Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
українське літописання початку ХVІІІ ст., Свято-Михайлівський Видубицький монастир, історія України. Ukrainian chronicles of the early 18th century, Saint Michael’s Vydubychi Monastery, history of Ukraine. украинское летописание начала ХVІІІ в., Свято-Михайловский Выдубицкий монастир, история Украины
Аннотация: Уперше вводиться до наукового обігу важлива пам’ятка українського літописання початку ХVІІІ ст. – літописець Свято-Михайлівського Видубицького монастиря. Встановлені джерела, якими користувався літописець, час написання пам’ятки, оригінальні звістки, особливо з історії Гнилецького монастиря, який припинив своє існування як мінімум у ХVІ ст.^UThe article presents to science an important Ukrainian record of the early 18th century, Saint Michael’s Vydubychi Monastery’s chronicle, which covers predominantly the history of Vydubychi Monastery since its foundation by Kyiv prince Vsevolod Yaroslavych, Yaroslav Mudryi’s son, till the early 16th century. Determined is the scope of sources, which were the basis of the chronicle, as well as the date of the record’s creation, and certain original data, especially the data concerning the history of Hnylets Monastery. The latter, as to the author, had been founded by Saint Theodosius Pechersky, but was destroyed as early as in the 16th century. In addition, given in the article is an original ending of the record, taken from the other record’s variant, which is also deposited in the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine^RВ данной статье впервые вводится в научный оборот важный памятник украинского летописания начала ХVІІІ в. – летописец Свято-Михайловского Выдубицкого монастыря, в котором освещается, главным образом, история Выдубицкого монастыря со времени его основания киевским князем Всеволодом Ярославичем, сыном Ярослава Мудрого, до начала ХVI в. Установлен круг источников, на которые опирался летописец, время написания памятника, оригинальные сведения, особенно по истории Гнилецкого монастыря. Последний, по утверждению автора, был основан св. Феодосием Печерским, но был разрушен еще как минимум в ХVІ ст. В дополнении приводится оригинальное окончание памятника по другой редакции, также хранящейся в ИР НБУВ
Файл: rks_2016_20_30.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Тарасенко, І. Ю. (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України); Тарасенко И. Ю.; Мыцык Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
Полтавщина, Гетьманщина, універсали, купчі, монастирі, краєзнавство.. Poltava region, Hetmanshchyna, universals, conveyances, monasteries, local lore.. Полтавщина, Гетманщина, универсалы, купчие, монастыри, краеведение.
Аннотация: Наведено невідомі раніше документи, які стосуються минулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Гадяцького, Лубенського, Миргородського і Полтавського полків, їх соціально-економічної, політичної та церковної історії. Проаналізовано інформаційний потенціал опублікованих документів.^UThe publication presents previously unknown documents on the history of Poltava region in the 17–18th centuries found in the fonds of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The documents cover the past of Poltava region in hetman times, cities and villages of Hadiach, Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastic history. The documents include four conveyances of 1654–1699; a defence universal of 1707 of Lubny colonel Dmytro Zelenskyi to the Holy Protection Church in Lubny and its warden Vasyl Lekhnenko, by which they were released from local taxes and duties; a universal of hetman Danylo Apostol of 1729, by which he confirmed the handover to officer Ivan Lomykovsky of three villages located near Myrhorod on the West and South-West from it; a complaint of gunner Petro Tiuliupa to hetman Ivan Skoropadsky against Hadiach colonel Mykhailo Myloradovych; an excerpt from a list of nuns of Saint Flor and Lavr Monastery of Kyiv, native residents of Poltava region.^RК публикации представлены неизвестные ранее документы из истории Полтавщины XVII–XVIII ст., найденные в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Документы касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Гадячского, Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории. Это, в частности, четыре купчих 1654–1699 гг.; оборонный универсал 1707 г. лубенського полковника Дмитрия Зеленского Свято-Покровской церкви в Лубнах и ее титарю Василию Лехненко, которым они освобождались от местных повинностей и налогов; универсал гетмана Даниила Апостола 1729 г., которым он подтверждал передачу бунчуковому товарищу Ивану Ломиковскому трех сел, которые находяться вблизи Миргорода на запад и юго-запад от него; жалоба пушкаря Петра Тюлюпы гетману Ивану Скоропадскому на гадяцкого полковника Михаила Милорадовича; выписка из списка монахинь киевского монастыря свв. Флора и Лавра – уроженок Полтавщины.
