ВИМО‎ГИ ДО ПУБЛІКАЦІЙ

Загальні положення

Редакційна колегія журналу «Рукописна та книжкова спадщина України» у своїй роботі керується нормами законодавства України у сфері освіти, наукової діяльності та інтелектуальної власності.

Редакційна колегія наукового журналу «Рукописна та книжкова спадщина України» у своїй роботі керується нормами законодавства України у сфері освіти, наукової діяльності та інтелектуальної власності.

До публікації в журналі приймаються статті проблемного, узагальнюючого, методичного характеру, які становлять оригінальні наукові дослідження, що раніше ніде не друкувалися.

Публікація статей здійснюється на безоплатній основі.

Статті приймаються українською, польською та англійською мовами.

Обов’язковими етапами роботи редакційної колегії з опрацювання статей перед публікацією є:

– перевірка на предмет дотримання вимог до редакційного оформлення згідно з державними стандартами України (ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»; ДСТУ ГОСТ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»; ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила»);

– здійснення редколегією рецензування статей (відповідно до Наказу МОН України від 15 січня 2018 року № 32 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»);

– перевірка статей на плагіат (Статті 1, 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; Стаття 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»; п. 16 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника»).

Етапи підготовки до друку

Передаючи статтю до редакції, автор дає згоду на публікацію тексту та метаданих статті (включаючи прізвище, ім’я та ім’я по батькові автора, місце його роботи, посаду, ORCID, електронну адресу для кореспонденції) у друкованій та електронній версіях журналу, що передбачає дотримання політики відкритого доступу згідно з умовами ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (див. сайт http://nakkkim.edu.ua/nauka/93-vidannya-akademiji) – можливість вільно читати, завантажувати, копіювати та поширювати зміст статті з навчальною та науковою метою із зазначенням авторства. 

1. Статті подаються до 1 квітня поточного року.

2. До редакції подається паперовий примірник статті та її електронна версія. На останній сторінці зазначаються дати написання статті та подання її до друку. 

Рукопис не повинен перевищувати обсяг 25 сторінок (разом з літературою, анотаціями).

3. Стаття, в якій виявлено запозичення з матеріалів інших авторів без посилання на джерело, не повертається на доопрацювання та не публікується, про що редколегія сповіщає автора. 

У разі повторного виявлення запозичень редакція залишає за собою право не приймати в подальшому до друку матеріали даного автора.

5. Правила цитування:

– усі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела; 

– посилання на власні публікації допускається лише в разі нагальної потреби;

– якщо в огляді літератури або далі по тексту йде посилання на прізвище вченого, – його публікація має бути в загальному списку використаних джерел.

6. Редколегія організовує рецензування статей. У випадку негативної рецензії на статтю, редакція інформує автора про результат розгляду, надсилаючи йому електронною поштою висновок.

Структура статті

1. Індекс УДК.

2. Відомості про автора українською та англійською мовами, що містять такі дані (без скорочень та абревіатур): ім’я, ім’я по батькові, прізвище, науковий ступінь, учене звання, посада із зазначенням структурного підрозділу та назви установи за основним місцем роботи автора, місто, країна. Обов’язково вказується міжнародний ідентифікатор науковця ORCID та контактна інформація: номер телефону, електронна пошта. Для прикладу:

Юлія Сергіївна Іванюк,

доктор /кандидат історичних наук, професор /доцент,

професор /доцент / старший науковий співробітник кафедри культурології та інформаційних комунікацій,

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтва

(Київ, Україна)

ORCID: 0000-0001-1111-1111

e-mail:

Yuliya Ivaniuk,

Doctor / Candidate of Historical Sciences (Dr. habil. / Ph. D. in History), Professor  / Associate Professor,

Professor | Associate Professor / Senior Researcher

of Department of Culturology and Informational Communication,

National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts

(Kyiv, Ukraine)

ORCID: 0001-1111-1111-1111

e-mail:

3. Назва статті українською та англійською мовами.

4. Анотація до статті повинна бути інформативною (не містити загальних слів). Анотація та ключові слова наводяться двома мовами (українською, англійською), обсягом 1800–2300 друкованих знаків з пробілами. Анотація наводиться одним абзацом, з вирівнюванням по ширині; анотація надається згідно з вимогами наукометричних баз як структурований реферат і повинна містити такі виділені елементи: Мета роботи. Методологія. Наукова новизна. Висновки. Ключові слова. Анотація не повинна містити посилань на літературу та абревіатури. В анотації англійською мовою ініціали слід розкривати. Анотація англійською мовою є перекладом україномовного варіанту.

