АРХИВ (Все выпуски) /     Содержание выпуска (2019, Issue 24)Ukrainian Russian English

Булатова Светлана Олеговна

«Nastawować miód stary, właśnie stary», или белорусские рукописные рецептуры питного меда ХVІІ в. из собрания Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского

Аннотация: Цель работы состоит во введении в научный оборот малоизвестных рукописных текстов по белорусскому медоварению ХVІІ в., что способствует изучению историко-кулинарного наследия на землях Великого княжества Литовского. Cтаропольские рецептуры питных медов ХVІІ в., сохранившиеся в шляхетских рукописных собраниях, являются достаточно редкими археографическими источниками, которым посвящаются исследования не только украинских, но и белорусских, литовских и польских историков. Методология основана на принципах публикации старопольских рукописных исторических источников ХVІ–ХIX вв., а также предусматривает определение старопольской специальной терминологии ХVІІ–ХVIII вв. Научная новизна работы предполагает публикацию двух старопольских рецептур питного меда ХVII в. из белорусских земель Великого княжества Литовского и определение их особенностей по сравнению с другими рецептурами медосытництва в Речи Посполитой. При публикации польских текстов рецептур приводится, соответственно, их перевод на украинский язык, также осуществленный впервые. На основе специальных и справочных изданий к рецептурам был составлен Словарь старопольских кулинарных, хозяйственно-бытовых и метрологических терминов, а также прилагается список латинских слов и выражений, встречающихся в тексте. Выводы. Информационная ценность опубликованных рецептур состоит в том, что они отражают региональные традиции медоварения, берущие начало в северо-западной части белорусских земель – в Мире и Холопеничах, что важно для изучения истории медосытництва в Великом княжестве Литовском. Тексты рецептур питного меда ХVІІ в. свидетельствуют о практическом подходе шляхтича Николая Млечко, применившего опыт местных медоваров в своем имении Холопеничи.

Ключевые слова: рукопись, старопольская рецептура, мед питный, белорусская шляхта, Великое княжество Литовское.

  Полный текст PDF    https://doi.org/10.15407/rksu.24.281     Цититрование пибликации
Цитирование авторов публикации:

Библиографическое описание для цитирования:
Булатова С. О. "Nastawowac miod stary, wlasnie stary", або білоруські рукописні рецептури питного меду ХVІІ ст. із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / С. О. Булатова // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2019. - Вип. 24. - С. 281-300. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.24.281

Библиография:

