Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Буряк, Л. І.
Історична фемінологія у науковій спадщині Олександра Лазаревського [Текст] / Л. І. Буряк // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2009. - Вип. 13. - С.241–260
Шифр журнала: Ж68592/2009/13

Аннотация: Розглядається історико-фемінологічна складова у спадщині О.М. Лазаревського. Аналізуються та класифікуються праці історика, що демонструють його стійкий інтерес до жіночої історії в контексті дослідження повсякденного життя козацької еліти Лівобережної України.. The author investigates the historical-feminological constituent of the heritage of O. M. Lazarevsky. The works of the historian that reveal his stable interest in the women history in the context of investigation of everyday life of the Left-bank Ukraine Cosack upper class are analysed and classified.
Файл:  rks_2009_13_16.pdf - 0 2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Буряк, Л. І. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Катерина Антонович про себе, родину та оточення (спогади й архівні документи в реконструкції біографічного світу) [Текст] / Л. І. Буряк // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 25. - С.7-24
Шифр журнала: Ж68592/2020/25

Кл.слова (ненормированные):
Катерина Михайлівна Антонович, автобіографічні джерела, біографічний світ, «місця поколінь», «пам'ятні місця».. Kateryna Mykhailivna Antonovych, autobiographical sources, biographical world, "places of generations", "memorable places".
Аннотация: Мета дослідження полягає в реконструкції біографічного світу Катерини Михайлівни Антонович та актуалізації її постаті в науковому вітчизняному дискурсі. Методологія дослідження базується на стратегіях та наукових підходах міждисциплінарності, що забезпечуються завдяки комплексному застосуванню методів джерелознавчої аналітики, історико-біографічної реконструкції, культурологічної критики. Наукова новизна. Біографічний світ Катерини Антонович розглядається як особистісний культурний простір, що постає втіленням її самопрезентацій та перехрестям самоідентифікацій. Багатогранність біографічного світу розкривається завдяки актуалізації особистісних пам’яттєвих ландшафтів у розмаїтті контекстів епохи, викликів еміграції, культурних трансформацій. Архівні автобіографічні документи Катерини Антонович у комплексі з опублікованими в еміграції спогадами наближують до розуміння її характеру, світоглядних переконань, художніх та естетичних уподобань. Показується, як концепти-символи «місця поколінь» та «пам'ятні місця» забезпечують зручний механізм для відтворення композиційної моделі біографічного світу. Зазначається, що, розповідаючи про себе, родину, оточення, Катерина Антонович фіксує ключові події свого життя, що відіграють роль маркерів у системі її пріоритетних самоідентифікацій, передусім як представниці роду Серебрякових/Антоновичів та художниці. Висновки. Реконструкція біографічного світу Катерини Антонович являє собою систему ідентичностей, що формувалася під впливом родинних традицій, українського інтелектуального середовища, діалогу поколінь, а також художніх шкіл, знаменитих майстрів живопису, культурних просторів Харкова, Києва, Петербурга, Мюнхена, Праги, знакових центрів європейського мистецтва. «Місця поколінь» – родоводи, родинні будинки, родинні історії та традиції – постають уособленням моральних і світоглядних імперативів Катерини Антонович. Водночас культурні локуси в її автобіографічній рецепції вказують на особливо важливі «пам'ятні місця» та їхню значущість на шляху творчої самореалізації та опанування художньої майстерності.^UThe aim of the research is the reconstruction of the biographical world of Kateryna Mykhailivna Antonovych and actualizing her figure in the scientific domestic discourse. The research methodology is based on strategies and scientific approaches of interdisciplinarity, which are provided via an array of methods namely source analysis, historical and biographical reconstruction, culturological criticism. Scientific novelty is found in reconstructing Kateryna Antonovych's biographical world as a personal cultural space, which appears as the embodiment of her self-presentations and the crossroads of self-identifications. The diversity of the biographical world is revealed through the actualization of personal memories in a variety of contexts of the epoch, challenges of emigration, cultural transformations. Kateryna Antonovych's archival autobiographical documents, together with memoirs published in exile, bring us closer to understanding her character, worldviews, artistic and aesthetic preferences. These documents show how the concepts-symbols "places of generations" and "memorable places" provide a convenient mechanism for reconstructing the compositional model of the biographical world. It is noted that talking about herself, family and her surroundings, Kateryna Antonovych captures the key events of her life, that mark her priorities of self-identification, namely being the representative of the Serebriakov / Antonovуch family and a painter. Conclusions. The reconstruction of Kateryna Antonovych's biographical world shows a system of identities formed under the influence of family traditions, Ukrainian intellectual environment, intergenerational solidarity, as well as art trends and cultural spaces of Kharkiv, Kyiv, St. Petersburg, Munich, Prague and other European art centres. "Places of generations" – ancestry, family houses, family stories and traditions are the embodiment of moral and ideological imperatives of Kateryna Antonovych. At the same time cultural loci in her autobiographical perception points to especially important "memorable places" on the way to mastering artistic skills and self-realization.
Файл:  rks_2020_25_3.pdf - 0