Файл: rks_2017_21_29.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Тарасенко, І. Ю. (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України); Тарасенко И. Ю.; Мыцык Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
Полтавщина, Гетьманщина, гетьманські універсали, козацькі полки, рід Іскр.. Poltava province, Hetmans's Rule, Hetmans's universals, Cossack regiments, Iskra family.. Полтавщина, Гетманщина, гетманские универсалы, козацкие полки, род Искр.
Аннотация: Метою роботи є актуалізація та введення в науковий обіг невідомих досі історичних джерел, що мають важливе значення для історії України, зокрема для історії такого її регіону, як Полтавщина. Методологія дослідження спирається на використання, насамперед, історико-логічного методу. Наукова новизна. На основі аналізу представлених до публікації документів виявлено їхній інформаційний потенціал, по кожному з них виділені найбільш важливі відомості з історії Полтавщини гетьманських часів. Виявлені і вперше оприлюднюються 29 невідомих досі документів, зокрема: публічно-правові акти – універсали і листи гетьманів і полковників– універсали та листи Івана Скоропадського і Данила Апостола, полковників Максима Ілляшенка, Іллі Новицького, Павла Апостола, генеральної старшини і сотників. Переважна більшість документів походить із шеститомного рукописного архіву охочекомонного полковника Іллі Новицького, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадского. Окремі рукописи були віднайдені у фондах Центрального державного історичного архіву України у Києві. Висновки. Опубліковані документи проливають додаткове світло на історію Полтавщини останньої третини XVII – першої третини XVIII ст., особливо на її політичні аспекти. У публікації вперше наводяться документи, що стосуютьсяминулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Лубенського, Миргородського та Полтавського полків, їхньої соціально-економічної, політичної історії, історії маловивчених сотень, а також міст, які у ХХ ст. були затоплені штучними дніпровськими водосховищами; деяких старшинських родів (зокрема Іскри).^UThe aim of the research is the actualization and introduction into the scientific circulation of the unknown historical sources that have specific value for the history of Ukraine, and particularly for the history of Poltava province. The methodology of the research is based on application of the methods of historical and logical analysis. The scientific novelty of the paper. The analysis of the studied documents made it possible to defi ne their informational potential and to outline the most crucial facts of Poltava province history under the rule of Ukrainian Hetmans. Previously unknown 29 documents are published for the first time: public legal acts, statutes and universals of Hetmans and colonels, including documents and letters of Hetmans Ivan Skoropadskyi and Danylo Apostol, colonels Maksym Illiashenko, Illia Novytskyi, Pavlo Apostol, other members of the Cossack leadership and Cossack centurions. The majority of the presented documents belong to the archive of irregular military colonel Illia Novytskyi that is preserved in the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Some documents have been found in the depositories of the Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. Conclusions. The documents published shed extra light on the history of Poltava province in the last third of the 17th – the first third of the 18th centures with special focus on its political aspects. The paper shows the documents related to the past of Poltava province in the period of Hetmans’ Rule, towns and villages of the Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their social and economic development, political history, the history of some unexplored Cossack regiments and towns that were flooded in the 20th centure during creation of Dnipro artificial water reservoirs; as well as the history of some major Cossack families, in particular Iskra family.^RЦелью работы является актуализация и введение в научный оборот неизвестных сегодня исторических источников, которые имеют важное значение для истории Украины, в частности для истории такого ее региона, как Полтавщина. Методология исследования основывается на использовании, в первую очередь, историко-логического метода. Научная новизна. На основании анализа представленных к публикации документов выявлен их информационный потенциал, по каждому из них выделены наиболее важные сведения по истории Полтавщины гетманских времен. Выявлены и впервые представляются 29 неизвестных доселе документов, в частности: публично-правовые акты – универсалы и письма гетманов и полковников – универсалы и письма Ивана Скоропадского и Данила Апостола, полковников Максима Илляшенко, Ильи Новицкого, Павла Апостола, генеральной старшины и сотников. Преимущественное большинство документов происходит из шеститомного рукописного архива полковника нерегулярных войск Ильи Новицкого, который хранится в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Отдельные рукописи были отысканы в фондах Центрального государственного исторического архива Украины в Киеве. Выводы. Опубликованные документы проливают дополнительный свет на историю Полтавщины последней трети XVII – первой трети XVIII в., особенно на ее политические аспекты. В публикации впервые приводяться документы, которые касаются прошлого Полтавщины, гетманских времен, городов и сел Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической истории, истории малоизученных сотен, а также городов, которые в ХХ в. были затоплены искусственными днепровскими водохранилищами; некоторых старшинских родов (в частности Искры).
