Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
підробка грошей, Російська імперія, Санкт-Петербурзький монетний двір, Казенна палата, державні органи управління, Університет Св. Володимира, історичні архіви, експертиза підробок.. counterfeit, Russian Empire, St. Petersburg Mint, the Treasury, forgery expertise.
Аннотация: Мета роботи полягає у визначенні повного алгоритму проведення фахової державної експертизи виявлених у населення підозрілих грошей, репрезентації установ, які здійснюють експертизу, та характери- стиці особливостей ідентифікації підробок. Методологія статті базується на комплексі загальнонаукових емпірично-теоретичних методів. Для дослідження зразків фальшивих паперових грошових знаків проведено сфрагістичний та палеографічний аналіз. Цитування матеріалів тогочасних джерел виконано методом транскрибування. Наукова новизна полягає у встановленні повного алгоритму виконання експертизи підозрілих грошей: від місця їх виявлення до органу проведення досліджень. Практичне значення визначається можливістю використання отриманих висновків у наукових працях з історії грошового обігу, криміналістики, науки і техніки, а також в упорядкуванні навчальної та методичної літератури. Висновки. Виявлені підозрілі монети мали надсилатися для перевірки та порівняння з автентичними зразками до монетного двору в Санкт-Петербурзі, а паперові грошові знаки та цінні папери – до Асигнаційного Банку та Експедиції заготівлі державних паперів. Місцевими слідчими та поліцейськими органами також здійснювалися спроби самостійно визначати автентичність підроблених грошей шляхом звернення до ювелірів, казначеїв, проведення консультацій зі збирачами податків. У Київській губернії для визначення вмісту сплаву металу підозрілі монети відправлялися до Університету св. Володимира. Така недосконала та розгалужена система проведення експертизи створювала незручності та додаткові витрати для відомств на пересилання зразків підробок. Після підтвердження фальшивості досліджувані зразки знищувались, а відповідному слідчому чи судовому органу надсилалася копія висновку експертизи. У разі підтвердження автентичності грошей відправлення їх назад зазвичай не практикувалось. Адресату надсилалася довідка на асигнування суми в місцевому казначействі з вирахуванням витрат. У рідкісних випадках погашені фальшиві кредитні білети з нанесеними експертами написами та штампами поверталися назад. Це зумовило збереження деяких зразків підробок до нашого часу у фондах історичних архівів.^UThe aim of this study is to determine the complete algorithm of the professional state examination of suspicious coins, and to determine the location and features of counterfeit identification. Research methodology is a set of general scientific empirical and theoretical methods. The sphragistic and palaeographic analysis was carried out during examining the samples of the counterfeit paper banknotes. The scientific novelty is that the full algorithm for sending suspicious money for examination from the place of their discovery to the place of research was completely defined. The practical significance of the work is determined by the possibility of using the findings in scientific works on the history of monetary circulation, forensic science, science and technology, as well as in the preparation of educational and methodological literature. The main results of the research. The detected suspicious coins were to be sent for verification and comparison with the authentic samples to the Mint in St. Petersburg, while paper banknotes and securities to the Assignation Bank and the Expedition of the Procurement of State Securities. Local investigators and the police have also attempted to try to determine the authenticity of counterfeit money, appealing to local jewelers, treasurers, consulting with tax collectors and other experts. In Kyiv province the suspicious coins were sent to the St. Volodymyr University, where it was possible to determine the content of the metal alloy. Such an imperfect and extensive system of examination created inconveniences and additional costs for sending samples of counterfeit for authorities. After confirmation of the falsity, the samples under investigation were destroyed (burned), and a copy of the expert opinion was sent to the relevant investigator or judicial authority. Whenever the authenticity of the investigated money was proven, sending it back was usually not practiced; the addressee was sent a receipt certificate of the amount in the local treasury, reimbursing the expenses. In rare cases, canceled fake banknotes with expert inscriptions and stamps were returned back. This led to the preservation of some samples of forgeries to our time in the fonds of historical archives.
Файл: rks_2020_25_14.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Бойко-Гагарін, А. С. (Національний музей історії України)
