Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2002/7
Файл: rks_2002_7_8.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
етикетний твір, бароко, шлюбний панегірик, латиномовний, польськомовний, епіталама, геральдична епіграма, герб, дереворит, мідерит.. etiquette works, baroque, wedding panegyric, Latin language literature, Polish language literature, epithalamium, heraldic epigram, coat of arms, woodcut, engraving on copper.
Аннотация: Розглядаються шлюбні панегірики латинською та польською мовами, що зберігаються у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ. Називаються автори та адресати цих величальних прозових і віршованих творів, характеризується їхня структура. Особлива увага приділяється аналізові зовнішнього оформлення цих видань. Зазначаються особливості відображення цих видань у бібліографії.^uThe article deals with wedding panegyrics in Latin and Polish, kept in the department of early printed and rare books of the Vernadski National Library of Ukraine. Authors and recipients of prose and poetry laudatory works are called, as well as structure of works is characterized. Particular attention is paid to the analysis of the typography design of these publications. Particularities of displaying these publications in the bibliography are indicated.
Файл: rks_2012_16_7.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
українська поезія ХVІІ–ХVІІІ ст., історія друкарства, друкарі, папірники та палітурники у ХVІІ–ХVІІІ ст., лексика української мови ХVІІ–ХVІІІ ст.. Ukrainian poetry of 17. – 18. ct.; the history of book printing; typographers, manufacturers of paper and bookbinders at 17. – 18. ct.; the lexics of Ukrainian language of 17. – 18. ct.
Аннотация: Висвітлено зображення друкарів та їхньої праці в українській поезії ХVІІ–ХVІІІ ст. українською та церковнослов’янською мовами. На матеріалі творів українських авторів простежено фіксацію спеціальної термінології, історичних свідчень стосовно роботи друкарів та представників суміжних професій – папірників та палітурників, відображення ставлення до друкарів та їхньої праці в тогочасному українському суспільстві.^uThe article is devoted to the description of typographers and their work in Ukrainian poetry of 17. – 18. ct. in Ukrainian and Church-Slavonic languages. Fixation of professional terminology, historical evidences about working of typographers and representatives of related professions – manufacturers of paper and bookbinders, showing of attitude to typographers and their work in Ukrainian society of that time there are retraced on the material of Ukrainian authors’ works.
Файл: rks_2012_16_12.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
видання бароко, кириличні стародруки XVII ст., художнє оформлення видання.. baroque editions, Cyrillic old printed books of the 17th century, artistic book design.. издания барокко, кириллические старопечатные издания XVII в., художественное оформление издания.
Аннотация: Розглянуто найпоказовіші книжкові пам’ятки українського бароко XVII ст., що зберігаються у фондах НБУВ. Виділено стилістичні риси українського літературного бароко, що вплинули на структуру та художнє оформлення цих видань.^UThe article observes the most outstanding Ukrainian baroque editions of the 17th century, deposited in the fonds of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The main features of Ukranian literature baroque style that influenced the structure and design of these editions are defined. These features are: allegoric, emblematic, panegyric and theocentric nature of baroque art. Allegory is considered as a structure-forming element of a baroque edition. Emblem presents synthesis of visual and verbal means in baroque artistic book design. Panegyrics become a popular genre of baroque literature, being published as separate editions, as well as a structural part of other editions. Theocentric nature of baroque culture expresses itself mostly in poetic prayers, which function as a common element of preface or afterword to baroque editions. Ukrainian baroque editions are remarkable for their artistic design, which is closely connected to the content of a book.^RВ статье рассмотрены наиболее выдающиеся книжные памятники украинского барокко XVII в., хранящиеся в фондах отдела старопечатных и редких изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Выделены стилистические черты украинского литературного барокко, повлиявшие на структуру и художественное оформление этих изданий: аллегоричность, эмблематичность, панегиричность и теоцентричность. Аллегория рассматривается как структурообразующий элемент издания эпохи Барокко. Эмблема отображает характерный для книжного искусства барокко синтез визуальных и вербальных средств художественной выразительности. Панегирики как популярный жанр литературы барокко публикуются отдельными изданиями либо вводятся в структуру других изданий. Tеоцентричность барокковой культуры выражается преимущественно в поэтических молитвах, которые выступают в качестве предисловий и послесловий к барокковым изданиям. В целом украинские издания барокко отличаются богатством художественного оформления, тесно связанным с содержанием книги.
