Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_9.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
Гетьманщина, Шептаківська волость, рангові маєтності, дозорець.. Hetmanate, Sheptakivska volost, rank estates, steward.. Гетманщина, Шептаковская волость, ранговые землевладения, дозорный.
Аннотация: Проаналізовано процес формування комплексу гетьманських рангових маєтностей. Визначено, що особливе місце в межах цього комплексу займала Шептаківська волость, прилучена до рангових землеволодінь за гетьманування І. Брюховецького. Особливу увагу приділено системі управління волостю та її господарській спеціалізації.^UIn the article we have analyzed the process of hetman rank estates complex formation. We have proved that all hetmans beginning from Bohdan Khmelnytsky attempted to expand the amount of lands which belonged for «macehead and kitchen» and eventually pass them to their heirs. As during the Ruin most hetmans had forcedly been removed from their posts, there were no problems with inheritance. Though Ivan Skoropadsky managed to receive a tsar grant-charter and assign the rank estates as the private property of his wife and children, which caused significant inconveniences for his successor Danylo Apostol who was not able to maintain his court adequately due to the absence of a sufficient number of estates. The Sheptakivska volost, having been joined the rank estates during the reign of Ivan Briukhovetsky, was one of the most measurable estates for a hetman court. The volost government was conducted by special stewards who accounted directly to the hetman and dealt with both household and law issues concerning the estates population. The volost specialized in cultivation and delivery of agricultural products to the court and in the beginning of the XVIII century it rendered more than a half of all pecuniary profit from rank estates to hetmans, which defined its significance within the whole complex of hetman estates. ^RВ статье проанализирован процесс формирования комплекса гетманских ранговых имений. Доказано, что все гетманы, начиная от Богдана Хмельницкого, пытались расширить количество земель, которые принадлежали на «булаву и кухню», а в перспективе – передать их во владение своим наследникам. Поскольку в период Руины большинство гетманов были насильственно сняты с должности, то проблем с наследованием не возникало. Однако Иван Скоропадский успел получить царскую жалованную грамоту и закрепить ранговые имения в личную собственность своей жены и детей, что вызвало значительные затруднения для его преемника – Данила Апостола, который из-за отсутствия достаточного количества имений просто не мог обеспечивать свой двор на должном уровне.Среди особо важных для гетманского двора имений была Шептаковская волость, присоединённая к ранговым во времена правления Ивана Брюховецкого. Управление волостью было сосредоточено в руках специальных дозорцев, которые подчинялись непосредственно гетману и решали не только хозяйственные, но и юридические вопросы, связанные с населением имений. Волость специализировалась на выращивании и поставке ко двору сельскохозяйственной продукции и в начале XVIII века приносила гетманам больше половины от всей денежной прибыли с ранговых имений, что определяло её значимость в рамках всего комплекса гетманских имений.
Файл: rks_2014_18_33.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Васильева О. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
документація ХVІІ–ХVІІІ ст., київські православні монастирі, церковна історія, історія України. documents of the 17–18th centuries, Kyiv orthodox monasteries, ecclesiastical history, history of Ukraine. документация ХVІІ–ХVІІІ ст., киевские православные монастыри, церковная история, история Украины
Аннотация: До наукового обігу залучено ряд важливих документів ХVІІ–ХVІІІ ст. із зібрань Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вони стосуються діяльності провідних київських православних монастирів, зокрема Видубицького, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври. Рукописи не тільки проливають світло на церковну історію, але й надають інформацію про деякі маєтності цих монастирів, розкривають історичну топоніміку Києва, висвітлюють окремі аспекти повсякденного життя тощо^UThe article presents to science a few important documents of the 17–18th centuries, which are part of the collection of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, including the documents of hetmans, Kyiv metropolitants, and hegumens. They cover the history of prominent Kyiv orthodox monasteries, especially Saint Michael’s Vydubychi Monastery, Saint Michael’s Golden-Domed Monastery and Kyiv-Pechersk Lavra. The manuscripts shed light not only on the ecclesiastical history (monasteries’ lawsuits, personnel’ transfers, biographies of prominent ecclesiastical and cultural figures). They also contain the data