Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис. Філіпович, Марина Анатоліївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ). Ворог очима середньовічного книжника: татари та московити у "Волинському короткому літописі" [Текст] / М. А. Філіпович, Л. А. Дубровіна // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2023. - Вип. 31. - С.254-270 Шифр журнала: Ж68592/2023/31 Кл.слова (ненормированные): "Волинський короткий літопис", літописець, Волинь, Велике князівство Литовське, татари, московити, битва під Оршею, Костянтин Острозький.. "Volyn short chronicle", chronicler, Volyn, Grand Duchy of Lithuania, Tatars, Moskovyty, Battle of Orsha, Konstiantyn Ostrozkyi. Аннотация: Мета роботи. З’ясувати, як автор регіонального українського літопису початку ХVІ століття зображує "чужих", а саме ворогів Великого князівства Литовського – татар і московитів, і в чому полягає відмінність між цими "чужими" для літописця. Методологія. Застосовано критичний, порівняльно-історичний методи, а також герменевтичний аналіз. Наукова новизна. Детально розглянуто принципи зображення "ворога" (татар та московитів) крізь призму "Волинського короткого літопису". Висновки. Автором "Волинського короткого літопису" чітко вимальовується дистанція між "своїми" та "чужими" (татарами та московитами). Щодо татар розмежування "свій"–"чужий" знаходить утілення у протиставленні єдиновірні–іновірні. Причому православний вектор тут не є домінуючим: іновірним (мусульманам), виходячи з поточної ситуації (географії нападу), протистоять або християни, або православні воїни. Набіги татар сприймалися літописцем як "стихійне лихо" ("Божа кара"), що спіткало землі Великого князівства Литовського та сусідніх з ним країн за гріхи християн. Щодо московитів: до категорії "чужі" літописець відносить насамперед великого князя московського, а разом з ним "москвичів". Отже, цей ворог персоніфікований, має обличчя. Цей "чужий" переслідує мету захопити всі руські землі Великого князівства Литовського. Він сильний, підступний, такий, що не дотримується жодних правил, тобто ментально інакший. Зауважимо, що принцип віри тут не спрацьовує (як у випадку з татарами), бо цей ворог єдиновірний, але такий, що зневажає людські та Божі закони. ^UThe goal of the research. To find out how the author of the regional Ukrainian chronicle at the beginning of the 16th century depicts "strangers", who are the en emies of the Grand Duchy of Lithuania – Tatars and Moskovyty, and what the difference is between these "strangers" for the chronicler. Methodology. Critical, comparative-historical methods, as well as hermeneutic analysis are applied. Scientific novelty. The principles of depicting the "enemy" (Tatars and Moskovyty) through the prism of the "Volyn short chronicle" are considered in detail.. Conclusions. The author of the "Volyn short chronicle" clearly outlines the distance between "own" and "aliens" – Tatars and Moskovyty. Regarding the Tatars, the distinction between "own" and "alien" is embodied in the opposition of the same faith – other faiths. Moreover, the Orthodox vector is not dominant here: adherents of different faith (Muslims), based on the current situation and the geography of the attack, are opposed by either Christians or Orthodox soldiers. The Tatar raids were perceived by the chronicler as a "natural disaster" ("God›s punishment"), which befell the lands of the Grand Duchy of Lithuania and neighboring countries for the sins of Christians. Regarding Moskovyty: the chronicler includes, first of all, the Grand Duke of Moskva, and together with him "Moskovyty" in the category of "foreigners". Hence, this enemy is personified, has a face. This "stranger" pursues the goal of seizing all the Ruski lands of the Grand Duchy of Lithuania. He is strong, insidious, and he does not follow any rules. Therefore, he is mentally different. Note that the principle of faith does not work here (as in the case of the Tatars), because this enemy is monotheistic, but one that neglects human and God's laws. Файл:  rks_2023_31_16.pdf - 0 Дод. точки доступу: Дубровіна, Любов Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ)