| ... |
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1993/1
Файл: rks_1993_1_22.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1994/2
Файл: rks_1994_2_20.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1998/4
Файл: rks_1998_4_22.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2003/8
Файл: rks_2003_8_5.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2005/10
Файл: rks_2005_10_5.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/11
Файл: rks_2007_11_1.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/15
Аннотация: Пам’ятки караманлійського письма в Інституті рукопису НБУВ зосереджені головно в ф. V (Одеське товариство історії та старожитностей) – 36 од., ще по одному рукопису знаходяться в ф. 301 (Церковно-археологічний музей КДА), ф. 312 (Бібліотека Києво-Софійського собору), ф. 72 (Колекція грецьких рукописів) і в ф. 384 (Архів А.О. Білецького та Т.М. Чернишової). Усі вони були створені упродовж XVIII–ХІХ ст. на Кримському півострові або в Надазов’ї. Більшість пам’яток – акти й документи (25 од. зб.), що віддзеркалюють парафіяльне життя греків Надазов’я 1778–1797 рр. Серед наративних джерел: Євангельські читання, псалми, молитви, фрагменти літургічних текстів, уривки з творів Святих Отців, посібник з давньогрецької мови, паралельні тексти різними мовами, народні пісні, приказки тощо.. The manuscripts in Turkish dialects written with Greek letters (Karamanlidika) in the Institute of Manuscript of the Vernadsky National Library of Ukraine are concentrated generally in the Fund V (Odessa History and Antiquity Society) – 36 mss, with other 4 mss held in the F. 301 (Church and Archaeology Museum of the Kyiv Theological Academy), F. 312 (Library of Kyiv Saint Sophia Cathedral), F. 72 (Collection of the Greek manuscripts) and F. 384 (Archives of A. O. Biletsky and T. M. Chernyshova). All these mss were written in 18th–19th c. in Crimea or Azov Sea region. Most of them are deeds, letters and notes (25 documents) reflecting the parish life of the Azov Greeks in 1778–1797. Among the narrative sources there are New Testament (Lectionaries), psalms, prayers, liturgical texts, fragments from works of Church Fathers, an Ancient Greek grammar, parallel texts in various languages, folk songs, proverbs etc.
Файл: rks_2012_15_1.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2013/17
Кл.слова (ненормированные):
рукописи, Господня молитва, переклади Нового Заповіту, уруми, катехізація.. manuscripts, Lord's prayer, New Testament translations, the Urums, katechization.. рукописи, Господняя молитва, переводы Нового Завета, урумы, катехизация.
Аннотация: Рукописи ф. V, № 3738; ф. 301, № 27 л; ф. 312, № 582/103 с в ІР НБУВ; містять різноманітні записи молитви "Отче наш", зроблені грецькими літерами. Запис арабської та грузинської версій молитви віддзеркалює фонетичне сприйняття укладачем традиційних для цих етнічних спільнот перекладів з грецької, що вживаються й нині. Албанський та два тюркські тексти молитви є історичними варіантами, що слугували створенню її пізніших досконаліших перекладів. Різномовні записи рукопису ф. 312, № 582/103 с, переважно книжного походження, могли слугувати завданням катехізації нехристиянського населення Північного Причорномор'я, натомість тексти Господньої молитви в рукописах ф. V, № 3738 і ф. 301, № 27 л є невід'ємною частиною самобутнього перекладу Нового Заповіту для тюркомовних християн-урумів Криму.^UThere are some versions of the Lord's Prayer in the mss V, № 3738; 301, № 27 L; and 312, № 582/103 C in the Manuscript Institute of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, written with Greek letters in various languiges. Phonetic transcription of the Arabic and Georgian versions of the prayer reflects the personal scriber's reception of the translations from Greek, which are traditional for these ethnic communities and are still in use nowadays. The Albanian and two Turkish texts of the Lord's prayer present its historical variants, which have served for the development of its later and better traditions. Multilingual notes in ms 312, № 582/103 S, generally of bookish origin, would serve the aims of katechization of non-Christian population of the North Pontic region, while the texts of the Lord's prayer in mss V, № 3738 and 301, № 27 L are an inseparable part of the original tradition of the New Testment for the Turkish speaking Christian - Urums of Crimea.^RРукописи ф. V, № 3738; ф. 301, № 27 л ф. 312, № 582/103 с в ИР НБУВ; содержат различные записи молитвы "Отче наш", сделанные греческими буквами. Запись арабской и грузинской версий молитвы отражает фонетическое восприятие составителем традиционных для этих этнических сообществ переводов с греческого, которые сейчас используются. Албанский и два тюркские тексты молитвы есть историческими вариантами, которые служили созданию её более поздних совершенных переводов. Разноязычные записи рукописи ф. 312, № 582/103 с, преимущественно книжного происхождения, могли служить задачей катехизации нехристианского населения Северного Причерноморья, зато тексты Господней молитвы в рукописях ф. V, № 3738 и ф. 301, № 27 л являются неотъемлемой частью самобытного перевода Нового Завета для тюркоязычных христиан-урумов Крыма.
Файл: rks_2013_17_3.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
переклади на новогрецьку, Тетяна Чернишова, Тарас Шевченко, Еллі Алексіу, Яніс Ріцос, листування.. translations into Modern Greek, Tetiana Chernyshova, Taras Shevchenko, Elli Alexiou, Yannis Ritsos, correspondence.. переводы на новогреческий язык, Татьяна Чернышова, Тарас Шевченко, Элли Алексиу, Янис Рицос, переписка.
Аннотация: Дружні зв’язки між українськими і грецькими діячами науки та культури кінця 1950-х років відкрили можливості для ознайомлення читачів з грецькою літературою в Україні та з українською літературою в Греції. Головним завданням київських філологів Андрія Білецького та Тетяни Чернишової стала популяризація в Греції творів класиків української літератури, насамперед, Тараса Шевченка. Організатором перекладів поезій на новогрецьку мову була письменниця Еллі Алексіу. Дякуючи спільним зусиллям багатьох грецьких літераторів, зокрема поета Яніса Ріцоса, в листопаді 1964 р. в Афінах вийшла друком перша збірка творів Т. Шевченка новогрецькою мовою. Співпраця філологів і літераторів України і Греції висвітлюється в листах грецьких письменників до Тетяни Чернишової.^UFriendly contacts between Ukrainian and Greek scientists and cultural workers at the end of 1950s gave opportunities for readers in Ukraine and Greece to get acquainted with the literature of both countries. The main purpose of Kyiv philologists Andrii Biletsky and Tetiana Chernyshova was popularization of classic works of Ukrainian literature, mainly the poetry of Taras Shevchenko, in Greece. Greek writer Elli Alexiou happened to be the chief organizer of poetic translation to Modern Greek. Due to common efforts of many Greek writers, including Yannis Ritsos, the first collection of T. Shevchenko’s poetry in Modern Greek was published in November 1964 in Athens. The collaboration between Ukrainian and Greek philologists and writers is revealed in the letters of Greek writers to Tetiana Chernyshova.^RДружественные связи между украинскими и греческими деятелями науки и культуры конца 50-х годов открыли возможности для ознакомления читателей с греческой литературой в Украине и с украинской литературой в Греции. Главным заданием киевских филологов Андрея Белецкого и Татьяны Чернышовой стала популяризация в Греции произведений классиков украинской литературы, прежде всего, Тараса Шевченко. Организатором переводов поэзий на новогреческий язык была писательница Элли Алексиу. Благодаря общим усилиям многих греческих литераторов, в частности поэта Яниса Рицоса, в ноябре 1964 г. в Афинах вышел первый сборник произведений Т. Г. Шевченко на новогреческом языке. Сотрудничество филологов и литераторов Украины и Греции освещается в письмах греческих писателей к Татьяне Чернышовой.
Файл: rks_2014_18_39.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
митрополит Ігнатій Гозадинов, Трифілій Карацоглу, греки Надазов’я, караманлійське письмо. Metropolitan Ignatius Gozadinov, Trifillius Karatsoglu, Azov Greeks, Karamanli script. митрополит Игнатий Гозадинов, Трифиллий Карацоглу, греки Приазовья, караманлийское письмо
Аннотация: Серед паперів маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу є три документи з власноручними підписами останнього митрополита Готії та Кафи Ігнатія Гозадинова. Документи, складені російською та турецькою (караманлійським письмом) мовами, були призначені для протоієрея Трифілія Карацоглу в період переселення греків з Криму та облаштування їх у Надазов’ї. У статті представлені тексти документів, переклад з турецької, коментарі^UThere are three documents signed by the last Metroplitan of Gothia and Kafa Ignatius Gozadinov in the archives of the archpriest Trifillius Karatsoglu. The archives had been acquainted by the Odessa Society of History and Antiquities in 1914 from the Azov Greeks. Now the collection is kept in the depositories of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Тhe documents were adressed to archpriest Trifillius Karatsoglu. Two documents were written in Russian, and one was written in Turkish with Hellenic (Karamanli) script. The return of Metropolitan and archpriest from Saint Petersburg to Samara Saint Michael monastery in autumn of 1779 is the subject of two documents, while the third one is the permit for Trifillius Karatsoglu for the trip to Kateynoslav in May 1782 in order to sanctify the Greek Church. Full texts of the documents, the translation of the Karamanli text and comments are peresented^RСреди бумаг мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу, переданных в Одесское общество истории и древностей в 1914 г. из греческого Приазовья и хранящихся в настоящее время в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, находятся три документа с собственноручными подписями последнего митрополита Готии и Кафы Игнатия Гозадинова. Все три документа предназначены протоиeрею Трифиллию Карацоглу. Два из них составлены на русском языке и один на турецком – греческим (караманлийским) письмом. В двух документах речь идет о возвращении митрополита и протоиерея из Санкт-Петербурга в Самарский Свято-Николаевский монастырь осенью 1779 г. Третий документ является пропуском для поездки протоиерея Трифиллия в Екатеринослав в мае 1782 г. для освящения греческой церкви. В статье представлены тексты документов, перевод караманлийского текста и комментарии
Файл: rks_2016_20_28.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Кульчинський, О. Б. (Стамбульський університет); Кульчинский О. Б.; Чернухин Е. К.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
Теодор Пулакіс, іконопис, грецькі написи, епіграми, літургійні тексти, патристика.. Theodor Pulakis, iconography, Greek inscriptions, epigrams, liturgical texts, patristics.. Теодор Пулакис, иконопись, греческие записи, эпиграммы, литургические тексты, патристика.
Аннотация: Розглядаються форма й зміст грецьких записів та епіграм на двох іконах Теодора Пулакіса – «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» і «Друге Пришестя». Частина записів є за своєю функцією номінативно-індикативною, інші слугують вербальними додатками до зображень осіб або подій. Серед останніх – прямі цитати зі Святого Письма, перифрази з літургічних текстів і творів св. Отців, а також вислови невідомого походження.^UThe form and contents of Greek inscriptions and epigrams on two complex, judging from their composition, icons “From above the Prophets” and “The Second Coming” have been thoroughly analyzed. Part of them are of nominative-indicating nature and name characters, their general characteristics or places of events. The other inscriptions served as certain verbal additions to depicted persons or events. The inscriptions are written and depicted on special charts or rolls usually held by persons. Among the written texts we distinguish direct citations from the Scripture, word combinations from liturgical or patristic texts, some expressions of unknown origin and epigrams. Both icons preserve the original signatures of the painter. Special attention is given to the protective epigram on the roll held by the Archangel from the icon “From above the Prophets”, which can be compared to several other similar inscriptions on the pictures or frescoes of various artists.^RРассматриваются форма и содержание греческих записей и эпиграмм на двух сложных в композиционном отношении иконах «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» и «Второе Пришествие». Часть записей имеет номинативно-индикативный характер и называет поименно действующих персонажей, их обобщенные характеристики или же место события. Другие записи представляют собой некие вербальные дополнения к изображениям лиц или событий, описанных на хартиях или свитках в руках действующих лиц. Среди этих записей находятся прямые цитаты из Священного Писания, перифразы из литургических текстов и творений св. Отцов, высказывания неизвестного происхождения и эпиграммы. На обеих картинах сохранились подписи самого мастера. Особое внимание уделено рассмотрению эпиграммы-оберега на свитке в руках Архангела на картине «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша», имеющей ряд аналогий на картинах и фресках других художников.
