Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Шаріпова, Л. В.
З історії рукописного зібрання Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії [Текст] / Л. В. Шаріпова // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1993. - Вип. 1. - С.123–133
Шифр журнала: Ж68592/1993/1

Файл:  rks_1993_1_12.pdf - 0 2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Пономаренко, В. М.
Автоматизований контекстний пошук в інформаційних масивах довільної символьної комбінації (на прикладі фрагмента електронної публікації "Скіфія – Київська Русь – Україна: генеалого-хронологічна таблиця”) [Текст] / В. М. Пономаренко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1993. - Вип. 1. - С.212–216
Шифр журнала: Ж68592/1993/1

Файл:  rks_1993_1_21.pdf - 0 3.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Василенко, В. М.
Киевские источники рукописных материалов Ю. И. Крашевского [Текст] / В. М. Василенко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1994. - Вип. 2. - С.85–96
Шифр журнала: Ж68592/1994/2

Файл:  rks_1994_2_10.pdf - 0 4.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Торбаков, І. Б.
Палеотипы библиотеки Киевской духовной академии (из истории фондов ЦНБ им. В. И. Вернадского НАН Украины) [Текст] / І. Б. Торбаков // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1994. - Вип. 2. - С.116–125
Шифр журнала: Ж68592/1994/2

Файл:  rks_1994_2_13.pdf - 0 5.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Міщук, С. М.
Фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як джерело з історії духовної освіти в Україні (загальний огляд) [Текст] / С. М. Міщук, Т. А. Стоян // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2003. - Вип. 8. - С.185–189
Шифр журнала: Ж68592/2003/8

Файл:  rks_2003_8_13.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Стоян, Т. А.
6.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Сохань, С. В.
До історії формування фонду "Київська духовна академія” Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст] / С. В. Сохань // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2005. - Вип. 10. - С.15–24
Шифр журнала: Ж68592/2005/10

Файл:  rks_2005_10_2.pdf - 0 7.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Міцан, Т. В.
Києво-Могилянська академія в історіографічних дослідженнях її діяльності [Текст] / Т. В. Міцан // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2009. - Вип. 13. - С.261–278
Шифр журнала: Ж68592/2009/13

Аннотация: У публікації представлений аналіз історіографічної літератури з питання дослідження КМА. Визначено два типологічні напрями історіографії – історіографічні дослідження діяльності КМА та камерально-археографічне описання документальної спадщини КМА.. In the publication the analysis of the historiographical literature on the issue of the KMA studies is given. Two typological areas of historiography - historiographical studies of the KMA activities and cameral-archaeographical description of the documental heritage of the KMA - are distinguished.
Файл:  rks_2009_13_17.pdf - 0 8.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Деменко, Л. М.
Наукова періодика Київської духовної академії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: перші знахідки з історіографії періоду до 1919 р. [Текст] / Л. М. Деменко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2009. - Вип. 13. - С.305–314
Шифр журнала: Ж68592/2009/13

