Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис. Петрушко, Людмила Анатоліївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ). Печаль і сльози в повчальній літературі християнського Сходу [Текст] / Л. А. Петрушко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 29. - С.60-76 Шифр журнала: Ж68592/2022/29 Кл.слова (ненормированные): історія емоцій, пе-чаль і сльози, Скитський патерик, Си-найський патерик, Лествиця.. history of emotions, sadness and tears, Scete paterik, Sinai paterik, Ladder. Аннотация: Мета роботи. Комплексна рекон-струкція візії смутку і плачу, пред-ставленої в повчальній літературієгипетсько-палестинського монаше-ства. Методологія дослідження по-лягає в застосуванні методів аналізу,синтезу та узагальнення, класифікаціїта систематизації, індукції та дедукції,наративного, історико-типологічного,історико-проблемного, історико-порів-няльного, історико-системного, істо-рико-генетичного, термінологічногоаналізу, контент-аналізу та інтерпре-таційного. Науковою новизною єкомплексна реконструкція візії смут-ку і сліз у перекладній повчальній лі-тературі. Розглянуто та узагальне-но особливості розуміння цих емо-цій у православній традиції. Набулиподальшого розвитку уявлення прозначимість сліз для середньовічно-го чернецтва. Висновки. У результа-ті аналізу багатої історичним змістомджерельної бази з’ясовано, що чер-неча традиція християнського Схо-ду розрізняла три види печалі та пла-чу (правильні, природні та неправиль-ні). Вони характеризувалися відповід-ними оцінками – позитивною, ней-тральною (позитивно-нейтральною)та негативною, які залежали від того,як ці емоції співвідносилися зі спра-вою спасіння душі. Центральним ас-пектом богослов’я були скорбота тасльози з любові до Господа. Існуваласпеціальна етика названих емоцій, щостосувалася засобів досягнення ду-ховного плачу, збереження його в чи-стоті, утримання та утвердження вньому; методів боротьби із гріхов-ною печаллю; переходу від гріховнихі природних сліз до Богоугодних. Ко-нотація печалі та плачу загалом нега-тивна. Це пов’язане з розумінням їх-нього місця в людській історії: вониз’явилися як вимушений наслідок грі-хопадіння, їх не було в Раю і не буде вЦарстві Небесному.^UThe goal of the research. The article aims to comprehensively reconstruct the vision of sadness and tears presented in the instructive literature of Egyptian-Palestinian monasticism. Methodology. The research uses methods of analysis, synthesis and generalization, classification and systematization, induction and deduction, narrative, historical-typological, historical-problematic, historical-comparative, historical-systemic, historical-genetic, terminological analysis, content analysis and interpretive. Scientific novelty. The article presents a comprehensive reconstruction of the vision of unhappy emotions in the translated instructive literature. The peculiarities of understanding sadness and weeping in the Orthodox tradition are consideredand generalized. The idea of the significance of tears for medieval monasticism hasbeen further developed. Conclusions. As a result of the analysis of rich in historical content the source base, it is clarified that the monastic tradition of the Christian East distinguished between three types of sadness and weeping. They are characterizedby relevant assessments such as positive, neutral (positive-neutral) and negative, which depends on how those unhappy emotions correlate with the cause of the salvation of the soul. The central aspect of theology is sorrow and tears of love for Lord. There is distinctive ethics of the unhappy emotions which involves the means of achievement of the spiritual crying, its perseverance, maintenance, and affirmationin purity; the methods of combating the sinful sadness; the transition from corruptand natural tears to the pleasing to God ones. The connotation of the unhappy emotionsin the Christian tradition is generally negative. It is due to the understanding of their place in human history: sorrows and tears have appeared as a forced consequence of Adam and Eve lapse from virtue. There was no sign of it in Paradise of Eden; the same will be in the Kingdom of Heaven. Файл:  rks_2022_29_6.pdf - 0