Файл: rks_2017_21_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
Інститут рукопису НБУВ, Трифілій Карацоглу, Ігнатій Гозадинов, греки Надазов’я, уруми, караманлійське письмо.. Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, Trifillios Karatsoglu, Ignatius Gozadinov, Greeks of the Azov sea region, Urums, Karamanli script.. Институт рукописи НБУВ, Трифиллий Карацоглу, Игнатий Гозадинов, греки Приазовья, урумы, караманлийское письмо.
Аннотация: Запропоновані оригінальний караманлійський текст листа маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу до останнього митрополита Готського та Кафського Ігнатія Гозадинова, переклад листа українською мовою і транслітерація сучасною турецькою абеткою. Лист віддзеркалює погляди Трифілія на переселення християн з Криму, умови їхнього проживання в Північному Причорномор’ї, містить низку спогадів про кримський період і настійливе прохання про грошову допомогу.^UThe original text of the letter of Mariupol protopresbyter Trifillios Karatsoglu to the last Metropolitan of Gothia and Kaffa Ignatius Gozadinov, the translation of the letter in Ukrainian and its transliteration with modern Turkish alphabet are proposed. The document is deposited in the archive of presbyter Trifillios, which was acquired from his descendants in 1914 and came to Kyiv within a manuscript collection of the Odesa History and Antiquities Society. The letter consists of two large sheets of paper, which served as a covering for some other documents of the same archive. The text was written by the hand of presbyter Trifillios in local Turkish dialect with Karamanlidika script in January 1785. The letter reflects the views of Trifillios on migration of the Christians from Crimea and their resettlement in the Azov sea region. It also includes some reminiscences on Crimea period and the urgent request for pecuniary aid. All this in general allows us to identify the letter compiler as Trifillios Karatsoglu, and the addressee as Metropolitan Ignatius Gozadinov.^RПредлагаются оригинальный текст письма мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу к последнему митрополиту Готскому и Кафскому Игнатию Гозадинову, перевод письма на украинский язык и транслитерация его современным турецким алфавитом. Документ сохранился в составе архива протоиерея Трифиллия, приобретенного у его потомков в 1914 г. и поступившего в Киев в составе рукописного собрания Одесского общества истории и древностей. Письмо представляет собой два листа большого формата, которые служили обложкой для других бумаг архива. Текст написан рукой Трифиллия на местном тюркском диалекте караманлийским письмом в январе 1785 г. Письмо отражает взгляды Трифиллия на переселение христиан из Крыма и условия иx проживания в Приазовье, содержит ряд воспоминаний о крымском периоде и настоятельную просьбу о денежной помощи. Все это в целом позволяет идентифицировать составителя письма как Трифиллия Карацоглу, а адресата – как митрополита Игнатия Гозадинова.
Файл: rks_2017_21_26.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Кульчинський, О. Б. (Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, м. Київ); Кульчинский О. Б.; Чернухин Е. К.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2018/22
Кл.слова (ненормированные):
Гориновичі, Михайло Горинович, Володимир Горинович, Ніна Гаєвська, Забір’я.. the Horynovych, Mykhailo Horynovych, Volodymyr Horynovych, Nina Haievska, Zabirya.. Гориновичи, Михаил Горинович, Владимир Горинович, Нина Гаевская, Заборье.
Аннотация: Фонд 350 створено з документів, переданих Михайлом Володимировичем Гориновичем (1927–2016) до ІР НБУВ у 1996–2006 рр. Більшу частину зібрання складає архів батьків фондоутворювача – Володимира Миколайовича Гориновича (1900–1979) та Ніни Семенівни Гаєвської (1898–1987), учителів початкової школи с. Забір’я Київської області. Серед документів фонду – біографічні, службові матеріали представників трьох поколінь роду Гориновичів, краєзнавчі записки, літературні твори, спогади, листування, фотографії.^UThe fund 350 was formed from various documents of the Horynovych family which came to Institute of Manuscript of VNLU in 1996–2006. The main founder was Mykhailo Volodymyrovych Horynovych (1927–2016), born in the Zabirya village. After finishing the primary seven-class school he served in the Kyiv Artlillery Military School. After fi nishing the high school for working youth in 1951 he entered the mining faculty of the Kyiv Politechnical Institute, later worked in the Donbas coal pits, occupied different working positions, connected with coal mining or mine investigations, explosion works and safety arrangements. After retiring he devoted himself to some social activities, studied the history of his family. He collected and presented to the Institute of Manuscript of VNLU the archives of his parents – Volodymyr Mykolaiovych Horynovych (1900–1979) and Nina Semenivna Haievska (1898–1987), the fi rst teachers of Zabirya of the Soviet period of 1924–1939. After the World War II Volodymyr Horynovych worked at the Kyiv Polishing-Grinding Mill while Nina Haievska returned to teaching in the Zabirya school. The structure of the fund refl ects the relations of the main founder of the archives and other members of the Horynovych family. The fund contains biographical documents of three generations of the family, historical documents, the notes on the local lore, compiled by Volodymyr Horynovych, various writings and memoires of Nina Haievska. The correspondence of the members of the Horynovych family, the letters of the former classmates of Nina Haievska at the Kyiv A. V. Zhekulina Gymnasium, of her own pupils, friends and other persons make a significant part of the fund. There are also numerous photographs and other collection materials.^RФонд 350 образован из различных документов семьи Гориновичей, поступивших в ИР НБУВ в 1996–2006 гг. Главным фондообразователем является Михаил Владимирович Горинович (1927–2016), уроженец села Заборье. После окончания семилетней школы Михаил Горинович находился на военной службе в Киевском артиллерийском училище. Окончив школу рабочей молодежи, в 1951 г. поступил на горный факультет Киевского политехнического института и по окончании учебы выехал работать на Донбасс. За время трудовой деятельности занимал разные должности, сопряженные с добычей угля или разработкой месторождений полезных ископаемых, взрывными работами и техникой безопасности при проведении подобных работ. После выхода на пенсию занимался общественной работой, изучал историю своего рода. Собрал и передал в ИР НБУВ архив родителей: Владимира Николаевича Гориновича (1900–1979) и Нины Семеновны Гаевской (1898–1987), первых учителей в Заборье советского периода 1924–1939 гг. После окончания войны Владимир Горинович работал на Киевском шлифовально-полировальном заводе, а Нина Гаевская вернулась к преподаванию в школе с. Заборье. Структура фонда отражает родственные связи главного фондообразователя и других членов семьи Гориновичей. В фонде представлены биографические материалы трех поколений семьи Гориновичей, исторические документы, записи краеведческого характера Владимира Гориновича, литературные сочинения и воспоминания Нины Гаевской. Значительную часть архива составляют обширная переписка членов семьи Гориновичей между собой, а также письма к Нине Гаевской от ее одноклассниц по Киевской гимназии А. В. Жекулиной, бывших ее учеников, друзей и других лиц. В фонде представлены многочисленные фотодокументы, коллекционные материалы.
