Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
сербські рукописні книги XVII ст., оздоблення рукописних книг, записи в сербських рукописних книгах, колекція Церковно-археологічного музею, сербські оправи XVII ст., оздоблення книжкових оправ, протирки з тиснення на оправах.. Serbian manuscripts of the 17th century, decoration of the Serbian manuscripts of the 17th century, records in the Serbian manuscripts, collection of the Church-Archeological Museum of the Kyiv Theological Academy, Serbian book bindings of the 17th century, bookbinding decoration, rubbing from embossing on book bindings.
Аннотация: Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського.^UThe goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.
Файл: rks_2023_30_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іванова, Ольга Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко, Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
