Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Шаріпова, Л. В.
З історії рукописного зібрання Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії [Текст] / Л. В. Шаріпова // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1993. - Вип. 1. - С.123–133
Шифр журнала: Ж68592/1993/1

Файл:  rks_1993_1_12.pdf - 0 2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Корній, Л. П.
Турійський Ірмолой початку XVII ст. – стародавня пам’ятка церковного співу в Україні [Текст] / Л. П. Корній, Л. А. Дубровіна // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1994. - Вип. 2. - С.22–30
Шифр журнала: Ж68592/1994/2

Файл:  rks_1994_2_4.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Дубровіна, Л. А.
3.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Непомнящий, А. А.
Церковное краеведение в Крыму и краеведческая библиография [Текст] / А. А. Непомнящий // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2000. - Вип. 6. - С.123-147
Шифр журнала: Ж68592/2000/6

Файл:  rks_2000_6_13.pdf - 0 4.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Міщук, С. М.
Регіональне наукове краєзнавство України кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Товариство дослідників Волині, Волинський музей у Житомирі, Волинське церковно-археологічне товариство, Волинський окрархів) [Текст] / С. М. Міщук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2002. - Вип. 7. - С.111-119
Шифр журнала: Ж68592/2002/7

Файл:  rks_2002_7_12.pdf - 0 5.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Іванова, О. А.
Характерні риси східнослов’янських мовних редакцій у церковнослов’янських пам’ятках постійного змісту XVI ст. (на матеріалі фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) [Текст] / О. А. Іванова // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2003. - Вип. 8. - С.95–103
Шифр журнала: Ж68592/2003/8

Файл:  rks_2003_8_6.pdf - 0 6.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Лось, В. Е.
Уніатська церква Правобережної України кінця XVIII – початку XIX століття: історіографія проблеми [Текст] / В. Е. Лось // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2007. - Вип. 11. - С.151–170
Шифр журнала: Ж68592/2007/11

Файл:  rks_2007_11_12.pdf - 0 7.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Лось, В. Е.
"Україніка” в Любліні: короткий огляд церковних джерел [Текст] / В. Е. Лось // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2007. - Вип. 12. - С.40–51
Шифр журнала: Ж68592/2007/12

Файл:  rks_2007_12_4.pdf - 0 8.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Матвійчук, Л. О.
Біобібліографія гуманітарного циклу у Всеукраїнській академії наук (1918–1933): історіографія та джерельна база досліджень, основні напрями [Текст] / Л. О. Матвійчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2012. - Вип. 16. - С.477-497
Шифр журнала: Ж68592/2012/16