Файл: rks_2018_22_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Евгений Константинович Чернухин
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
гомілетика, монастир св. Еґідія в Нюрнберзі, латинські рукописи, Середньовіччя, оздоблення оправ.. homiletics, St. Egidien monastery in Nuremberg, Latin manuscripts, Middle Ages, bookbinding decoration.. гомилетика, монастырь св. Эгидия в Нюрнберге, латинские рукописи, Средневековье, оформление переплетов.
Аннотация: Мета роботи. Дослідити структуру, зміст, окремі текстологічні особливості, провенієнції, супутні записи й помітки латинського рукопису доби пізнього Середньовіччя, проаналізувати конструкцію кодексу та матеріали, використані для його створення. Встановити час написання та оправлення рукопису, а також локалізувати місце його виготовлення. Методологія передбачає комплексне використання статистичного, порівняльного, емпіричного методів дослідження, методу джерельної евристики, а також залучення спеціальних методів кодикології та бібліопегістики з урахуванням регіональних особливостей побутування кодексу. Наукова новизна. Вперше проведено детальне візуальне та текстологічне вивчення структури тексту. Представлено інформацію стосовно конструкції та особливостей виготовлення кодексу (книжного блока, оправи), фізичного стану та збереженості його складових. Висловлено нові припущення щодо авторства окремих текстів та подальшої їх атрибуції. Вперше наведено й прокоментовано супутні записи, представлено ілюстрації, локалізовано місце виготовлення кодексу та його оправи, уточнений час їхнього створення в межах семи років. Висновки. Кодекс містить бесіди на 26 знаменних свят церковного календаря «зимової доби» – від дня св. Андрія до дня Тіла і Крові Христових. Низку бесід атрибутовано ще укладачами кодексу як твори Якова Ворагинського. Кодекс оправлено в дерев’яні дошки, поволочені світлою шкірою зі сліпим тисненням та оздоблені металевою фурнітурою. На верхній кришці – пергаменна наклейка із заголовком у мідній фенестрі. На початку кодексу, в ініціалі, розміщено мініатюру із зображенням священнослужителя з книжкою. Кольорові ініціали виконано синьою, червоною фарбами і сусальним золотом у стилі оздоблення тогочасних рукописів та інкунабул. Вкладний запис свідчить про передавання рукопису до монастиря св. Еґідія в березні 1472 р. Місцем виготовлення кодексу та його оправи, найвірогідніше, також був бенедиктинський монастир св. Еґідія в Нюрнберзі в 1465–1472 рр. Найбільш імовірними джерелами надходження кодексу до Києва могли бути колекція Шодуарів, книгозбірня римо-католицької семінарії або бібліотека римо-католицьких біскупів, що входили в 1920-ті роки до зібрання Волинського державного музею в Житомирі, яке згодом було передане до фондів НБУВ.^UAim of the research is to study the structure, content, certain textual peculiarities, provenance, inscriptions and notes of the Latin late medieval manuscript, to analyze the structure of the codex and used materials, to determine the time and to localize the place of its writing and binding. Methodology involves the complex use of the statistical, comparative, empirical methods, and the method of source heuristics, the special methods of codicology and bibliopegy taking into account the regional characteristics of the codex as well. Scientific novelty. For the first time, a detailed visual and textual study of the structure of the codex was carried out. The comprehensive information about the design and features of the making of the codex (book block, binding), its physical condition and preservation of its components is provided. New assumptions were made regarding the authorship of the texts and their further attribution. For the first time the margin iscriptions were presented and commented, the illustrations added. The place of manufacture and binding of the codex was localized, the time of its creation specified, narrowing the time borders to seven years. Conclusions. The codex includes sermons on 26 special dates of the Church calendar in winter time, from St. Andrew’s day to the feast of Corpus Christi. Some sermons had been attributed to Jacobus da Voragine already by the scriptors of the codex. The bookbinding was made of blind stamped pigskin over wooden boards, with metal clasps and cornerpieces and a title under the brass frame. The first initial includes a miniature representing a clergyman with a book. Initials were decorated with multi-coloured and gilded floral embellishments according to the decoration style of manuscripts and incunabula of those times. A donation note says that the manuscript was handed to the St. Egidien monastery in March 1472. The codex was probably written and bound in the Benedectine monastery of St. Egidien in Nuremberg in 1465–1472. The most probable provenances of the codex were the collection of Chaudoirs family, the library of the Roman Catholic Seminary or Roman Catholic Bishops Library, that in the 1920s made a part of the Volyn State Museum collection in Zhytomyr, which was later transferred to the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.^RЦель работы. Исследовать структуру, содержание, отдельные текстологические особенности, провениенции, сопутствующие записи и пометки латинской рукописи эпохи позднего Средневековья, проанализировать конструкцию кодекса и материалы, использованные для его создания. Установить время написания и переплетения рукописи, а также локализовать место её изготовления. Методология исследования предполагает использование комплекса статистического, сравнительного, эмпирического методов и метода источниковедческой эвристики, а также специальных методов кодикологии и библиопегистики с учетом региональных особенностей бытования кодекса. Научная новизна. Впервые проведено детальное визуальное и текстологическое изучение структуры текста. Представлена информация о конструкции и особенностях изготовления кодекса (книжного блока, переплета), физического состояния и сохранности его составляющих. Высказаны новые предположения относительно авторства отдельных текстов и их дальнейшей атрибуции. Впервые приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, локализовано место изготовления кодекса и его переплета, уточнено время их создания, сужены его границы в пределах семи лет. Выводы. Кодекс содержит беседы на 26 знаменательных праздников церковного календаря «зимней поры» – от дня св. Андрея до дня Тела и Крови Христовых. Часть бесед атрибутирована еще составителями кодекса как сочинения Якова Ворагинского. Кодекс переплетен в светлую кожу со слепым тиснением и металлической фурнитурой и заголовком в медной фенестре. В начале кодекса в инициале находится миниатюра с изображением священнослужителя с книгой. Многоцветные инициалы украшены сусальным золотом и растительными мотивами в стиле оформления рукописей и инкунабул того времени. Вкладная запись свидетельствует о поступлении рукописи в монастырь св. Эгидия в марте 1472 г. Местом изготовления кодекса и его переплета, вероятнее всего, был также бенедиктинский монастырь св. Эгидия в Нюрнберге в 1465–1472 годы. Наиболее вероятными источниками поступления кодекса были коллекция Шодуаров, библиотека римо-католической семинарии или библиотека римо-католических бискупов, в 1920-е годы входившие в собрание Волынского государственного музея в Житомире, которое впоследствии было передано в Национальную библиотеку Украины имени В. И. Вернадского.