5. Ключові слова (6–10 авторських ключових слів або словосполучень) повинні відображати основні поняття з предметної області, що використовуються у статті, і висловлюватися в термінах із тексту статті.

Мета роботи. Опрацювання інструментів кореляції між документальними та усноісторичними джерелами, які стосуються Голодомору. Використовуючи сучасні підходи до теоретичних засад усної історії, застосувати їх стосовно усноісторичних джерел Голодомору з точки зору їхньої достовірності та правової сили. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні властивості документальних та усноісторичних джерел у цілому та частково (стосовно Голодомору). Також застосовано метод дедукції як шлях розкладання загального (характеристики усної історії взагалі) на частини (характеристики усної історії Голодомору). Наукова новизна. Виявлено сильні та слабкі сторони усної історії Голодомору як історичного джерела та показано, що наявні недоліки, за умови застосування джерелознавчої критики, подібно до будь-якого іншого історичного джерела, можна мінімізувати. На прикладах Голокосту, геноциду в Руанді та Голодомору в Україні з’ясовано їхні відмінності, запропоновано порівняльну характеристику застосування усної історії як інформації, що має доказове значення. Висновки. Радянський режим знищив частину офіційної документації, хронологічно пов’язаної з 1930-ми роками. Тому усна історія є незамінною для поглиблення історичних студій Голодомору та подолання гіпотез пострадянських часів про його причини (ними визнавалися неврожай, погана погода та ін.). Вік респондентів, травматичність події, боротьба колективної та індивідуальної пам’ятей, недосконала паспортизація записів, накладення в пам’яті респондентів двох історичних подій ⸺ голоду 30-х та 40-х років ХХ ст. ⸺ не є перешкодою для використання усної історії. Правова сила усної історії була підтверджена, зокрема, Україною при порушенні Службою безпеки України кримінальної справи щодо організаторів геноциду.

Ключові слова: усна історія, Голодомор, історичне джерело, геноцид, 1932⸺1933 роки, джерелознавча критика усної історії.

The goal of the research. The article aims to elaborate instruments of correlation between documents and oral history sources that deal with the Holodomor. Using contemporary approaches toward theoretical foundation of oral history, to apply them toward the Holodomor oral history from the point of view of their credibility and validity. Methodology. The research uses historical-comparativist approach that allowed separating common and distinctive features of documents and oral history sources in general and in particular (regarding the Holodomor). Also, method of deduction is used as a way to divide general (features of oral history in general) to parts (features of the Holodomor oral history). Scientific novelty. The article reveals strong and weak sides of the Holodomor oral history as a historical source. It shows that existing shortcomings, providing source criticism, like with any other historical source, can me minimized. Using examples of the Holocaust, Rwanda genocide and the Holodomor in Ukraine, the author analyzes their differences, suggests comparative characteristics of using oral history as information that has evidentiary value. Conclusions. The Soviet regime had destroyed part of official documentation, chronologically connected to 1930s. That is why oral history is irreplaceable for further research of the Holodomor and for overcoming of post-Soviet hypotheses about the causes of the famine (such as poor harvest, bad weather etc.). Respondents’ age, traumatical nature of the event, fight of collective and individual memories, poorly organized passportization of oral history, mixing of two events in memory of respondents ⸺ famine of 1930-s and 1940-s is not an obstacle to use oral history. Juridical value of oral history has been confirmed in Ukraine by initiating of a criminal case by the Security Service of Ukraine toward organizers of the genocide. 

Key words: oral history, Holodomor, historical source, genocide, 1932-1933 years, source criticism of oral history.

 

Вимоги до основного тексту

1. Текст статті повинен містити:

– «постановку проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

– аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, що їм присвячується означена стаття;

– формулювання мети статті (постановка завдання);

– виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

– висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі» (Витяг з Постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1).

2. Зазначені структурні елементи статті необхідно виділити з абзацу напівжирним шрифтом: Актуальність теми дослідження. Аналіз досліджень і публікаційМета дослідження. Виклад основного матеріалу. Наукова новизна. Висновки.