Кл.слова (ненормированные):
бібліографія, біобібліографія, гуманітарний цикл, Всеукраїнська академія наук, Всенародна бібліотека України.. Bibliography, bio-bibliography, humanitarian cycle, All-Ukrainian Academy of Sciences, All-People’s Library of Ukraine
Аннотация: Висвітлено процеси становлення та розвитку української біобібліографії у Всеукраїнській академії наук та Всенародній бібліотеці України; здійснено спробу реконструкції історіографії, присвяченої національній бібліографії; простежено розвиток біобібліографічних досліджень періоду 1918–1933 рр.; визначено склад та зміст джерельної бази задекларованого питання.^uThe process of formation and development of Ukrainian bibliography in the All-Ukrainian Academy of Sciences and All-People’s Library of Ukraine was highlighted, the attempt of reconstruction of historiography devoted to the national bibliography was accomplished, the development of bio-bibliography researches of the 1918–1933 period was retraced; the composition and content of source data base of reported issue was determined.
Файл:  rks_2012_16_33.pdf - 0 9.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Гнатенко, Л. А.
Проблема датування кириличних кодексів XIV–XVI ст. з колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії в каталозі О. Лебедєва [Текст] / Л. А. Гнатенко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.370-379
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
О. Лебедєв, археографічний каталог, писемна пам’ятка, кодекс, рукопис, дата написання.. O. Lebedev, archaeographic catalog, written monuments, code, Cyrillic Codes of XIVth–XVIth centuries, manuscript, date of writing.. А. Лебедев, археографический каталог, письменный памятник, кодекс, рукопись, дата написания.
Аннотация: Вперше цілісно піднято проблему датування О. Лебедєвим давніх писемних пам’яток різних культур і мов з колекції ЦАМ КДА, які не мають точно датованих кодикологічних записів. Наголошується на необхідності критичного перегляду даних, репрезентованих в археографічному каталозі О. Лебедєва (1916). Зазначається, що вченими Інституту рукопису НБУВ здійснене уточнення датування слов’янських кириличних кодексів XIV-XVI ст., на прикладі яких і розглядається дана проблема.^UIn the article the author for the first time raises the issue of O. Lebedev dating ancient written monuments of different cultures and languages of the collection of CAM of KTA that do not have exactly dated codicological records. The author accentuates the necessity of a critical review of data represented in the archaeographic catalog of O. Lebedev (1916). It is noted that the scholars of the Institute of Manuscripts of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine have already specified the dating of Slavic Cyrillic Codes of the XIVth–XVIth centuries which serves as an example for the issue consideration.^RВпервые целостно поднята проблема датировки А. Лебедевым древних письменных памятников разных культур и языков из коллекции ЦАМ КДА, которые не имеют точно датированных кодикологических записей. Отмечается необходимость критического пересмотра данных, представленных в археографическом каталоге А. Лебедева (1916). Отмечается, что учёными Института рукописи НБУВ осуществлено уточнение датировки славянских кириллических кодексов XIV-XVI вв., на примере которых и рассматривается данная проблема.
Файл:  rks_2013_17_23.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Гнатенко Л. А.
10.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Добрянська, Т. А.
Проблема датування українських кириличних кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії в каталозі О. Лебедєва [Текст] / Т. А. Добрянська // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.380-389
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
О. Лебедєв, археографічний каталог, українські кириличні кодекси XVII ст., рукопис, дата написання, філігрань.. O. Lebedev, archaeographic catalog, Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, manuscript, date of writing, filigree.. А. Лебедев, археографический каталог, украинские кириллические кодексы XVII в., рукопись, дата написания, филигрань.
Аннотация: Вперше розглянуто проблему датування українських кириличних кодексів XVII ст., репрезентовану в археографічному каталозі колекції ЦАМ КДА О. Лебедєва. Об’єктом дослідження обрано кодекси, які не мають точно датованих кодикологічних записів і в описах каталогу подані із хронологічно звуженою «непрямою» датою написання. Критично переглянуто описи кодексів за сучасними даними археографії, кодикології, палеографії, філігранології.^UIn the article the author for the first time raises the issue of dating Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, represented in the archaeographic catalog of CAM of KTA collection of O. Lebedev. She selected for the object of her research the codes which do not have exactly dated codicological records and are presented in the catalog descriptions with a chronologically diminished "indirect" date of writing. The article provides a critical review of the codes descriptions on the base of the modern archaeography, codicology, paleography and philigranology data.^RВпервые рассмотрена проблема датировки украинских кириллических кодексов XVIII в., представленную в археографическом каталоге коллекции ЦАМ КДА А. Лебедева. Объектом исследования избраны кодексы, не имеющие точно датированных кодикологических записей и в описаниях каталога представленных с хронологически суженной «косвенной» датой написания. Критически пересмотрены описания кодексов по современным данным археографии, кодикологии, палеографии, филигранологии.
Файл:  rks_2013_17_24.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Добрянская Т. А.
11.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Гарбар, Л. В.
Історіографія питань розвитку бібліотечної справи та бібліотекознавства в Україні в 20–30-х роках ХХ ст. [Текст] / Л. В. Гарбар // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.441-471
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
бібліотечна справа, бібліотекознавство, історіографія, українські діячі бібліотечної справи.. librarianship, library science, historiography, Ukrainian librarians.. библиотечное дело, библиотековедение, историография, украинские деятели библиотечного дела.
Аннотация: Висвітлено історіографію питання бібліотечної справи та бібліотекознавства в Україні в період 20–30-х років ХХ ст., здійснено аналіз джерел, в яких розглядається історія бібліотек у цей період, а також життя та діяльність відомих вітчизняних діячів бібліотечної справи.^UThe author of the article deals with the question of the historiography of librarianship and library science in Ukraine during the 20s and 30s of the XXth century. She makes an analysis of public works examining the history of libraries in this period and studying the life and work of famous Ukrainian scientists who worked in libraries.^RОсвещено историографию вопроса библиотечного дела и библиотековедения в Украине в период 20-30-х годов ХХ в., Осуществлён анализ источников, в которых рассматривается история библиотек в этот период, а также жизни и деятельности известных отечественных деятелей библиотечного дела.
Файл:  rks_2013_17_28.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Гарбар Л. В.
12.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Sharipova, L.
Polonisation and all that, or religious identity and cultural change in Ruthenia: the Union of Lublin and the myths of "polonisation" [Text] / L. Sharipova // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2016. - Вип. 20. - P.366-377
Шифр журнала: Ж68592/2016/20