Файл: rks_2019_23_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухін, Євген Костянтинович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Чернухин Евгений Константинович; О., Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко Елена Михайловна; Зинченко Светлана Владимировна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
Крим, кримські греки, надазовські греки, румеї, Евхологіони, уруми, грецькі рукописи, замовляння.. Crimea, Azov Greeks, Rumei, Urum, Euchologion, Greek manuscripts, incantations.. Крым, приазовские греки, румеи, урумы, Евхологион, греческие рукописи, заговоры.
Аннотация: Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомого джерела з історії культури греків українського Надазов’я, що сприятиме вивченню особливостей релігійного життя грецької громади у XVIII–XIX ст. у Криму та Надазов’ї. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексу історичних, мовознавчих та джерелознавчих методів, уживаних у палеографічних та кодикологічних студіях. Наукова новизна зумовлена залученням до історичних, зокрема релігієзнавчих, праць невідомих раніше матеріалів, які можуть сприяти розв’язанню питань реконструкції світогляду й повсякденного життя греків як у Криму, так і після їхнього переселення до Надазов’я. Висновки. Рукопис придбав В. І. Григорович 1874 р. під час науково-пошукової подорожі Надазов’ям у місцевого жителя. Уперше кодекс побіжно описав німецький орієнталіст Отто Блау. Нині кодекс зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки в Москві (колекція В. Григоровича, № 62). Евхологіон був створений 1778 р. – після виходу християн із Криму, але до заснування грецьких сіл і м. Маріуполя. Запропонований археографічний опис і зміст рукопису містять перелік богослужбових та інших текстів і молитов грецькою та урумською мовами. У складі рукопису також – місячний календар на 1779 р., Місяцеслов і низка неканонічних молитов та народних замовлянь проти хвороб. Значна частка текстів була скопійована з друкованих грецьких видань, інші корелюють з уже відомими нам текстами народних молитов і замовлянь, зокрема з молитвами св. Кипріяна і св. Георгія. Окремі замовляння збірки спрямовані проти демонів або персоніфікованих хвороб, відомих грекам під назвами Аври, Матки, Гелу, Мігрені. Рукопис містить чимало поміток і записів тюркськими (урумськими) діалектами, що свідчить про їхню поширеність серед кримських і надазовських греків.^UThe aim of publication is to introduce to researchers one of the almost uknown sources on the history and culture of the Greeks (Rumeis and Urums), settled in Ukrainian Azov sea region, and to promote studies of the religious side of life of the Crimean/Azov Greek communities in the 18th – 19th cc. Methodology is based on a wide complex of historical, linguistic and source studies methods used in palaeography and codicology. Scientific novelty іs determined by introduction to historical and religious studies of the new source, which should be of great help in the way of reconstruction of mentality and everyday life of the Greeks in Crimea and later on, after their resettlement, in the Azov sea region. Coclusions. The Euchologion was bought by Professor V. I. Hryhorovych іn 1874 during his research expedition from the local dweller. Later the manuscript was studied by German orientalist Otto Blau. Now the manuscript is kept in the Manuscripts department of the State Library of Russia in Moscow (V. I. Hryhorovych collection, № 62). The manuscript was compiled in the late 1778, that is after the exit of Christians from Crimea, but before the final foundation of Greek settlements and the city of Mariupol in the North Azov sea region. The present description of the manuscript includes the list of Church services and gospels in Greek and Turkish dialects. Among the other texts: the Lunar calendar for the year 1779, Menologion and a number of non-canonical prayers and folk incantations or charms against illness. Some parts of the manuscript had been copied from the Greek printed books, the others correspond to the already known texts of folk spells and incantation such as saint Cyprian and saint George prayers. Some incantations were used against demons or personified deceases, known among the Greeks as Aura, Matrix, Gellu, Migraine. There is a lot of remarks, translations and notes in Turkish (Urum) dialects in the manuscript, which probably indicate the range of the usage of vernacular Turkish among the Crimean-Azov Greeks in 18th–19th cc.^RЦелью работы является введение в научный оборот малоизвестного источника по истории культуры греков украинского Приазовья (румеев и урумов), изучение которого будет способствовать освещению особенностей религиозной жизни греческих общин Крыма и Приазовья в XVIII–XIX вв. Методология исследования основана на использовании комплекса исторических, лингвистических и источниковедческих методов для проведения палеографических и кодикологических исследований. Научная новизна обусловлена привлечением к историческим, в частности религиеведческим, исследованиям не изучавшихся ранее материалов, которые помогут решению ряда вопросов, связанных с воссозданием мировоззрения и особенностей повседневной жизни греков как в Крыму, так и позднее в Приазовье. Выводы. Евхологион был приобретен в 1874 г. во время научных изысканий профессора В. И. Григоровича у местного жителя. Впервые был кратко описан немецким ориенталистом Отто Блау. В настоящее время кодекс хранится в отделе рукописей Государственной библиотеки России в Москве (собрание В. И. Григоровича, № 62). Рукопись была составлена в конце 1778 г. после выхода христиан из Крыма, но до основания ими греческих поселений и г. Мариуполя. Представленные археографическое описание и содержание рукописи включают перечень богослужебных текстов и молитв на греческом языке и на тюркских диалектах. Среди других текстов – лунный календарь на 1779 г., Месяцеслов, а также ряд неканонических молитв и народных заговоров против болезней. Значительная часть текстов была скопирована с греческих печатных изданий, другие коррелируют с известными нам по иным источникам молитвами и заговорами крымско-надазовских греков, в частности – с молитвами св. Киприана и св. Георгия. Отдельные заклятия сборника направлены против демонов или персонифицированных заболеваний, известных грекам под именами Авры, Матки, Мигрени и Геллу. В рукописи немало помет и записей на тюркских (урумских) диалектах, свидетельствующих об их распространении среди крымско-надазовских греков.
