Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Кіржаєв, С. М.
З історії рукописних зібрань установ Всеукраїнської Академії наук [Текст] / С. М. Кіржаєв // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1993. - Вип. 1. - С.140–153
Шифр журнала: Ж68592/1993/1

Файл:  rks_1993_1_14.pdf - 0 2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Кіржаєв, С. М.
З нових надходжень. Листи І. К. Карпенка-Карого до дітей [Текст] / С. М. Кіржаєв // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1994. - Вип. 2. - С.210-225
Шифр журнала: Ж68592/1994/2

Файл:  rks_1994_2_22.pdf - 0 3.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Кіржаєв, С. М. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
З листування М. П. Драгоманова: два невідомих листи до М. В. Водовозова 1894 р. [Текст] / С. М. Кіржаєв // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2017. - Вип. 21. - С.371-389
Шифр журнала: Ж68592/2017/21

Кл.слова (ненормированные):
М. П. Драгоманов, М. В. Водовозов, листування.. M. P. Drahomanov, M. V. Vodovozov, correspondence.. М. П. Драгоманов, Н. В. Водовозов, переписка.
Аннотация: Уперше до наукового обігу залучаються маловідомі листи визначного українського вченого, політика, публіциста Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895). Написані в останній період життя вченого два його листи до молодого економіста і публіциста Миколи Васильовича Водовозова (1870–1896) розширюють джерельну базу не лише для біографів Драгоманова. Вони є свідченням його зв’язків з російськими лібералами, які пізніше складали ядро партії конституційних демократів.^UThis publication introduces into scientific discourse little-known letters of prominent Ukrainian scholar, politician and publicist M. P. Drahomanov (1841–1895), discovered in the fond of V. I. Vernadsky in the Archive of the Russian Academy of Sciences in Moscow. Two letters written in the latest period of the life of M. P. Drahomanov, which are addressed to young economist and publicist Mykola Vasyliovych Vodovozov (1870–1896), expand the source base not only for M. P. Drahomanov’s biographers. They show his ties with Russian liberals, who later formed the core of the party of constitutional democrats. A preface to the publication contains a biography of M. V. Vodovozov, and the author makes a hypothesis on the history of an acquaintance of the correspondent and the addressee, which could be connected with M. V. Vodovozov’s brother, V. V. Vodovozov, and members of the “Shelter Fraternity”, and through them with M. P. Drahomanov. The analysis of the published letters proves that M. P. Drahomanov endeavored to widen through the “Shelter Fraternity” members his contacts with democratic circles in Russia, and also to find financial support for publishing letters of Bakunin and Struve.^RВпервые в научный оборот вводятся малоизвестные письма выдающегося украинского ученого, политика, публициста М. П. Драгоманова (1841–1895), выявленные в фонде В. И. Вернадского в Архиве Российской академии наук в Москве. Написанные в последний период жизни М. П. Драгоманова два его письма к молодому экономисту и публицисту Николаю Васильевичу Водовозову (1870–1896) расширяют источниковую базу не только для биографов М. П. Драгоманова. Они являются свидетельством его связей с российскими либералами, которые позднее составили ядро партии конституционных демократов. В предисловии к публикации предлагается биография Н. В. Водовозова, высказывается предположение об истории знакомства корреспондента и адресата, которое могло быть связано с братом Н. В. Водовозова – В. В. Водовозовым и членами «Приютинского братства», а через них – с М. П. Драгомановым. Анализ представленных к публикации писем свидетельствует о том, что через членов «Приютинского братства» М. П. Драгоманов старался расширить контакты с демократическими кругами в России, а также найти финансовую поддержку для издания писем Бакунина и Струве.
Файл:  rks_2017_21_27.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Киржаев С. Н.
4.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Кіржаєв, С. М. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
До стосунків академіків: два невідомі листи С. О. Єфремова до В. І. Вернадського [Текст] / С. М. Кіржаєв // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 26. - С.29-42
Шифр журнала: Ж68592/2020/26

