Папакін Г. В. - Джерельна робітня Леопольда Ранке (2024)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2024, № 4)Ukrainian English

Папакін Г. В.

Джерельна робітня Леопольда Ранке

Рубрика: Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін

Анотація: Мета роботи. Довести виняткову роль німецького науковця Леопольда Ранке в "архівній революції" — переорієнтації процесу історичних досліджень на глибоке вивчення першоджерел, їхню наукову критику, що зрештою спричинило перетворення історії з мистецтва наративного оповідання на науку. Стаття також має на меті показати, що Ранке-історик заклав міцні підвалини джерелознавства як окремої науки. Методологія. Дослідження базується на загальноісторичних методах аналізу та синтезу наукової спадщини вченого, розгляді основних праць Ранке з метою виокремлення спільного та особливого в їхньому науковому інструментарії. Також застосовується метод загальної дедукції задля вирізнення в результаті аналізу праць науковця його сприйняття джерел. Наукова новизна полягає в тому, що стаття є першим спеціальним дослідженням джерелознавчої складової наукового доробку вченого. Вперше сформульована проблема "Ранке-джерелознавець", оскільки всі попередні дослідники творчості науковця розглядали його винятково як історика, що активно досліджував писемні джерела в інтересах історичної науки. Висновки. Леопольд Ранке першим активно закликав наукову спільноту перетворити архіви — скарбниці недосліджених першоджерел — на наукові лабораторії історичних досліджень. Своїм життям він надав героїчний приклад архівного першопрохідництва, об’їхавши протягом двадцяти років активної праці провідні архівосховища всієї Європи, де його цікавили насамперед джерела політичної історії. Але найулюбленішими джерелами для Ранке були венеційські дипломатичні документи XV—XVIII ст., що були використані ним у великій кількості праць. Учений розробив інструментарій верифікації джерел шляхом їх зовнішньої та внутрішньої критики, а також схему їхньої класифікації. Тому маємо повне право вважати його не лише "батьком наукової історії", а й "батьком джерелознавства".

Ключові слова: Леопольд Ранке, джерелознавство, писемні джерела, архівна революція, наукова лабораторія, історія Європи, всесвітня історія, історіософія.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Папакін Г. В. Джерельна робітня Леопольда Ранке / Г. В. Папакін // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2024. - № 4. - С. 182-212. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.35.182

Бібліографія:

