Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Шип, Н. А.
Ідея всеслов’янської духовно-православної єдності у творах викладачів і студентів Київської духовної академії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст. ) [Текст] / Н. І. Шип // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.25-54
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
всеслов’янське єднання, Київська духовна академія, студенти, викладачі В. З. Завитневич, І. Г. Малишевський, М. І. Сагарда, слов’янофіл О. С. Хомяков.. Slavic unity, Slavic uniting, Orthodox, Kyiv Ecclesiastical Academy students, O. S. Khomyakov, O. Z. Zavitnevich, I. G. Malyshevsky, M. I. Sagarda.. всеславянское единение, Киевская духовная академия, студенты, преподаватели В. З. Завитневич, И. Г. Малишевский, М. И. Сагарда, славянофил А. С. Хомяков.
Аннотация: Проаналізовано окремі твори викладачів і магістерські дисертації студентів Київської духовної академії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), в яких порушувалась актуальна, водночас дискусійна проблема всеслов’янського єднання. Доводиться, що викладачі, а також студенти з південнослов’янських країн, які навчались в академії, в ідею всеслов’янського єднання вкладали духовно-православний, а не політичний зміст; показано, що в духовно-культурній основі ця ідея наближалась до слов’янофільства.^UThis article analyses the individual teachers’ works and master degree holders’ dissertations of Kyiv Ecclesiastical Academy graduates (the second half of the XIXth century and the beginning of the XXth century) who rose the disputable problem of all-Slavic unity. The article tries to prove that both the teachers and the students of the South Slavic countries, who studied at the Academy, put into the idea of Slavic unity ecclesiastical and Orthodox content rather than political one. It is proved that the idea of ecclesiastical – cultural sense was equal to the Slavic idea.^RПроанализированы отдельные произведения преподавателей и магистерские диссертации студентов Киевской духовной академии (вторая половина XIX - начало ХХ в.), в которых поднималась актуальная, одновременно дискуссионная проблема всеславянского единения. Доказывается, что преподаватели, а также студенты из южнославянских стран, которые учились в академии, в идею всеславянского единения вкладывали духовно-православное, а не политическое содержание; показано, что в духовно-культурной основе эта идея приближалась к славянофильству.
Файл:  rks_2013_17_4.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Шип Н. А.