оправи XVII ст., оздоблення книжкових оправ, протирки з тиснення на оправах.. Serbian manuscripts of the 17th century, decoration of the Serbian manuscripts of the 17th century, records in the Serbian manuscripts, collection of the Church-Archeological Museum of the Kyiv Theological Academy, Serbian book bindings of the 17th century, bookbinding decoration, rubbing from embossing on book bindings.
Аннотация: Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського.^UThe goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.
Файл: rks_2023_30_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іванова, Ольга Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко, Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
"Волинський короткий літопис", літописець, Волинь, Велике князівство Литовське, татари, московити, битва під Оршею, Костянтин Острозький.. "Volyn short chronicle", chronicler, Volyn, Grand Duchy of Lithuania, Tatars, Moskovyty, Battle of Orsha, Konstiantyn Ostrozkyi.
Аннотация: Мета роботи. З’ясувати, як автор регіонального українського літопису початку ХVІ століття зображує "чужих", а саме ворогів Великого князівства Литовського – татар і московитів, і в чому полягає відмінність між цими "чужими" для літописця. Методологія. Застосовано критичний, порівняльно-історичний методи, а також герменевтичний аналіз. Наукова новизна. Детально розглянуто принципи зображення "ворога" (татар та московитів) крізь призму "Волинського короткого літопису". Висновки. Автором "Волинського короткого літопису" чітко вимальовується дистанція між "своїми" та "чужими" (татарами та московитами). Щодо татар розмежування "свій"–"чужий" знаходить утілення у протиставленні єдиновірні–іновірні. Причому православний вектор тут не є домінуючим: іновірним (мусульманам), виходячи з поточної ситуації (географії нападу), протистоять або християни, або православні воїни. Набіги татар сприймалися літописцем як "стихійне лихо" ("Божа кара"), що спіткало землі Великого князівства Литовського та сусідніх з ним країн за гріхи християн. Щодо московитів: до категорії "чужі" літописець відносить насамперед великого князя московського, а разом з ним "москвичів". Отже, цей ворог персоніфікований, має обличчя. Цей "чужий" переслідує мету захопити всі руські землі Великого князівства Литовського. Він сильний, підступний, такий, що не дотримується жодних правил, тобто ментально інакший. Зауважимо, що принцип віри тут не спрацьовує (як у випадку з татарами), бо цей ворог єдиновірний, але такий, що зневажає людські та Божі закони. ^UThe goal of the research. To find out how the author of the regional Ukrainian chronicle at the beginning of the 16th century depicts "strangers", who are the en emies of the Grand Duchy of Lithuania – Tatars and Moskovyty, and what the difference is between these "strangers" for the chronicler. Methodology. Critical, comparative-historical methods, as well as hermeneutic analysis are applied. Scientific novelty. The principles of depicting the "enemy" (Tatars and Moskovyty) through the prism of the "Volyn short chronicle" are considered in detail.. Conclusions. The author of the "Volyn short chronicle" clearly outlines the distance between "own" and "aliens" – Tatars and Moskovyty. Regarding the Tatars, the distinction between "own" and "alien" is embodied in the opposition of the same faith – other faiths. Moreover, the Orthodox vector is not dominant here: adherents of different faith (Muslims), based on the current situation and the geography of the attack, are opposed by either Christians or Orthodox soldiers. The Tatar raids were perceived by the chronicler as a "natural disaster" ("God›s punishment"), which befell the lands of the Grand Duchy of Lithuania and neighboring countries for the sins of Christians. Regarding Moskovyty: the chronicler includes, first of all, the Grand Duke of Moskva, and together with him "Moskovyty" in the category of "foreigners". Hence, this enemy is personified, has a face. This "stranger" pursues the goal of seizing all the Ruski lands of the Grand Duchy of Lithuania. He is strong, insidious, and he does not follow any rules. Therefore, he is mentally different. Note that the principle of faith does not work here (as in the case of the Tatars), because this enemy is monotheistic, but one that neglects human and God's laws.
Файл: rks_2023_31_16.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровіна, Любов Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ)
