Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Дзира, Олеся Іванівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Українські громадські об’єднання Канади міжвоєнного періоду в зарубіжній історіографії [Текст] / О. І. Дзира // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2019. - Вип. 23. - С.250-267
Шифр журнала: Ж68592/2019/23

Кл.слова (ненормированные):
зарубіжна історіографія, українська діаспора, Канада, громадські організації.. foreign historiography, Ukrainian Diaspora, Canada, public organizations.. зарубежная историография, украинская диаспора, Канада, общественные организации.
Аннотация: Метою дослідження є характеристика видань діаспорних та іноземних істориків, що у своїх працях торкалися питання громадської діяльності українців Канади міжвоєнного періоду. В роботі використано методи джерелознавчої евристики та критики, інтерпретації, верифікації, систематизації для пошуку, відбору, описування, оцінки та класифікації історіографічних джерел. Наукова новизна. До цього часу історіографію історії українських громадських організацій Канади міжвоєнного періоду досліджено не було. Якщо й виходили друком поодинокі історіографічні дослідження, то вони зазвичай охоплювали певний хронологічний період в історичній науці Канади, а не певну тематику. З іншого боку, окремі тематичні дослідження стосувалися питань загальної імміграції, а не власне української. Якщо ж і йшлося про українців у діаспорі, то ці студії не обмежувалися суто міжвоєнним періодом та їхньою суспільнополітичною діяльністю. Висновки. Основний масив історіографії з теми складають публікації діаспорних учених і, до меншої міри, – іноземних. Це певним чином пов’язано з обов’язковою умовою використання в дослідженнях україномовних джерел, що стосуються суспільно-політичної діяльності українців. Тому дану проблематику вивчали переважно носії мови. Половині досліджень притаманні описовість і ненауковий стиль викладу, оскільки їхніми авторами були не професійні історики, а громадські активісти. З появою в діаспорі Канади вищих навчальних та наукових закладів та третьою хвилею імміграції зі значним відсотком української інтелігенції якісно змінюється і стиль написання робіт. Більшість видань складають монографії та статті, присвячені діяльності певних громадських організацій, у тому числі й міжвоєнного періоду. Наразі бракує комплексних досліджень про громадські об’єднання Канади, а тому осмислення механізмів їхньої роботи має продовжуватися.^UThe aim of this study is to characterize the publications of Diaspora and foreign historians, who in their works touched on the issue of public activity of the Ukrainians of Canada in the interwar period. Methods of source-study heuristics and criticism, interpretation, verification, systematization for the search, selection, description, evaluation and classification of historiographical sources are used in the work. Scientific novelty. Until now, the historiography of the history of Ukrainian public organizations in Canada during the interwar period has not been explored. If few historiographical studies were published, they usually covered a certain chronological period in Canadian historical science, rather than a certain topic. On the other hand, some thematic studies focused on general immigration, not specifically Ukrainian. If they also covered the Ukrainians in the Diaspora, they were not limited to the interwar period and their social and political activities. Conclusions. The main body of the mentioned historiography comprise publications by Diaspora scientists and, to a lesser extent, foreign ones. This is in some way linked to the obligatory condition of the use of Ukrainian-language sources related to the social and political activity of the Ukrainians of Diaspora. Therefore, these problems were mainly studied by native speakers. Half of researches is characterized by descriptive and non-scientific style of presentation, since their authors were not professional historians, but public activists. With the appearance of higher educational and research institutions in the Diaspora of Canada and the third wave of immigration with a significant percentage of the Ukrainian intelligentsia, the style of writing works varies qualitatively. Most editions comprise monographs and articles devoted to the activity of certain public organizations, including the interwar period. At present, there is a lack of complex researches about Canadian public associations and therefore the comprehension of the mechanism of their activities should continue.^RЦелью этого исследования является характеристика изданий диаспорных и иностранных историков, которые в своих работах затрагивали вопрос общественной деятельности украинцев Канады межвоенного периода. В работе использованы методы источниковедческой эвристики и критики, интерпретации, верификации, систематизации для поиска, отбора, описания, оценки и классификации историографических источников. К этому моменту историография истории украинских общественных организаций Канады межвоенного периода исследована не была. Если и издавались отдельные историографические исследования, то они обычно охватывали определенный хронологический период в исторической науке Канады, а не определенную тематику. С другой стороны, отдельные тематические исследования касались вопросов общей иммиграции, а не специфически украинской. Если же и шла речь об украинцах в диаспоре, то не ограничивались межвоенным периодом и их общественно-политической деятельностью. В этом заключается научная новизна статьи. Выводы. Основной массив историографии по теме составляют публикации ученых диаспоры и, в меньшей степени, иностранных. Это определенным образом связано с обязательным условием использования в исследованиях украиноязычных источников, касающихся общественно-политической деятельности украинцев. Поэтому данную проблематику изучали преимущественно носители языка. Половина исследований характеризуется описательностью и ненаучным стилем изложения, поскольку их авторами были не профессиональные историки, а общественные активисты. С появлением в диаспоре Канады высших учебных и научных учреждений и третьей волной иммиграции со значительным процентом украинской интеллигенции качественно меняется и стиль написания работ. Большинство изданий составляют монографии и статьи, посвященные деятельности определенных общественных организаций, в том числе и межвоенного периода. Сейчас не хватает комплексных исследований об общественных объединениях Канады, поэтому осмысление механизмов их работы должно продолжаться.
Файл:  rks_2019_23_17.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Дзыра Олеся Ивановна