3. У тексті потрібно розділяти пробілами ініціали, ініціали та прізвище. Для поділу використовується «нерозривний» пробіл.

Вимоги до Списку використаних джерел:

1. Подається у вигляді нумерованого списку (автоматична нумерація заборонена).

2. Якщо кілька бібліографічних посилань мають ідентичні заголовки (один і той самий автор кількох праць), у другому і наступному посиланнях ці заголовки можна замінити словами: «Його ж», «Її ж», «Там само» («Его же», «Ее же», «Там же» – рос. мовою, «Idem», «Eadem», «Ibidem» – латинською мовою).

3. Стилем списку використаних джерел для представлення у транслітерованому варіанті редакційна колегія наукового збірника «Рукописна та книжкова спадщина України» визначила Harvard.

Приклади бібліографічних записів:

1. Книга

Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів : Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. 520 с.

Бібліографія праць В.І. Вернадського. Література про життя та діяльність / НАН України, Коміс. НАН України з наук. спадщини акад. В.І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; редкол.: А.Г. Загородній, О.С. Онищенко (голова), В.П. Волков [та ін.]; уклад.: О.С. Онищенко, Л.В. Бєляєва, С.А. Дзюбич, Л.С. Новосьолова, В.Ю. Омельчук, Д.В. Устиновський. Київ, 2012. 603 c. (Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського; Т. 10).

2. Стаття в періодичному виданні

Новицький O. Символічні образи на ритинах київських стародруків // Записки наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1926. Т. 144⸺145. С. 141⸺156.

Ермолин Д.С. Этнографическое изучение албанцев Приазовья: этапы, итоги, перспективы // Этнографическое обозрение. Москва, 2012. Вып. 1. С. 213⸺220.

3. Архівне джерело

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Ф. 299. Од. зб. 183. Арк. 10.

Cкорочений запис

ІР НБУВ. Ф. 299. Од. зб. 183. Арк. 10.

4. Дисертація та автореферат дисертації

Литвинова Л.А. Дисертаційні дослідження як джерело визначення стану і тенденцій розвитку книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства в Україні (19942012) : дис ... канд. наук із соц. комунікацій. Київ, 2013.

Волинець В.С. Торговельно-комерційна діяльність греків-купців в Україні (середина XVII ⸺ XIX ст.) : автореф. дис. … д-ра іст. наук. Донецьк, 2007.

5. Тези доповідей, матеріали конференцій

Герасімова Т.В. Особистість Тараса Шевченка в дослідженні Миколи Шудрі (за матеріалами фондів Інституту рукопису НБУВ) // Бібліотека. Наука. Комунікація : матер. Міжнар. наук. конф., Київ, 6⸺8 жовт. 2015 р. : в 2 ч. Ч. 2 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. б-к та інформ. центрів акад. наук ⸺ членів МААН. Київ, 2015. С. 84⸺86.

6. Опис посилань на Інтернет-ресурси

Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади // Україна Модерна. 2006. Т. 11. С. 7⸺24. URL: https://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/2_UM_11_Vstup_Kis.pdf (дата звернення 10.10.2020).

Оформлення транслітерованого списку літератури – References

1. Блок “References  подається після списку використаних джерел для включення публікації в обіг наукової інформації та індексування наукометричними системами (Google Scholar тощо).

2. Загальні зауваження до оформлення транслітерованого списку використаних джерел складені для стилю Harvard з невеликими відхиленнями від цього стилю, зокрема:

– кількість авторів не обмежується трьома, а вказуються, по можливості, всі автори;

– перед ініціалами авторів не ставиться кома;

– назва не береться в лапки;

– рік видання переноситься в кінець, через кому, після місця видання.

3. Особливості оформлення:

– References обов’язково перевіряються на наявність у них кириличних символів (наприклад, букв, що співпадають у графіці, – кириличне р та латинське p, кириличне х та латинське тощо), що є неприпустимим.

