Філіпович М. А. - Ворог очима середньовічного книжника: татари та московити у "Волинському короткому літописі", Дубровіна Л. А. (2023)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2023, Вип. 31)Ukrainian English

Філіпович М. А., Дубровіна Л. А.

Ворог очима середньовічного книжника: татари та московити у "Волинському короткому літописі"

Рубрика: Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін

Анотація: Мета роботи. З’ясувати, як автор регіонального українського літопису початку ХVІ століття зображує "чужих", а саме ворогів Великого князівства Литовського – татар і московитів, і в чому полягає відмінність між цими "чужими" для літописця. Методологія. Застосовано критичний, порівняльно-історичний методи, а також герменевтичний аналіз. Наукова новизна. Детально розглянуто принципи зображення "ворога" (татар та московитів) крізь призму "Волинського короткого літопису". Висновки. Автором "Волинського короткого літопису" чітко вимальовується дистанція між "своїми" та "чужими" (татарами та московитами). Щодо татар розмежування "свій"–"чужий" знаходить утілення у протиставленні єдиновірні–іновірні. Причому православний вектор тут не є домінуючим: іновірним (мусульманам), виходячи з поточної ситуації (географії нападу), протистоять або християни, або православні воїни. Набіги татар сприймалися літописцем як "стихійне лихо" ("Божа кара"), що спіткало землі Великого князівства Литовського та сусідніх з ним країн за гріхи християн. Щодо московитів: до категорії "чужі" літописець відносить насамперед великого князя московського, а разом з ним "москвичів". Отже, цей ворог персоніфікований, має обличчя. Цей "чужий" переслідує мету захопити всі руські землі Великого князівства Литовського. Він сильний, підступний, такий, що не дотримується жодних правил, тобто ментально інакший. Зауважимо, що принцип віри тут не спрацьовує (як у випадку з татарами), бо цей ворог єдиновірний, але такий, що зневажає людські та Божі закони.

Ключові слова: "Волинський короткий літопис", літописець, Волинь, Велике князівство Литовське, татари, московити, битва під Оршею, Костянтин Острозький.



Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Філіпович М. А. Ворог очима середньовічного книжника: татари та московити у "Волинському короткому літописі" / М. А. Філіпович, Л. А. Дубровіна // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2023. - Вип. 31. - С. 254-270. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.31.254


Бібліографія:

  1. Тиховский Ю. Так называемая "Краткая Киевская летопись" // Киевская старина. 1883. № 9. С. 364–374.
  2. Владимиров П. В. Обзор южнорусских и западнорусских памятников письменности от ХІ до ХVІІ ст. // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. Киев, 1890. Кн. 4. C. 101–139.
  3. Арнаутов В. А. "Киевская летопись" Супрасльского сборника (к вопросу о смоленском летописании) // Известия Отделения русского языка и словестности имп. Академии наук. Санкт-Петербург, 1901. Т. XІV. Кн. 3. С. 1–34.
  4. Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5. Кн. 1 / упоряд. та приміт. C. K. Росовецького. Київ : Либідь, 1995. 256 с.
  5. Полное собрание русских летописей. Т. 35 Летописи белорусско-литовские / ред. изд. Н. Н. Улащик. Москва : Наука, 1980. 306 с.
  6. Русина О. В. "Сказання про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею": структура та джерела // Український історичний журнал. 2016. № 1. С. 133–149.
  7. Жарких М. Дві традиції літописання Великого князівства Литовського. Київ, 2016. 467 с.
  8. Русина О. В. Супрасльська обитель на перехресті культур: українські аспекти (XVI ст.) // Людина, суспільство, влада в давній та ранньомодерній Україні: контексти історичної презентації / відп. ред. В. Смолій ; НАН України. Ін-т історії України. Kиїв : Ін-т історії України, 2020.С. 286–316.
  9. Мицик Ю. А. Волинський короткий літопис // Енциклопедія історії України. Т. 1 : А–В / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 2003. 688 с.
  10. Ульяновський В. "Славний для всіх часів чоловік": князь Костянтин Іванович Острозький : монографія. Острог : Вид-во Нац. ун-ту "Острозька академія", 2009. Вип. 2. 168 с.
  11. Ульяновский В. И. Украинские летописи начала XVІ – первой половины XVІІ в.: надрегиональное в региональных нарративах // Нарративы Руси конца XVІ – середины XVІІІ в.: в поисках своей истории / отв. сост., отв. ред. серии А. В. Доронин. Москва : Полит. энциклопедия, 2018.С. 229–260.
  12. Супрасльская рукопись, содержащая Новгородскую и Киевскую сокращенные летописи / трудами кн. М. А. Оболенского. Москва : в Синодальной типогр., 1836. XXV, 172, 32 с., 2 л. факс.
  13. Карамзин Н. М. История государства Российского : в 12 т. Т. 7. Санкт-Петербург : в типогр. Н. Греча, 1819. 235, [1], 109, [3] с.
  14. Приселков М. Д. История русского летописания XІ–XV вв. Санкт-Петербург : Изд-во "Дмитрий Буланин", 1996. 325 с.
  15. Чамярыцкі В. Валынскі кароткі летапіс // Вялікае княства Літоўскае : Энцыклапедыя. Т. 1 : Абаленскі – Кадэнцыя / рэдкал. : Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш. 2-е выд. Мінск : БелЭн, 2007. С. 385.
  16. Siemianczuk A. Latopisy o bitwie pod Orszą // Mowią wieki. 2014. № 9 (656). S. 68–73.
  17. Полное собрание русских летописей. Т. 8. VII. Продолжение летописи по Воскресенскому списку. Санктпетербург : в Типогр. Эдуарда Праца, 1859. 303 с.
  18. Полное собрание русских летописей. Т. 12. VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновской летописью. Санкт-Петербург :Типогр. И. П. Скороходова, 1901. 267 с.