До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до обігу нові джерельні матеріали з фондів Інституту рукопису НБУВ, висвітлюють життєвий і творчий шлях видатних особистостей, діяльність яких припала на кінець ХІХ – початок ХХ ст., – відомого українського громадського діяча В. П. Науменка, педагога та музичного фольклориста П. Д. Демуцького, одного з фундаторів Української Академії наук, філолога Є. К. Тимченка та ін. Розвиток культурологічного процесу в Україні простежується у матеріалах про мистецтвознавчі розвідки довідково-біографічного характеру, зокрема, Шевченкіаду, академіка О. П. Новицького, про історію українських нотних видань 1917–1923 рр., про зародження та розвиток графічного лубка, який за три століття свого існування пройшов шлях від деревориту до офсетного друку, тощо. Об’єктом досліджень стала також історія окремих бібліотечних зібрань та особових архівних фондів – фамільного архіву родини Скоропадських, який репрезентує документи з історії Речі Посполитої, козацтва та гетьманства України; матеріали про склад та зміст рукописної і книжкової спадщини баронів де Шодуар тощо, які містять не лише документальні свідчення про певну особу та історичний рід, а й великий комплекс унікальних документів. У нагоді дослідникам стануть й публікації документів, зокрема, листи з архіву козацького полковника Іллі Новицього, які містять цінні джерела не лише до історії даного козацько-шляхетського роду, а й всієї України останньої третини XVII – початку XVIII ст. Започатковані рубрики "Наукові проблеми бібліографістики" та "Personalia". Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

1. Колодезєва С. П. Біобібліографічні матеріали з історії мистецтва в особовому архіві О. П. Новицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 3-10.
2. Гнатенко Л. А. Правопис приголосних та буквених знаків у староукраїнських конфесійних писемних пам’ятках (у зв’язку з другим південнослов’янським графіко-орфографічним впливом). - C. 11-21.
3. Савченко І. В. Українські нотні видання 1917–1923 рр. (особливості відбору та датування). - C. 22-27.
4. Вакульчук О. А. Музично-фольклористична спадщина Порфирія Демуцького. - C. 28-35.
5. Клименко І. В. В. П. Науменко і його роль у розвитку українського просвітництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 36-40.
6. Сохань С. В. Внесок Г. П. Житецького в розробку перших нормативних документів для описування рукописних зібрань відділу рукописів ВБУ (20-і роки ХХ ст.). - C. 41-46.
7. Донець О. М. До проблеми вивчення графічного лубка 20–40-х років ХХ ст. (за матеріалами колекції лубкових картинок Сектору естампів та репродукцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 47-55.
8. Булатова С. О., Біленький Є. А. Матеріали з історії бібліотеки баронів де Шодуар у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (архівна та рукописна спадщина). - C. 56-74.
9. Шаріпова Л. В. Внутрішній устрій та функціонування бібліотеки Києво-Могилянської академії до пожежі 1780 р.: спроба реконструкції. - C. 75-96.
10. Папакін Г. В. Створення фамільного архіву Скоропадських: доробок Павла Скоропадського. - C. 97-110.
11. Мяскова Т. Є. Передача Бібліотеки Університету св. Володимира до фондів Всенародної бібліотеки України. - C. 111-117.
12. Яременко Л. М. Шляхи оптимізації складу архівного фонду Національної академії наук України. - C. 118-122.
13. Непомнящий А. А. Церковное краеведение в Крыму и краеведческая библиография. - C. 123-147.
14. Петрикова В. Т. Краєзнавча бібліографія як одна із засад розвитку наукового краєзнавства України (20-і роки ХХ ст.). - C. 148-159.
15. Мицик Ю. А. Кілька листів з архіву козацького полковника Іллі Новицького. - C. 160-173.
16. Старовойт С. В. А. Ю. Кримський і видавнича справа в Українській Академії наук. - C. 174-182.
17. Варава Т. В., Портнова Л. Ю. Доля особистого архіву та бібліотеки професора Є. К. Тимченка (за матеріалами Інституту рукопису НБУВ та ЦДАГО України). - C. 183-191.
18. Тупчиенко-Кадырова Л. Г. Гипертекстовые технологии в библиотеке: некоторые аспекты использования. - C. 192-203.
19. Микола Петрович Візир – археограф і організатор української архівної й рукописної справи (до 40-річчя професійної та громадської діяльності). - C. 204-211.