Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1998/4
Файл: rks_1998_4_9.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_18.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2010/14
Аннотация: Представлено короткий огляд видів оздоблення, що зустрічаються на рукописних Євангеліях XVI ст. При аналізі оправ автори спиралися на фонди трьох найбільших рукописних збірок України: Інституту рукопису національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України та Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Статистичний аналіз списків Євангелій із зазначених зібрань показав, що відсоток первинних оправ досить незначний. Автори детально зупиняються на причинах, що це пояснюють. Основна увага була приділена видам та характеру оздоблення, яке застосовувалося при оправленні та переоправленні рукописних Євангелій XVI ст.. The article presents a brief survey of the types of decorations found on the book-bindings of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels. The authors examined items from the collections of the three largest manuscript repositiories of Ukraine: the Vernadsky National Library of Ukraine, the Stefanyk National Library of Ukraine inLviv, and the Sheptyts'ky national Museum in Lviv. The statistical analysis of the copies of the Gospels shows that very few original bindings have survived. The authors offer a detailed discussion of the causes of this phenomenon. The focus of the article is on the types and character of the decorations applied in the process of binding and subsequent rebinding of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels.
Файл: rks_2010_14_11.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Зінченко, С. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
шкіряні оправи Києво-Печерської Лаври, українські шкіряні оправи другої половини XVI–XVIII ст., сюжетні середники на книжкових оправах.. Kiev-Pechersk Lavra leather book-covers, Ukrainian leather book-covers of the second half of sixteenth - eighteenth centuries, subject centerpieces on book-covers.
Аннотация: Здійснено спробу іконографічного вивчення сюжетів на середниках, якими оздоблювалися шкіряні оправи, створені в інтролігаторській майстерні Києво-Печерської Лаври, розглядаються основні сюжети, характерні для її оправ, та окреслюються подальші перспективи вивчення в Україні сюжетних середників. Визначено також коло проблеми, з якими стикаються сучасні дослідники при вивченні оздоблення і оформлення шкіряних оправ рукописних книг. ^uAn attempt of iconography study of centerpieces subjects from Kyiv-Pechersk Lavra book binder workshops leather book-covers was realized; the main subjects characteristic to its book-covers were observed, and the prospects for further centerpieces subjects study in Ukraine were determined. As well as the circle of problems faced by the scholars in the study of decoration of manuscripts leather bindings were designated.
Файл: rks_2012_16_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Зінченко, С. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Файл: rks_2012_16_36.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
малярська оправа, декоративне оздоблення, рукопис, іконографія, іконописна школа.. picturesque binding, decorative ornaments, manuscript, iconography, icon painting school.. живописный переплёт, декоративные украшения, рукопись, иконография, иконописная школа.
Аннотация: У статті на прикладі дослідження стану та характеру оздоблення оправи Євангелія-тетр 1631 р. зі збірки РНБ розглянуто коротку історію виникнення унікального типу оздоблення оправ, виконаних у техніці темперного та олійного живопису. За технікою оздоблення подібні оправи отримали назву малярських. Свій родовід оправи з малярськими зображеннями розпочинають від давніх коптських оправ. Вперше вони з’явилися у східному регіоні Середземноморського басейну і в подальшому, як унікальний вид інтролігаторства, побутували як у Західній, так і в Центрально-Східній Європі. Проаналізовано характер та особливості оздоблення малярських оправ у різних країнах. Особливу увагу приділено оправам, створеним на території сучасної України та Польщі. Розглядаючи історію побутування малярських оправ в Європі, побіжно визначено стан наукового вивчення оправ зазначеного виду в світовій історіографії.