Транслітерація україномовних джерел (таблиця за матеріалами сайту rada.gov.ua)

Український

алфавіт

Латиниця

Позиція у слові

Приклади написання

 

 

 

українською мовою

латиницею

Аа

 

Aa

 

Алушта

Андрій

Alushta

Andrii

Бб

Bb

 

Борщагівка Борисенко

Borshchahivka

Borysenko

Вв

Vv

 

Вінниця

Володимир

Vinnytsia

Volodymyr

Гг

Hh

 

Гадяч

Згурський Богдан

Hadiach

Zghurskyi

Bohdan

Ґґ

Gg

 

Ґалаґан

Ґорґани

Galagan

Gorgany

Дд

Dd

 

Дмитро

Донецьк

Dmytro

Donetsk

Ее

Ee

 

Рівне

Есмань

Олег

Rivne

Esman

Oleh

Єє

Ye

ie

на початку слова

в інших позиціях

Єнакієве

Гаєвич

Короп’є

Yenakiieve

Haievych

Koropie

Жж

Zh zh

 

Житомир

Жанна

Жежелів

Zhytomyr

Zhanna

Zhezheliv

Зз

Zz

 

Закарпаття Казимирчук

Zakarpattia Kazymyrchuk

Ии

Yy

 

Медвин Михайленко

Medvyn Mykhailenko

Іі

Ii

 

Іванків

Іващенко

Ivankiv

Ivashchenko

Її

Yi

i

на початку слова

в інших позиціях

Їжакевич

Кадиївка

Мар’їне

Yizhakevych Kadyivka

Marine

Йй

Y

i

на початку слова

в інших позиціях

Йосипівка

Стрий

Олексій

Yosypivka

Stryi

Oleksii

Кк

Kk

 

Київ

Коваленко

Kyiv

Kovalenko

Лл

Ll

 

Лебедин

Леонід

Lebedyn

Leonid

Мм

Mm

 

Миколаїв

Маринич

Mykolaiv Marynych

Нн

Nn

 

Ніжин

Наталія

Nizhyn

Nataliia

Оо

Oo

 

Одеса

Онищенко

Odesa

Onyshchenko

Пп

Pp

 

Полтава

Петро

Poltava

Petro

Рр

Rr

 

Решетилівка

Рибчинський

Reshetylivka

Rybchynskyi

Сс

Ss

 

Суми

Соломія

Sumy

Solomiia

Тт

Tt

 

Тернопіль

Троць

Ternopil

Trots

Уу

Uu

 

Ужгород

Уляна

Uzhhorod

Uliana

Фф

Ff

 

Фастів

Філіпчук

Fastiv

Filipchuk

Хх

Kh kh

 

Харків

Христина

Kharkiv

Khrystyna

Цц

Ts ts

 

Біла Церква

Стеценко

Bila Tserkva Stetsenko

Чч

Ch ch

 

Чернівці

Шевченко

Chernivtsi Shevchenko

Шш

Sh sh

 

Шостка

Кишеньки

Shostka

Kyshenky

Щщ

Shch shch

 

Щербухи

Гоща

Гаращенко

Shcherbukhy Hoshchа

Harashchenko

Юю

Yu

iu

на початку слова

в інших позиціях

Юрій

Корюківка

Yurii

Koriukivka

Яя

Ya

ia

на початку слова

 

в інших позиціях

Яготин

Ярошенко

Знам’янка Костянтин

Феодосія

Yahotyn Yaroshenko Znamianka

Kostiantyn Feodosiia

*Буквосполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh»; м'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.

На сайті http://ukrlit.org/transliteratsiia можна безкоштовно скористатися програмою транслітерації тексту українською мовою.

Транслітерація російськомовних джерел (сайт translit.net)

Русский алфавит

Латиница

Примечание

Аa

 

Бб

Bb

 

Вв

Vv

 

Гг

Gg

 

Дд

Dd

 

Ее

Ee

 

Ёё

Ee

 

Жж

Zh zh

 

Зз

Zz

 

Ии

Ii

 

Йй

Ii

 

Кк

Kk

 

Лл

Ll

 

Мм

Mm

 

Нн

Nn

 

Оо

Oo

 

Пп

Pp

 

Рр

Rr

 

Сс

Ss

 

Тт

Tt

 

Уу

Uu

 

Фф

Ff

 

Хх

Kh kh

 

Цц

Ts ts

 

Чч

Ch

 

Шш

Sh sh

 

Щщ

Shch shch

 

Ъъ

не воссоздаётся

Ыы

Yy

 

Ьь

не воссоздаётся

Ээ

Ee

 

Юю

Iu

 

Яя

Ia

 

На сайті http://translit.ru/ можна безкоштовно скористатися програмою транслітерації тексту російською мовою.