Файл: rks_2014_18_7.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Е. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2015/19
Кл.слова (ненормированные):
художня структура книги, українські стародруки кінця XVI – першої половини XVIII ст., стиль бароко. artistic structure of a book, Ukrainian old printed editions of the late 16th – the first half of the 18th centuries, baroque style. художественная структура книги, украинские старопечатные издания конца XVI – первой половины XVIII вв., стиль барокко
Аннотация: Присвячено розгляду основних елементів художньої структури українських видань доби бароко, що містяться на титульних аркушах, у присвятах, передмовах та текстових частинах кириличних стародруків кінця XVI – першої половини XVIII ст. Матеріалом дослідження стали книжкові пам’ятки з фондів відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в змісті та художньому оформленні яких присутні риси стилю бароко^UThe article considers distinctive elements of Ukrainian Baroque editions artistic structure, featured on title pages, in dedications, forewords and text parts of Cyrillic old printed editions of the late 16th – the first part of the 18th centuries. The research was based on books from the fonds of the Department of Old Printed Books and Rare Editions of V. Vernadsky National library of Ukraine, which have baroque style features in their content and artistic decoration. Main attention is paid to the interaction of an edition artistic structure with an artistic structure of a baroque text. Structure-forming elements of horizontal and vertical structure of a baroque text are specified. These elements make an edition cohesive and coherent. For instance, central allegoric images, reflected in book graphics and poetical word, which summarize, interpret and amplify the content of an edition, are analyzed. Structure-forming role of dedications to divine and human patrons of editions are revised as well. The dedications are presented in a form of heraldic compositions and descriptive epigrams, poetical introductions and conclusions with appellations to the reader, prayers to God and Virgin Mary with thanks for the help in work on the edition and requests for prosperity of editors and their readers. Specified structure-forming elements are common for the structure of both religious and secular editions^RВ статье рассматриваются характерные элементы художественной структуры украинских изданий эпохи барокко, которые нашли отображение на титульных листах, в посвящениях, предисловиях и текстовой части кириллических старопечатных изданий конца XVI – первой половины XVIII в. Материалом исследования стали книжные памятники из фондов отдела старопечатных книг и редких изданий Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского, в содержании и художественном оформлении которых выделяются черты стиля барокко. Основное внимание сосредоточено на взаимодействии художественной структуры издания со структурой бароккового текста. Выделены структурообразующие элементы горизонтальной и вертикальной структуры бароккового текста, которые обуславливают связность и целостность издания. В частности, рассмотрены сквозные аллегорические образы, которые воплощаются в книжной графике и поэтическом слове, обобщая, интерпретируя и дополняя новыми элементами содержание издания. Также рассмотрена структурообразующая функция посвящений небесному покровителю и меценату издания, выраженных в форме геральдических композиций и дескриптивных эпиграмм, поэтических предисловий и заключительных обращений к читателю, благодарственных молитв Богу и Богородице, в которых высказано благодарность за помощь в работе над изданием, молитвы-просьбы о земных и небесных благах для издателей книг и их читателей. Выделенные элементы характерны для структуры как религиозных, так и светских изданий
Файл: rks_2015_19_15.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова О. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2015/19
Кл.слова (ненормированные):
філіграні стародруків, водяні знаки стародруків, папір, краківські видання другої половини ХVІ ст., "Гербарій" Мартіна Сєнніка 1568 р.. filigrees of old printed editions, watermarks of old printed editions, paper, Krakow editions of the second half of the 16th century, “Herbarium” of Martin Siennik of 1568. филиграни старопечатных изданий, водяные знаки старопечатных изданий, бумага, краковские издания второй половины ХVІ в., "Гербарий" Мартина Сенника 1568 г.