  1. Кухмістр Веращчака (Белы А.) Сакатала бочачка: праÿдзівая гісторыя нашых напояÿ. Мінск : А. М. Янушкевіч, 2017. 208 с. (Серыя «Шляхецкая читанка»).
  2. Staropolskie przepisy kulinarne. Receptury rozproszone z XVI–XVIII w. Źródła rękopiśmienne. Pod red. J. Dumanowskiego. T. 7. / Monumenta Poloniae Culinariae.Polskie zabytki kulinarne. Wyd i opr. J. Dumanowski, D. Dias-Lewandowska, M. Sikorska. Warszawa, 2018. 366 s.
  3. Iнститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ф. І. Од. зб. 5962.
  4. Chołopienicze // Słownik Geograficzny Krolestwa polskiego і innych krajów Słowianskich. Warszawa, 1880. T. 1. S. 625.
  5. Історико-кодикологічне описання рукопису детальніше див.: Історико-кодикологічний аспект дослідження рукописної пам’ятки Млечка першої чверті ХVІІ ст. іззібрання Хрептовичів з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Бібліотека. Наука. Комунікація: стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек: матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 3–5 жовт. 2017 р.). Київ, 2017. С. 113–116.
  6. Klonder A. Napoje fermentacyjne w Prusach Królewskich w XVI–XVIІ wieku (produkcja – import – konsumpcja) // Studia і materiały z historii kultury materialnej.T. 60. / red. Z. Kamieńska. Zakład Narodowy im Ossolińskich. Wrocław, Warszawa, Kraków, 1989.
  7. Staropolskie przepisy kulinarne. Receptury rozproszone z XVI–XVIII w. Źródła drukowane. Pod red. J. Dumanowskiego T. 6 // Monumenta Poloniae Culinaria. Polskie zabytkikulinarne. Wyd. i opr. J. Dumanowski, D. Dias –Lewandowska, M. Sikorska. Warszawa, 2015. S. 3247.
  8. Syrenius S. Zielnik herbarzem z języka łacińskiego zowią… . Kraków, 1613; Інститут книгознавства НБУВ, Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій – даліІК НБУВ, ВБЗІК, Coll. Reg. X, 385.
  9. Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, Rkps. II/1424. Regestry, instrukcje gospodarskie, rachunki, notatki i różne papiery Stanisława Kazimierza Bieniewskiegowojewody czernihowskiego z lat 1665–1669: Rkps. II/1424, k. 374, 375; URL: https://www.dbc.wroc.pl/dlibra/doccontent?id=11606&from=FBC
  10. Gołębiowski Ł. Domy і dwory przy tem opisanie apteczki, kuchni, stołów, uczt, biesiad, trunków i pijatyki…. Warszawa, 1830.
  11. Miód / Gloger Z. // Encyklopedja staropolska ilustrowana. Warszawa, 1902. T. 3. S. 218–219.
  12. Mir // Słownik Geograficzny Krolestwa polskiego і innych krajów Słowianskich. Warszawa, 1885. T. 6. S.485–488.
  13. Skorulski Andrzej // Polski słownik biograficzny. Wrocław, 1997–98. T. 38. Z. 55. S. 552–553.
  14. Ciesielski T. Medosytnictwo czyli sztuka przerabiania miodu і owoców na napoje. Lwów, 1898. Wyd. 3, powiększone.
  15. Haur J. K. Oekonomika ziemiańska generalna … Kraków, 1675. ІК НБУВ, ВБЗІК, B. Z. 857.
  16. Piwo / Gloger Z. // Encyklopedja staropolska ilustrowana. Warszawa, 1903. T. 4, S. 29.
  17. Dziarn, dziarstwo // Słownik języka polskiego przez M. S. B. Linde. Lwów, 1854. T. 1, S. 594.
  18. Dziarn, drzastwo, dziarstwo, dziarnina // Słownik polskiego i rossyjskiego języka przez F. A. Potockiеgo. Lipsk, 1877. Cz. 1. Wyd. 2. S. 147.
  19. Instrukcja wydawnicza dla źródeł historycznych od XVI do połowy XIX wieku /pod red. K. Lepszego. Wrocław, 1953.
  20. Gloger Z. Encyklopedja staropolska ilustrowana. T. 1–4. Warszawa, 1900–1903.
  21. Słownik języka polskiego przez M. S. B. Linde. Lwów, 1853–1860. T. 1–6.
  22. Słownik kuchenny i spiżarniany // Wielądko W. Kucharz doskonały pożyteczny dla zatrudniąjcych się gospodarstwem. Warszawa, 1783. S. 427, 429–459.
  23. M. Arcta słownik staropolski. T. 1 / oprac. A. Krasnowolski, W. Niedźwiedzki. Warszawa, [1914].
  24. Słownik polskiego i rossyjskiego języka przez F. A. Potockiеgo. Lipsk, 1877. Cz.1. Wyd. 2. S. 147.
  25. Słownik (oprac. Jarosław i Katarzyna Dumanowscy) // Stanisław Czerniecki. Compendium ferculorum, czyli zebranie potraw, wyd. i oprac. J. Dumanowski, M. Spychaj (Monumenta Poloniae Culinaria) T. 1. Warszawa, 2012. S. 182–206.
  26. Горбачевский Н. Словарь древнего актового языка Северо-западного края и Царства Польского. Вильно, 1874. 397 с.
  27. Похлебкин В. Все о пряностях. Виды, свойства, применение. Москва, 1975. 208 с.
  28. Словник діловодної, господарської та побутової термінології // Страшко В. Рекомендації до складання подокументних описів актових книг Правобережної України ХVI–ХVII ст. Київ, 2002. С. 64–94.
  29. O'Коннел Д. Энциклопедия специй. От аниса до шалфея. Москва, 2017. 352 с.