Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
культурна спадщина; рукописна та книжкова спадщина; національне культурне надбання; наукова експертиза; експертиза цінності рукописної та книжкової спадщини.. cultural heritage; manuscript and book heritage; national cultural legacy; scientific expertise; value assessment of manuscripts and books.
Аннотация: Мета роботи полягає в аналітичному огляді норм українського законодавства стосовно рукописної та книжкової спадщини, її наукової експертизи та експертизи цінності, а також обґрунтуванні пропозицій щодо їхнього вдосконалення. Методологія дослідження базується на системному структурнофункціональному аналізі законодавчих актів, що стосуються рукописної та книжкової спадщини, її наукової експертизи та експертизи цінності. Зазначений підхід дозволяє проаналізувати сучасний стан українського законодавчого поля відносно відбиття в ньому визначень культурної спадщини, рукописної та книжкової спадщини, пам’яток, культурних цінностей національного культурного надбання, національного бібліотечного фонду, наукової експертизи та експертизи цінності рукописної та книжкової спадщини. Наукова новизна. У дослідженні вперше розглядається експертиза цінності рукописної та книжкової спадщини як окреме визначення в законодавстві; також уперше акцентується увага на відсутності в нормативно-правових актах понять культурної спадщини фондів бібліотек та національного бібліотечного фонду України. Висновки. Через недосконалість законодавства України досі не створено єдиного реєстру історико-культурної спадщини − зведеної бази даних культурних цінностей, до функцій якої мали б відноситися державна реєстрація, централізований облік та охорона пам’яток на загальнонаціональному рівні. Також відсутня чітка нормативно-правова основа щодо виокремлення, експертизи цінності та реєстрації рукописної та книжкової спадщини. Отож на порядок денний постає питання оновлення законодавчої бази щодо визначення поняття, складу і змісту національного бібліотечного фонду як культурного надбання та унікальної спадщини, оновлення термінологічної бази, встановлення чітких дефініцій цих понять, а також нормативно-правового забезпечення збереження рукописної та книжкової спадщини й організації вільного доступу до неї.^UThe aim of the research is to provide analytical outlook of the norms and regulations of the Ukrainian legislation concerning handwritten and book heritage, its preservation, scientific expertise and value assessment as well as proposals for its improvement. The methodology of the research is based on a systematic approach, structural and functional analysis of legislative acts concerning the manuscript and book heritage, scientific expertise and value assessment thereof. This approach provides a necessary toolkit for analysis of reflection in the legislation of such concepts as cultural heritage, handwritten and book heritage, monuments, cultural values of national cultural heritage, national library collections, scientific expertise and expertise of the value of handwritten and book heritage. The scientific novelty of the research. For the first time the evaluation of handwritten and book heritage as a separate definition in the legislation and regulation of all issues related to it is considered; the paper emphasises the lack of concepts of cultural heritage of the depositaries of libraries and the National Library Fond of Ukraine in legal norms and regulations. Conclusions. Due to the imperfection of Ukrainian legislation, there is no unified register of historical and cultural heritage – a consolidated database of cultural values that would perform the function of state registration, centralised accounting and protection of monuments at the national level. There is no clear regulatory framework regarding the value assessment and the registration of manuscript and book heritage. Therefore the current agenda should include the legislative update of the definition, composition and content of the National Library Fond as a phenomenon of cultural and unique heritage; the revision of terminology; provision of precise definitions of cultural heritage and the national cultural heritage; development and enforcement of legal regulations ensuring the preservation of the manuscript and book heritage, and provision of free access to it.
Файл: rks_2019_24_19.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
об’єкти історико-культурної документальної спадщини, оцифрування, цифрові ресурси, збереження культурної спадщини.. objects of historical and cultural documentary heritage, digitization, digital resources, preservation of cultural heritage.
Аннотация: Мета роботи – виявити та узагальнити критерії відбору об’єктів історикокультурної документальної спадщини для оцифрування та подальшого їх збереження й забезпечення доступу для користувачів. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема системного підходу, аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає у виявленні різних підходів та розвинутої системи критеріїв і пріоритетів; узагальненні цих критеріїв відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування та умов, які потрібно враховувати; необхідності узгодженої позиції різних відомств у цьому напрямі; залученні офіційної експертизи для визначення послідовності та пріоритетів для уникнення дублювання оцифрування. Висновки. Відбір об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування є завданням, яке має підтримати баланс між національним значенням фондів для історії національних держав та історії людства, запитами користувача та завданням збереження фондів. Оцифрування надає значних переваг користувачам цифрових культурних ресурсів. Основними критеріями відбору об’єктів для оцифрування є: цінність, унікальність, рідкісність документів; документи, що відносяться до об’єктів національного надбання; документи, що мають дослідницьку цінність; документи, які мають незадовільний фізичний стан; документи, що мають загрозу втрати інформації; документи підвищеного попиту та видання, наявні в обмеженій кількості. Головною метою відбору об’єктів культурної спадщини для оцифрування є сприяння утвердженню української ідентичності, введенню в широкий соціальний обіг цифрових об’єктів національної пам’яті України та спадщини світу, інтеграції різних українських цифрових культурних інфор- маційних ресурсів в єдину інформаційну систему.^UThe purpose of this work is to identify and generalize the criteria for selecting historical and cultural documentary heritage objects for digitization and further preservation and providing access for users. The research methodology consists of applying general scientific and special methods, in particular, the system approach, analysis, synthesis, logical method, and visualization of research results. The scientific novelty of the work lies in identifying different approaches and a developed system of criteria and priorities, generalizing these criteria for selecting historical and cultural documentary heritage objects for digitization and the conditions to be taken into account, as well as the need for a coordinated position of various departments in this direction, attracting official expertise to determine the sequence and priorities to avoid duplication of digitization. Conclusions. The selection of objects of historical and cultural documentary heritage for digitization is a task that must maintain a balance between the national significance of the funds for the history of national states and the history of mankind, the user's requests and the task of preserving the funds. Digitization offers significant benefits to users of digital cultural resources. The main criteria for selecting objects for digitization are: value, uniqueness, and rarity of documents; documents related to objects of national heritage; documents that have research value; and documents that have an unsatisfactory physical condition; documents that threaten to lose information; documents in high demand and publications that are available in limited quantities. The main goal of selecting cultural heritage objects for digitization is to promote the establishment of Ukrainian identity, the introduction of digital objects of national memory of Ukraine and world heritage into a wide social circulation, and the integration of various Ukrainian digital cultural information resources into a single information system.
Файл: rks_2020_25_22.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Калініна-Симончук, Юлія Сергіївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ)