Кл.слова (ненормированные):
С. О. Єфремов, В. І. Вернадський, стосунки, співпраця, листування, Всеукраїнська академія наук, Всенародна бібліотека України.. S. O. Yefremov, V. I. Vernadskyi, relationship, cooperation, correspondence, All-Ukrainian Academy of Sciences, All-People's (National) Library of Ukraine.
Аннотация: Мета роботи. Публікація епістолярної спадщини і дослідження контактів, стосунків і співпраці між літературознавцем, публіцистом і громадським діячем, академіком Всеукраїнської академії наук Сергієм Єфремовим (1876–1939) і першим президентом української Академії Володимиром Вернадським (1863–1945). Наукова новизна роботи: уперше друкуються і коментуються два невідомі (атрибутовані автором) листи С. Єфремова до В. Вернадського, датовані 18 жовтня 1921 р. і 19 квітня 1922 р. На підставі наявних на сьогодні джерел зроблено спробу реконструкції та аналізу стосунків і співпраці академіків, чого наразі бракує в історіографії. Проаналізовано передусім листування, щоденникові записи та спогади обох академіків, залучено також опосередковані джерела (листи та спомини колег, протоколи засідань наукових і культурних структур тощо). Простежуються факти взаємин (найбільш тривалі й активні в Тимчасовому комітеті для заснування Всенародної (Національної) бібліотеки України), розглядаються етапи співробітництва, прояви взаємної підтримки у складних «революційних умовах», коли навіть статус академіка не захищав від переслідувань і репресій. Підкреслюється поважливе ставлення у взаємовідносинах науковців, вказуються можливі чинники їхніх доброзичливих стосунків. Аналізується спроба листування в 1921 р., коли В. Вернадський із Криму повернувся до Петрограда. Висновки. Зазначено, що обидві видатні особистості, які мали досвід активного спілкування у справах розвитку української науки і культури в 1918–1919 рр., не спромоглися налагодити сталих епістолярних стосунків у подальшому. Втім В. Вернадський був доволі обізнаним щодо долі репресованого С. Єфремова.^UThe aim of the work. Publication of an epistolary heritage and research of contacts, relations and cooperation between literary critic, publicist and public figure, academician of the All-Ukrainian Academy of Sciences Serhii Yefremov (1876–1939) and first president of the Ukrainian Academy Volodymyr Vernadskyi (1863–1945). The research methodology is based on the application of historical and comparative methods, source and historiographical analysis and bibliographic heuristics. Scientific novelty of the work: for the first time two unknown (attributed by the author) letters of S. Yefremov to V. Vernadskyi, dated October 18, 1921 and April 19, 1922, were published and commented on. Based on the available sources, an attempt was made to reconstruct and analyze the relations and cooperation of the academicians, which are currently lacking from the historiography. In the first place, the correspondence, diary entries and mentions of both academicians were analyzed. Indirect sources (letters and memoirs of their colleagues, minutes of meetings of scientific and cultural institutions, etc.) were also used. The facts of their relationship (which was longest and most active in the Temporary Committee for the Establishment of the All-People's (National) Library of Ukraine) are tracked, stages of cooperation, displays of mutual support in difficult "conditions of the revolution", when even the academician's status didn't protect them from harassment and repressions, are considered. Emphasis is placed on the mutual respect between the scientists with possible factors behind their friendly relationship being indicated. An attempt at correspondence in 1921, when V. Vernadskyi returned from Crimea to Petrohrad, is analyzed. Conclusions. It is noted that both prominent personalities who engaged in active communication in matters concerning the development of Ukrainian science and culture in 1918–1919, failed to establish a further stable epistolary relationship. Still, V. Vernadskyi was fairly aware of the fate of the repressed S. Yefremov.
Файл:  rks_2020_26_4.pdf - 0