 

4. Список скорочень:

аркуш – fol. (від folio)

аркуші – fols. (від folios)

видання – ed. (від edition);

перероблене видання – rev. ed. (від revised edition);

друге видання – 2nd ed. (від second edition);

том – vol. (від volume);

томи – vols. (від volumes);

номер – No. (від number);

номери – Nos. (від numbers);

частина – pt. (від part);

параграф – par. (від paragraph);

додаток – suppl. (від supplement);

переклад – trans. (від translation);

ілюстрація – ill. (від illustration);

креслення – des. (від design);

мапа – map;

укладач – Comp. (від Compiler);

укладачі – Comps. (від Compilers);

редактор – Ed. (від Editor);

редактори – Eds. (від Editors);

коректор – Rev. (від Reviser);

коректори – Revs. (від Revisers);

перекладач(і) – Trans. (від Translator(s);

ілюстратор(и) – Illus. (від Illustrator(s).

Приклади опису окремих видів посилань

 1. Опис книги 

Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Дрогобич : Коло, 2020. 300 с.

Kis O. Ukrainky v HULAHu: vyzhyty znachyt peremohty [Female Ukrainians in Central Administration of Prison Camps (GULAG): to survive means to win]. Drohobych: Kolo, 2020. 300 p. [In Ukrainian].

Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Кн. 2 : Листування: Д ⸺ Я, Ч. 1: Д ⸺ Н / авт.-уклад. : О.С. Онищенко, Л.А. Дубровіна, В.Ю. Афіані [та ін.]. Київ, 2012. 742 с.

Volodymyr Ivanovych Vernadskyi. Lystuvannia z ukrainskymy vchenymy. Kn. 2 : Lystuvannia: D ⸺ Ya, Ch. 1: D ⸺ N [Volodymyr Ivanovych Vernadskyi. Correspondence with Ukrainian Scientists. Book 2: Correspondence: D ⸺ Ya. Part 1: D ⸺ N] / O.S. Onyschenko, L.A. Dubrovina, V.Yu. Afiani (Auth.-Comps.). Kyiv, 2012. 742 p. [In Ukrainian and Russian].

Веселова О. Переднє слово: геноцид українського народу крізь архівні дані, свідчення тих, хто вижив, і очевидців // Пам’ять народу: геноцид в Україні голодом 1932⸺1933 років. Свідчення. Книга перша / упоряд.: О. Веселова, О. Нікілєв; відп. ред. В. Смолій. Київ : ВД «КАЛИТА», 2009. С. 7⸺33.

Veselova O. Perednie slovo: henotsyd ukrainskoho narodu kriz arkhivni dani, svidchennia tykh, khto vyzhyv, i ochevydtsiv [Foreword: genocide of Ukrainian people in light of archival sources, testimonies of those who had survived and eyewitnesses] // Pamiat narodu: henotsyd v Ukraini holodom 1932⸺1933 rokiv. Svidchennia [Memory of the people: genocide in Ukraine by the famine in 1932⸺1933. Testimonies] / O. Veselova, O. Nikiliev (Eds.); V. Smolii (Ed.). Kyiv : Publishing house KALYTA, 2009. Pp. 7⸺33. [In Ukrainian].

Abrams L. Oral History Theory. London and New York: Routledge Taylor and Francis Group, 2010. 214 p.

2. Опис статті з триваючого видання

Грінченко Г., Реброва І., Романова І. Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках (на прикладі сучасних Білорусі, Росії та України) // Український історичний журнал. 2012. № 4. С. 172⸺187.

Hrinchenko H., Rebrova I., Romanova I. Usna istoriia v postradianskykh doslidnytskykh praktykakh (na prykladi suchasnykh Bilorusi, Rosii ta Ukrainy) [Oral history in the post-Soviet research practices (on examples of contemporary Belarus, Russia and Ukraine)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian Historical Journal]. 2012. No. 4, pp. 172⸺187. [In Ukrainian].

Огієнко В.І. Історична травма Голодомору: проблема, гіпотеза та методологія дослідження // Національна та історична пам’ять. 2013. Вип. 6. С. 145⸺156.

Ohiienko V. Istorychna travma Holodomoru: problema, hipoteza ta metodolohiia doslidzhennia [Historical trauma of the Holodomor: problem, hypothesis and methodology of the research]. Natsionalna ta istorychna pamiat [National and Historical Memory]. 2013. Iss. 6, pp. 145⸺156. [In Ukrainian].