Файл: rks_2019_23_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Евгений Константинович
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
патріарх Єремія ІІ, православні братства, Рогатин, митрополит Монемвасійський Іоасаф, патріарші грамоти, грецькі рукописи.. Patriarch Jeremias II, Orthodox Brotherhoods, Rohatyn, Metropolitan Joasaph of Monemvasia, Patriarch’s charters, Greek manuscripts.. патриарх Иеремия ІІ, православные братства, Рогатин, митрополит Монемвасийский Иоасаф, патриаршие грамоты, греческие рукописи.
Аннотация: Мета роботи. Розгляд структури, змісту, текстологічних особливостей, супутніх записів грамоти, наданої в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині, критичне видання тексту з перекладом. Методологія дослідження передбачає комплексне використання порівняльного та емпіричного методів дослідження історичних документів із залученням спеціальних методів кодикології та палеографії. Наукова новизна. Вперше проведений детальний текстологічний аналіз грецької грамоти. Представлено відомості стосовно пізнішого втручання до первісного тексту, встановлено особу виконавця. Висловлено припущення щодо мети внесення змін, наведено й прокоментовано супутні записи, представлені ілюстрації, оригінальний текст і переклад. Висновки. Надана в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині фундаційна грамота була підписана й затверджена більшістю православних ієрархів Речі Посполитої. Пізніше, в 1616–1617 рр., грамота була використана вже за інших політичних обставин для подальшої оборони прав рогатинських братчиків. При цьому до тексту грамоти було внесено відповідні зміни рукою митрополита Монемвасійського Іоасафа, який залишив на грамоті свій підпис. Цей виправлений текст був пізніше ще раз підтверджений митрополитом Київським Петром Могилою.^UThe aim of the research is to consider the structure, contents and textual specifics of additional notes of the Charter issued by the Ecumenical Patriarch Jeremias II for the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary in 1589 as well as to provide the translation and review of the original text. The methodology of the research predefines complex application of comparative and empirical analysis of historical documents as well as use of specific methods of codicology and palaeography. The scientific novelty. The paper shows the results of the pilot profound research of the Greek Charter text. The data proving tempering with the document is presented and the personality of the person who altered the Charter is defined. The probable causes for editing the document are stipulated; the commentary on the additional notes is given; the illustrations, original text quotes and translations are provided. Conclusions. The Foundation Charter, that in 1589 was granted by The Ecumenical Patriarch Jeremias II to the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary, was signed and validated by the majority of Orthodox hierarches of the Polish–Lithuanian Commonwealth. Later in 1616–1617 the Charter was used as a tool for protection of the rights and freedoms of the members of the Brotherhood of Rohatyn within the new political agenda. That entailed the tempering with the document with introduction of new regulations by Joasaph, the Metropolitan of Monemvasia, who left his signature on the altered Charter. The latter altered version of the Charter was later endorsed by Petro Mohyla, the Metropolitan of Kyiv.^RЦель работы. Рассмотрение структуры, содержания, текстологических особенностей и сопутствующих записей грамоты, данной в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине, а также критическое издание текста и его перевода на украинский язык. Методология исследования включает комплексное использование сравнительного и эмпирического методов исследования исторических документов с привлечением специальных методов кодикологии и палеографии. Научная новизна. Впервые проведено текстологический анализ греческой грамоты, представлены сведения о позднейшем вмешательстве в первичный текст, установлена личность исполнителя. Высказаны предположения относительно цели внесения изменений, приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, оригинальный текст и перевод. Выводы. Выданная в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине учредительная грамота была подписана и вскоре подтверджена большинством православных иерархов Речи Посполитой. Позднее, в 1616–1617 годах, грамота была использована для дальнейшей защиты прав рогатинских братчиков. В текст грамоты были внесены соответствующие измененения рукою бывшего митрополита Монемвасийского Иоасафа, представителя Вселенского патриархата, который оставил на грамоте свою подтвердительную подпись. Этот измененный текст был позднее еще раз подтвержден митрополитом Киевским Петром Могилой.
Файл: rks_2019_24_8.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Евгений Константинович
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
Константинопольський патріархат, патріарх Яків, Панкратій Ахіллеас, патріарші грамоти, грецькі рукописи.. Patriarchate of Constantinople, Patriarch Jacob, Pankratius Achilleas, Patriarchal charters, Greek manuscripts.
Аннотация: Мета роботи. Дослідження грамоти, виданої Вселенським патріаршим престолом Великої Константинопольської Церкви стосовно Кам’янець-Подільської єпархії, яка увійшла 1678 р. до складу Османської імперії, критичне видання тексту грецького документа з перекладом українською мовою. Методологія передбачає використання порівняльного та емпіричного методів дослідження історичних документів із залученням спеціальних методів археографії, кодикології і палеографії. Наукова новизна. Вперше проведені палеографічне та текстологічне дослідження грамоти, наведені і прокоментовані супутні та реєстраційні записи, представлені оригінальний текст грамоти, його переклад українською мовою та ілюстрації. Висновки. Грамота Константинопольського патріарха Якова стосовно Кам’янець-Подільської єпархії містилася в зібранні Львівського Греко-Католицького капітулу і надійшла до Києва разом з архівом митрополита Андрея Шептицького. Її було видано відповідно до організаційних завдань Вселенського престолу щодо опікування православними на теренах Османської імперії. Патріарх Яків аргументує поставлення митрополитом єпархії, пречесним та екзархом Малої Росії колишнього єпископа Лідорикійського Панкратія і закликає всіх православних єпархії підкорятися йому як законно обраному на патріаршому соборі в Константинополі. Текст документа складено грецькою мовою за підписом Вселенського патріарха Якова. Писав грамоту писар Константинопольського патріархату Іоанн Каріофілліс. Ставлена грамота Вселенського престолу віддзеркалює історію українських православних єпархій періоду конфесійних та етнічних рухів, державних та регіональних конфліктів, що припав на другу половину ХVII ст.^UThe aim of the work. Paleographic study of the Charter issued by the Ecumenical Patriarchal See of the Great Church of Constantinople regarding the Kamianets-Podilskyi Diocese, which became part of the Ottoman Empire in 1678, a critical edition of the text of a Greek document with a translation into Ukrainian. The methodology involves the use of comparative and empirical methods of researching historical documents using special methods of archeography, codicology and paleography. Scientific novelty. For the first time, a paleographic and textological study of the Charter was carried out, the accompanying and registration records are presented and commented, the original Greek text, its translation into Ukrainian and illustrations are presented. Conclusions. The Charter of Patriarch Jacob of Constantinople about the Kamianets-Podilskyi Diocese was preserved in the collection of the Lviv Greek Catholic Capitula and was tansfered to Kyiv along with the archives of Metropolitan Andrey Sheptytskyi. The Chartrer was issued in accordance with the organizational goals of the Ecumenical See to support the Orthodoxy on the lands of the Ottoman Empire. The Patriarch argues for the appointment by the Metropolitan of the Diocese, Honorable and Exarch of Little Russia, the former Bishop of Lidoriki Pankratius (Achilleas) and calls on all Orthodox of the Diocese to obey him as legally elected at the Patriarchal Council in Constantinople. The text of the document was drawn up in Greek and signed by the Ecumenical Patriarch Jacob. The charter was written by the scribe of the Patriarchate of Constantinople, John Kariofillis. The given letter of the Ecumenical See reflects the history of the Ukrainian Orthodox Dioceses in the era of confessional and ethnic movements, state and regional conflicts of the second half of the 17th century.
