Дубровіна Л. А. - Сербські рукописи XVII ст. з колекції Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історико-кодикологічний аналіз, Іванова О. А., Гальченко О. М., 0001403642 0001403642 (2023)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2023, Вип. 30)Ukrainian English

Дубровіна Л. А., Іванова О. А., Гальченко О. М., 0001403642 0001403642

Сербські рукописи XVII ст. з колекції Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історико-кодикологічний аналіз

Рубрика: Кодикологія та кодикографія

Анотація: Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського.

Ключові слова: сербські рукописні книги XVII ст., оздоблення рукописних книг, записи в сербських рукописних книгах, колекція Церковно-археологічного музею, сербські оправи XVII ст., оздоблення книжкових оправ, протирки з тиснення на оправах.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Дубровіна Л. А. Сербські рукописи XVII ст. з колекції Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історико-кодикологічний аналіз / Л. А. Дубровіна, О. А. Іванова, О. М. Гальченко, 0001403642 0001403642 // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2023. - Вип. 30. - С. 133-167. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.30.133

Бібліографія:

  1. Петров Н. И. Описание рукописей Церковно-археологического музея при Киевской духовной академии. Киeв, 1875. 685 + CVI с.
  2. Лебедєв А. А. Рукописи Церковно-археологического музея Императорской Киевской духовной академии. Саратов, 1916. 471 с.
  3. Лихачов Н. П. Бумага и древнейшие бумажные мельницы в Московском государстве: историко-археографический очерк с прил. 116 табл., с изображениями бумажных водяных знаков. Санкт-Петербург, 1891. 106 с. : 116 илл.
  4. Лихачов Н. П Палеографическое значение бумажных водяных знаков. Санкт-Петербург, 1899. Т. І–ІІІ.
  5. Известия Церковно-археологического общества при Киевской духовной академии за 1881 год. Київ, 1881. ІІІ. С. 516.
  6. Стојановић Љубомир. Стари српски записи и натписи. Београд, 1902. Књига І. 465 с.
  7. Јанц З. Кожни повези српске ћирилске књиге од ХІІ до ХІХ века. Бео град : ШИП "Србиjа", 1974. 172 с. : іл. 40.
  8. Давидовић М. Српски скрипториjи од XII до XVII века // Свет српски рукописне књиге XII–XVII век. Београд, 2016. 137. С. 49–88.
  9. Богдановић Димитрије. Перспективе књижевно историјских истражи вања у збиркама словенских рукописа Свете Горе // Археографски при лози. Београд, 1980. 2. С. 33–40.
  10. The Piva Monastery // Internet Archive Wayback Machine 13 oct. 2006 – 12 jun 2002.
  11. Іванова О. А. Кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Історико-кодикологічне дослідження. Альбом філіграней. Київ, 2016. 226 с. : іл.
  12. Тодић Бранислав. Манастир Убожац // Косовско-метохиjски зборник. Београд, 2013 г. 5. С. 67–90.
  13. Леонид (Кавелин), архимандрит. Славяно-сербские книгохранилища на святой Афонской Горе, в монастырях Хилендаре и Святом Павле // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских. Москва, 1875. Ч. І. С. 1–80.
  14. Пузовић Љиљана. Библиотека Манастира Светог Павла на Светој Го ри // Читалиште. Београд, 2014. 25 (новембар 2014). С. 45–53.
  15. Харисиjадис М. Илуминациjа рукописа ХVІІ века исписаних или набављених на Светоj Гори за манастире у српским земљама // Хилан дарски зборник. Београд, 1978. 4. С. 169–192.
  16. Фотић А. Света Гора и Хиландар у Османском царству XV–XVIII в. Београд, 2000. 498 с.
  17. Тахіаос А.-Э. Н. Славянские рукописи Свято-Пантелеймонового монастыря (Руссик) на горе Афон. СПб, 2012. 200 с.
  18. Суботић Гојко. Манастир Светог Павла // Казивања о Светој Гори. Бео град, 1995. С. 114–142.
  19. Szirmai, J.А. The Archaeology of Medieval Bookbinding. Aldershot, Hants.; Brookfield, VT: Ashgate, 1999. xvi, 352 p. : ill.
  20. Boudalis, Giorgios The Evolution of a Craft: Post-Byzantine bookbinding between the late fifteenth and the early eighteenth century form the libraries of the Iviron Monastery in Mount Athos/Greece and the St. Catherine’s Monastery in Sinai/Egypt. PhD Thesis, Camberwell College of Arts. Vols 1–3. London : University of London, 2004. 368 с.
  21. Бутова Р. Б. Архимандрит Антонин (Капустин) и Святая Гора Афон // Вестник Екатеринбургской духовной семминарии. 2017. Вып. 2 (18). С. 73–87.
  22. Антонин (Капустин), архимандрит. Заметки поклонника Святой Горы. Киев, 1864. 402 с.
  23. Протоиерей Михаил Раевский (в своих письмах к О. М. Бодянскому). Москва, 1884. 54 с.
  24. Блажић Пејић Јована Ч. Московски словенски комитет и српско питање (1858–1875): докторска дисертација. Београд, 2021. 486 с.
  25. Георгий // Православная энциклопедия.