Аннотация: Репрезентовано матеріали, що висвітлюють історіографію наукової періодики Київської духовної академії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у виданнях до 1919 р.. The materials on the historiography of the 2nd half of 19 - beginning of 20 century scientific periodicals of the Kyiv Divine Academy in the publications up to 1919 are represented.
Файл:  rks_2009_13_20.pdf - 0 9.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Шип, Н. А.
Ідея всеслов’янської духовно-православної єдності у творах викладачів і студентів Київської духовної академії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст. ) [Текст] / Н. І. Шип // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.25-54
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
всеслов’янське єднання, Київська духовна академія, студенти, викладачі В. З. Завитневич, І. Г. Малишевський, М. І. Сагарда, слов’янофіл О. С. Хомяков.. Slavic unity, Slavic uniting, Orthodox, Kyiv Ecclesiastical Academy students, O. S. Khomyakov, O. Z. Zavitnevich, I. G. Malyshevsky, M. I. Sagarda.. всеславянское единение, Киевская духовная академия, студенты, преподаватели В. З. Завитневич, И. Г. Малишевский, М. И. Сагарда, славянофил А. С. Хомяков.
Аннотация: Проаналізовано окремі твори викладачів і магістерські дисертації студентів Київської духовної академії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), в яких порушувалась актуальна, водночас дискусійна проблема всеслов’янського єднання. Доводиться, що викладачі, а також студенти з південнослов’янських країн, які навчались в академії, в ідею всеслов’янського єднання вкладали духовно-православний, а не політичний зміст; показано, що в духовно-культурній основі ця ідея наближалась до слов’янофільства.^UThis article analyses the individual teachers’ works and master degree holders’ dissertations of Kyiv Ecclesiastical Academy graduates (the second half of the XIXth century and the beginning of the XXth century) who rose the disputable problem of all-Slavic unity. The article tries to prove that both the teachers and the students of the South Slavic countries, who studied at the Academy, put into the idea of Slavic unity ecclesiastical and Orthodox content rather than political one. It is proved that the idea of ecclesiastical – cultural sense was equal to the Slavic idea.^RПроанализированы отдельные произведения преподавателей и магистерские диссертации студентов Киевской духовной академии (вторая половина XIX - начало ХХ в.), в которых поднималась актуальная, одновременно дискуссионная проблема всеславянского единения. Доказывается, что преподаватели, а также студенты из южнославянских стран, которые учились в академии, в идею всеславянского единения вкладывали духовно-православное, а не политическое содержание; показано, что в духовно-культурной основе эта идея приближалась к славянофильству.
Файл:  rks_2013_17_4.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Шип Н. А.
10.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Гнатенко, Л. А.
Проблема датування кириличних кодексів XIV–XVI ст. з колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії в каталозі О. Лебедєва [Текст] / Л. А. Гнатенко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.370-379
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
О. Лебедєв, археографічний каталог, писемна пам’ятка, кодекс, рукопис, дата написання.. O. Lebedev, archaeographic catalog, written monuments, code, Cyrillic Codes of XIVth–XVIth centuries, manuscript, date of writing.. А. Лебедев, археографический каталог, письменный памятник, кодекс, рукопись, дата написания.
Аннотация: Вперше цілісно піднято проблему датування О. Лебедєвим давніх писемних пам’яток різних культур і мов з колекції ЦАМ КДА, які не мають точно датованих кодикологічних записів. Наголошується на необхідності критичного перегляду даних, репрезентованих в археографічному каталозі О. Лебедєва (1916). Зазначається, що вченими Інституту рукопису НБУВ здійснене уточнення датування слов’янських кириличних кодексів XIV-XVI ст., на прикладі яких і розглядається дана проблема.^UIn the article the author for the first time raises the issue of O. Lebedev dating ancient written monuments of different cultures and languages of the collection of CAM of KTA that do not have exactly dated codicological records. The author accentuates the necessity of a critical review of data represented in the archaeographic catalog of O. Lebedev (1916). It is noted that the scholars of the Institute of Manuscripts of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine have already specified the dating of Slavic Cyrillic Codes of the XIVth–XVIth centuries which serves as an example for the issue consideration.^RВпервые целостно поднята проблема датировки А. Лебедевым древних письменных памятников разных культур и языков из коллекции ЦАМ КДА, которые не имеют точно датированных кодикологических записей. Отмечается необходимость критического пересмотра данных, представленных в археографическом каталоге А. Лебедева (1916). Отмечается, что учёными Института рукописи НБУВ осуществлено уточнение датировки славянских кириллических кодексов XIV-XVI вв., на примере которых и рассматривается данная проблема.
Файл:  rks_2013_17_23.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Гнатенко Л. А.
11.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Добрянська, Т. А.
Проблема датування українських кириличних кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії в каталозі О. Лебедєва [Текст] / Т. А. Добрянська // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.380-389
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
О. Лебедєв, археографічний каталог, українські кириличні кодекси XVII ст., рукопис, дата написання, філігрань.. O. Lebedev, archaeographic catalog, Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, manuscript, date of writing, filigree.. А. Лебедев, археографический каталог, украинские кириллические кодексы XVII в., рукопись, дата написания, филигрань.
Аннотация: Вперше розглянуто проблему датування українських кириличних кодексів XVII ст., репрезентовану в археографічному каталозі колекції ЦАМ КДА О. Лебедєва. Об’єктом дослідження обрано кодекси, які не мають точно датованих кодикологічних записів і в описах каталогу подані із хронологічно звуженою «непрямою» датою написання. Критично переглянуто описи кодексів за сучасними даними археографії, кодикології, палеографії, філігранології.^UIn the article the author for the first time raises the issue of dating Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, represented in the archaeographic catalog of CAM of KTA collection of O. Lebedev. She selected for the object of her research the codes which do not have exactly dated codicological records and are presented in the catalog descriptions with a chronologically diminished "indirect" date of writing. The article provides a critical review of the codes descriptions on the base of the modern archaeography, codicology, paleography and philigranology data.^RВпервые рассмотрена проблема датировки украинских кириллических кодексов XVIII в., представленную в археографическом каталоге коллекции ЦАМ КДА А. Лебедева. Объектом исследования избраны кодексы, не имеющие точно датированных кодикологических записей и в описаниях каталога представленных с хронологически суженной «косвенной» датой написания. Критически пересмотрены описания кодексов по современным данным археографии, кодикологии, палеографии, филигранологии.
Файл:  rks_2013_17_24.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Добрянская Т. А.
12.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Заєць, О. В.
Бібліотека "Киевского общества естествоиспытателей" у фондах Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст] / О. В. Заєць // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2014. - Вип. 18. - С.278-285
Шифр журнала: Ж68592/2014/18

Кл.слова (ненормированные):
«Киевское общество естествоиспытателей», відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій, НБУВ.. the "Kyiv Society of Natural Scientists", library, the Department of Librarian Gatherings and Historical Collections, VNLU.. «Киевское общество естествоиспытателей», библиотека, отдел библиотечных собраний и исторических коллекций, НБУВ.
Аннотация: Досліджено історію бібліотеки «Киевского общества естествоиспытателей при университете святого Владимира» після 1917 р. Описано склад бібліотеки у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.^UIn the article we have defined the degree of the "Kyiv Society of Natural Scientists" activity exploration (1869–1929), examined its origins and defined the goals and objectives of the society activity. We have given special consideration to its library. In particular, we have submitted the data on the scope of the book and magazine collections and details about the library readers. In 1926 the society library was transferred from its previous location in the University of Saint Volodymyr (the Institute of Public Education at that time) and its holdings were temporarily transported to the National Library of Ukraine by the request of the society head – an academician I. I. Schmalhausen, and after the society and accordingly the contract liquidation in 1929 they remained permanently deposited in the library as a separate collection. The principal part of the librarian gathering of the society consists in the referential literature, relevant to biology, geology, zoology, geography, meteorology, chemistry, physics, mathematics as well as the scholar notes of universities and research institutions, which deal with nature study issues. Despite the fact, that the focal point of the society activities was the one concerning the theoretical nature study, increased attention was paid to the practical implementation of the research results. In this regard the subscription to the territorial agricultural periodicals was conducted from all the provinces of the empire. Since 1929 the centralization processes in the Academy of Sciences of USSR had intensified and the natural scientists library collection received other periodical editions, which had no ideological orientation and were not popular among the public.^RВ статье определена степень изученности деятельности «Киевского общества естествоиспытателей» (1869–1929 гг.), прослежены его истоки, определены цели и задачи работы общества. Особое внимание уделено его библиотеке. В частности, представлены данные о количестве книжного и журнального фондов библиотеки и о читательском составе. В 1926 г. библиотека общества была выселена из своего прежнего помещения в Университете св. Владимира (тогда Институт народного образования), и, по просьбе председателя общества академика И. И. Шмальгаузена, её фонды были временно переданы во Всенародную библиотеку Украины, а после ликвидации в 1929 г. общества и, соответственно, договора они остались в ней отдельной коллекцией навсегда. Основная часть библиотечного собрания общества состоит из литературы справочного характера по биологии, геологии, зоологии, географии, метеорологии, химии, физике, математике, а также из научных записок университетов, исследовательских учреждений, касающихся вопросов природоведения. Несмотря на то, что основным в деятельности общества была работа в отрасли теоретического природоведения, много внимания уделялось практическому применению результатов своих исследований. Для этого проводилась подписка на сельскохозяйственную земскую периодику со всех губерний империи. С 1929 г. в Академии наук УСРР усилились процессы централизации, и в фонд библиотеки естествоиспытателей добавились другие периодические издания – не имеющие идейной направленности и не пользующиеся большим спросом.
Файл:  rks_2014_18_23.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Заец Е. В.
13.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Ціборовська-Римарович, І. О.
Агіографічна література у книгозбірнях католицьких монастирів Луцької/Луцько-Житомирської діецезії ХVІІ–ХІХ ст.: репертуар видань та їх роль у формуванні духовності чернечих осередків [Текст] / І. О. Ціборовська-Римарович // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2015. - Вип. 19. - С.108-117
Шифр журнала: Ж68592/2015/19