Кл.слова (ненормированные):
історіографія, Люблінська унія 1569 р., Брестська церковна унія 1596 р., полонізація, релігійні конверсії, самоідентифікація. historiography, Union of Lublin of 1569, Church Union of Brest of 1596, polonisation, religious conversion, self-identification. историография, Люблинская уния 1569 г., Брестская церковная уния 1596 г., полонизация, религиозные конверсии, самоидентификация
Аннотация: Запропоновано перегляд застарілої тези в історіографії про те, що кардинальним наслідком Люблінської унії Речі Посполитої 1569 р., через яку українські землі Великого князівства Литовського стали складовою частиною Королівства Польського, була примусова полонізація православного населення. На заміну цій спрощеній схемі напрацьована автором модель бере за основу асиміляційну формулу, згідно з якою саме релігійні конверсії другої половини ХVI ст., що призвели до переходу ряду представників православної шляхти спочатку до протестантських конфесій, а згодом у католицизм, стали першим кроком до втрати ними самоідентифікації з культурним простором України-Русі^UThe article presents a review of an obsolete historiographic statement saying that an ultimate aftermath of the Union of Lublin signed in Poland in 1569, which caused the incorporation of Ukrainian lands of Grand Duchy of Lithuania to the Kingdom of Poland, was the forced polonisation of Orthodox people. As way of replacement for this oversimplified scheme, grounded on Ukrainian populist historiography of the 19th ct., complemented with the elements of Polish nationalistic and Russian imperial historiographic traditions, the author presents a new model, based on an assimilation formula. According to the formula, Orthodox szlachta people conversion to Protestantism and later to Catholicism initiated their loss of self-identification with Ukraine-Ruthenia cultural space. The process intensified as the Orthodox Church lost its legitimate status after the Church Union of Brest of 1596 and finished with an ultimate merger of this social group with the Polish Catholic elite in the early 17th century^RПредложен пересмотр устаревшего тезиса в историографии о том, что кардинальным следствием Люблинской унии Речи Посполитой 1569 г., в результате которой украинские земли Великого княжества Литовского стали частью Королевства Польского, явилась насильственная полонизация православного населения. Взамен этой упрощенной схемы, уходящей своими корнями в украинскую популистскую историографию ХІХ ст. с элементами польской националистической и российской имперской историографических традиций, разработанная автором модель берет за основу ассимиляционную формулу. Согласно ей, именно религиозные конверсии второй половины ХVI в., в ходе которых представители православной шляхты совершали переход сначала в протестантские конфессии, а позже в католицизм, стали первым шагом к утере ими самоидентификации с культурным контекстом Украины-Руси. Процесс ускорился с утратой православной церковью легитимного статуса после Брестской церковной унии 1596 г. и завершился окончательным слиянием данной социальной группы с польской католической элитой в начальные десятилетия ХVІІ в.
Файл:  rks_2016_20_24.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Шарипова Л. В.
13.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Мицик, Ю.
З документації київських монастирів ХVІІ–ХVІІІ ст. (26 документів з церковного, соціально-економічного, політичного та повсякденного життя Гетьманщини) [Текст] / Ю. Мицик // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2016. - Вип. 20. - С.401-427
Шифр журнала: Ж68592/2016/20

