Петрушко Л. А. - Печаль і сльози в повчальній літературі християнського Сходу (2022)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2022, Вип. 29)Ukrainian English

Петрушко Л. А.

Печаль і сльози в повчальній літературі християнського Сходу

Рубрика: Дослідження архівних та книжкових фондів

Анотація: Мета роботи. Комплексна рекон-струкція візії смутку і плачу, пред-ставленої в повчальній літературієгипетсько-палестинського монаше-ства. Методологія дослідження по-лягає в застосуванні методів аналізу,синтезу та узагальнення, класифікаціїта систематизації, індукції та дедукції,наративного, історико-типологічного,історико-проблемного, історико-порів-няльного, історико-системного, істо-рико-генетичного, термінологічногоаналізу, контент-аналізу та інтерпре-таційного. Науковою новизною єкомплексна реконструкція візії смут-ку і сліз у перекладній повчальній лі-тературі. Розглянуто та узагальне-но особливості розуміння цих емо-цій у православній традиції. Набулиподальшого розвитку уявлення прозначимість сліз для середньовічно-го чернецтва. Висновки. У результа-ті аналізу багатої історичним змістомджерельної бази з’ясовано, що чер-неча традиція християнського Схо-ду розрізняла три види печалі та пла-чу (правильні, природні та неправиль-ні). Вони характеризувалися відповід-ними оцінками – позитивною, ней-тральною (позитивно-нейтральною)та негативною, які залежали від того,як ці емоції співвідносилися зі спра-вою спасіння душі. Центральним ас-пектом богослов’я були скорбота тасльози з любові до Господа. Існуваласпеціальна етика названих емоцій, щостосувалася засобів досягнення ду-ховного плачу, збереження його в чи-стоті, утримання та утвердження вньому; методів боротьби із гріхов-ною печаллю; переходу від гріховнихі природних сліз до Богоугодних. Ко-нотація печалі та плачу загалом нега-тивна. Це пов’язане з розумінням їх-нього місця в людській історії: вониз’явилися як вимушений наслідок грі-хопадіння, їх не було в Раю і не буде вЦарстві Небесному.

Ключові слова: історія емоцій, пе-чаль і сльози, Скитський патерик, Си-найський патерик, Лествиця.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Петрушко Л. А. Печаль і сльози в повчальній літературі християнського Сходу / Л. А. Петрушко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 29. - С. 60-76. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.29.060

Бібліографія:

  1. Гордієнко В. В. Нові тенденції в гуманітаристиці і сучасна історіогра-фія // Науково-теоретичні аспекти вирішення глобальних проблем су-часності. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 17–18 квітня 2015 р. Дніпропетровськ, 2015. С. 9–13.
  2. Серафима (ігуменя). Історія Києво-Печерської лаври: іст.-богосл. до-слідж. Київ, 2001. Кн. 1. 432 с.
  3. Російська Державна бібліотека, науково-дослідний відділ рукописів.Ф. 304.I. Спр. 703. Скитский патерик. 233 арк.
  4. Синайский патерик / изд. подг. В. С. Голышенко, В. Ф. Дубровина. Мо-сква, 1967. 414 с.
  5. ІР НБУВ. Ф. 301 (ЦАМ КДА). Спр. 145 П. Лествиця Іоанна Синайсько-го. 261 арк.
  6. Ле Гофф Ж., Трюон Н. История тела в средние века; пер. с фр. Е. Лебеде-вой. Москва, 2008. 192 с.
  7. Евфивулос Е., архимандрит. Путь слёз; пер. с греч. А. Никифоровой. Мо-сква, 2012. 224 c.
  8. Ольшевская Л. А. "Прелесть простоты и вымысла …" // Древнерусскиепатерики / изд. подгот. Л. А. Ольшевская и С. Н. Травников. Москва,1999. 496 с.
  9. Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском патерике как исто-рико-литературном памятнике. СПб., 1902. 213 с.
  10. Ткаченко М. В. Києво-Печерський патерик (ХV ст.), як збірка монастир-ських оповідей // Могилянські читання 2001 року. Київ, 2002. С. 197–204.
  11. Попова Т. Г. Славяно-русская рукописная традиция Лествицы ИоаннаСинайского: автореф. дисс. … д-ра филол. наук. Москва, 2011. 41 с.
  12. Бобров А. Г. Смех в Повести временных лет // Русская литература. 2014.№ 2. С. 5–21.
  13. Конт Ф. "Кончавше правило, паки начах молитися Христу и Богородицесо слезами" (Слезы в русской духовной культуре) // Тело в русской куль-туре: сб. ст. Москва, 2005. С. 113–118.
  14. Альчиати Р. Прп. Иоанн Кассиан о меланхолии, или как управлять эмо-циями в аскетическом контексте // Преподобный Иоанн Кассиан и мо-нашеская традиция христианского Востока и Запада. Москва, 2017.С. 185–202.
  15. Николаев Н. И. Патерик Синайский // Словарь книжников и книжнос-ти Древней Руси. Ленинград, 1987. Т. 1 (ХІ – первая половина ХІV в.).С. 316–321.
  16. Николаев Н. И. Патерик Скитский // Словарь книжников и книжностиДревней Руси. Ленинград, 1987. Т. 1 (ХІ – первая половина ХІV в.).С. 321–325.
  17. Попова Т. Лествица Иоанна Синайского в славянской книжности. Са-арбрюкен, 2011. 457 с.
  18. Пестов Н. Е. Современная практика православного благочестия // Евфи-вулос Е., архимандрит. Указ. соч. С. 202–213.
  19. Зинковский К., иеромонах, Зинковский М., иеромонах. Предисловие //Евфивулос Е., архимандрит. Указ. соч. С. 3–10.