Шевчук О. Ю. - Дві українські співацькі азбуки XVI століття в контексті завершального етапу використання знáменної нотації в церковній книжності Київської митрополії (2024)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2024, № 4)Ukrainian English

Шевчук О. Ю.

Дві українські співацькі азбуки XVI століття в контексті завершального етапу використання знáменної нотації в церковній книжності Київської митрополії

Рубрика: Дослідження архівних та книжкових фондів

Анотація: Мета роботи — порівняльне дослідження двох українських невменних (знаменних) азбук-переліків (1540—1560-х і 1590-х рр.). Методологія. Використано текстологічний (критика тексту), симіографічний, палеографічний методи, здійснено класифікацію знаків, аналіз структури пам’яток. Наукова новизна. Уперше вивчено дві українські церковно-співацькі азбуки в порівнянні зі східнослов’янськими списками азбук ХV—ХVІ ст. (в сучасних виданнях факсиміле й транслітерації); представлено фото азбуки 1540—1560-х років. Висновки. Азбуки вміщено у двох (з п’яти збережених) знаменних Ірмологіонах, які є безцінними пам’ятками українського церковного співу: Поліському (назва авторки) 1540—1560-х років та Лаврівському 1590-х. Кожна азбука містить 66 різних невм і формул (але загалом одиниць більше через повтори графем). Одинарні невми однакові чи подібні (47 із 66). Азбуки здебільше демонструють риси змісту й структури східно-слов’янських списків ХVІ ст., однак інші їх ознаки датуються ХV ст. і для ХVІ є "реліктовими". Певний баланс рис ХV й ХVІ ст. визначає "неповторне обличчя" кожної азбуки. Архаїзація спонукає висловити думку про обмежені контакти в ХVІ ст. між руськими й російськими традиціями знаменного співу й письма, адже деякі суттєві зміни, що відбулися в російських азбуках ХVІ ст., в українських не були відображені. Крім того, Лавр містить численні неточності — ймовірний доказ часткової втрати знань про знаменну нотацію як систему. Причина може полягати в особливостях цього етапу історії співу Київської митрополії, коли невменна нотація переставала відігравати провідну роль як єдина форма запису церковних співів. У 1590-ті роки перед руськими співаками постало нове актуальне завдання: вони швидко освоїли нову для східних слов’ян п’ятилінійну нотацію (т. зв. "київська"), здійснили письмовий "переклад" піснеспівів знаменного розспіву та записали твори інших стилів. Тоді ж було укладено перші нотолінійні Ірмолої.

Ключові слова: історія української музики, церковний спів, невменна азбука-перелік, знаменна нотація (крюки), означення невм, Ірмологіон, музична симіографія, палеографія.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Шевчук О. Ю. Дві українські співацькі азбуки XVI століття в контексті завершального етапу використання знáменної нотації в церковній книжності Київської митрополії / О. Ю. Шевчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2024. - № 4. - С. 102-130. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.35.102

Бібліографія:

  1. Бражников М.В. Древнерусская теория музыки (по рукописным материалам XV—XVIII веков). Ленинград : Музыка, 1972. 424 с.
  2. Гусейнова З.М. Русские музыкальные азбуки 15—16 веков : учебное пособие. СПб.,1999. 132 с.
  3. Іванова О.А., Гальченко О.М., Гнатенко Л.А. Слов’янська кирилична рукописна книга ХVІ ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : науковий каталог, палеографічний альбом. Київ, 2010. 791 с.
  4. Качмар М. Азбука кулизмяного ірмологіону XVI cт. // Українська музика. Львів, 2018. № 1. С. 115—119.
  5. Качмар М. Репертуар невм: таблиці і коментар // Лаврівський невменний ірмологіон кінця ХVІ століття : факсимільна публікація, коментар, дослідження / підготував Юрій Ясіновський за участі Марії Качмар, ред. Крістіан Ганнік. Львів : Укр. катол. ун-т, 2019. С. 540—547.
  6. Клименко Е.С. Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина України. 2009. Вип. 13. С. 332—343.
  7. Клименко Е.С. Основні принципи опису музичної знаменної рукописної книги кириличного письма XІI — початку ХX ст. (за матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина України. 2005. Вип. 10. С. 290—301.
  8. Лаврівський невменний ірмологіон кінця ХVІ століття : Факсимільна публікація, коментар, дослідження / підготував Юрій Ясіновський за участі Марії Качмар, ред. Крістіан Ганнік. Львів: Укр. катол. ун-т, 2019. xxxii+604 с.
  9. Підгорбунський М. Палеографічний опис "Азбуки півчої" з рукописного збірника ХVІ ст. // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. 2020. Вип. 42. С. 122—129. doi: https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207641
  10. Шабалин Д.C. Певческие азбуки Древней Руси : Тексты. Краснодар : Сов. Кубань, 2003. 408 с.
  11. Шабалин Д.C. Певческие азбуки Древней Руси : Переводы, исследования, комментарии. Краснодар : Сов. Кубань, 2004. 648 с.
  12. Шевчук О.Ю. Українські церковно-півчі азбуки ХVІ століття у вітчизняній і зарубіжній науковій бібліографії // Рукописна та книжкова спадщина України. 2023. Вип. 31. С. 287—310. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.31.287
  13. Sawicki D. Staroruski neumatyczny Irmologion Ławrowski z XVI wieku — niezbadany zabytek wschodniosłowiańskiego piśmiennictwa muzycznego na południowo-zachodniej Rusi // Wschodni Rocznik Humanistyczny. 2016. T. XIII. S. 19—52.