3. Опис архівного джерела.

Інститут рукопису НБУВ. Ф. 1. Од. зб. 235. Арк. 10.

Fond 1. Unit 235. Fol. 10. Institute of Manuscript of V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine.

Інститут архівознавства НБУВ. Ф. 25. Опис 1. Спр. 35. Арк. 17⸺18.

Fond 25. Inventory 1. Unit 35. Fols. 17⸺18. Institute of Archival Studies of V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine.

4. Опис дисертації та автореферата дисертації.

Бєліков Ю.А. Купецтво Харківської губернії (друга половина ХІХ ⸺ початок ХХ ст. : дис. …канд.. іст. наук. Харків, 2003.

Bielikov Yu.A. Kupetstvo Kharkivskoi hubernii (druha polovyna XIX ⸺ pochatok XX st. [Merchants of Kharkiv province (the second half of 19th ⸺ beginning of 20th century)] (Candidate’s thesis). Kharkiv, 2003. [In Ukrainian].

Волинець В.С. Торговельно-комерційна діяльність греків-купців в Україні (середина XVII ⸺ XIX ст.) : автореф. дис. … д-ра іст. наук. Донецьк, 2007.

Volynets V. S. Torhovelno-komertsiina diialnist hrekiv-kuptsiv v Ukraini (seredyna XVII ⸺ XIX st.) [Trade and Commerce of the Greek-Merchants in Ukraine (middle of 17th ⸺ 19th century) (Extended abstract of Doctor’s thesis). Donetsk, 2007. [In Ukrainian].

5. Опис матеріалів конференції.

Веселова О. Свідчення очевидців голоду-геноциду 1932⸺1933 років в Україні як джерело вивчення його причин та наслідків // Голодомор 1932⸺1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 25⸺26 вересня 2008 р. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. C. 189⸺210.

Veselova O. Svidchennia ochevydtsiv holodu-henotsydu 1932⸺1933 rokiv v Ukraini yak dzherelo vyvchennia yoho prychyn ta naslidkiv [Survivors’ testimonies of the famine-genocide of 1932⸺1933 in Ukraine as a source for studying of its causes and consequences]. Holodomor 1932⸺1933 rokiv v Ukraini: prychyny, demohrafichni naslidky, pravova otsinka. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Kyiv, 25⸺26 veresnia 2008 roku [Holomor of 1932⸺1933 in Ukraine: causes, demographical consequences, legal evaluation. Materials of International scientific conferense. Kyiv, September 25⸺26, 2008]. Kyiv : Publishing house Kyiv-Mohyla Academy, 2009. Pp. 189⸺210. [In Ukrainian].

6. Опис посилання на Internet-ресурс

Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади // Україна Модерна. 2006. Т. 11. С. 7⸺24. URL: https://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/2_UM_11_Vstup_Kis.pdf (дата звернення 10.10.2020).

Kis O. Usna istoriya: stanovlennia, problematyka, metodolohichni zasady [Oral history: formation, problems and methodological approaches]. Ukraina Moderna. 2006. Vol. 11, pp. 7⸺24. Retrieved from: https://social-anthropology.org.ua/wp-content/uploads/2014/10/2_UM_11_Vstup_Kis.pdf (accessed 10.10.2020). [In Ukrainian].

Технічне оформлення

1. Текст статті подається у форматі MS Word (.rtf) (шрифт Times New Roman, кегль 12, інтервал 1.5, формат аркуша А4).

2. Ілюстрації до статті подаються окремим файлом у форматі jpeg (роздільна здатність не менше 300 dpi); підписи до ілюстрацій також подаються окремим файлом. У разі, коли ілюстрації планується вміщувати в тексті, вказувати місце їхнього розташування.

3. Посилання в тексті оформлюються так: [8, с. (арк.) 25], де 8 – порядковий номер джерела у списку, 25 – номер сторінки (аркуша). Посилання на кілька джерел: [8, с. (арк.) 25; 4, с. (арк.) 67].

4. Лапки: «...»; подвійні лапки для оформлення цитати в цитаті: «“...”».

5. Використовується номінальне тире (⸺).

6. Зразок підпису під ілюстрацією: В. Стерлігов. Крива проблема №1. 1970. Полотно, олія. 83×105. Джерело: Державний музей історії. Санкт-Петербург.