Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст (2000, Вип. 5)Ukrainian Russian English

2000
Вип. 5

Рукописна та книжкова спадщина України
: археограф. дослідж. унікальних арх. та бібл. фондів.- Київ. - 2000. - Вип. 5

До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до наукового обігу нові джерельні матеріали, досліджують архівні та книжкові фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Більшість публікацій присвячена вивченню змісту та історії фондів, зокрема, бібліографічним раритетам архівознавства (навчальна література з архівної справи 20–30-х років); виданням Біблії, що виходили впродовж п’яти століть у різних країнах і становлять своєрідну колекцію Святого Письма у НБУВ (100 видань); російсько-єврейським періодичним виданням другої половини ХІХ ст. як фундаменту створення єврейської історичної школи; дослідженням історії книжкової колекції графів Хрептовичів, що налічує близько 2000 томів, та зібрання Я. С. Яблоновського, склад якого був типовим для родових бібліотек польського магнатства Правобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. Значна увага приділяється долі книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР у період окупації Києва у 1941–1943 р., а також поверненню культурних цінностей в Україну та ін. Окремий розділ висвітлює історію бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності Національної академії наук України. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.


Зміст:
  1. Ковальчук Г. І. Видання Біблії з фондів відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 3-15.
  2. Матяш І. Б. Бібліографічні раритети архівознавства: перші українські підручники з архівістики. - C. 16-47.
  3. Булатова С. О. Бібліотека Яна Станіслава Яблоновського в Підкамені та її книжки у складі родового зібрання Яблоновських у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. - C. 48-58.
  4. Голобуцький П. В. Бібліотека Хрептовичів: люди, події, книги. - C. 59-73.
  5. Горшихіна О. Ю. Російсько-єврейські періодичні видання другої половини ХІХ ст. як фундамент створення єврейської історичної наукової школи. - C. 74-81.
  6. Кучмаренко В. А., Старовойт С. В. З історії формування бібліотек академічних установ України і розвитку видавничої справи УАН (1918–1928). - C. 82-91.
  7. Папакіна Т. П. Діяльність комісій порайонного дослідження історії України ВУАН (на матеріалах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 92-106.
  8. Луговський О. Г. Видання біобібліографічних покажчиків учених-природознавців НАН України (1919–1999). - C. 107-117.
  9. Вересовська Т. В. Внесок Інституту демографії УАН-ВУАН на чолі з академіком М. В. Птухою у розвиток статистичної науки та демографії в Україні (1919–1928). - C. 118-129.
  10. Варава Т. В. Основні етапи діяльності "Постійної комісії для складання словника українських діячів науки, історії, мистецтва та громадського руху" (1918–1933). - C. 130-138.
  11. Малолєтова Н. І., Дубровіна Л. А. Нацистська бібліотечна політика у період окупації Києва у 1941–1943 рр. і доля книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР. - C. 139-172.