Файл: rks_2019_24_21.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Тарасенко, Інна Юріївна (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України ); Тарасенко Инна Юрьевна; Мыцык Юрий
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
Олександр Кошиць, Сергій Тележинський, українське хорове мистецтво, епістолярна спадщина, Осередок української культури і освіти (Ukrainian Cultural and Educational Cеntre, Oseredok).. O. Koshyts, S. Telezhynskyi, Ukrainian choral art, epistolary heritage, Music and Drama Institute named after V. M. Lysenko, Ukrainian Cultural and Educational Cеntre, Oseredok.
Аннотация: Мета роботи. Залучити до наукового обігу листи Сергія Федоровича Тележинського, композитора, хорового диригента, педагога, активного діяча «Просвіти», українського патріота, до Олександра Антоновича Кошиця, відомого диригента і популяризатора української пісні. Через аналіз цього епістолярію привернути увагу дослідників до маловідомої постаті С. Ф. Тележинського, його професійної діяльності та, відповідно, зменшити кількість «білих плям» у біографії митця. Методологія дослідження спирається на біографічний, просопографічний та історико-логічний методи, застосування яких дає змогу вивчити зв’язки двох непересічних діячів української культури в умовах сталінського тоталітарного режиму. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу листів С. Ф. Тележинського, що зберігаються в особовому фонді О. А. Кошиця в Осередку української культури і освіти (Ukrainian Cultural and Educational Cеntre, Oseredok) у Вінніпезі (Манітоба, Канада), та є унікальним, але, на жаль, важкодоступним джерелом для істориків української культури. Висновки. Для розкриття важливого аспекту біографій С. Тележинського та О. Кошиця стосовно можливого повернення останнього на батьківщину, розкриття обставин, в яких проходила й розвивалася справа повернення, зокрема в умовах посилення тоталітарного режиму в СРСР, їхній епістолярій є безперечно цінним документальним комплексом. Листи С. Тележинського свідчать про його щире бажання прислужитися батьківщині, висвітлюють його організаційну діяльність із залученням кращих сил, зокрема сина видатного українського композитора М. В. Лисенка – Остапа, в музичній сфері УРСР.^UThe aim of the work. Put into scientific circulation and analyze the letters of the composer, choral conductor, teacher, activist of "Prosvita", Ukrainian patriot Serhii Fedorovych Telezhynskyi to the outstanding conductor and popularizer of Ukrainian song Oleksandr Koshyts. Also draw the attention of researchers to the little-known figure of Serhii Telezhynskyi, his professional activities and reduce the number of white spots in his biography. The research methodology is based on biographical, prosopographical and historical-logical methods, thanks to which it is possible to analyze the correspondence of two outstanding cultural figures of Ukraine in the conditions of Stalin's totalitarian regime. The scientific novelty of the study lies in the introduction into scientific circulation of S. F. Telezhynskyi's letters, which are stored in O. A. Koshyts' own fond at the Ukrainian Cultural and Educational Center (Oseredok) in Winnipeg (Manitoba, Canada) and is a unique and at the same time difficult-to-access source for the history of Ukrainian culture. Conclusions. To reveal an important aspect of the biographies of S. Telezhynskyi and O. Koshyts regarding the possible return of the latter to his homeland, the disclosure of the circumstances in which the return took place and developed, in particular in the conditions of strengthening of the totalitarian regime in the Union of Soviet Socialist Republics, their correspondence is undoubtedly a valuable source. Analysis of S. F. Telezhynskyi's correspondence reveals his sincere desire to serve his homeland, his organizational activities with the involvement of the best forces in the musical industry in the Ukrainian Soviet Socialist Republic, in particular the son of the famous Ukrainian composer M. V. Lysenko - Ostap.
Файл: rks_2020_25_20.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
Церква, монастир, духовенство, козацтво, мемуари.. Church, monastery, clergy, Cossacks, memoirs.
Аннотация: Мета статті – встановити авторство рукописного збірника середини ХІХ ст., проаналізувати вміщені в ньому реґести документів з історії Мгарського й Ладанського монастирів, опублікувати не друковані раніше документи. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід, використано насамперед порівняльно-історичний метод та метод класифікації. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу незнаних джерел ХVІІ–ХVІІІ стосуються історії двох важливих монастирів Гетьманщини, у встановленні імені упорядника збірника ХІХ ст. Висновки. Насамперед було встановле но ім’я упорядника збірника середини ХІХ ст.: це відомий український історик Микола Маркевич (1804–1860). У статті розглядається й сам рукописний збірник середини ХІХ ст. із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в якому містяться нариси з історії Глухова, Густинського Свято-Троїцького, Мгарського Свято-Преображенського й Ладанського (Ладинського) Свято-Покровського монастирів та документи щодо їхньої історії, церковних ієрархів; вказано на причини зацікавлення цими сюжетами М. Маркевича. Встановлені три джерела, з яких автор запозичив матеріали для свого збірника: це рукописні книги 30-х років ХVІІІ ст. Специфіка подання реґестів М. Маркевича полягає в тому, що він не тільки скорочував документи, але й додавав часом свої коментарі, розбив їх на окремі розділи. Основна увага приділена тим частинам збірника, де висвітлюється історія Свято-Преображенського Мгарського і Свято-Покровського Ладанського монастирів; з наведених автором реґестів документів виокремлено ті, які переповідають тексти невідомих досі, й вони наводяться в додатку. Особливо важливим є те, що вони доповнюють "Український дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст." та "Український Православний Дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.".^UThe purpose of the article is to establish the authorship of the manuscript collection of the middle of the 19th century, to analyze the registries of documents from the history of the Mgar and Ladan monasteries contained in it, to publish previously unpublished documents. The methodological basis is an interdisciplinary approach, primarily comparative-historical and classification methods are used. The scientific novelty consists in the introduction into scientific circulation of unknown sources of the 17th-18th centuries, which relate to the history of two important monasteries of the Hetmanshchyna, in establishing the name of the compiler of the collection of the 19th century. Conclusions. First of all, the name of the compiler of the collection of the middle of the 19th century was established. This is the famous Ukrainian historian Mykola Markevych (1804-1860). The article examines the manuscript collectionof the middle of the 19th century. from the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, which contains essays on the history of Hlukhov, Hustyn Holy Trinity, Mgar Holy Transfiguration and Ladan (Ladynskyi) Holy Intercession monasteries and documents related to their history, church hierarchs, the reasons for such an interest in these subjects are indicated by M. Markevych. There are three sources from which the author borrowed materials for his collection; these are handwritten books from the 30s of the 18th century. The specificity of M. Markevych`s presentation of regests is that he not only shortened the documents, but also sometimes added his comments, dividing them into separate sections. The main attention is paid to those parts of the collection where the history of the Holy Transfiguration of Mgar and Holy Intercession of Ladan monasteries ishighlighted, from the regests of documents given by the author, those that retell the texts of unknown ones are singled out and they are listed in the appendix. It is especially important that they complement the "Ukrainian Diplomatary of the 16th–18th centuries" and "Ukrainian Orthodox Diplomatary of the 16th-18th centuries".
Файл: rks_2022_29_22.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Тарасенко, Інна Юріївна (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Україна, Київ)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Київщина, Гетьманщина, універсали, купчі, монастирі, краєзнавство.. Kyiv Region, Hetman region, station wagons, merchants, monasteries, local history.
Аннотация: Метою статті є залучення до наукового обігу невідомих досі історичних джерел, що мають важливе значення для історії України, особливо такого її регіону, як Київщина. Методологія. У роботі використано насамперед біографічний та історико-логічний методи вивчення історичних джерел із залученням спеціальних методів археографії, джерелознавства, документознавства, архівознавства та палеографії. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше аналізується та публікується низка документів останньої третини ХVІІ – першої третини ХVІІІ ст. з історії Київщини із книгосховищ України та Польщі. Це, зокрема, документи з колекції Миколи Маркевича з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, які містяться у збірнику реґестів документів ХVІІ–ХVІІІ ст., упорядкованому українським істориком,та документи з актової книги ХVІІ–ХVІІІ ст. міста Козелець зі складу колекції польського історика Мар’яна Гожковського, що зберігається у відділі рукописів Бібліотеки Польської Академії мистецтв та Польської Академії наук. Висновки. Ця публікація проливає додаткове світло на історію важливого регіону України гетьманських часів. У статті наводяться невідомі раніше документи, що стосуються минулого Києва й Київщини, Київського та Переяславського полків, міст Переяслава і Козельця, їхньої соціально-економічної й церковної історії, деяких шляхетських та старшинських родів. Зокрема, публікуються акти обрання видатних церковних і культурних діячів України ХVІІ ст. Сильвестра Косіва та Йосифа Тризни, відповідно – київським митрополитом і архімандритом Києво-Печерської лаври, які підписали видатні церковні й політичні діячі Ігнатій Оксенович Старушич, Інокентій Гізель, Адам Кисіль, Остафій Виговський (батько гетьмана України) та інші. Доповнюють ці документи грамоти київських митрополитів Гедеона Четвертинського і Гавриїла Кременецького. На основі аналізу документів, що публікуються, визначено їхній інформаційний потенціал, по кожному з них виділено найважливіші відомості з історії Київщини гетьманських часів.^UThe purpose of the article is to bring into scientific circulation unknown historical sources that are important for the history of Ukraine, especially for the history of such a region as the Kyiv Region. Methodology. The work primarily uses biographical and historical-logical methods of studying historical sources with the involvement of special methods of archeography, source studies, document studies, archival studies, and paleography. The scientific novelty of the article is that it analyzes and publishes for the first time a number of documents from the last third of the 17th – the first third of the 18th centuries on the history of the Kyiv Region from the book repositories of Ukraine and Poland. These are, in particular, documents from the collection of Mykola Markevych from the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, which are contained in the collection of registries of documents of the 17th–18th centuries, organized by a Ukrainian historian, and documents from the act book of the 17th–18th centuries from the city of Kozelets from the collection of the Polish historian Maryan Gozhkowski, which is kept in the Manuscripts Department of the Library of the Polish Academy of Arts and Polish Academy of Sciences. Conclusions. This publication sheds additional light on the history of an important region of Hetman-era Ukraine. The article contains previously unknown documents relating to the past of Kyiv and the Kyiv Region, the Kyiv and Pereyaslav regiments, the cities of Pereyaslav and Kozelets, their socio-economic, church history, and some noble and noble families. In particular, acts of election of prominent church and cultural figures of Ukraine of the 17th century Sylvester Kosiv and Yosif Trizna as the Metropolitan of Kyiv and Archi mandrite of the Kyiv-Pechersk Lavra, respectively, which were signed by prominent church and political figures Ignatius Oksenovych Starushych, Innokenty Gisel, Adam Kysil, Ostafy Vyhovskyi (father of the Hetman of Ukraine) and others, have been published. These documents are complemented by the letters of Kyiv Metropolitans Gedeon Chetvertynskyi and Gavriil Kremyanetskyi. Based on the analysis of the published documents, their informational potential has been determined, and the most important information from the history of the Kyiv Region during the Hetman period has been highlighted for each of them.