Кл.слова (ненормированные):
монастирські бібліотеки, історичне бібліотекознавство, агіографія, Луцько-Житомирська діецезія. monastic libraries, historical library science, hagiographical literature, Lutsk-Zhytomyr diecese. монастырские библиотеки, историческое библиотековедение, агиографическая литература, Луцко-Житомирская диецезия
Аннотация: На основі джерел зібрано інформацію про агіографічну літературу в бібліотеках одинадцяти римо-католицьких монастирів Луцької/Луцько-Житомирської діецезії, подано її узагальнюючу характеристику і окреслено її роль як одного із засобів формування духовності чернечих осередків та використання у місійній діяльності^UThe article covers the factual material about the hagiographical literature in the libraries of 11 roman-catholic friaries on the territory of Lutsk/Lutsk-Zhytomyr diecese in the XVII–XIX centuries: Berestia, Kremenets, Lutsk and Ostroh Jesuit Colleges, Berdychiv and Vyshnivets friaries of barefooted Carmelites, Berestechko, Lutsk and Teofipol Trinitarian friaries, Dederkaly and Kremenets friaries of Franciscan reformats. It rests upon the original sources: old-printed books from the named libraries, manuscript catalogues of the Berdychiv Carmelites’ library and the Volyn orthodox ecclesiastical seminary’s library, the manuscript inventory of the Lutsk Jesuit College. The general survey of the editions about the lives of the saints, ascetics and clergy men of the Christian Church from the libraries’ fonds has been done. This literature played an important role in the formation of the spirituality of monastic communities and was used for individual reading, divine service, sermons preparation, in iconography and painting. The information about hagiographical editions is accompanied by historical and bibliographical commentaries^RВ статье представлен фактографический материал об агиографической литературе в фондах библиотек одиннадцати католических монастырей Луцкой/Луцко-Житомирской диецезии: Брестского, Кременецкого, Луцкого, Острожского иезуитских коллегиумов, Бердичевского и Вишневецкого монастырей босых кармелитов, Берестецкого, Луцкого и Теофипольского тринитарских монастырей, Дедеркальского и Кременецкого монастырей отцов реформатов. Источниковедческой базой публикации являются старопечатные издания из фондов названных библиотек, два рукописных каталога – библиотеки Бердичевского монастыря босых кармелитов и Волынской православной духовной семинарии и инвентарь библиотеки Луцкого иезуитского коллегиума. Собранная информация свидетельствует о том, что житийный репертуар достаточно широко представлен в монастырских библиотеках, хотя количественно не был доминирующим в библиотечных фондах. Агиографическая литература использовалась для индивидуального чтения, при богослужениях, при подготовке проповедей, в иконографии и живописи
Файл:  rks_2015_19_12.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Циборовская-Римарович И. О.
14.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Мяскова, Т. Є. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Провенієнції на книгах з історико-культурного фонду "Віленська медико-хірургічна академія" Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як джерело з вивчення історії формування фонду наукової бібліотеки академії [Текст] / Т. Є. Мяскова // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2016. - Вип. 20. - С.175-190
Шифр журнала: Ж68592/2016/20

