Боряк Т. Г. - Усна історія Голодомору: до питання про інтерпретацію історичного джерела (2020)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2020, Вип. 26)Ukrainian English

Боряк Т. Г.

Усна історія Голодомору: до питання про інтерпретацію історичного джерела

Анотація: Мета роботи. Опрацювання інструментів кореляції між документальними та усноісторичними джеелами, які стосуються Голодомору. Використовуючи сучасні підходи до теоретичних засад усної історії, застосувати їх стосовно усноісторичних джерел Голодомору з точки зору їхньої достовірності та правової сили. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні властивості документальних та усноісторичних джерел у цілому та частково (стосовно Голодомору). Також застосовано метод дедукції як шлях розкладання загального (характеристики усної історії взагалі) на частини (характеристики усної історії Голодомору). Наукова новизна. Виявлено сильні та слабкі сторони усної історії Голодомору як історичного джерела та показано, що наявні недоліки, за умови застосування джерелознавчої критики, подібно до будь-якого іншого історичного джерела, можна мінімізувати. На прикладах Голокосту, геноциду в Руанді та Голодомору в Україні з’ясовано їхні відмінності, запропоновано порівняльну характеристику застосування усної історії як інформації, що має доказове значення. Висновки. Радянський режим знищив частину офіційної документації, хронологічно пов’язаної з 1930-ми роками. Тому усна історія є незамінною для поглиблення історичних студій Голодомору та подолання гіпотез пострадянських часів про його причини (ними визнавалися неврожай, погана погода та ін.). Вік респондентів, травматичність події, боротьба колективної та індивідуальної пам’ятей, недосконала паспортизація записів, накладення в пам’яті респондентів двох історичних подій – голоду 30-х та 40-х років ХХ ст. – не є перешкодою для використання усної історії. Правова сила усної історії була підтверджена, зокрема, Україною при порушенні Службою безпеки України кримінальної справи щодо організаторів геноциду.

Ключові слова: усна історія, Голодомор, історичне джерело, геноцид, 1932–1933 роки, джерелознавча критика усної історії.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Боряк Т. Г. Усна історія Голодомору: до питання про інтерпретацію історичного джерела / Т. Г. Боряк // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 26. - С. 276-290. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.26.276

Бібліографія:

