Кулешов С. Г. - Експертиза автентичності грошей у Російській імперії в XIX – на початку XX століття, Бойко-Гагарін А. С. (2020)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2020, Вип. 25)Ukrainian English

Кулешов С. Г., Бойко-Гагарін А. С.

Експертиза автентичності грошей у Російській імперії в XIX – на початку XX століття

Рубрика: Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін

Анотація: Мета роботи полягає у визначенні повного алгоритму проведення фахової державної експертизи виявлених у населення підозрілих грошей, репрезентації установ, які здійснюють експертизу, та характери- стиці особливостей ідентифікації підробок. Методологія статті базується на комплексі загальнонаукових емпірично-теоретичних методів. Для дослідження зразків фальшивих паперових грошових знаків проведено сфрагістичний та палеографічний аналіз. Цитування матеріалів тогочасних джерел виконано методом транскрибування. Наукова новизна полягає у встановленні повного алгоритму виконання експертизи підозрілих грошей: від місця їх виявлення до органу проведення досліджень. Практичне значення визначається можливістю використання отриманих висновків у наукових працях з історії грошового обігу, криміналістики, науки і техніки, а також в упорядкуванні навчальної та методичної літератури. Висновки. Виявлені підозрілі монети мали надсилатися для перевірки та порівняння з автентичними зразками до монетного двору в Санкт-Петербурзі, а паперові грошові знаки та цінні папери – до Асигнаційного Банку та Експедиції заготівлі державних паперів. Місцевими слідчими та поліцейськими органами також здійснювалися спроби самостійно визначати автентичність підроблених грошей шляхом звернення до ювелірів, казначеїв, проведення консультацій зі збирачами податків. У Київській губернії для визначення вмісту сплаву металу підозрілі монети відправлялися до Університету св. Володимира. Така недосконала та розгалужена система проведення експертизи створювала незручності та додаткові витрати для відомств на пересилання зразків підробок. Після підтвердження фальшивості досліджувані зразки знищувались, а відповідному слідчому чи судовому органу надсилалася копія висновку експертизи. У разі підтвердження автентичності грошей відправлення їх назад зазвичай не практикувалось. Адресату надсилалася довідка на асигнування суми в місцевому казначействі з вирахуванням витрат. У рідкісних випадках погашені фальшиві кредитні білети з нанесеними експертами написами та штампами поверталися назад. Це зумовило збереження деяких зразків підробок до нашого часу у фондах історичних архівів.

Ключові слова: підробка грошей, Російська імперія, Санкт-Петербурзький монетний двір, Казенна палата, державні органи управління, Університет Св. Володимира, історичні архіви, експертиза підробок.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Кулешов С. Г. Експертиза автентичності грошей у Російській імперії в XIX – на початку XX століття / С. Г. Кулешов, А. С. Бойко-Гагарін // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 25. - С. 178-192. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.25.178

Бібліографія:

  1. Бойко-Гагарин А. С. Фальшивомонетничество в Центральной и Восточной Европе в эпоху Средневековья и раннего Нового времени. Киев : Украинская конфедерация журналистов, 2017. 560 с.
  2. Данилевич В. Е. Случайные заметки в области новейшей русской нумизматики. Юрьев : Тип. К. Маттисена в Юрьеве, 1898. 5 с.
  3. Orlyk S., Orlyk V. Сontrol of the Russian occupation authority over the activities of salt factories in Halychyna and Bukovyna in the period of the First World War // Східноєвропейський історичний вісник. Дрогобич, 2019. № 10. С. 85–93. doi: https://doi.org/10.24919/2519-058x.10.159178
  4. Орлик В. М. Державні фінанси Російської імперії першої половини ХІХ ст.: стан та основні тенденції // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2011. Вип. 30. С. 96–108.
  5. Орлик В. М., Орлик С. В. Теоретико-методологічні та джерелознавчі проблеми економічної історії України // Універсум історії та археології. Том. 2 (27). Дніпро, 2019. Вип 2. С. 5–27.
  6. Орлик В. М. Методологічні аспекти дослідження проблем податкової політики в українських губерніях Російської імперії у першій половині XIX ст. // Український історичний журнал. 2008. № 5. C. 187–195.
  7. Гуржій О. І., Орлик В. М. Селяни України та їх оподаткування в XVII – середині XIX ст. : монографія. Біла Церква : Пшонківський О. В., 2012. 278 с.
  8. Коцур В. П. Актуальні напрями та організаційні засади сучасних досліджень середньовічної нумізматики в Україні // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. Переяслав-Хмельницький, 2013. Вип. 33. С. 3–8.
  9. Kotsur V., Boiko-Gagarin A. Napoleon russian forged assignations in Naddniprianshchyna (over Dnipro land) // Східноєвропейський історичний вісник. Дрогобич, 2019. Вип. 11. С. 66–77. doi: https://doi.org/10.24919/2519-058x.11.170701
  10. Орлик С. В., Бойко-Гагарін А. С. Фальшивомонетництво в Україні в роки Першої світової війни // Український нумізматичний щорічник. Переяслав-Хмельницький, 2017. № 1. С. 143–164. doi: https://doi.org/10.5281/ZENODO.1291752
  11. Бойко-Гагарін А. С. Тогочасні підробки монет Російської імперії у зібранні Національного музею у Варшаві // Речі і образи: матеріали конференції «Спеціальні історичні дисципліни в контексті «речового» та «візуального» поворотів європейської гуманітаристики» (4 жовтня 2019 р., м. Київ) / відпов. ред. О. Ковалевська; упоряд. С. Блащук, Г. Боряк. Київ: Інститут історії України Національної академії наук України, 2020. С. 110–115.
  12. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ф. ХХІХ. Од. зб. 67. 6 арк.
  13. Свод Законов Российской империи, издания 1857 года. Том седьмой. Уставы монетный, горный и о соли. Санкт-Петербург: Тип. Второго Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1875. С. 36–37.
  14. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie. Zespol 191. KRSW. Sygnatura 7690. Kurs a falszowanie monet. Vol. I. (1815–1825). 373 str.
  15. Державний архів Херсонської обл. Ф. 7. Оп. 2. Спр. 48. 25 арк.
  16. Державний архів Харківської обл. Ф. 35. Оп. 1. Спр. 25. 9 арк.
  17. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК).
  18. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie. Zespol 191. KRSW. Sygnatura 7699. Kurs a falszowanie monet. Vol. X. (1845–1851). 460 str.
  19. ЦДІАК. Ф. 285. Оп. 1. Спр. 874.
  20. Сбытчик фальшивых монет // Киевское Слово. № 3666. 25 марта. Киев, 1898. С. 3.
  21. Arhiva Naţională a Republicii Moldova. Ф. 44. Оп. 1. Спр. 671. 33 арк.
  22. Державний архів Хмельницької обл. Ф. 281. Оп. 1. Спр. 1812. 50 арк.
  23. К обнаружению фабрики фальшивых монет на Демеевке // Киевлянин. № 284.10 октября. Киев, 1907. С. 4.
  24. Державний архів Волинської обл. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 1660. 831 арк.
  25. Балаченкова А. П. ЭЗГБ как центр экспертизы кредитных билетов и ценных бумаг (вторая половина ХІХ – начало ХХ в.). Тезисы докладов и сообщений. Двадцатая всероссийская нумизматическая конференция (Великий Новгород, 16–20 апреля 2019 г.). Москва, 2019. С. 199–200.
  26. Державний архів Волинської обл. Ф. 229. Оп. 1. Спр. 460. 64 арк.
  27. Державний архів Рівненської обл. Ф. 370. Оп. 3. Спр. 813. 43 арк.
  28. Державний архів Херсонської обл. Ф. 7. Оп. 2. Спр. 48. 25 арк.
  29. Там само. Ф. 7. Оп. 2. Спр. 24. 14 арк.
  30. Державний архів Волинської обл. Ф. 394. Оп. 1. Спр. 46. 21 арк.
  31. Державний архів Харківської обл. Ф. 52. Оп. 1. Спр. 757. 3 арк.
  32. Державний архів Одеської обл. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 229. 16 арк.
  33. Державний архів м. Києва. Ф. 338. Оп. 1. Спр. 5. 58 арк.
  34. Державний архів Черкаської обл. Ф. 894. Оп. 1. Спр. 1. 32 арк.
  35. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie. Zespol 191. KRSW. Sygnatura 7699. Kurs a falszowanie monet. Vol. X. (1845–1851). 365 str.
  36. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie. Zespol 191. KRSW. Sygnatura 7700. Kurs a falszowanie monet. Vol. XI. (1850–1854). 460 str.
  37. Державний архів Рівненської обл. Ф. 22. Оп. 1. Спр. 125. Арк. 30.
  38. Там само. Ф. 370. Оп. 3. Спр. 813. 43 арк.
  39. ЦДІАК. Ф. 311. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 578.
  40. Там само. Ф. 268. Оп. 2. Спр. 91. Арк. 2–2 зв.
  41. Там само. Ф. 274. Оп. 1. Спр. 2084. Арк. 96.
  42. Державний архів Хмельницької обл. Ф. 281. Оп. 1. Спр. 934. 25 арк.
  43. Там само. Ф. 281. Оп. 1. Спр. 410. 151 арк.
  44. ЦДІАК. Ф. 317. Оп. 1. Спр. 5885. 20 арк.
  45. Там само. Ф. 419. Оп. 1. Спр. 7284. Арк. 209–210.
  46. Карпухин В. И. Фальшивомонетчики Тобольской губернии (XVIII–XIX вв.). Тезисы и доклады сообщений «Шестая всероссийская нумизматическая конференция» (20–25 апреля 1998 г.). Санкт-Петербург, 1998. С. 172.
  47. Коцур В. П., Бойко-Гагарін А. С. Державна політика протидії фальшивомонетництву в Російській імперії у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. // Universum Historiae et Archeologiae. Т. 2 (27). Дніпро, 2019. Вип. 2. C. 108–124. doi: https://doi.org/10.15421/26190208.