Аннотация: Проаналізовано папір п’яти примірників краківського видання "Гербарія" Мартіна Сєнніка 1568 р. зі збірки НБУВ. Встановлено кількісне та відсоткове співвідношення філіграней, частотність їх представлення та динаміку зміни впродовж видання, місцеве походження паперу, виявлено однорідність паперу в усіх примірниках, зафіксовано факти додруку окремих аркушів наприкінці ХVІ ст. та в ХІХ ст.^UThe article addresses the filigrees on the paper of Krakow edition of Martin Siennik’s "Herbarium" of 1568 printed in the typography of N. Scharfenberg, five exemplars of which were found in the collection of VNLU. We have determined the filigrees quantity and percentage ratios, frequency of their detection, dynamics of paper change in a book and paper similarity in all the exemplars. Paper analysis of "Herbarium" exemplars proved that they were printed only on Krakow paper with the filigrees of local mills. It has also allowed us to ascertain the time of additional printing of two exemplars pages. Extra pages for one exemplar were printed in the late 16th century, for the other – in the 19th century. The first additional printing was conducted in the typography of N. Scharfenberg, the other, probably, was initiated by the book owner, a scientist and a bibliophile, the Duke Montresor. The filigrees study of Martin Siennik’s “Herbarium” demonstrated that they were printed on the paper similar to that of the Cyrillic edition of the Evangel of 1569 printed in Zabludow by Ivan Fedorov and Pavlo Mstyslavets. Therefore, most of the paper of the second edition was of Krakow origin^RВ статье рассматриваются филиграни бумаги краковского издания "Гербария" Мартина Сенника 1568 г. типографии Н. Шарфенберга, выявленного в пяти экземплярах в собрании НБУВ. Установлено количественное и процентное соотношение филиграней, частотность их выявления и динамику смены бумаги на протяжении книги, однородность бумаги во всех экземплярах. Анализ бумаги экземпляров "Гербария" 1568 г. засвидетельствовал использование для его печатания сугубо краковской бумаги с филигранями местных мельниц, позволил установить время допечатки отдельных листов одного из экземпляров в конце ХVІ в., второго – в ХІХ в. Первая из допечаток конца ХVІ в. была осуществлена, вероятно, в типографии Н. Шарфенберга, вторая, ХІХ в., судя по всему, по инициативе владельца книжки – учёного и библиофила графа В. Монтрезора. Исследование филиграней экземпляров "Гербария" Мартина Сенника 1568 г. продемонстрировало близость бумаги, на которой они напечатаны, с бумагой кириллического издания заблудовского Евангелия 1569 г. печати И. Федорова и П. Мстиславца, и, таким образом, краковское происхождение большей части использованной для второго издания бумаги
Файл: rks_2015_19_21.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Бондарь Н. П.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
поетична молитва, текст, поезія бароко, українські кириличні видання XVI–XVIIІ ст.. poetic prayer, text, baroque poetry, Ukrainian Cyrillic editions of 16–18th centuries. поэтическая молитва, текст, поэзия барокко, украинские кириллические издания XVI–XVIIІ вв.