  1. Acton, Lord (Dalberg J.E.E.). Lectures on Modern History. London : Macmillan and Co,1906. 394 p.
  2. Benzoni G. Ranke’s Favorite Source: The Relazioni of the Venetian Ambassadors // Syracuse University Library Associates Courier, 1987. Vol. XXII, n. 1. P. 11—26.
  3. Boldt A.D. Leopold von Ranke. A Biography. Routledge, London, New York, 2019. 379 p. doi: https://doi.org/10.4324/9781351042741
  4. Item. Ranke: objectivity and history // Rethinking History: The Journal of Theory and Practice. London, Routledge, 2014. Vol. 18, Iss. 4. P. 457—474. doi: https://doi.org/10.1080/13642529.2014.893658
  5. Clark E.A. History, Theory, Text. Historians and the Linguistic Turn. Harvard univ. press: Cambridge, USA, 2004. 336 p. doi: https://doi.org/10.4159/9780674029583
  6. Daddow O.J. The ideology of apathy: Historians and postmodernism // Rethinking History. 2004. Vol. 8, Iss. 3. P. 417—437. doi: https://doi.org/10.1080/1364257042000247855
  7. Grafton A. Footnote. A Curious History. Harvard univ. press, Cambridge, MA, 1997. 256 p.
  8. Escher F. Leopold Ranke // Berlinische Lebensbilder, Geisteswissenschaftler / Erbe M. (ed.). Berlin, 1989. Ss. 109—125.
  9. Eskildsen K.R. Leopold von Ranke (1795—1886): Criticizing an Early Modern Historian// History of Humanities. Chicago, 2019. Vol. 4, №. 2. P. 257—262. doi: https://doi.org/10.1086/704812
  10. Item. Leopold Ranke’s Archival turn: Location and Evidence in Modern Historiography// Modern Intellectual History. Austin, Cambridge un. Vol. 5, №. 3 (2008). P. 425—453. doi: https://doi.org/10.1017/S1479244308001753
  11. Hecht I. Leopold von Ranke: Und ich darf es nicht verschweigen. Berlin, 2003. 279 s.
  12. Iggers G.G. The German Conception of History. The National Tradition of Historical Thought from Herder to the Present. Rev. ed. Middletown, Connecticut: Weslian Univ. Press, 1983. 388 p.
  13. Iggers G.G., von Moltke K. Introduction // Ranke L. The Theory and Practice of History. Bobbs-Merril Co. Indeanopolis-New York, 1973. P. XV—LXXII.
  14. Kinzel K. Method and meaning. Ranke and Droysen on Historian’s Disciplinary Ethos // History and Theory. Wesleyan Univ. Middletown, V. 59, № 1 (March 2020).P. 22—41. doi: https://doi.org/10.1111/hith.12144
  15. Krieger L. Ranke. The Meaning of History. Chicago: Univ. Press, 1977. 402 p.
  16. Laue von T.H. Leopold von Ranke, the formative Years. Princeton, 1950. 230 p.
  17. Liebersohn H. German Historical Writing from Ranke to Weber: The Primacy of Politics// A Companion to Western Historical Thought. L. Kramer, S. Maza (ed.). Oxford: Blackwell Publishers, 2002. P. 166—184. doi: https://doi.org/10.1002/9780470998748.ch9
  18. Müller Ph. Ranke in the Lobby of the Archive: Metaphors and Conditions of Historical Research // Unsetting History: Archiving and Narrating in Historiography / Jobs S., Lüdtre A. (ed.). Campus Verlag: Frankfurt, 2010. P. 113—121.
  19. Novick P. That Noble Dream: the “Objectivity Question” and the American Historical Profession. Cambridge, 1988. 660 p. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511816345
  20. Ranke L. Aus Werk und Nachlass. B. 4: Vorlesungseinleitungen. V. Dotterweich und W.P. Fuchs (ed.). Munich and Wien: R. Oldenburg, 1975. 472 s.
  21. Item. Civil Wars and Monarchy in France in the Sixteenth and Seventeenth Century: A History of France Principally During That Period, trans. M.A. Garvey. V. I. London: R. Bentley, 1852. 370 p.
  22. Item. Das Briefwerk. W.P. Fuchs (ed.). Leipzig; Frankfurt am Main: Hoffman and Campe, 1949. LVI, 642 s.
  23. Item. Deutsche Geschichte im Zeitalter der Reformation. Berlin: Duncker and Humblot. Band 1, 1839. 484 s.
  24. Item. Die Osmanen und die Spanische Monarchie im 16. und 17. Jahrhundert. 2-e Auflage. Leipzig: Dunder and Gumblot, 1857. 494 s.
  25. Item. Die römischen Päpste ihre Kirche und ihr Staat im sechszehnten und siebzehnten Jahrhundert. B. 1. Berlin: Dunder and Gumblot, 1834. 516 s.
  26. Item. Die serbische Revolution. Aus serbischen Papieren und Mitteilungen. Hamburg: Friedrich Perthes, 1829. 260 s.
  27. Item. Geschichten der romanischen und germanischen Völker von 1494 bis 1514. 2-e Auflage, Leipzig, 1885. 180 s.
  28. Item. History of England, Principally in the Seventeenth Century, trans. C. W. Boase,G. W. Kitchin. Oxford: Clarendon Press, 1875, Vol. I. 594 p.
  29. Item. History of the Popes, their Church and State, and Especially of Their Conflicts with Protestantism in the Sixteenth and Seventeenth Centuries, trans. E. Fowler. Rev. ed. V. 1. New York, P. F. Collier and son, 1926. 362 p.
  30. Item. Fürsten und Völker von Süd-Europa im sechszehnten und siebzehnten Jahrhundert. Vornehmlich aus ungedruckten Gesandtschafts-Berichten. Hamburg, B. 1. 1827. 454 s.
  31. Item. Neue Briefe. B. Hoeft, H. Herzfeld (ed.). Leipzig; Frankfurt am Main, 1949. XXXII, 778 s.
  32. Item. The Secret of World History. Selected Writings on the Art and Science of History. R. Wines (ed. and transl.). New York: Fordham Univ. Press, 1981. 280 p.
  33. Item. The Theory and Practice of History. G. G. Iggers, K. von Moltke (ed.). Transl. by W. A. Iggers, K. von Moltke. Bobbs-Merril Co. Indeanopolis-New York, 1973. 522 p.
  34. Item. Universal History. V. 1: The Oldest Historical Group of Nations and the Greeks.C. W. Prothero (ed.). New York: Charles Scribner’s Sons, 1884. 504 p.
  35. Item. Űber die Verschwörung gegen Venedig, im Jahre 1618. Mit Urkunden aus dem Venezianischen Archive. Berlin: Duncker and Humblot, 1831. 204 s.
  36. Item. Zur Kritik neuerer Geschichtschreiber. 3-te Auflage. Leipzig: Dunder and Gumblot, 1884. 202 s.
  37. Smith B.G. The Gender of History. Men, women, and historical practice. Cambridge, MA, Harvard un. press, 1998. 306 p.
  38. Su Shih-Chieh (Jay). Modern Nationalism and making of a professional historian: the life and work of Leopold von Ranke. Providence, 2012. 220 p.
  39. Thompson J.W. A history of historical writing. V. 2. New York: Macmillan Сomp., 1942. 676 p.
  40. Tucker A. Our Knowledge of the Past. A Philosophy of Historiography. New York: Cambridge univ. press, 2004. 292 p. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511498381
  41. Vischer E. Niebuhr und Ranke // Schweizerische Zeitschrift für Geschichte. Zurich, Band 39 (1989), H. 3. S. 243—265.
  42. Wimmer M. Rankes Quellen // Historicum. Zeitschrift für Geschichte/ Wien, N. F. 2015. I—II. S. 46—63.
  43. White H. Metahistory. The Historical Imaginatoin iv Nineteenth-Century Europe. Baltimor and London: Johns Hopkins Univ. Press, 1973. 450 p.
  44. Папакін Г. Історична герменевтика як наука: "Сувора думка метрів" (Г.-Ґ. Ґадамерта П. Рікьор) // Життя в науці. Студії на пошану Любові Дубровіної / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; відпов. ред. О. Онищенко; упоряд. О. Боляк, Г. Боряк, Н. Зубкова, Г. Папакін, О. Степченко, Н. Шип. Київ : НБУВ, 2020. С. 217—244.
  45. Стельмах С.П. Історична наука в Україні епохи класичного історизму (ХІХ — початок ХХ ст.). Київ : КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. 377 с.
  46. Його ж. Ранке Леопольд // Енциклопедія історії України. Т. 9. С. 134—135.
  47. Темірова Н.Р. Історія історичного знання: від зародження до статусу науки : навч. посібник. Вінниця : ДонНУ ім. Василя Стуса, 2019. 132 с.