Кл.слова (ненормированные):
Віленська медико-хірургічна академія, провенієнції, власницькі знаки, віленський єзуїтський колегіум. Vilna Medical and Surgical Academy, provenance marks, dedicative inscriptions, Vilna Jesuit College. Виленская медико-хирургическая академия, провениенции, дарственные надписи, Виленский иезуитский коллегиум
Аннотация: Об’єктом дослідження стали провенієнції, наявні на книгах з історико-культурного фонду "Віленська медико-хірургічна академія", який зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ. Запропоновано систематизацію екслібрисів, суперекслібрисів, печаток, власницьких написів у залежності від різних етапів розвитку академії починаючи від заснування єзуїтського колегіуму^UThe article presents the results of research of provenance marks in the books of a historical and cultural fond “Vilna Medical and Surgical Academy”. This fond containing 7953 single physical units now is deposited in the Department of librarian gatherings and historical collections of the Institute of Book Studies of V. Vernadsky National Library of Ukraine. All provenance marks (ex-librises (bookplates), superexlibrises, stamps, autographs, dedicatory inscriptions) in the books of the fond have been ordered according to the stages of development of the academy, starting from the foundation of Jesuit College. The author accentuates the necessity of including the data about provenance marks into electronic catalogs for signifi cant acceleration of the search and attribution of the books from various collections and gatherings of the libraries in Ukraine and abroad^RВ статье представлены результаты изучения провениенций, которые были выявлены на книгах из историко-культурного фонда "Виленская медико-хирургическая академия". Исследуемый фонд в количестве 7953 ед. хр. сейчас находится в отделе библиотечных собраний и исторических коллекций Института книговедения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Все провениенции (экслибрисы, суперэкслибрисы, печати, автографы, дарственные надписи) на книгах из этого фонда были систематизированы в соответствии с этапами развития академии, начиная от основания иезуитского коллегиума. Акцентировано внимание на обязательном внесении данных о провениенциях в электронные каталоги, что значительно ускорит поиск и атрибутирование книг из различных коллекций и собраний в библиотеках Украины и ближнего зарубежья
Файл:  rks_2016_20_13.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Мяскова Т. Е.
15.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Алєксєєнко, М. В. (Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова).
Приватні дари викладачів Рішельєвського ліцею – важлива складова фонду ліцейської бібліотеки в Одесі [Текст] / М. В. Алєксєєнко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2016. - Вип. 20. - С.204-221
Шифр журнала: Ж68592/2016/20

Кл.слова (ненормированные):
бібліотека Рішельєвського ліцею, дарувальники, приватні пожертви та дари, Одеса, Новоросійський край, книжковий фонд. Richelieu Lyceum library, donators, individual benefactions and donations, Odesa, Novorossiiya region, book stock. библиотека Ришельевского лицея, дарители, частные пожертвования и дары, Одесса, Новороссийский край, книжный фонд
Аннотация: На підставі документальних джерел виявлено коло дарувальників та жертводавців бібліотеки Рішельєвського ліцею, з’ясовано їхню роль у формуванні книжкового фонду одного з найстаріших навчальних закладів Одеси. Особливу увагу приділено з’ясуванню обставин грошового пожертвування на користь бібліотеки Рішельєвського ліцею колишнього генерал-губернатора Новоросійського краю герцога Рішельє^UThe study aims at identifying the range of donators and benefactors of Richelieu Lyceum library in Odesa. Different groups of donators (Richelieu lyceum teaching staff, officials of Novorossiya region and Odesa educational district) are regarded, their role in the formation of the book stock of one of the oldest educational institutions is clarified. The study is based on a number of various sources: documents of the State archive of Odesa region, data from official periodicals, manuscript “Fundamental catalog of Richelieu Lyceum library” and the memories of both teachers and students of Odesa lyceum. Besides, the books of the Lyceum collection were viewed de visu. Special attention is paid to the circumstances of the benefaction to the Lyceum library made by the former general-governor of Novorossiya region, Duke Richelieu^RИсследование посвящено выявлению круга дарителей и жертвователей библиотеки Ришельевского лицея в Одессе. На основе документов Государственного архива Одесской области, сведений из официальных периодических изданий, рукописного "Фундаментального каталога библиотеки Ришельевского лицея", воспоминаний преподавателей и воспитанников лицея в Одессе, а также просмотра de visu книг лицейского собрания рассматриваются разные группы дарителей (преподаватели Ришельевского лицея, чиновники Новороссийского края и Одесского учебного округа), выясняется их роль в формировании книжного фонда одного из старейших учебных заведений Одессы. Особое внимание уделено выяснению обстоятельств денежного пожертвования в пользу библиотеки Ришельевского лицея бывшего генерал-губернатора Новороссийского края герцога Ришелье
Файл:  rks_2016_20_15.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Алексеенко М. В.
16.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Шип, Н. А. (Київський національний торговельно-економічний університет).
Український модус слов’янофільства [Текст] / Н. А. Шип // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2017. - Вип. 21. - С.233-264
Шифр журнала: Ж68592/2017/21