Аннотация: Проаналізовано молитву як метажанр книжної поезії доби Бароко, виявленої на сторінках українських кириличних стародруків кінця XVI – першої половини XVIIІ ст. Описано типи семантичного зв’язку барокової поетичної молитви з текстом видання, в складі якого її було надруковано. В художній структурі кириличних видань виділено текстові елементи та позатекстові чинники, визначальні для змісту вміщених у них молитовних віршів^UThe article observes a prayer as a meta-genre of Baroque Ukrainian poetry, found at the pages of Ukrainian Cyrillic religious editions of the late 16th – early 18th centuries. Double nature of baroque poetic prayer is underlined. Poetic prayer originates from the tradition of liturgical prayer and contains it as a "text in text", at the same time poetical prayer is inserted as a "text in text" into the editions, in which it is printed. Two types of semantic connections between baroque poetic prayers and the text of their editions are described. The first type is presented by the poetry, which contains an image of a person, who took part in the text creation and in the process of its edition: the author/editor (in the role of the prayer addresser) or the patron of art (in the role of a person, about whom the prayer request was made). The topics of prayer appellations in the poetry of this group are requests for earthly and heavenly boons for the author/editor/patron of the edition, for positive reception of the book; thanksgivings for the help in the book writing/publishing etc. The poetry of the second type contains images, which are central for the text of an edition. These are, as a rule, addressees of the prayer text – God, Saint Virgin, Angels and Saints. The content of a prayer appeal in the poetry of this type is a request for salvation and help in spiritual self-perfection of a lyric hero or a church community. It is defined that the content of poetic prayers, printed at pages of Cyrillic editions of the late 16th – early 18th centuries, was influenced both by text elements of the edition (topic, central images), and by non-textual factors (illustration plot, accompanied by a poem, prayer intention of an author/editor, existence of a patron of edition, different circumstances of editorial process etc.)^RВ статье рассматривается молитва как метажанр книжной украинской поэзии эпохи Барокко, зафиксированной на страницах украинских кириллических изданий религиозной тематики конца XVI – І половины XVIII в. Отмечено двойную природу барокковой поэтической молитвы, которая опирается на традицию литургической молитвы, вмещая ее в себя как "текст в тексте" и выступая при этом "текстом в тексте" своего первопечатного издания. Описаны два типа семантических связей барокковой поэтической молитвы с текстом издания. К первому принадлежат поэзии, в которые вводится образ лиц, связанных с созданием текста и издательским процессом: автора/издателя (в роли адресанта молитвы) или мецената (в роли лица, о котором высказывается молитвенная просьба). Темами молитвенного обращения в поэзии этой группы являются просьбы о земных и небесных благах для автора/издателя/мецената издания, о положительной рецепции книги; благодарения за помощь в написании/издании книги. Ко второму типу принадлежит 101 поэзия, в которой выделяются образы, являющиеся сквозными для текста издания. Это в основном адресаты молитвенного текста – Бог, Богородица, ангелы, святые. Содержанием молитвенного сообщения в поэзиях этого типа являются просьбы о спасении и помощи в духовном совершенствовании лирического героя или церковной общины. Установлено, что на содержание поэтических молитв, напечатанных на страницах кириллических изданий конца XVI – І половины XVIII в., оказали влияние как текстовые элементы издания (тематика, центральные образы), так и внетекстовые факторы (сюжет иллюстрации, которую сопровождает стих, молитвенные интенции автора/издателя, наличие мецената издания, разные обстоятельства издательского процесса и проч.)
Файл: rks_2016_20_7.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Е. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
українські стародруки, передмови, присвяти, богослужбові видання, метафора, бароко.. Ukrainian early printed books, forewords, dedication, liturgical and prayer books, metaphor, baroque.. украинские старопечатные издания, предисловия, посвящения, богослужебные издания, метафора, барокко.