Файл: rks_2023_30_21.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Тарасенко, Інна Юріївна (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Україна, Київ)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
В. Г. Кравченко, Б. Д. Грінченко, Поділля, кінець ХІХ століття, листування, історія повсякденності.. Vasyl Kravchenko, Borys Hrinchenko, Podillia, end of 19th century, letters, history of everyday life.
Аннотация: Мета роботи. Опрацювання і залучення до наукового обігу частини неопублікованого листування українського етнографа, діалектолога та краєзнавця В. Г. Кравченка з українським лексикографом, етнографом та громадським діячем Б. Д. Грінченком, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і є цінним джерелом для вивчення історії Поділля ХІХ століття. Використання невідомої раніше інформації для глибшого розуміння життєвих реалій різних представників сільського населення Поділля. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано насамперед метод наукової евристики, біографічний, історико-логічний та критичний методи вивчення історичних джерел й антропологічний підхід, що в комплексі надає змогу висвітлити повсякденне буття пересічного українця-селянина кінця ХІХ століття. Наукова новизна. Вперше введено до наукового обігу листування двох видатних українських діячів науки і культури В. Г. Кравченка і Б. Д. Грінченка, що актуалізує унікальну інформацію про селянський побут у прикордонних районах Поділля означеного періоду. Висновки. Оскільки предметом історії повсякденності є приватне життя, умови праці, відпочинку, побутові проблеми пересічних людей, а об’єктом виступають як письмові, так і усні матеріали, то неопубліковані листи В. Г. Кравченка до Б. Д. Грінченка слід розглядати як джерело для вивчення українського прикордонного села кінця ХІХ століття. Завдяки майстерному і детальному описові епізодів з життя простих людей до нас дійшла унікальна інформація, зафіксована сучасником на папері, що власне стане в нагоді для осмислення рівня життя та моральних засад тодішнього суспільства та глибшого відтворення історичної епохи.^UThe goal of the work. Processing and bringing into scientific circulation part of the unpublished correspondence of the Ukrainian ethnographer, dialectologist and local historian Vasyl Kravchenko to the Ukrainian lexicographer, ethnographer and writer Borys Hrinchenko, which are stored in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and are a particularly valuable source for studying the history of Podillia of the 19th century. The use of previously unknown information for a deeper understanding of the life realities of various representatives of the rural population of Podillia. Methodology. In the process of conducting the research, the method of scientific heuristics, biographical, historical-logical, critical methods of studying historical sources and an anthropological approach were used, which in the complex makes it possible to illuminate the everyday life of an average Ukrainian peasant at the end of the 19th century. Scientific novelty. For the first time, the correspondence of two outstanding Ukrainian figures of science and culture, Vasyl Kravchenko and Borys Hrinchenko, was introduced into scientific circulation, which provide unique information about the life of peasants in the border areas of Podillia at the end of the 19th century. Conclusions. Since the subject of the history of everyday life is the private life of ordinary people, the conditions of work, rest, and everyday problems, and the sources are both written and oral materials, the unpublished letters of Vasyl Kravchenko to Borys Hrinchenko can be considered as a source for studying the Ukrainian village of the border regions at the end of the 19th century. Thanks to the skillful and detailed description of episodes from the lives of ordinary people, we have received unique information recorded by a contemporary on paper, which will actually be useful for understanding the standard of living and moral foundations of the society at that time and for a deeper reproduction of the historical era.
Файл: rks_2023_31_20.pdf - 0