on the history of certain domains of Vydubychi Monastery (village Lisnyky near Kyiv), Kyiv historical toponymy, certain aspects of everyday life etc. In addition, the author presents a document containing the description of the domains of Vilnius Monastery of the Holy Spirit^RВ научный оборот вводится ряд важных документов ХVІІ–ХVІІІ ст. из собраний Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в т. ч. документы гетманов, киевских митрополитов, игуменов. Они касаются истории ведущих киевских православных монастырей, главным образом Свято-Михайловского Выдубицкого, Свято-Михайловского Золотоверхого, Киево-Печерской лавры. Рукописи проливают свет не только на церковную историю (тяжбы монастырей, кадровые перемещения, биографии видных церковных и культурных деятелей). В них также содержатся сведения из истории некоторых владений Выдубицкого монастыря (с. Лесники под Киевом), об исторической топонимике Киева, отдельных аспектах повседневной жизни и т. д. В дополнении приводится документ с описанием владений виленского Свято-Духовского монастыря
Файл: rks_2016_20_27.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Мыцык Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Гетьманщина, заповіт, Любеч, міщани, спадкоємці, тестатор, тестамент, форммуляр.. testament, Liubech, burgesses, heirs, testator, Hetmanshchyna, form.
Аннотация: Мета роботи. Визначення інформативного потенціалу тестаментів любецького міщанства козацької доби, а також особливостей укладання даного виду документів. Методологія передбачає застосування історико-логічного, порівняльного та емпіричного методів дослідження, а також прийомів палеографічного аналізу. Наукова новизна статті обумовлюється тим фактом, що тривалий час тестаменти жителів міст української гетьманської держави, зокрема й Любеча, залишалися малодослідженими. Йдеться як про з’ясування можливостей їх джерельно-інформаційного потенціалу, так і про розгляд процесу уніфікації формулярів і структури тексту документів. Тому виконаний автором джерелознавчий аналіз допоможе тим науковцям, які займаються вивченням історії міст Гетьманщини в цілому й Чернігово-Сіверщини, зокрема. Висновки. Охарактеризовані документи є важливим історичним джерелом, що дає змогу відтворити різні сторони суспільного й буденного життя мешканців міста Любеча у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. Джерельно-інформаційний потенціал тестаментів можна з успіхом залучати при вивченні соціально-економічної історії Любеча, норм тогочасного спадкового права, культурно-побутових умов, генеалогії окремих міщанських родів, регіональної топоніміки і навіть для окреслення менталітету укладачів. Формуляр заповітів любецьких міщан містить усі основні клаузули, що були притаманні для відповідних ділових паперів ранньомодерної доби, за винятком аренги. Наявність деяких типових кліше, що на середину ХVII ст. уже втратили свою чинність, свідчить про консервативний характер регіонального діловодства.^UThe goal of the work. Determining the informative potential of the testaments of the Liubech burgesses of the Cossack era, as well as the peculiarities of concluding this type of documents. The methodology involves the use of historical-logical, comparative and empirical research methods, as well as techniques of paleographic analysis. The scientific novelty of the article is due to the fact that for a long time the testaments of the inhabitants of the cities of the Ukrainian hetman state, including Liubech, remained unexplored. It is a question of finding out the possibility of their source and information potential, as well as considering the process of unification of forms and text structure of documents. Therefore, the source analysis performed by the author will help those scholars who study the history of the cities of the Het manshchyna in general and Chernihiv-Sivershchyna in particular. Conclusions. The described documents are an important historical source, which makes it possible to recreate various aspects of the social and everyday life of the inhabitants of the town of Liubech in the second half of the 17th– the first half of the 18th century. The source and information potential of testaments can be successfully used to study the socio-economic history of Liubech, norms of contemporary inheritance law, cultural and living conditions, genealogy of individual town-dweller families, regional to ponymy and even to outline the mentality of the compilers. The testamentary form of the Liubech burgesses contains all the main clauses that were inherent in the relevant business papers of the early modern period, with the exception of the arenga. The presence of some typical clichés that in the middle of the 17th century have already lost their validity, indicates the conservative nature of regional office work.
Файл: rks_2023_30_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