^UIn the article via examples of Tetra-Gospel of 1631 from the gathering of the RNL bindings decoration state and characteristics research we have examined the short history of appearance of the unique type of bindings decoration, performed in the technique of temper and oil painting. Due to the decoration technique such bindings were called picturesque. The bindings with picturesque images originate from ancient Coptic bindings. For the first time they had appeared in the Eastern region of the Mediterranean basin and subsequently prevailed as a unique kind of binding industry both in Western and Central-Eastern Europe. The author has emphasized the characteristics and specifications of artistic bindings decoration in different countries. The particular attention is paid to the bindings, created on the territories of contemporary Ukraine and Poland. While examining the history of picturesque bindings existence in Europe,the author has made a passing mention of the state of the mentioned kind of bindings scientific research in the world historiography.^RВ статье на примере исследования состояния и характера отделки переплётов Евангелия-тетр 1631 г. из собрания РНБ рассматривается краткая история возникновения уникального типа отделки переплётов, выполненной в технике темперной и масляной живописи. По технике отделки подобные переплёты получили название живописных. Свою родословную переплёты с живописными изображениями ведут от древних коптских переплётов. Впервые они появились в восточном регионе Средиземноморского бассейна и в дальнейшем, как уникальный вид переплётного дела, бытовали как в Западной, так и в Центрально-Восточной Европе. Автор останавливается на характере и особенностях отделки художественных переплётов в разных странах. Особое внимание уделяется переплётам, созданным на территории современной Украины и Польши. Рассматривая историю существования живописных переплётов в Европе, автор вскользь коснулся состояния научного изучения переплётов указанного вида в мировой историографии.
Файл: rks_2014_18_25.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Зинченко С. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2015/19
Кл.слова (ненормированные):
інтролігаторство, кришки оправи, малярська оправа, оправа, пергамент, мініатюра. bibliopegy, binding covers, pictorial binding, book binding, parchment, miniature. переплётное дело, крышки переплёта, живописный переплёт, книжный переплёт, пергамент, миниатюра
Аннотация: Присвячено унікальному виду шкіряних оправ І–ХІХ ст. – т. зв. малярським оправам, для яких характерною є незвична для інтролігаторства техніка енкаустики, темперного і олійного живопису, графічного малюнка. Запропоновано класифікацію цього виду оправ за матеріалом покриття та технікою виконання оздоблення. Репрезентовано невідомі західноєвропейським дослідникам малярські оправи XV–XIX ст. східнослов’янського походження^UThe article is devoted to the classification of bindings of the 1–19th centuries with a unique and untypical book binding decoration technique (encaustic, tempera and oil paintings). Analysis of design features, materials and techniques of art decoration made it possible to identify them as a separate type – pictorial bindings and divide them into four groups. The first group consists of Coptic bindings, decorated with icon-painting images in encaustic technique. The second group is made up of leather Western bindings of the 13–14th centuries, which have the decoration and technique of ornamentation close to iconography. The third group involves parchment bindings, ornamentation technique of which is closer to the miniature. The last group comprises bindings of East Slavic origin of the 15–19th centuries, decorated with icon-painting pictures made in the technique of tempera or oil painting. The proposed classification requires further basic research as several specific kinds of bindings have not yet been investigated^RСтатья посвящена классификации переплётов І–ХІХ вв. с уникальной и нетипичной для книжных переплётов техникой художественного оформления (энкаустика, темперная и масляная живопись). Анализ конструктивных особенностей, материалов и техники художественного украшения позволил выделить их в отдельный вид – живописные переплёты и разделить на четыре большие группы: 1) коптские переплёты, украшенные иконописными энкаустическими изображениями; 2) кожаные западноевропейские переплёты XIII–XIV вв., оформление и техника украшения которых близка к иконописи; 3) пергаментные переплёты, техника украшения которых ближе к миниатюре, чем к иконописи или станковой живописи; 4) переплёты восточнославянского происхождения XV–XIX вв., украшенные иконописными изображениями в технике темперной или масляной живописи. Предложенная классификация требует дальнейших фундаментальных исследований, поскольку без внимания остались еще несколько специфических разновидностей переплётов
Файл: rks_2015_19_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
ЗинченкоС. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
гомілетика, монастир св. Еґідія в Нюрнберзі, латинські рукописи, Середньовіччя, оздоблення оправ.. homiletics, St. Egidien monastery in Nuremberg, Latin manuscripts, Middle Ages, bookbinding decoration.. гомилетика, монастырь св. Эгидия в Нюрнберге, латинские рукописи, Средневековье, оформление переплетов.
Аннотация: Мета роботи. Дослідити структуру, зміст, окремі текстологічні особливості, провенієнції, супутні записи й помітки латинського рукопису доби пізнього Середньовіччя, проаналізувати конструкцію кодексу та матеріали, використані для його створення. Встановити час написання та оправлення рукопису, а також локалізувати місце його виготовлення. Методологія передбачає комплексне використання статистичного, порівняльного, емпіричного методів дослідження, методу джерельної евристики, а також залучення спеціальних методів кодикології та бібліопегістики з урахуванням регіональних особливостей побутування кодексу. Наукова новизна. Вперше проведено детальне візуальне та текстологічне вивчення структури тексту. Представлено інформацію стосовно конструкції та особливостей виготовлення кодексу (книжного блока, оправи), фізичного стану та збереженості його складових. Висловлено нові припущення щодо авторства окремих текстів та подальшої їх атрибуції. Вперше наведено й прокоментовано супутні записи, представлено ілюстрації, локалізовано місце виготовлення кодексу та його оправи, уточнений час їхнього створення в межах семи років. Висновки. Кодекс містить бесіди на 26 знаменних свят церковного календаря «зимової доби» – від дня св. Андрія до дня Тіла і Крові Христових. Низку бесід атрибутовано ще укладачами кодексу як твори Якова Ворагинського. Кодекс оправлено в дерев’яні дошки, поволочені світлою шкірою зі сліпим тисненням та оздоблені металевою фурнітурою. На верхній кришці – пергаменна наклейка із заголовком у мідній фенестрі. На початку кодексу, в ініціалі, розміщено мініатюру із зображенням священнослужителя з книжкою. Кольорові ініціали виконано синьою, червоною фарбами і сусальним золотом у стилі оздоблення тогочасних рукописів та інкунабул. Вкладний запис свідчить про передавання рукопису до монастиря св. Еґідія в березні 1472 р. Місцем виготовлення кодексу та його оправи, найвірогідніше, також був бенедиктинський монастир св. Еґідія в Нюрнберзі в 1465–1472 рр. Найбільш імовірними джерелами надходження кодексу до Києва могли бути колекція Шодуарів, книгозбірня римо-католицької семінарії або бібліотека римо-католицьких біскупів, що входили в 1920-ті роки до зібрання Волинського державного музею в Житомирі, яке згодом було передане до фондів НБУВ.^UAim of the research is to study the structure, content, certain textual peculiarities, provenance, inscriptions and notes of the Latin late medieval manuscript, to analyze the structure of the codex and used materials, to determine the time and to localize the place of its writing and binding. Methodology involves the complex use of the statistical, comparative, empirical methods, and the method of source heuristics, the special methods of codicology and bibliopegy taking into account the regional characteristics of the codex as well. Scientific novelty. For the first time, a detailed visual and textual study of the structure of the codex was carried out. The comprehensive information about the design and features of the making of the codex (book block, binding), its physical condition and preservation of its components is provided. New assumptions were made regarding the authorship of the texts and their further attribution. For the first time the margin iscriptions were presented and commented, the illustrations added. The place of manufacture and binding of the codex was localized, the time of its creation specified, narrowing the time borders to seven years. Conclusions. The codex includes sermons on 26 special dates of the Church calendar in winter time, from St. Andrew’s day to the feast of Corpus Christi. Some sermons had been attributed to Jacobus da Voragine already by the scriptors of the codex. The bookbinding was made of blind stamped pigskin over wooden boards, with