Аннотация: Мета роботи полягає в узагальненні метафоричного образу богослужбового видання в книжковій культурі доби Бароко та виділенні чинників творення цього образу, зумовлених обставинами видавничого процесу. Методологія дослідження спирається, насамперед, на структуралістичний підхід до розгляду текстів присвят та передмов до львівських, київських, чернігівських та новгород-сіверських богослужбових видань XVII – першої половини XVIII ст., що дав змогу виокремити метафори, застосовані на позначення книги, та з’ясувати їх зв’язок зі змістовими та формальними особливостями відповідного видання. Компаративний аналіз семантики зафіксованих метафор дозволив сформулювати узагальнений образ української богослужбової книги доби Бароко. Комунікативно-прагматичний підхід сприяв встановленню смислових зв’язків цього образу з сучасною йому соціокультурною ситуацією. Наукова новизна визначається новаторською постановкою проблеми вивчення виражальних засобів стилю бароко, що дозволяє розширити уявлення про його вплив на українську книжкову культуру. Зокрема, показано високу продуктивність вербальної барокової метафори в наданні виразності художній структурі стародрукованої богослужбової книги. За художньою роллю у творенні книги як цілісного об’єкта мистецтва такі узагальнюючі метафоричні образи видання співмірні з графічними елементами художнього оформлення. Висновки. У присвятах та передмовах до українських стародруків образ богослужбової книги реалізується через множинність метафоричних уподібнень, в основі яких лежить уявлення про книгу як дар. Залежно від адресата тексту присвяти/передмови книгу представлено як офіру небесному адресатові, вдячний подарунок потенційному чи дійсному меценату, коштовний подарунок читачеві. В реалізації образу цієї «подарункової» книги набули продуктивності розгорнуті метафори, в основі яких асоціативне співвіднесення з адресатом, назвою, змістом, структурними особливостями, історією видавничого осередку або загальним значенням видання в книжковій культурі.^UThe aim of the research is to generalise the metaphorical image of the liturgical books in the baroque book culture and to single out the factors contributing to the creation of this image, conditioned by the circumstances of the publishing process of the time. The methodology of the research is based, first of all, on structural approach to studying dedication texts and forewords to Lviv, Kyiv, Chernihiv, and Novhorod-Siversky service and prayer books from 17th century to 18th century, which provided the possibility of singling out metaphors used to denote the book as well as to determine theirconnection with the peculiarities of form and content of the corresponding publication. Comparative analysis of the semantics of the singled-out metaphors gave an opportu nity to formulate the generalized image of the baroque prayer book. Communicative pragmatic approach contributed to the establishment of sense connections of this image with its current socio-cultural situation. The scientific novelty is determined by the innovative problem statement regarding the study of baroque graphic means, thus allowing to broaden the notion of their influence on Ukrainian book culture. Among other things, the research showcases the high productivity of verbal baroque metaphor in giving expressiveness to the artistic structure of service and prayer early printed books. As far as the artistic role fulfilled with the creation of the book as an art object, such generalizing metaphorical images are proportionate to the graphic elements of artistic design. Conclusions. In dedications and forewords to Ukrainian early printed books, the image of the service and prayer books is realized through a multitude of metaphorical similes, at the basis of which there is the notion of a book as a gift. Depending on the addressee of the dedication or foreword text, the book is presented as an offering to the celestial addressee, a thankful gift to a potential or real patron, a precious gift to the reader. Unfolded metaphors, at the basis of which there is an associative relationship with the addressee, title, contents, structural peculiarities, history of the publication or overall meaning of the publication in the book culture are used to realize the image of this so-called ‘gift’ book.^RЦель работы состоит в обобщении метафорического образа богослужебного издания в книжной культуре эпохи Барокко и выделения факторов создания этого образа, обусловленных обстоятельствами издательского процесса. Методология исследования основана, в первую очередь, на структуралистском подходе к изучению текстов посвящений и предисловий ко львовским, киевским, черниговским и новгород-сиверским богослужебным изданиям XVII – первой половины XVIII ст., который дал возможность выделить метафоры, использованные для обозначения книги, а также определить их связь с особенностями формы и содержания соответствующего издания. Компаративный анализ семантики зафиксированных метафор предоставил возможность сформулировать обобщенный образ богослужебной книги епохи Барокко. Комуникативно-прагматический подход содействовал установлению смысловых связей этого образа с современной ему социокультурной ситуацией. Научная новизна определяется новаторской постановкой проблемы изучения изобразительных средств стиля барокко, позволяющей расширить представления о его влиянии на украинскую книжную культуру. В частности, показано высокую продуктивность вербальной барочной метафоры в придании выразительности художественной структуре старопечатной богослужебной книги. По художественной роли, выполняемой в создании книги как целостного объекта искусства, такие обобщающие метафорические образы издания соразмерны графическим элементам художественного оформления. Выводы. В посвящениях и предисловиях к украинским старопечатным изданиям образ богослужебной книги реализуется через множество метафорических уподоблений, в основе которых лежит представление о книге как о даре. В зависимости от адресата текста посвящения/предисловия книгу представлено как офиру небесному адресату, благодарственный подарок потенциальному или действительному меценату, драгоценный подарок читателю. В реализации образа этой «подарочной» книги часто используются развернутые метафоры, в основе которых ассоциативное соотношение с адресатом, названием, содержанием, структурными особенностями, историей издательства или общим значением издания в книжной культуре.