Кл.слова (ненормированные):
слов’янофільство, українофільство, слов’янство, асиміляція, великоруси, малоруси, наріччя, мовна політика, українська мова, Костомаров.. Slavophilism, Ukrainophilism, Slavicity, assimilation, Great Russians, Little Russians, dialect, lingual policy, Ukrainian language, Kostomarov.. славянофильство, украинофильство, славянство, ассимиляция, великороссы, малороссы, наречие, языковая политика, украинский язык, Костомаров.
Аннотация: Запропонований історіографічний огляд українського модусу слов’янофільства як історіософського феномену. Розглядається українофільство, що ідентифікується з українським національно-патріотичним рухом ХІХ ст.; з’ясовуються його витоки, подібність і відмінність від російського слов’янофільства, визначається роль Миколи Костомарова у процесі національної та цивілізаційної ідентичності українців, його прагнення утвердити офіційний статус малоруського наріччя (української мови).^UThe article provides a historiographic review of a Ukrainian modus of Slavophilism as a historiosophic phenomenon, and Slavophilism is covered as a social and literature movement of Ukrainian intellectual elite, which originated approximately in the mid-19th century. Moderate activity of Slavophilists initially did not bother officials. But establishment of the “Basis” Ukrainian almanac (1861–1862) in Petersburg and scientific theoretical and publicistic activity of M. Kostomarov induced a negative reaction of the government and supporters of the “single Russian nation”. In the polemics concerning his article “Two Russian nations”, where the issue of commonness and dissimilarities between the Great Russians and South Russians was raised, and the right of the latter for education in native language was justified, the scientist was blamed in the Ukrainophilism and separatism. M. Kostomarov defined the hierarchy of national identity of Ukrainians as Slavonic, Great Russian, South Russian and Little Russian. Through the power of his scientific publicistic talent he influenced the society by inducing a desire to join the process of the nation creation in the intellectual elite.^RВ статье представлен историографический обзор украинского модуса славянофильства как историософского феномена, а славянофильство рассматривается как общественно-литературное движение украинской интеллигенции, зародившееся приблизительно в середине ХІХ в. Умеренная деятельность славянофилов поначалу не раздражала чиновничий аппарат. Но открытие в Петербурге украинского альманаха «Основа» (1861–1862 гг.) и научно-теоретическая и публицистическая деятельность Н. Костомарова вызвали негативную реакцию правительства и сторонников «единой российской нации». В полемике по поводу статьи Н. Костомарова «Две русские народности», где поднимался вопрос общности и различий великороссов и южнороссов, и обосновывалось право последних учиться на родном языке, ученого обвинили в украинофильстве и сепаратизме. Иерархию национальной идентичности украинцев Н. Костомаров определял как Славянскую, Великорусскую, Южнорусскую, Малорусскую. Силой своего научно-публицистического таланта он влиял на общество, возбуждая у интеллектуальной элиты желание присоединиться к процессу создания нации.
Файл:  rks_2017_21_19.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Шип Н. А.
17.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Шекера, Ірина Степанівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Провенієнції на книгах з бібліотеки П. П. Кудрявцева в складі колекції Бібліотеки Київської духовної академії як одне з джерел для визначення шляхів поповнення академічної книгозбірні [Текст] / І. С. Шекера // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2018. - Вип. 22. - С.239-259
Шифр журнала: Ж68592/2018/22