Файл: rks_2020_25_19.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2021/27
Кл.слова (ненормированные):
Софроній Каллігас, Афон, Кассандра, Андрій Муравйов, грецька революція 1821 року, грецькі рукописи.. Sophronios Kalligas, Athos, Kassandra, Andrey Muraviov, Greek revolution of 1821, Greek manuscripts.
Аннотация: Мета роботи: дослідження, публікація та переклад тексту, присвяченого подіям у Македонії під час Грецької революції 1821 р., за рукописом ігумена афонського монастиря Св. Павла Софронія Каллігаса з історії Святої Гори, який зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження полягає у використанні комплексу наукових методів опрацювання історичних документів із залученням спеціальних методів археографії, кодикології та палеографії. Наукова новизна. Уперше оприлюднюються оригінальний грецький текст рукопису, переклад тексту українською мовою та історичний коментар. Представлені фотокопії фрагментів рукопису. Висновки. Рукопис ігумена Софронія Каллігаса був подарований російському історику Андрію Муравйову в 1849 р., під час його перебування на Афоні. Більша частина рукопису присвячена описанню афонських монастирів і скитів, і його можна вважати за попередника праці Софронія Каллігаса «Афоніада, або стисла історія Святої Гори Афон», виданої 1863 р. Проте текстуальні збіги майже відсутні, а загальний плин оповіді відрізняється від структури й стилю «Афоніади». Розповідь містить багато додаткових матеріалів, зокрема опис подій, що мали місце в Македонії наприкінці 1821 р. і призвели до знищення грецького населення півострова Кассандра та наступної окупації Афона османським військом, яке очолював Мегмет Емін-паша (Ебу Лубут-паша). Очевидно, що описи військових дій і вторгнення османського війська на Афон не могли увійти до оприлюдненої версії «Афоніади» через низку політичних і цензурних заборон. Натомість у київській версії рукопису Софроній Каллігас, спираючись на афонські перекази, вільно висловлює своє власне бачення подій 1821 р., характеризує особу Ебу Лубут-паші, пояснює причини довгострокового перебування османів на Святій Горі, змальовує їхнє ставлення до ченців і грецького населення.^UThe aim of the article. Investigation, publication and translation of the text about the events in Macedonia during the Greek revolution of 1821, as they are described by the St. Paul monastery abbot Sophronios Kalligas in the manuscript from the depositories of the Institute of Manuscript in the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Methodology comprises a complex of scientific methods used, when dealing with historical documents, and a number of special archaeographic, codicological and palaeographic methods as well. Scientific novelty. For the first time the original Greek text of the manuscript, its translation in Ukrainian, historical comments and a number of illustrations are presented. Conclusions. The manuscript of Sophronios Kalligas was granted to Russian historian Andrey Muraviov in 1849 during his visit to Athos. The major part of the manuscript is devoted to the description of Athos monasteries and hermitages, and thus it may be considered to be the precursor of the Sophronios Kalligas' work “Athonias, or the short history of the Saint Mount Athos”, published in 1863. Although there are almost no text coincidences in both works, and the main stream differs greatly, as far as the structure and the style are concerned. There are several additional texts, one of them concludes the description of the events that took place in Macedonia in the late 1821 and resulted in demolition of the Greek population of the Kassandra peninsula and the later occupation of Athos by the Othoman troops lead by Mehmed Emin Pasha (Ebu Lubut Pasha). Obviously, the description of battles and invasion of the Othomans to Athos could not be included to published version of “Athonias” for a number of political and censorship reasons. On the contrary, in the Kyiv version of the manuscript Sophronios Kalligas, based on the Athos traditions, truly expresses his own view on the events of 1821, gives some characteristic features of Ebu Lubut Pasha, explains the reasons for a long presence of Othomans on the Saint Mount, describes their attitude towards the monks and Greek population.
Файл: rks_2021_27_20.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/28
Кл.слова (ненормированные):
Константинопольський патріархат, Кирило І Лукарис, Парфеній ІІ Молодший, Сильвестр Гулевич-Воютинський, патріарші грамоти, грецькі рукописи.. Patriarchate of Constantinople, Cyril I Lucaris, Parthenios II the Younger, Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi, patriarchal charters, Greek manuscripts.
