Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/11
Файл: rks_2007_11_23.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2018/22
Кл.слова (ненормированные):
документальні джерела, шевченкознавство 1930-х років, історія НАН України, ювілеї Т. Г. Шевченка.. history of the NAS of Ukraine, documentary sources, Shevchenko studies in the 1930s, Shevchenko anniversaries.. история НАН Украины, документальные источники, шевченковедение 1930-х годов, юбилеи Т. Г. Шевченко.
Аннотация: Надано загальну характеристику документальних ресурсів Архівного фонду НАН України в галузі шевченкознавства як національної наукової школи в 1930-х роках. До опрацювання теми залучено документи центральних державних архівів України, архіву Президії НАН України, Інституту архівознавства НБУВ, архів НБУВ. Детально досліджені звітні документи АН УРСР зазначеного періоду, що дозволило поетапно висвітлити процеси роботи над окремими науководослідними темами та з підготовки наукових видань в академічних установах.^UThe article analyzes the archival resources of the National Academy of Sciences of Ukraine in the fi eld of development of Shevchenko’s studies as a scientifi c school at the National Academy of Sciences of Ukraine in the 1930s. Documents of various archival institutions – central state archives of Ukraine, the archive of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine, the Institute of Archival Studies of Vernadsky National Library of Ukraine, etc. were drawn to the development of the topic. Reporting documents of the AS of the UkrSSR of this period provided for a gradual covering of the processes of work on separate research topics and preparation of scientific publications in academic institutions. Decisions and directives of the decision-making bodies aimed at creating a closer connection of scientifi c research with the requirements of building an ideological Soviet society are of great importance for understanding the sociopolitical atmosphere in the republic. A signifi cant part of the documents identifi ed are the decisions of the decision-making bodies and the Presidium of the Academy of Sciences, devoted to preparing for the celebration of Shevchenko’s jubilees – the 120th anniversary and the 125th anniversary of the birth of the classic of Ukrainian culture T. Shevchenko. Publications in the offi cial periodicals of the National Academy of Sciences of Ukraine of that time were also involved in the study. In the process of researching archival resources, the main aspects of the scientifi c and scientifi c-organizational activity of the NAS of Ukraine were determined during the late 1929 – fi rst half of 1941. It is concluded that the period of the 30s of the twentieth century was a special stage in the development of Shevchenko’s studies, characterized by the transition from scientific work in small commissions to humanitarian institutes, the expansion of their geography, a signifi cant change in personnel, and strict regulation of the methods of scientifi c research of the Kobzar’s creative work. New documents are introduced into scientifi c circulation, highlighting the scientific and publishing activities of a leading scientifi c institution in Ukraine.^RВ статье предпринята попытка исследовать документальные ресурсы Архивного фонда НАН Украины в области развития шевченковедения как научной школы в НАН Украины периода 1930-х годов. К разработке темы были привлече- ны документы различных архивных учреждений – центральных государственных архивов Украины, архива Президиума НАН Украины, Института архивоведения НБУВ и др. Отчетные документы АН УССР этого периода позволили поэтапно осветить процессы работы над отдельными научно-исследовательскими темами и подготовки научных изданий в академических учреждениях. Большое значение для понимания социально-политической атмосферы в республике имеют постановления и распоряжения директивных органов, направленные на создание более тесной связи научных исследований с требованиями построения заидеологизированного советского общества. Значительную часть выявленных документов составляют постановления директивных органов и Президиума АН Украины, посвященные подготовке к празднованию шевченковских юбилеев – 120-летия и 125-летия со дня рождения классика украинской культуры Т. Г. Шевченко. К изучению привлечены также публикации в официальных периодических изданиях АН Украины того времени. В процессе исследования архивных массивов были определены основные аспекты научной и научно-организационной деятельности АН Украины на протяжении конца 1929 – первой половины 1941 гг. Сделан вывод о том, что период 30-х годов.ХХ в. – особенный этап в развитии шевченковедения, характеризующийся переходом от научной работы в небольших комиссиях до институтов гуманитарных направлений, расширением их географии, значительной сменой кадрового состава и строгой регламентацией методов научных исследований творчества Кобзаря. В научный оборот вводятся новые документы, освещающие научную и издательскую деятельность ведущего научного учреждения в Украине.