Кл.слова (ненормированные):
документація ХVІІ–ХVІІІ ст., київські православні монастирі, церковна історія, історія України. documents of the 17–18th centuries, Kyiv orthodox monasteries, ecclesiastical history, history of Ukraine. документация ХVІІ–ХVІІІ ст., киевские православные монастыри, церковная история, история Украины
Аннотация: До наукового обігу залучено ряд важливих документів ХVІІ–ХVІІІ ст. із зібрань Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вони стосуються діяльності провідних київських православних монастирів, зокрема Видубицького, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври. Рукописи не тільки проливають світло на церковну історію, але й надають інформацію про деякі маєтності цих монастирів, розкривають історичну топоніміку Києва, висвітлюють окремі аспекти повсякденного життя тощо^UThe article presents to science a few important documents of the 17–18th centuries, which are part of the collection of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, including the documents of hetmans, Kyiv metropolitants, and hegumens. They cover the history of prominent Kyiv orthodox monasteries, especially Saint Michael’s Vydubychi Monastery, Saint Michael’s Golden-Domed Monastery and Kyiv-Pechersk Lavra. The manuscripts shed light not only on the ecclesiastical history (monasteries’ lawsuits, personnel’ transfers, biographies of prominent ecclesiastical and cultural figures). They also contain the data on the history of certain domains of Vydubychi Monastery (village Lisnyky near Kyiv), Kyiv historical toponymy, certain aspects of everyday life etc. In addition, the author presents a document containing the description of the domains of Vilnius Monastery of the Holy Spirit^RВ научный оборот вводится ряд важных документов ХVІІ–ХVІІІ ст. из собраний Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в т. ч. документы гетманов, киевских митрополитов, игуменов. Они касаются истории ведущих киевских православных монастырей, главным образом Свято-Михайловского Выдубицкого, Свято-Михайловского Золотоверхого, Киево-Печерской лавры. Рукописи проливают свет не только на церковную историю (тяжбы монастырей, кадровые перемещения, биографии видных церковных и культурных деятелей). В них также содержатся сведения из истории некоторых владений Выдубицкого монастыря (с. Лесники под Киевом), об исторической топонимике Киева, отдельных аспектах повседневной жизни и т. д. В дополнении приводится документ с описанием владений виленского Свято-Духовского монастыря
Файл:  rks_2016_20_27.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Мыцык Ю.
14.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Волощенко, С. А. (Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира).
Устав церковної служби: Білостоцький Устав .. [Текст] / С. А. Волощенко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2017. - Вип. 21. - С.202-212
Шифр журнала: Ж68592/2017/21

Кл.слова (ненормированные):
Устав церковної служби, Білостоцький Устав, рукописний Устав XVII ст.. Statute of Ecclesiastical Service, Bilоstok Statute, Bilоstok, manuscript Statute of the 17th century.. Устав церковной службы, Белостокский Устав, Белосток, рукописный Устав XVII в.
Аннотация: Здійснено кодикологічний опис рукописного Церковного Уставу першої чверті XVІI ст., який походить із Білостоцького Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря, що на Волині, зокрема досліджено його структуру, матеріал та обсяг; проаналізовано організацію сторінок, тип письма, оздоблення, зміст; описано оправу та покрайні записи; визначено стан збереженості рукописного кодексу; реконструйовано історію написання та побутування.^UThe article provides general characteristics of Cyrillic manuscript church statutes, in particular the Study statutes, into the type of which we classify the investigated Bilоstok Statute. Marginal notes, stamps and labels, revealing the history of the codex existence, are investigated. In the 17–18th centuries it belonged to the Bilоstok monastery, in the 19th century it was deposited in the library of the Volyn Ecclesiastical Seminary, and from the 30s of the 20th century – in VNLU. The specifics and peculiarities of the artifact structure and content are demonstrated. Comparison of the Bilоstok Statute with a much older printed Statute of 1610 has allowed to reveal the following distinctions: the codex starts with the very statute of daily service; then Mark chapters totaling 81 units follow (in the printed version – 144); in the main part there are placed the Menology, the services of the Lent, of the Pentecost and of the Fast of Peter and Paul. It was determined that in printed variants of a book of this type the rubrics depicting norms of monastic life did not feature, in particular those concerning the monastic cell statute, general prayer, fasts, bows, general meal and various monastic needs, and also preaching and rules of Saint Fathers.^RВ статье предлагается общая характеристика кириллических рукописных Церковных Уставов, в частности Студийских, к типу которых относится предложенный для исследования Белостокский Устав. Изучены записи на полях, штампы и наклейки, раскрывающие историю бытования кодекса: в XVII–XVIІI в. он принадлежал Белостокскому монастырю, в ХІХ в. хранился в библиотеке Волынской духовной семинарии, с 30-х годов ХХ в. – в НБУВ. Раскрыты особенности и специфика структуры и содержания памятника. При сравнении Белостокского Устава с наиболее старым печатным Уставом 1610 г. выявлены следующие отличия: кодекс начинается собственно уставом богослужений суточного круга; далее следуют Марковы главы общим количеством 81 (в печатном – 144); в основной части помещены Месяцеслов, богослужения Четыредесятницы, Пятидесятницы и Петропавловского поста. Установлено, что в печатных вариантах этого типа книги не зафиксированы рубрики, касающиеся норм монашеской жизни: келейного устава, общей молитвы, постов, поклонов, общей трапезы и разного рода монашеских потребностей, а также поучений и правил Святых Отцов.
Файл:  rks_2017_21_17.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Волощенко С. А.
15.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Волощенко, Станіслав Анатолійович (Музей староукраїнської книги,сектор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, м. Львів).
Списки Уставу церковного Єрусалимського XVII ст.: датування, переписувачі, локалізація, побутування (за матеріалами Інституту рукопису НБУ імені В. І. Вернадського) [Текст] / С. А. Волощенко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2018. - Вип. 22. - С.284-300
Шифр журнала: Ж68592/2018/22