Кл.слова (ненормированные):
П. П. Кудрявцев, бібліотека, Київська духовна академія, автографи, дарчі написи, провенієнції.. P. P. Kudriavtsev, library, Kyiv Ecclesiastic Academy, autographs, donation marks, provenance marks.. П. П. Кудрявцев, библиотека, Киевская духовная академия, автографы, дарственные надписи, провениенции.
Аннотация: Репрезентовано інформацію про книги, передані доцентом кафедри історії філософії, екстраординарним та ординарним професором Київської духовної академії, її колишнім студентом П. П. Кудрявцевим до академічної бібліотеки, яка 1923 р. увійшла до складу Всенародної бібліотеки України. Нині фонд зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Визначено хронологічні межі та мовну характеристику видань, виявлено та проаналізовано провенієнції, які стали одним із джерел для ідентифікації документів.^UThe article contains information about the books belonging to Petro Kudriavtsev, associate professor of the Department of the History of Philosophy, extraordinary and ordinary professor of the Kyiv Ecclesiastic Academy, its former student. These books were transmitted by him to the academic library, which in 1923 was added to the funds of the National Library of Ukraine. At the present stage, the library of the Kyiv Ecclesiastic Academy is an individual deposit unit of the Department of Librarian Gatherings and Historical collections of Vernadsky National Library of Ukraine and numbers about 100,000 books as deposit units. In this vein, studies were carried out to identify books belonging to P. P. Kudriavtsev from the general fund of the academic library, their chronological dates, limited to 17601925, were defined, and linguistic and thematic aspects of the editions were indicated. The investigated literature included the professor’s own works and the books presented to him by famous fi gures from the late nineteenth to the fi rst half of the twentieth century by N. Bracker, F. H. Yanovskyi, V. Ya. Strumynskyi, K. Aheiev, and others. The books on history, philosophy, pedagogy, religion were published in Ukrainian, Russian, German, French and Greek. Particular attention during the work was paid to provenance marks as one of the mains sources for identifying the required documents in the general stock of books, as well as clarifying all the questions regarding their fi rst owners. Almost all the found super-exlibrises and inscriptions were identifi ed and analyzed except for a few that require future research. The texts of the inscriptions in the article are given in original languages and preserve orthographic peculiarities. Bibliographic description of the identifi ed books is given with reference numbers which allow ordering them in the Department of Librarian Gatherings and Historical Collections of VNLU.^RВ статье представлена информация о книгах, принадлежавших доценту кафедры истории философии, экстраординарному и ординарному профессору Киевской духовной академии, ее бывшему студенту Петру Павловичу Кудрявцеву, переданных им в академическую библиотеку, которая в 1923 г. пополнила фонды Всенародной библиотеки Украины. На современном этапе библиотека Киевской духовной академии является самостоятельной единицей хранения отдела библиотечных собраний и исторических коллекций Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и насчитывает около 100 000 кн. ед. хранения. В этом ключе были проведены исследования по выявлению книг, принадлежавших П. П. Кудрявцеву, из общего фонда академической библиотеки, определены их хронологические рамки, ограничивающиеся 1760–1925 гг., указаны языковой и тематический аспекты изданий. Среди выявленной литературы оказались труды самого профессора, книги, подаренные ему известными деятелями конца ХІХ – первой половины ХХ вв. – Н. Бракер, Ф. Г. Яновским, В. Я. Струминским, К. Аггеевым и другими – по истории, философии, педагогике, религии. Книги изданы на украинском, русском, немецком, французском и греческом языках. Особое внимание во время работы было уделено провениенциям как одному из источников для идентификации искомых документов в общем массиве книг, а также для выяснения всех вопросов относительно их первых владельцев. Практически все выявленные суперэкслибрисы и надписи идентифицированы и проанализированы, за исключением нескольких, которые требуют дальнейших исследований. Тексты надписей в статье поданы на языке оригинала, с сохранением орфографических особенностей. Библиографическое описание выявленных книг подано с шифрами, в соответствии с которыми их можно заказать в отделе библиотечных собраний и исторических коллекций НБУВ.
Файл:  rks_2018_22_18.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Шекера Ирина Степановна
18.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Шип, Надія Андріївна (Київський національний торговельно-економічний університет).
Слов’янофільський проект розв’язання "польського питання" в Російській імперії (початок ХХ ст.) [Текст] / Н. А. Шип // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2018. - Вип. 22. - С.331-357
Шифр журнала: Ж68592/2018/22

