Арістов В. Ю. - Полемічні твори в рукописному збірнику XVIII ст. з колекції Національного музею історії України, Дегтяренко М. О., 0001403642 0001403642 (2023)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2023, Вип. 30)Ukrainian English

Арістов В. Ю., Дегтяренко М. О., 0001403642 0001403642

Полемічні твори в рукописному збірнику XVIII ст. з колекції Національного музею історії України

Рубрика: Кодикологія та кодикографія

Анотація: Метою роботи є представлення та введення до наукового обігу рукописного збірника-конволюта XVIII ст. РД-203 з фондів Національного музею історії України, який походить із зібрання відомого колекціонера Андрія Титова. Стаття передбачає визначення та контекстуалізацію текстів, що ввійшли до збірника. Методологію роботи становлять базові текстологічні та кодикологічні методики, прийоми порівняльно-історичного аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблено спеціальний опис вказаного збірника-конволюта, простежено його історію, визначено й проаналізовано тексти – складові збірника. Висновки. Збірник РД-203 є пам’яткою старообрядницької культури XVIII ст. Найвірогідніше, він, пов’язаний із Соловецьким монастирем. У збірнику представлено два твори. Перший – це перекладна полемічна пам’ятка "Розмова з Ахмедом сарацином". Її датування та походження є дискусійними. Існує традиція приписувати текст Самону з Гази, християнському єпископу ХІ ст. Проте є більше підстав уважати "Розмову" псевдоепіграфом XVI ст. Вона була перекладена по-слов’янському братами Ліхудами наприкінці XVII ст. і ввійшла до їхнього компендіуму "Меч Духовний". Другим складником збірника є Пʼята Соловецька Чолобитна розлогої редакції. Цей твір було сторено у Соловецькому монастирі напередодні повстання 1668–1676 рр. проти церковної реформи московського патріарха Никона. Автором Чолобитної був Геронтій, один з ідеологів повстання. Склад конволюта і його кодикологічні особливості ілюструють історію рецепції та побутування зазначених творів у старообрядницькому середовищі XVIII ст. "Розмова з Ахмедом сарацином" відтворена в повному обсязі. Натомість П’ята Соловецька Чолобитна розлогої редакції представлена в урізаному вигляді. Це може засвідчувати пріоритети укладача збірника, який надавав більшого значення перекладному творові. До Києва збірник потрапив випадково близько 1928 р. у зв’язку з перевезенням українських рукописів з російських бібліотек і музейних сховищ.

Ключові слова: рукопис, конволют, полемічний твір, Самон Газький, Соловецький монастир, Андрій Титов.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Арістов В. Ю. Полемічні твори в рукописному збірнику XVIII ст. з колекції Національного музею історії України / В. Ю. Арістов, М. О. Дегтяренко, 0001403642 0001403642 // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2023. - Вип. 30. - С. 168-180. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.30.168

Бібліографія:

  1. Арістов В. Ю. Зошит Максима Бодянського з фондів НМІУ // Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. 2020. Вип. 6. С. 84–89.
  2. Арістов В. Ю. Невідомі рукописи колекції А. О. Титова із фондів Національного музею історії України // Науковий вісник Національного музею історії України. 2019. Вип. 4. С. 141–144.
  3. Арістов В. Ю. Новгородська грамота XV ст. із фондів Національного музею історії України // Ruthenica. 2019. Т. 15. С. 287–293.
  4. Арістов В. Ю., Затилюк Я. В. Невідомий список "Короткого історичного опису про Малу Росію" з фондів Національного музею історії України // Науковий вісник Національного музею історії України. 2021. Вип. 7.С. 25–50.
  5. Бернацкий М. М. Трактат Николая Мефонского "К сомневающимся и говорящим, что священнодействуемые хлеб и вино не суть тело и кровь Господа нашего Иисуса Христа" (PG. 135. Col. 509–518) – еще одна подделка Константина Палеокаппы (XVI в.) // Богословские труды. 2019. Вып. 49. С. 174–175.
  6. Бытко С. С. Состав и структура учительного старообрядческого конволюта конца XVIII в. // Вестник Омского университета. Серия "Исторические науки". 2018. № 1 (17). С. 35–42.
  7. Византийские сочинения об исламе (тексты переводов и комментарии) / под ред. Ю. В. Максимова. Москва, 2012. 229 с.
  8. Клепиков С. А. Филиграни и штемпели на бумаге русского и иностранного производства XVII–XX века. Москва, 1959. 306 с.
  9. Мечец духовный братьев Лихудов. (дата звернення 29.11.2021).
  10. Максимов Г. Блаженный Самон Газский и его "Разговор с Ахмедом сарацином". (дата звернення 12.01.2022)
  11. Національний музей історії України. Фонд "Рукописні документи (РД)". Од. зб. 203.
  12. Прп. Никодим Святогорец. О таинстве божественной Евхаристии. Глава из "Исповедания веры" (пер. с греч. и предисловие М. М. Бернацкого) // Богословские труды. 2015. Вып. 46. С. 66–75.
  13. Рамазанова Д. Н. Братья Лихуды и начальный этап истории Славяно греко-латинской академии, 1685–1694: автореф. дисс. … канд. ист. наук. Москва, 2002.
  14. Рамазанова Д. Н. Лихуды // Православная энциклопедия. (дата звернення 12.01.2022)
  15. Рамазанова Д. Н. "Мечец духовный" Иоанникия и Софрония Лихудов //Россия и Христианский восток. Москва, 2004. Вып. II–III. С. 451–464.
  16. Самон, архиеп. Газский. Разговор блж. Самона, архиеп. Газского, с Ахметом Сарацином о таинстве Евхаристии // Православный собеседник. 1866. Ч. 3. № 12. С. 323–333.
  17. Смирнов С. История Славяно-греко-латинской академии. Москва, 1855. 428 с.
  18. Собрание А. А. Титова в РНБ. (дата звернення 12.01.2022)
  19. Суториус К. В. Преподавание братьями Лихудами философии в Московской Славяно-греко-латинской академии в 1692–1694 годах по материалам рукописных источников // Очерки феодальной России. 2017. Вып. 20. С. 356–384.
  20. Титов А. А. Охранный каталог славяно-русских рукописей. Выпуск 4. Москва, 1889. 88 с.
  21. Чумичева О. В. Соловецкое восстание 1667–1676 годов. Москва : ОГИ, 2009. 352 с.
  22. Jugie M. Une nouvelle invention au compte de Constantin Palaeocappa: Samonas de Gaza et son dialogue sur l’eucharistie // Miscellanea Giovanni Mercati. 1946. Vol. 3, pp. 342–359.
  23. Patrologia Graeca. 1864. Vol. 120, 1304 p.