Файл: rks_2019_23_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Елена Юрьевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/28
Кл.слова (ненормированные):
кодикологія, монодія, партесний концерт, кант, шкільна драма, бароко, гімнографія, віршована драма.. codicology, monody, partes concert, chant, school drama, baroque, hymnography, poetic drama.
Аннотация: Мета роботи. Кодикологічний тамузично-стильовий аналіз нотних джерел різних видів української музичної творчості доби Бароко ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. (церковна монодія, партесні твори, канти, шкільна драма з музикою) з позиції цілісності, зі встановленням схожих та відмінних рис, а також зв’язків між ними, що дає можливість належним чином осягнути провідні тенденції розвитку тогочасної музичної культури. Методологія. Для дослідження джерел музичної творчості доби Бароко використано комплексний підхід, а також джерелознавчий, історико-стильовий та компаративний методи для порівняння джерел різних видів музичної творчості. Наукова новизна. Розгляд кодикологічнихта музично-стильових особливостей українських писемних джерел різних видів музичної творчості доби Барокоз позиції цілісності показав наявністьу них типологічно-спільних ознак та відмінностей, а також зв’язків між ними. Встановлено, що за доби Бароко в писемній музичній творчості домінувала релігійно-християнська тематика, що є свідченням значної ролі християнських цінностей для тогочасного українського суспільства. Визначено, що інтерпретація християнської тематики відбувалася по-різному. Виявлені відмінності між різними видами творчості показали еволюційні процеси у створенні кодексів джерел, у використанні в музичній творчості різних вербальних текстів (гімнографії, силабічного віршування),у співвідношенні слова і музики та в музично-стильовій системі. Розкрито поєднання в музичній творчості середньовічних традицій з новаціями барокового стилю, а також охарактеризовано три його рівні – бароко "високе", "середнє" та "низове".^UThe goal of the work. Codicological and musical-stylistic analysis of musical sources of different types of Ukrainian musical creativity of the Baroque period of the 17th - first half of the 18th century (church monody, partes works, chants, school drama with music) from the standpoint of integrity with the establishment of similarities and differences, as well as the links between them, which allows to understand properly the leading trends in contemporary music culture. Methodology. To study the sources of musical creativity of the Baroque period, a comprehensive approach was used, as well as source studies, historical, stylistic and comparative methods to study the sources of different types of musical creativity. Scientific novelty. Consideration of codicological and musical-stylistic features of Ukrainian written sources of different types of musical creativity of the Baroque period from the standpoint of integrity showed the presence of typological and common features and differences, as well as links between them. It has been established that in the Baroque period, religious and Christian themes dominated in written music, which is evidence of the significant role of Christian values for Ukrainian society at that time. It is determined that the interpretation of Christian themes took place differently. The revealed differences between different types of creativity showed evolutionary processes in the creation of codes of sources, in the use of various verbal texts in musical creativity (hymnography, syllabic poetry), in the correlation of word and music and in the musical-stylistic system. The combination of medieval traditions with baroque style innovations in musical creativity is revealed, as well as its three levels are characterized – “high”, “middle” and “lower”.
Файл: rks_2022_28_19.pdf - 0