Кл.слова (ненормированные):
слов’янофільство, польське питання, Росія, Шарапов, Борзенко.. Slavophilism, Polish question, Russia, Sharapov, Borzenko.. славянофильство, польский вопрос, Россия, Шарапов, Борзенко
Аннотация: Актуальність вивчення ідеології пізнього слов’янофільства продиктована необхідністю історіософського осмислення міжнаціональних стосунків у слов’янському світі на початку ХХ ст., адже теперішнє протистояння двох слов’янських держав – Росії та України на території Донбасу підтверджує концепцію спіралеподібного розвитку історії, що має тенденцію повторюватись у зміненому вигляді. Проблемі слов’янофільства присвячено чимало досліджень, однак у сучасній історіографії бракує комплексного аналізу ставлення слов’янофілів до «польського питання». Початок ХХ ст., відповідно до нової соціально-економічної і політичної ситуації порівняно з попереднім періодом, позначений організаційним оформленням неославізму – течії суспільної думки буржуазно-демократичного спрямування. Одночасно відбувалася часткова модернізація слов’янофільської ідеології з урахуванням нових реалій, у т. ч. міжнародних. Неославістів і неослов’янофілів споріднювало прагнення розробити засади нового слов’янського світогляду, заснованого на етнокультурній взаємності, але з різними формами її прояву. Одним із яскра-вих представників неослов’янофільства є вчений-економіст, громадський діяч, публіцист С. Шарапов, який, залишаючись переконаним прихильником самодержавства, виступав як полонофіл, пропонуючи щире і чесне замирення з Польщею.^UThe actuality of studying the ideology of late Slavophilism is dictated by the need for a historiosophic understanding of interethnic relations in the Slavic world at the beginning of the 20th century, since the current confrontation between the two Slavic countries – Russia and Ukraine – in the territory of Donbas confi rms the concept of a spiral development of history that tends to repeat in a modified form. Thematically, Slavophilism has been studied quite fully, but in modern historiography there is no comprehensive analysis of the attitude of the Slavophiles to the “Polish question”. The early 20th century, in accordance with the new socio-economic and political situation in the Russian Empire, compared with the previous period, marked the organizational design of Neo-Slavism – the direction of public thought of a bourgeois-democratic orientation. At the same time, a partial modernization of the Slavophile ideology takes place, taking into account new realities, including international ones. Neo-Slavs and Neo-Slavophiles had a common desire to develop the principles of a new Slavic worldview, based on ethno-cultural reciprocity, but different forms of its manifestation. One of the outstanding representatives of neo-Slavophilism is the scientist economist, public figure, publicist S. Sharapov. He prepared materials for the All-Slavic Congress in Russia. His draft resolution of the Polish question contained a considerable amount of rational grain. Remaining a convinced adherent of the autocracy, S. Sharapov acted as a Polonophile, offering a sincere and honest reconciliation with Poland. His epistolary heritage, considered in this article, deserves attention as a concentrated refl ection of the Slavic problem and ways of solving it, taking into account, first of all, the interests of Russia.^RАктуальность изучения идеологии позднего славянофильства продиктована необходимостью историософского осмысления межнациональных отношений в славянском мире в начале ХХ в., поскольку современное противостояние двух славянских государств – России и Украины – на территории Донбасса подтверждает концепцию спиралеобразного развития истории, которая имеет тенденцию повторяться в измененном виде. Тематически славянофильство изучено достаточно полно, однако в современной историографии отсутствует комплексный анализ отношения славянофилов к «польскому вопросу». Начало ХХ в. в соответствии с новой социально-экономической и политической ситуацией в Российской империи, по сравнению с предыдущим периодом, отмечено организационным оформлением неославизма – течения общественной мысли буржуазно-демократической направленности. Одновременно происходит частичная модернизация славянофильской идеологии с учетом новых реалий, в том числе международных. Неославистов и неославянофилов роднило стремление разработать принципы нового славянского мировоззрения, основанного на этнокультурной взаимности, однако с разными формами ее проявления. Одним из ярких представителей неославянофильства является ученый-экономист, общественный деятель, публицист С. Шарапов. Он готовил материалы для проведения Всеславянского съезда в России. В его проекте решения польского вопроса присутствовало рациональное зерно. Оставаясь убежденным приверженцем самодержавия, С. Шарапов выступал как полонофил, предлагая искреннее и честное примирение с Польшей. Его эпистолярное наследие, рассмотренное в данной статье, заслуживает внимания как концентрированное отображение славянской проблемы и путей ее решения с учетом прежде всего интересов России.
Файл:  rks_2018_22_23.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Шип Надежда Андреевна