Файл: rks_2018_22_7.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Вербицкая Оксана Ивановна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
НАН України, архівна спадщина, академічне шевченкознавство. the NAS of Ukraine, the archival heritage, Shevchenko studies. НАН Украины, архивное наследие, академическое шевченковедение
Аннотация: Мета роботи – наукова реконструкція процесів формування шевченкознавчих студій у НАН України в ранні роки її діяльності (1918–1925). Методологія дослідження базується на застосуванні історичного, порівняльного методів, а також історіографічного та джерелознавчого аналізу, бібліографічної евристики. Наукова новизна роботи полягає в комплексній систематизації, аналізі та розкритті інформаційно-змістового наповнення багато аспектного масиву архівних документів та історіографічних публікацій як джерел з історії шевченкознавства, висвітленні комеморативної діяльності в НАН України в зазначений період. Висновки. Дослідження основних наукових та організаційних напрямів діяльності НАН України з розроблення творчої спадщини Т. Г. Шевченка дало змогу встановити основні віхи започаткування й розвитку академічної шевченкіани, інституційну структуру та персональний склад дослідників цього напряму. Незважаючи на зміни в суспільно-економічній структурі держави в ці роки, майже повну відсутність фінансування наукових досліджень та видавничої бази, Академія наук спромоглася створити у своїй структурі відповідні підрозділи і визначити для них основні напрями досліджень спадщини Т. Г. Шевченка. Характерними формами наукової діяльності стали колективна робота в комісіях з підготовки видання творів Т. Г. Шевченка в десяти томах, індивідуальні дослідження вчених, формування історико-культурних колекцій, участь науковців у створенні меморіальних закладів, а також організація загальноакадемічних заходів щодо вшанування пам’яті Кобзаря та проведення засідань наукових товариств Академії з метою поширення інформації про життя та діяльність класика серед громадськості.^UThe aim of the paper is a scientific reconstruction of the processes of the formation of Shevchenko’s studies at the National Academy of Sciences of Ukraine in the first years of its activity (1918–1925). Methodology of the study consists in the application of historical, comparative methods, as well as historiographic analysis, bibliographic heuristics. The scientific novelty of the work consists in systematization of a multidimensional array of archival documents and historiographic publications as a source of the history of science and integrated coverage of the processes of development of Shevchenko science as an academic scientific school and commemorative activity at the NAS of Ukraine during this period. Conclusions. The study of the main scientific and organizational activities of the NAS of Ukraine on the study of the creative heritage of T. Shevchenko makes it possible to eliminate gaps in the study of this area in the history of Ukrainian academic science, as well as recreate the structure and personal composition of the institutes of the Academy of Sciences, where the biography and works of T. Shevchenko were studied. The activities of humanitarian institutions of the Academy of Sciences in those years took place in difficult conditions of changing the socio-economic structure of the state, the almost complete absence of the material base of research and publishing. The peculiarities of the scientific work were the collective work in the commissions on the publication of researches of T. Shevchenko in ten volumes, individual studies of scientists, the formation of historical and cultural collections, the participation of scientists in the founding of memorial institutions, as well as honouring T. Shevchenko memory at all-academic events and organization of scientific meetings of the Academy Scientific Societies to disseminate information about the life and activities of the classic among the public.^RЦель работы – научная реконструкция процессов формирования шевченковедческих исследований в НАН Украины в первые годы её деятельности (1918–1925). Методология исследования заключается в применении исторического и сравнительного методов, а также историографического и источниковедческого анализа, библиографической эвристики. Научная новизна работы состоит в комплексной систематизации, анализе и раскрытии информационно-содержательного наполнения многоаспектного массива архивных документов и историографических публикаций как источников по истории академического шевченковедения, освещении коммеморативной деятельности в НАН Украины в указанный период. Выводы. Исследование основных научных и организационных направлений деятельности НАН Украины по разработке творческого наследия Т. Г. Шевченко позволило установитьосновные этапы начала и развития академической шевченкианы, институциональную структуру и персональный состав исследователей этого направления. Несмотря на сложные условия смены общественно-экономической структуры государства в эти годы, почти полное отсутствие научного финансирования, издательской базы, Академия наук смогла создать в своей структуре соответствующие подразделения и определить для них основные направления исследования творческого наследия Т. Г. Шевченко. Характерными формами научной деятельности стали коллективная работа в комиссиях по подготовке издания произведений Т. Г. Шевченко в десяти томах, индивидуальные исследования ученых, формирование историко-культурных коллекций, участие ученых в создании мемориальных учреждений, а также организация общеакадемических мероприятий по увековечиванию памяти Кобзаря и работы научных обществ Академии для распространения информации о жизни и деятельности классика среди общественности.
Файл: rks_2019_23_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Яременко, Лідія Миколаївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Яременко Лидия Николаевна ; Вербицкая Оксана Ивановна