metal clasps and cornerpieces and a title under the brass frame. The first initial includes a miniature representing a clergyman with a book. Initials were decorated with multi-coloured and gilded floral embellishments according to the decoration style of manuscripts and incunabula of those times. A donation note says that the manuscript was handed to the St. Egidien monastery in March 1472. The codex was probably written and bound in the Benedectine monastery of St. Egidien in Nuremberg in 1465–1472. The most probable provenances of the codex were the collection of Chaudoirs family, the library of the Roman Catholic Seminary or Roman Catholic Bishops Library, that in the 1920s made a part of the Volyn State Museum collection in Zhytomyr, which was later transferred to the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.^RЦель работы. Исследовать структуру, содержание, отдельные текстологические особенности, провениенции, сопутствующие записи и пометки латинской рукописи эпохи позднего Средневековья, проанализировать конструкцию кодекса и материалы, использованные для его создания. Установить время написания и переплетения рукописи, а также локализовать место её изготовления. Методология исследования предполагает использование комплекса статистического, сравнительного, эмпирического методов и метода источниковедческой эвристики, а также специальных методов кодикологии и библиопегистики с учетом региональных особенностей бытования кодекса. Научная новизна. Впервые проведено детальное визуальное и текстологическое изучение структуры текста. Представлена информация о конструкции и особенностях изготовления кодекса (книжного блока, переплета), физического состояния и сохранности его составляющих. Высказаны новые предположения относительно авторства отдельных текстов и их дальнейшей атрибуции. Впервые приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, локализовано место изготовления кодекса и его переплета, уточнено время их создания, сужены его границы в пределах семи лет. Выводы. Кодекс содержит беседы на 26 знаменательных праздников церковного календаря «зимней поры» – от дня св. Андрея до дня Тела и Крови Христовых. Часть бесед атрибутирована еще составителями кодекса как сочинения Якова Ворагинского. Кодекс переплетен в светлую кожу со слепым тиснением и металлической фурнитурой и заголовком в медной фенестре. В начале кодекса в инициале находится миниатюра с изображением священнослужителя с книгой. Многоцветные инициалы украшены сусальным золотом и растительными мотивами в стиле оформления рукописей и инкунабул того времени. Вкладная запись свидетельствует о поступлении рукописи в монастырь св. Эгидия в марте 1472 г. Местом изготовления кодекса и его переплета, вероятнее всего, был также бенедиктинский монастырь св. Эгидия в Нюрнберге в 1465–1472 годы. Наиболее вероятными источниками поступления кодекса были коллекция Шодуаров, библиотека римо-католической семинарии или библиотека римо-католических бискупов, в 1920-е годы входившие в собрание Волынского государственного музея в Житомире, которое впоследствии было передано в Национальную библиотеку Украины имени В. И. Вернадского.
Файл: rks_2019_23_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухін, Євген Костянтинович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Чернухин Евгений Константинович; О., Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко Елена Михайловна; Зинченко Светлана Владимировна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2021/27
Кл.слова (ненормированные):
бібліопегістика, друкарня Михайла Сльозки, оздоблення шкіряних оправ XVIІ ст.,атрибуція, іконографія та типологія сюжетів.. bibliopegy, Sliozka printing house, decoration of leather bindings of the17th century, attribution, iconography and typology of the plots.
