Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Силка, Оксана Захарівна (Національний університет харчових технологій, Україна, Київ).
"Ma Vie": паризький щоденник Бориса Лазаревського за 1927–1929 роки як джерело до вивчення історії української еміграції [Текст] / О. З. Силка, С. І. Береговий, Л. І. Синявська, І. О. Гуржій // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 29. - С.344-362
Шифр журнала: Ж68592/2022/29

Кл.слова (ненормированные):
"Ma Vie": щоденник Б. Лазаревського за 1927–1929 рр., епістолярії, українська еміграція 1920–1930-х років, українська культура в еміграції 1920–1930-х років, Борис Лазаревський, Іван Бунін, Олександр Кошиць.. “Ma Vie”: B. Lazarevskyi’s diary for 1927–1929, epistolaries, Ukrainian emigration 1920–1930s, Ukrainian culture in emigration 1920–1930s, Borys Lazarevskyi, Ivan Bunin, Oleksandr Koshyts.
Аннотация: Мета дослідження – розширити проблематику досліджень рукописної спадщини представників української культури в еміграції 20–30-х років ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на розробках французької історичної школи "Анналів" із застосуванням концептів "ментальність" та "авторське его" в розумінні її представників. Наукова новизна. Статтю вперше присвячено вивченню одного з 60-ти томів щоденникових записів російського та українського письменника, громадського і культурного діяча паризького еміграційного простору Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936 рр.). У пропонованих матеріалах частково проаналізовано його паризький "Щоденник", опрацьовані, уточнені та критично проаналізовані окремі положення щодо оцінок "Щоденника", наявні в українській історіографії. Актуальність теми полягає в тому, що до сьогодні в українській історіографії не досліджувалися щоденникові записи Бориса Лазаревського комплексно, у взаємозв’язку з його поглядами, переконаннями, художньою та публіцистичною творчістю, громадською роботою. Висновки. Мемуарна та епістолярна спадщина Бориса Лазаревського як об’єкт чи предмет дослідження майже відсутня в сучасній українській історіографії. Особливо це стосується його еміграційного періоду, часів т. зв. "Срібної доби". В українській радянській та сучасній історіографії вирізняємо роботи радянського письменника, фронтового кореспондента Другої світової війни Івана Гончаренка (1908–1989 рр.) та його доньки Оксани Гончаренко (1940–2016 рр.). Дослідження, аналіз та оприлюднення повного змісту історичного артефакту, яким, безумовно, є "Щоденник", – це справа майбутнього. "Щоденник" є цінним і важливим першоджерелом, зміст якого суттєво доповнить сучасну українську історіографію в питаннях дослідження української інтелектуальної (літературної, наукової, творчої) еміграції 20-х років ХХ ст. У статті висвітлено родовід Лазаревських, постать Бориса Олександровича, його біографію, окреслено коло друзів-емігрантів, творчі здобутки письменника в його доемігрантський період, обставини створення "Щоденників", їхній загальний зміст, місце зберігання тощо. Окреслено подальші перспективи наукових досліджень з теми.^UThe purpose of the research is to expand the problems of researching the manuscript heritage of representatives of Ukrainian culture in emigration in the 20s and 30s of the 20th century. The research methodology is based on the developments of the French Annales School of History, using the concepts of “mentality” and“ authorial ego” in the interpretation of its representatives. Scientific novelty. For the first time the article is devoted to the historiography of a study of one of the 60 volumes of diary entries that were belonged to the Russian and Ukrainian writer, public and cultural figure of Paris emigration space Borys A. Lazarevskyi (1871–1936). In the proposed materials, his Parisian “Diary” is partially analyzed, certain provisions regarding the evaluations of the “Diary”, which are available in Ukrainian historiography, are elaborated, clarified and denied. The relevance of the topiclies in the fact that up to today, Ukrainian historiography has not studied the diary entries of Borys Lazarevskyi in a comprehensive manner, in relation to his views, beliefs, artistic and journalistic creativity, and public work. Conclusions. The memoir and epistolary heritage of Borys Lazarevskyi as an object or subject of scientific research is almost absent in modern Ukrainian historiography. This is especially true to his emigration period, that is so-called Silver Age. The source of the publication were works of the Soviet writer, front correspondent of World War II Ivan Honcharenko (1908–1989) and his daughter Honcharenko Oksana (1940–2016).The research, analysis and publication of the full content of the historical artifact, which “Diary” absolutely is, is the cause of future. Meanwhile, “Diary” is a valuable and important primary source, the content of which will undoubtedly complement modern Ukrainian historiography in the study of Ukrainian intellectual (literary, scientific, creative) emigration of the 1920’s. The article partially covers the Lazarevskyi genealogy, Borys’ figure, his biography, outline the emigrant friends, creative achievements of the writer in his pre-emigrant period, circumstances of the creation of “Diaries”, their general content, location, etc. Further prospects of scientific research are determined.
Файл:  rks_2022_29_20.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Береговий, Сергій Ігорович (Національний університет харчових технологій, Україна, Київ); Синявська, Лариса Іванівна (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна, Черкаси); Гуржій, Іванна Олександрівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ)