Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
історія читання,історія бібліотек, читацькі практи-ки, Гетьманщина, козацька старшина,Степан Лашкевич, Просвітництво.. History of reading, history of libraries, reading practices, Hetmanate, Cossack foreman, Stepan Lashkevych, the Enlightenment.
Аннотация: Мета роботи – шляхом вивчен-ня каталогу особистої бібліотеки Сте-пана Лашкевича (здійснення іденти-фікації книг, встановлення низки ви-значальних кількісних та якісних по-рогів, виявлення присутності «номен-клатури» книг) схарактеризувати колочитання представника козацької стар-шини другої половини XVIII ст. Ме-тодологія. Дослідження здійснюва-лося на основі методологічних підхо-дів, запропонованих істориками чи-тання Люсьєном Февром, РобертомДарнтоном, Роже Шартьє та Анрі-Жаном Мартеном. Наукова новиз-на. Виконане дослідження дозволиловстановити ознаки «революції читан-ня» в середовищі козацької старши-ни Гетьманщини в зазначений період.Були виявлені зрушення в читацькихпрактиках, зафіксовані особливості«читацької діяльності» та індивіду-ального творчого споживання продук тів культури чить на користь тези про існування«українського Просвітництва» як пев-ного культурного феномена, зі своєюнаціонально-регіональною специфі-кою. «освіченої елітою». Фо-кусування уваги на одній бібліоте-ці стало варіантом здійснення «casestudies», що дозволило крізь призмуодиничного побачити більш широкийкультурний контекст. Висновки. Ма-сив книг бібліотеки Степана Лашке-вича, їхнє видове різноманіття, ши-рока тематична палітра, наявність на-укової, навчальної, дитячої літерату-ри вказують на суттєві зміни практикчитання й свідчать про так звану «ре-волюцію читання». Вміст цієї бібліо-теки, а також її порівняння з деяки-ми іншими дозволяють стверджувати,що в другій половині XVIII ст. в се-редовищі тієї козацької старшини, якавходила до кола «освіченої еліти», чи-тання «інтенсивного» типу змінюєть-ся читанням «екстенсивним». Фікса-ція сукупності «знакових» книг на-дає можливість визначити певні со-ціальні кордони і виявити канали поширення нових віянь, схаракте-ризувати книжкову культуру як про-стір культурного трансферу. Врешті,це дозволяє міркувати про залучен-ня цього регіону в загальноєвропей-ські процеси, про специфіку пошу-ків відповідей на виклики Просвіт-ництва. Склад особистих бібліотек«освіченої еліти» Гетьманщини свід-чить на користь тези про існування«українського Просвітництва» як пев-ного культурного феномена, зі своєюнаціонально-регіональною специфі-кою.^UThe goal of the research. By studying the catalog of Stepan Lashkevych’s personal library (identification of books, establishment of a number of defining quantitative and qualitative thresholds, detection of the presence of the “nomenclature” of books) to characterize the reading range of the Cossack officer of the second halfof the 18th century. Methodology. The study was based on the methodological approaches proposed by historians of reading: Lucien Febvre, Robert Darnton, Roger Chartier, Henri-Jean Martin. Scientific novelty. The study allowed to establish the signs of the “reading revolution” among the Cossack officers of the Hetmanate in this period. The author revealed the shifts in reading practices, as well as recorded the peculiarities of “reading activity” and individual creative consumption of cultural products “educated by the elite”. Focusing on one library has become an option for case studies, which has allowed us to see a broader cultural context through the prism of the individual. Conclusions. The array of books by Stepan Lashkevych Library, their types of diversity, wide thematic palette, availability of scientific, educational, children’s literature, indicates significant changes in reading practices and testifies to the so-called “reading revolution”. The content of this library, as well asits comparison with some others, suggests that in the second half of the 18th century among the Cossack officers who were part of the “educated elite”, reading of “intensive” type is replaced by reading of “extensive” one. Fixing a set of “iconic” books provides an opportunity to define certain social boundaries and identify channels for the spread of new trends, to characterize book culture as a space of cultural transfer. Finally, it allows us to think about the involvement of this region in European processes, about the specifics of finding answers to the challenges of the Enlightenment. The composition of the personal libraries of the “educated elite” of the Hetmanate testifies in favor of the thesis of existence of the “Ukrainian Enlightenment” as acertain cultural phenomenon, with its own national and regional specifics.
Файл: rks_2022_29_11.pdf - 0
