Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Пучков, Андрій Олександрович (Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Україна, Київ).
Рукописна й документальна спадщина історика культури Олексія Селівачова (1887–1919): огляд приватного архіву [Текст] / А. О. Пучков, М. Р. Селівачов // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 28. - С.52-64
Шифр журнала: Ж68592/2022/28

Кл.слова (ненормированные):
Олексій Федорович Селівачов, історія ідей, історія культури, приватний архів, друкована і рукописна спадщина.. Oleksii Fedorovych Selivachov, history of ideas, history of culture, private archive, printed and manuscript heritage.
Аннотация: Мета роботи. Загальний огляд друкованих і рукописних матеріалів, пов’язаних з науковою діяльністю та біографічними відомостями українського культурознавця Олексія Федоровича Селівачова (1887–1919), що відклались у приватному архіві. Спроба визначення місця, яке посідає спадщина О. Селівачова в сучасному культурознавстві. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано історико-порівняльний метод, що дозволив виокремити спільні й відмінні властивості друкованих та рукописних матеріалів загалом та частково (щодо спадщини Селівачова). Також застосовано метод дедукції як шлях розкладання загального (характеристики досліджуваних джерел) на частини (характеристики конкретних документів). Наукова новизна. Уперше здійснено комплексний огляд друкованих і рукописних матеріалів (зокрема листування й бібліотеки) О. Селівачова, що зберігаютьсяу приватному архіві проф. М. Селівачова. На конкретних прикладах звернено увагу на суспільно-культурну й історико-наукову важливість оприлюднення матеріалів архіву О. Селівачова для сучасного стану культурологічної думки України, заповнення чергової лакуни в історії її розвитку. Висновки. Матеріали особистого архіву й бібліотеки О. Селівачова, що відклались у приватному архіві проф. М. Селівачова, становлять майже невідомий у сучасній гуманітарній науці корпус досліджень різних аспектів культурної історії ("історії ідей") першої чверті ХХ століття. Відтак їхній опис потребує друкованого оприлюднення, поширення серед науковців, які займаються дотичними питаннями, а також ознайомлення зі спадщиною О. Селівачова аспірантів і студентів, які вивчають історію формування культурних і літературних контекстів України першої чверті ХХ століття.^UThe goal of the work. General review of printed and manuscript materials related to the scientific activity of the Ukrainian cultural critic Oleksii Selivachov (1887–1919) and his biographical information deposited in a private archive. An attemptto determine the place occupied by the legacy of O. Selivachov in modern cultural studies. Methodology. In the process of research, a historical-comparative method was used, which allowed to distinguish common and different properties of printed and manuscript materials in general and in part (regarding the legacy by Selivachov).The method of deduction is also used as a way of decomposing the general (characteristics of the studied sources) into parts (characteristics of specific documents). Scientific novelty. For the first time a comprehensive review of printed and manuscript materials (in particular, correspondence and libraries) of O. Selivachov, storedin the private archive of prof. M. Selivachov. On specific examples, attention is paidto the socio-cultural and historical-scientific importance of publishing the materials of the archive of O. Selivachov for the current state of culturological thought in Ukraine, filling another gap in its fabric. Conclusions. Review of materials of the personal archive and library of O. Selivachov, deposited in the private archive of prof. M. Selivachov, is almost unknown in modern humanities corpus of research on various aspects of cultural history (“history of ideas”) of the first quarter of the 20th century, and therefore requires publication, dissemination among scholars dealing with relevant issues, as well as acquaintance with the legacy of O. Selivachov graduate students and students studying the history of the formation of cultural and literary contexts of Ukraine in the first quarter of the 20th century.
Файл:  rks_2022_28_6.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Селівачов, Михайло Романович (Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Україна, Київ)
2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Донець, Олена Миколаївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Полоніка в українському друкованому плакаті ХХ століття із зібрання відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст] / О. М. Донець, М. Р. Селівачов // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 29. - С.127-150
Шифр журнала: Ж68592/2022/29

Кл.слова (ненормированные):
полоніка; укра-їнський плакат ХХ століття; комуні-стична пропаганда.. Polonica, the 20th-century Ukrainian poster, communist propaganda.
Аннотация: Мета роботи. Репрезентація ін-формаційного потенціалу зібрання ук-раїнського плаката ХХ століття з фон-дів відділу образотворчих мистецтвІнституту книгознавства Національ-ної бібліотеки України імені В. І. Вер-надського як важливого візуальногоджерела для дослідження польсько-українських відносин 1920–1980-х ро-ків. Методологія. Використано пе-редусім історико-порівняльний ме-тод, що дозволив визначити спільней відмінне в інформаційних та есте-тичних властивостях плакатів, видру-куваних у Польщі й Україні на різнихетапах історії, та у творчості окремихмитців. Іконографічний і стилістич-ний аналіз застосовано для уточнен-ня атрибуції деяких творів. Науковановизна. У статті вперше зробленоспробу виокремити полоніку в зібран-ні українського друкованого плакатаХХ століття відділу образотворчихмистецтв Інституту книгознавстваНаціональної бібліотеки України іме-ні В. І. Вернадського, систематизувати її за тематично-хронологічним прин-ципом від 1920-х до 1980-х років (зафактичною наявністю плакатів у зіб-ранні відділу). Наступним кроком упродовженні нашого дослідження ста-не висвітлення полоніки в українсько-му кіноплакаті й окреме опрацюванняматеріалу періоду Другої світової вій-ни. Висновки. Плакати із зібраннявідділу образотворчих мистецтв булосистематизовано за чотирма основни-ми тематично-хронологічними гру-пами: 1) польсько-більшовицька вій-на (1919–1920 рр.); 2) політика коре-нізації (1920–1930-ті рр.); 3) початок Другої світової війни та приєднаннязахідноукраїнських земель до УРСР(1939–1940 рр.); 4) культурна співп-раця країн "Варшавського догово-ру" (1960–1980-ті рр.). Проаналізова-но характерні зразки плакатів у кож-ній групі. Показано своєрідність окре-мих майстрів, специфіку політичногозабарвлення. Окреслено напрям май-бутньої наукової розвідки за даною темою.^UThe goal of the research. Representing of information potential of the 20th century Ukrainian posters from the fonds of the Department of Fine Arts of the Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine as an important visual source for the study of the Polish-Ukrainian relations in the 1920s – 1980s. Methodology. The use of the comparative historical method made it possible to identify common and different traits in the informative and aesthetic properties of posters created in Ukraine during different periods, including works of individualartists. Methods of iconographic and stylistic analysis were applied to accurately attribute some items. Scientific novelty: the first attempt to identify and chronologically systematize Polish-related themes in the Department of Fine Arts of the Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine (basedon the posters’ confirmed availability in the collection). Conclusions. Polish themein the 20th century’s Ukrainian posters was driven by specific historical and cultural factors, namely, by 1919–1921 Polish-Soviet war, the nativisation policy in 1920–1930, accession of the Western Volhynia and Eastern Halychyna in 1939, as well asby the cultural cooperation between the Warsaw Pact countries in the 1960s – 1980s.The author took a close look at the distinct features in the stylistic of posters, the originality of individual artists, specific political connotations, and the growing influence of the Polish posters starting late 1950s. The next step in our research studyis a representation of the Polish theme in the Ukrainian cinema posters and materials related to the World War II period.
Файл:  rks_2022_29_10.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Селівачов, Михайло Романович (Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури, Україна, Київ)