Кл.слова (ненормированные):
Устав церковний Єрусалимський, рукописні Устави, XVII ст., атрибуція, рукописні пам’ятки, кодекс, Інститут рукопису, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.. Jerusalem Typikon, manuscript Typika, 17th century, attribution, manuscript historical sources, codex, Institute of Manuscript, Vernadsky National Library of Ukraine.. Устав церковный Иерусалимский, рукописные Уставы, XVII в., атрибуция, рукописные памятники, кодекс, Институт рукописи, Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского.
Аннотация: Здійснено атрибуцію кириличних списків Уставу церковного Єрусалимського XVII ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису НБУВ. Досліджено час створення кодексів на основі джерельних відомостей, уміщених у колофонах, покрайніх записах, а також за даними філігранологічного аналізу. Встановлено імена переписувачів Єрусалимських Уставів, їхнє територіальне походження, соціальний статус і рід діяльності. Висвітлено питання про локації створення та побутування списків Церковного Уставу XVII ст. із колекції Інституту рукопису.^UThe detailed scientific attribution of twelve Cyrillic 17th-century hand-written copies of Jerusalem Typikon from Vernadsky National Library of Ukraine is conducted. The examination of research history of these manuscripts has actualized several unsolved problems. The detailed watermark investigation of manuscripts’ paper has allowed to figure out the possible date of its creation. The dates of fi nishing the handwritings, mentioned in the four copies, are proven by watermark study data. The chronology of the investigated Jerusalem Typika embrace the fi rst third if the 17th century. The scrupulous research of the manuscripts has allowed to fi gure out the certain regions they were created in, even the exact places in some cases. The 17th-century Cyrillic copies of Jerusalem Ecclesiastic Typikon from the Institute of Manuscript are represented by various regions of Ukraine and Russia. The local differences of these artifacts are helpful in understanding the variability of production and design of manuscripts. With the reference to manuscripts’ colophons some names of the Ecclesiastic Typika’s scribes are revealed, as well as their places of origin, social state and profession. The information, which marginal inscriptions (provenances) contain, has helped to reconstruct the use of the manuscripts, define the motivation of their purchase or donation to certain churches and their prices at the moment of purchase. The existing old library codes, stamps, exlibrises or stickers on the codices has become the source of migration routes data of the 17th-century copies of Jerusalem Ecclesiastic Typikon until the very moment of their arrival to the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine. The fulfi llment of the tasks assigned, as well as the usage of various research methods, contributes to the ascertainment of the scribes’ names, places and dates of creation and use of the manuscripts.^RОсуществлена подробная научная атрибуция двенадцати кириллических списков Устава церковного Иерусалимского XVII ст., хранящихся в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Изучение историографии этих рукописных памятников очертило ряд не решенных до сих пор вопросов. Детальное филиграноведческое исследование бумаги, на которой переписаны исследуемые кодексы, позволило выяснить возможное время создания рукописных книг. В четырех списках даты завершения работы над рукописями подтвердились филиграноведческими данными. Хронологические рамки исследования Иерусалимских Уставов охватывают первую треть XVII в. Детальное изучение рукописей позволило определить регионы их создания, а в некоторых случаях – и точные места изготовления этих Уставов. Кириллические списки Устава церковного Иерусалимского XVII ст. в собрании Института рукописи представлены различными регионами Украины и России. Региональные особенности этих памятников способствуют лучшему осмыслению многогранности изготовления и оформления рукописных кодексов. На основе данных колофонов рукописей установлены имена писцов Церковных Уставов, прослежено их территориальное происхождение, социальный статус, а также род деятельности. Информативность маргинальных записей (провениенций) помогла в реконструкции бытования кодексов, определении мотивов их покупки и дарения в те или иные храмы, а также их цены на момент покупки. Наличие старых шифров, штампов, экслибрисов или наклеек на кодексах послужило источником в установлении путей миграциэкземпляров Устава церковного Иерусалимского XVII в. до момента их поступления в Институт рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Реализация поставленных задач, а также привлечение различных методов исследования способствовали в определении времени создания рукописей, имен писцов, регионов создания и бытования кодексов.
Файл:  rks_2018_22_20.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Волощенко Станислав Анатольевич
16.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Рудий, Григорій Якович (Президія НАН України).
Періодика України 1917 – 1920 рр.: історіографія та джерельний потенціал [Текст] / Г. Я. Рудий // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2018. - Вип. 22. - С.313-330
Шифр журнала: Ж68592/2018/22

Кл.слова (ненормированные):
історіографія, джерелознавство, українське пресознавство, українська періодична преса, газетна періодика України, Українська революція.. historiography, source studies, Ukrainian press studies, Ukrainian periodicals, newspaper periodicals of Ukraine, Ukrainian revolution.. историография, источниковедение, украинское прессоведение, украинская периодика, газетная периодика Украины, Украинская революция.
Аннотация: Проаналізовано комплекс наукової літератури, присвяченої історії газетної періодики України 1917–1920 рр., її використанню в дослідженнях з історії Української революції 1917–1920 рр., джерелознавчому осмисленню. Літературу структуровано як за проблематикою, так і за основними історіографічними періодами. Запропоновано відомості про джерельний потенціал зазначеної періодики, визначено перспективні тематичні завдання її подальшого дослідження. Окреслені перспективні завдання вітчизняного пресознавства.^UThe article analyzes the scientific literature dedicated to the history of newspaper periodicals of Ukraine in 1917–1920, the usage of their materials in the research of the history of the Ukrainian revolution of 1917–1920, and the source study comprehension. The literature is structured under the problems and main historiographical periods: from the 20–30s through the mid-50s; from the second half of the 50s through the 80s; from the 90s of the 20th century up to the present. Based on the historiographical review we established the main approaches of Ukrainian researchers to the study of the periodical press of Ukraine in 1917–1920 as a historical source. Qualitative and quantitative characteristics of the Ukrainian periodicals allowed proving that the newspaper periodicals of Ukraine in 1917–1920 are an important systematized-chronological source for studying the history of the Ukrainian people of the revolutionary era. The significant gaps in the usage of materials of the periodicals in covering many issues of the history of the Ukrainian Revolution were also established. The article contains practical recommendations on the problem, in particular, perspective thematic issues include the research of periodicals of the stated period as a source to the study of realization by the state authorities of agrarian, industrial, social, ethnonational, religious and international politics, everyday life of regions, functioning of local authorities of that time. Other topical directions of the Ukrainian press studies include the research of specific kinds of newspaper periodicals: political parties, government institutions, military, peasant, cooperative unions, church communities, separate most influential editions, the activity of their publishers, editors and publicists. Under the results of this work a bibliographical index with all descriptions of the newspapers of 1917–1920 should be published.^RВ статье анализируется научная литература, посвященная истории газетной периодики Украины 1917–1920 гг., использованию ее материалов в исследованиях истории Украинской революции 1917–1920 гг., источниковедческому осмыслению. Литература структурирована по проблематике и основным историографическим периодам: 20–30 гг. – до середины 50-х гг.; вторая половина 50-х гг. – 80-е гг.; 90-е гг. ХХ ст. – до современности. На основании историографического обзора установлены основные подходы украинских исследователей к изучению периодической прессы Украины 1917–1920 гг. как исторического источника. Качественная и количественная характеристика украинских периодических изданий позволила доказать, что газетная периодика Украины 1917–1920 гг. является важным систематизированно-хронологическим источником по изучению истории украинского народа революционной эпохи. Также установлены существенные пробелы в использовании материалов периодики в освещении многих вопросов истории Украинской революции. Статья содержит практические рекомендации по проблеме, в частности перспективными тематическими заданиями являются исследования периодики обозначенного периода как источника изучения реализации органами государственной власти аграрной, промышленной, социальной, этнонациональной, религиозной, международной политики, ежедневной жизни регионов, функционирования органов самоуправления того времени. Также актуальными направлениями отечественного прессоведения являются исследования отдельных видов газетной периодики: политических партий, институтов власти, общественных организаций, военных, крестьянских, кооперативных объединений, церковных общин, отдельных наиболее влиятельных изданий, деятельности их издателей, редакторов, публицистов. По результатам этой работы следовало бы издать библиографический указатель с полным описанием газет 1917–1920 гг.
Файл:  rks_2018_22_22.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Рудый Григорий Яковлевич