  1. Abrams L. Oral History Theory. London and New York: Routledge Taylor and Francis Group, 2010. 214 p.
  2. Erin J. The Limits of Oral History: Ethics and Methodology Amid Highly Politicized Research Settings // The Oral History Review. 2011. Vol. 38, No. 2. Pp. 287–307. doi: https://doi.org/10.1093/ohr/ohr098
  3. Yow V. R. Recording Oral History. A Guide for Humanitiеs and Sociаl Sciences. Second ed. Walnut Creek, Lanham, New York, Toronto, Oxford: Altamira Press; A Division of Rowman and Littlefield Publishers, INC., 2005. 398 p.
  4. Portelli A. What Makes Oral History Different / The Oral History Reader. Second ed. Eds R. Perks and A. Thomson. London and New York: Routledge Taylor and Francis Group. Pp. 32-42.
  5. Eltringham N. «We Are Not a Truth Commission»: Fragmented Narratives and The Historical Record at the International Criminal Tribunal for Rwanda // Journal of Genocide Research. 2009. 11(1), March. Pp. 55–79. doi: https://doi.org/10.1080/14623520802703616
  6. Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади // Укра-їна Модерна. 2006. Т. 11. С. 7–24.
  7. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Дрогобич : Коло, 2020. 300 с.
  8. Грінченко Г., Реброва І., Романова І. Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках (на прикладі сучасних Білорусії, Росії та України) // Український історичний журнал. 2012. No 4. С. 172–187.
  9. Молдавська Т. Усноісторичні джерела у дослідженні політичної історії радянського суспільства: досвід використання та інтерпретації // Historians.in.ua: Інтернет-мережа гуманітаріїв в Україні і світі.
  10. Палиенко С. Соотношение архивных источников и устной истории (на при-мере истории методсеминара ЛОИА АН СССР) // Усна історія (не)подоланого минулого: подія – наратив – інтерпретація: Матеріали міжнар. наук. конф., [м. Одеса] 8–11 жовтня 2015 р. / упоряд. Г. Грінченко. Харків, 2016. С. 163–172.
  11. Шелеп Ю. Архівні та усноісторичні джерела до вивчення партійних працівників Радянської України 1970 – початку 1980-х рр.: інформаційний потенціал і досвід інтерпретації // Усна історія (не)подоланого минулого: подія – наратив – інтер-претація: Матеріали міжнар. наук. конф., [м. Одеса] 8–11 жовтня 2015 р. / упоряд. Г. Грінченко. Харків, 2016. С. 203–214.
  12. Пэдуряк Л. Голод 1946–1947 годов в Молдавии: проблемы осмысления и ото-бражения травматического опыта в исследованиях устной истории // Усна історія (не)подоланого минулого: подія – наратив – інтерпретація: Матеріали міжнар. наук. конф., [м. Одеса] 8–11 жовтня 2015 р. / упоряд. Г. Грінченко. Харків, 2016. С. 173–183.
  13. Боряк Г. «Архівоцид» в Україні 1934–1960-х рр. як наслідок Голодомору // Го-лод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921–1923, 1932–1933, 1946–1947). Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 20–21 листопада 2013 р. / Інсти-тут демографії та соціальних досліджень імені В. М. Птухи НАН України; Інститут істо-рії України НАН України; Київський національний універститет імені Тараса Шевчен-ка; Національний університет «Києво-Могилянська Академія». Київ, 2013. С. 13–18.
  14. Борисенко В. Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932–1933 роках. Київ : ВД «Стилос», 2007. 228 с.
  15. Верстюк В. Голодомор 1932–1933 років в Україні – геноцид українського народу // Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 25–26 вересня 2008 р. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 15–31.
  16. Онишко Л. Створення Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Україні в 1932–1933 роках // Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні».
  17. Веселова О. Усне джерело у вивченні геноциду українського народу голодом 1932–1933 років // Краєзнавство. 2009. No 3–4. С. 269–281.
  18. Веселова О. Свідчення очевидців голоду-геноциду 1932–1933 років в Україні як джерело вивчення його причин та наслідків // Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 25–26 вересня 2008 р. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. C. 189–210.
  19. Веселова О. Переднє слово: геноцид українського народу крізь архівні дані, свідчення тих, хто вижив, і очевидців // Пам’ять народу: геноцид в Україні голодом 1932–1933 років. Свідчення. Книга перша / упоряд: О. Веселова, О. Нікілєв; відп. ред. В. Смолій. Асоціація дослідників голодоморів в Україні; Фундація Українського геноциду; НАН України. Інститут історії України. Київ : ВД «КАЛИТА», 2009. С. 7–33.
  20. Мицик Ю. Вступ // Український голокост 1932–1933: свідчення тих, хто вижив. Упоряд. Ю. Мицик. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. Т. 2. C. 5–15.
  21. Іваннікова Л. Усні меморати про голод: проблема побутування та фіксації //Український голокост 1932–1933: Свідчення тих, хто вижив / упоряд. Ю. Мицик, Л. Іваннікова. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2007. Т. 4. С. 9–18.
  22. Константінова В. Від упорядника // Усна історія Голодомору 1932–1933 років у Північному Приазов’ї: матеріали історико-археографічних експедицій / упоряд.В. Константінова. Запоріжжя : АА Тандем, 2009. С. 5–19.
  23. Білівненко С. Методика збирання усних свідчень з історії Голодомору 1932–1933 років // Голодомор 1932–1933: запорізький вимір. Запоріжжя : Просвіта, 2008. С. 189–196.
  24. Магрицька І. Від упорядника // Врятована пам’ять. Голодомор 1932–33 ро-ків на Луганщині: свідчення очевидців / упоряд. І. Магрицька. Луганськ: Промдрук, 2008. Т. 1. C. 18–28.
  25. Кісь О. Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор // Україна модерна: міжнародний інтелектуальний часопис. П’ятниця, 22 листопада 2013 р.
  26. Огієнко В. І. Історична травма Голодомору: проблема, гіпотеза та методологія дослідження // Національна та історична пам’ять. 2013. Вип. 6. С. 145–156.
  27. Огієнко В. Посттравматичний стресовий синдром і колективна травма в осо-бистих наративах свідків Голодомору // Україна Модерна. 2018. 6 квітня.
  28. Капустян Г. Оцінка Голодомору 1932–1933 pp. в Україні в документах усної історії // Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 25–26 вересня 2008 р. / відп. ред. І. Юхновський. Український інститут національної пам›яті. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 169–188.
  29. Демченко Т. Свідчення про Голодомор як джерело до вивчення феномену сталінських активістів // Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 25–26 вересня2008 р. / відп. ред. І. Юхновський. Український інститут національної пам’яті. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 211–228.
  30. Меттінглі Д. «Жінки в колгоспах – велика сила»: хто вони – українські призвідниці Голодомору? // Жінки та Голодомор-геноцид: жертви, очевидиці, призвідниці / упор. В. Малько. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. С. 51–94.
  31. Жінки та Голодомор-геноцид: жертви, очевидиці, призвідниці (Матеріали Другого симпозіуму з нагоди 85-х роковин Голодомору-геноциду. Каліфорнійський штатовий університет, Фресно, 5 жовтня 2018 р.) / упор. В. Малько. Київ, 2019. 160 с.
  32. Постанова апеляційного суду м. Києва у кримінальній справі за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках. 13 січня 2010 року, м. Київ.