Аннотация: Мета роботи. Дослідити характер оздоблення, схеми розміщення тиснення та складові елементи оформлення первинних оправ на стародруках Михайла Сльозки, виготовлених у його інтролігаторськіймайстерні при друкарні, які можна вважати попередниками видавничих оправ на українських землях. Методологія дослідження передбачає використання статистичного, порівняльного та емпіричного методів,а також залучення спеціальних методів кодикології та бібліопегістики. Комплексне застосування цих методів дозволяє, за браком архівних джерел, встановити час та місце створення окремо взятої пам’ятки. Наукова новизна. Вперше здійснено детальне візуальне, техніко-конструктивне та іконографічне вивченняпервинних оправ на стародруках з майстерні М. Сльозки. Вперше впорядковано альбом протирок з інструментів (середники, косинці, басми), які використовувались інтролігаторами при оздобленні оправ майстерні, наведено їхні розміри та описання сюжетів середників і косинців, що стане в пригоді при атрибуції новознайдених оправ даної майстерні. Для атрибуції оправ М. Сльозки (визначення первинності), окрім аналізувласницьких і супутніх записів, були застосовані методи кодикології, бібліопегістики та іконографії, що дозволило ствердити приналежність певних оправ до майстерні М. Сльозки та уточнити час їхнього створення, звузивши його межі до кількох років після друкування тексту. Висновки. На підставі проведеного дослідження можна констатувати, що місцем виготовлення виявлених оправ на виданнях М. Сльозки є йогоінтролігаторська майстерня, започаткована при друкарні. Також припускаємо, що для оздоблення оправ,окрім середників та косинців, які різалися майстрами друкарні, інтролігаторами застосовувалися також інструменти (наприклад, накатки), які купували на ярмарках.^UThe aim of the work. The work most fully explored the kind of decoration, placementschemes of embossing and constituent design elements of primary bookbindingon the Słiozka old printed books made in his bindery and which can be considered aspredecessors of publishing binding on Ukrainian lands. The research methodology involvesthe use, in addition to the statistical, comparative, empirical methods, also theinvolvement of special methods of bibliology and bibliopegy. The complex use of thesemethods makes it possible to set the time and place of creation of a particular monumentin the absence of archival sources. Scientific novelty. For the first time, a detailed visual,technical-constructive and iconographic study of the decoration of primary bindings onSliozka’s old printed books was made. For the first time, a prepared album of rubbing ofthe embossing tools (centre-pieces, corners, small stamps) used by bookbinders in thedecoration of the workshop bindings was arranged. А description of the plots of centrepiecesand corners was given, which will be useful in attributing plots on newly discoveredbindings. To attribute Sliozka’s bindings (determination of their primacy), in additionto proprietary and related records, were used the methods of codicology, bibliopegyand iconography. This allowed not only to localize the place of manufactures of bindingson Sliozka’s publications copies, but also to specify the time of their creation, narrowingit up to several years after printing the text. Conclusions. Based on the research out, itcan be argued that the place of production of the discovered and researched bindingson Sliozka’s editions is his bindery started at the printing house. It can be assumed that inbindings decoration, in addition to the centre-pieces end corners, which were cut by themasters of the printing house, bookbinders used another tool (for example, rolls), whichwas bought at fairs, as evidenced by the images on them.
Файл: rks_2021_27_10.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Зінченко, Світлана Володимирівна (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (Львів, Україна))
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
типологія книж-кових застібок, застібка на шпеньок,застібка на пробій, суцільнометалевазастібка, шпеньок, пробій, пробій нашпильці, тричастинний плетeний ре-мінь, прикріпа, корінь ременя.. typology of book fasteners, eye-and-pin-clasp, hook-clasp, solidmetal сlaps, peg, catch plate, catch plate with pin, tri-plaited strap, anchor plate,strap-end.
Аннотация: Мета роботи. Дослідити види за-стібок на українських оправах XIV–XVIII ст. та визначити найбільш типо-ві для зазначеного періоду. Методоло-гія дослідження передбачає викори-стання статистичного, порівняльногота емпіричного методів, комплексневикористання котрих дозволяє вста-новити час та місце поширення різнихтипів застібок як для окремої пам’ятки, так і для цілісного зібрання. Науко-ва новизна. Проведено аналіз існую-чих публікацій, присвячених вивчен-ню середньовічних книжкових засті-бок. Здійснено спробу уніфікації тер-мінології, що застосовується при їхописуванні. Вперше виконано деталь-не візуальне, техніко-конструктивнета іконографічне вивчення застібокXIV–XVIII ст., визначено найбільш розповсюджені типи та хронологічнімежі їх уживання. Висновки. Дослі-дження дозволило визначити основ-ні конструктивні типи застібок, при-таманні українським оправам пе-ріоду Середньовіччя та Ранньомо-дерної доби. Межі їх уживання чіткопов’язуються з конструктивними типа-ми оправи, що поширювалися україн-ськими землями в різні історичні пе-ріоди. Зокрема, вдалося виокремититипи застібок, характерні для україн-ських оправ київського та галицько-го регіонів. Від середини XVI ст. поя-ва книгодрукування на теренах Укра-їни сприяла запровадженню готично-го типу оправи. Разом з нею отриму-ють поширення застібки на пробій,що стають домінуючими, але остаточ-но не витісняють шпенькові. Найдов-ше традиція використання оправ тазастібок візантійського типу затрима-лася в Галичині – до кінця XVII ст. Цепов’язано як з домінуючими позиція-ми Православної Церкви в цьому ре-гіоні, так і з відсутністю друкареньна території Перемишльської єпархіїі відносно невеликою їх кількістю уЛьвівській. Пошук оптимальних засо-бів удосконалення застібок сприяв по-яві нових підтипів у межах уже існую-чих. Їх виявлення потребує подальшо-го поглиблення досліджень. Це дозво-лить визначити типові ознаки, прита-манні застібкам інших регіонів Укра-їни, й уточнити хронологічні та регіо-нальні межі їх появи та поширення.Дослідження висвітлило низку додат-кових питань, пов’язаних з виробни-цтвом та розповсюдженням певнихтипів і підтипів застібок, що відкри-ває нові напрями їх подальшого ви-вчення.^UThe aim of the work. To study the types of fasteners on Ukrainian frames of the14th – 18th centuries and determine the most typical for the specified period. The research methodology involves the use of statistical, comparative and empirical methods. Their complex use makes it possible to establish the time and place of distribution of various types of fasteners both for an individual monument and forthe entire assembly. Scientific novelty. An analysis of existing publications devoted to the study of medieval book fasteners was carried out. An attempt was made tounify the terminology used in their description. For the first time, a detailed visual, technical-constructive and iconographic study of fasteners of 14th – 18th centurieswas carried out, the most distributed types and chronological limits of their usewere determined. Conclusions. The study made it possible to determine the main constructive types of book fasteners characteristic of Ukrainian Bookbinding of the Middle Ages and Early Modern period. The limits of their use are clearly related to the constructive types of bookbinding that were widespread in Ukrainian lands indifferent historical periods. In particular, it was possible to single out the types of clasps characteristic of Ukrainian bookbinding of the Kyiv and Galicia regions. From the middle of the 16th century the dissemination of book printing on the territory of Ukraine contributed to the introduction of the Gothic type of bookbinding. Along with it, there is a spread of fastenings on the catch plate, which become dominant, but do not completely supplant fastenings on the pegs. The longest tradition of using Byzantine-type bookbinding and clasps lasted in Galicia until the end of the 17thcentury. This is due both to the dominant positions of the Orthodox Church in this region, and to the absence of printing houses on the territory of the Przemyśl Diocese and their relatively small number in the Lviv Diocese. The search for optimal means of improving fastenings contributed to the emergence of new subtypes within the existing ones. Their detection requires further expansion of research boundaries. This will make it possible to determine the typical features characteristic of fastenings in other regions of Ukraine and clarify the chronological and regional boundaries of their appearance and distribution. The study highlighted a number of additional issues related to the production and distribution of certain types and subtypes of fastenings, which opens new directions for their further study.
Файл: rks_2022_29_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Зінченко, Світлана Володимирівна (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Україна, Львів)