Аннотация: Мета роботи. Дослідження надісланого у грудні 1644 року Константинопольським патріархом Парфенієм ІІ листа до українського православного єпископа Сильвестра Гулевича-Воютинського, з’ясування шляхів надходження документа до Києва, критичне видання грецького тексту з коментарем і перекладом українською мовою. Методологія дослідження передбачає використання порівняльно-історичного та емпіричного методів вивчення історичних документів із залученням спеціальних методів археографії, кодикології та палеографії. Наукова новизна. Уперше простежено шлях надходження документа до сучасного місця зберігання, проведено його текстологічне вивчення, представлена фотокопія, наведені оригінальний текст послання та його сучасний переклад. Висновки. Лист Константинопольського патріарха Парфенія ІІ Молодшого до перемишльського єпископа Сильвестра Гулевича-Воютинського надійшов до Києва у складі зібрання рукописів Почаївської лаври і зберігався в бібліотеці Київської духовної академії, яка згодом була передана до Бібліотеки Всеукраїнської академії наук (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Уперше описаний у 1991 р. як грецький рукопис. Текст укладено грецькою мовоюза підписами Вселенського патріарха і Священного собору Великої Константинопольської Церкви. Послання патріарха Парфенія ІІ було надісланодо перемишльського єпископа Сильвестра в межах організаційних і політичних завдань Вселенського престолу на теренах Речі Посполитої і гетьманської України. Головною метою послання було прохання про матеріальну допомогу. Разом з тим лист патріарха Парфенія ІІ віддзеркалює історію боротьби за владу під час обрання вселенських патріархів, їхні стосунки між собою, ставлення одиндо іншого, а також особливі зв’язки українських православних єпархій з Константинополем.^UThe goal of the research is the study of the letter sent in December 1644 by the Patriarch of Constantinople Parthenios II to the Ukrainian Orthodox Bishop Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi, determining the ways the document arrived in Kyiv, critical edition of the Greek text with a commentary and its translation into Ukrainian. The research methodology includes the use of comparative historical and empirical methods for studying documents with the involvement of special methods of archaeography, codicology and paleography. Scientific novelty. For the first time, the path of the document's receipt to the current place of storage was traced, a textological study was carried out, a photocopy of the document was presented, the original Greek text and its modern translation were given. Conclusions. The letter of the Patriarch Parthenios II to the Peremyshl Bishop Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi arrived in Kyiv as part of the collection of manuscripts of the Pochaiv Lavra and was kept in the library of the Kyiv Theological Academy, which was later transferred to the library of the All-Ukrainian Academy of Sciences (now the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine). For the first time, the letter was described in 1991 as a Greek manuscript. The text of the message was written in Greek and signed by Patriarch Parthenios II and members of the Holy Synod of the Great Church of Constantinople. The message was drawn up within the framework of the political and organizational goals of the Ecumenical Patriarchate on the territory of the Polish Commonwealth and Hetman Ukraine. The main purpose of the message was a request for financial assistance. The Epistle of Patriarch Parthenios II reflects the history of the power struggle during the election of the ecumenical patriarchs, their relationship, assessments of each other, as well as the special ties of the Ukrainian Orthodox dioceses with Constantinople.
Файл: rks_2022_28_13.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
Римма Харабадот,румейська мова, лексикографія, біо-графістика, новогрецькі діалекти.. Rymma Kharabadot, Rumeiku language, lexicography, biography studies, Modern Greek dialects.
Аннотация: Мета роботи – укладання біогра-фії та огляд наукової спадщини Рим-ми Семенівни Харабадот, дослідни-ці румейської мови, краєзнавиці і зби-рачки фольклору греків українсько-го Надазов’я. Методологія. У робо-ті використані спеціальні методи ар-хівознавства, біографістики, система-тизації, датування та опису докумен-тів. Наукова новизна. Уперше пред-ставлені життєпис Римми Харабадот,аналітичний огляд її наукових праць,характеристика краєзнавчої діяльнос-ті, склад особового архіву в контек-сті елліністичних та антропологічнихстудій, зокрема стосовно стану ново-грецьких румейських діалектів і збе-реження національної ідентичнос-ті. Висновки. Римма Харабадот на-родилася 8 червня 1927 р. в румей-ському селі Велика Каракуба. Роди-на постраждала від першої хвилі ре-пресій і опинилася спочатку в Тбілі-сі, де Римма закінчила середню шко-лу, а потім у Львові, де вона продо-вжила навчання. Вищу освіту отрима-ла в 1955 р. у Львівському університе-ті імені Івана Франка за спеціальніс-тю «класична філологія». Переваж-ну частину трудової діяльності при-святила бібліотечній справі, багатороків працювала у Львівській науко-вій бібліотеці імені Василя Стефани-ка. Авторка-укладачка описів грець-ких і латинських стародруків, низкистатей з історії греків у Львові. Бралаучасть у діалектологічних експедиці-ях до румейських сіл Надазов’я, де зі-брала значні матеріали румейської на-родної творчості. Головну мету життя вбачала в укладанні словників ру-мейської мови. Підготувала й видаласловник каракубського діалекту ру-мейської мови. Співучасниця спіль-ного проекту з підготовки румейсько-російського і російсько-румейськогословника. Усіляко сприяла поширен-ню грецької культури в Україні, збере-женню румейської національної іден-тичності. Померла 20 листопада 2017 р.у Львові.^UThe purpose of the work is to conclude the biography and research of the scientific heritage of Rymma Semenivna Kharabadot, a researcher of the Rumeiku language,a local historian and a collector of folklore of the Greeks of the Ukrainian Azov Sea region. Scientific novelty. For the first time, the biography of Rymma Harabadot, an analytical review of her scientific works, characteristics of local lore, the composition of the personal archive in the context of Hellenistic and Anthropological Studies, in particular in terms of depicting the state of Modern Greek Rumeikudialects and preserving national identity, are presented. Methodology. The work uses special methods of archival studies, biography, systematization, datingand description of documents. Conclusions. Rymma Harabadot was born on June 8, 1927 in the Rumeiku village of Velyka Karakuba. The family suffered from the first wave of repressions and was settled first in Tbilisi, where Rymma graduated from high school and then in Lviv, where she continued her studies. She graduated from Lviv Ivan Franko University, with a degree in classical philology, in 1955. Shedevoted most of her activity to the library sciences, worked for many years at the Vasyl Stefanyk Lviv Scientific Library. She was an author-compiler of descriptions of Greek and Latin old prints, a number of articles on the history of the Greeks in Lviv. She participated in dialectological expeditions to the Rumeiku villages of Azov Sea region, where she collected significant materials of Rumeiku folk narratives.The main purpose of her life was in the compilation of the dictionaries of Rumeku language. She prepared and published a dictionary of the Karakuba dialect of Rumeiku language. She participated in a joint project for the preparation of Rumeiku-Russian and Russian-Rumeiku dictionary. In every way she contributed to the spreadof Greek culture in Ukraine, the preservation of Rumeiku national identity. She diedon November 20, 2017 in Lviv.
Файл: rks_2022_29_5.pdf - 0
| ... |
