о. Мицик Ю. - З "книги-архіву" Спасо-Преображенського Мгарського монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст. (2020)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2020, Вип. 26)Ukrainian English

о. Мицик Ю.

З "книги-архіву" Спасо-Преображенського Мгарського монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст.

Анотація: Мета роботи. У даній статті представлені архівні документи козацької доби з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві та Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Це – універсали гетьманів і полковників, які стосуються Мгарського монастиря, його маєтностей, відносин з Лубнами та Запорозькою Січчю. Безпосереднім завданням є введення до наукового обігу, актуалізація невідомих досі історичних джерел, що мають важливе значення для історії України, передусім такого регіону, як Полтавщина. Методологія дослідження базується на використанні, насамперед, історико-логічного методу. Наукова новизна полягає в тому, що у статті розширюється джерельна база досліджень регіону. У вищезгаданих архівосховищах виявлено і вперше публікуються невідомі досі документи, насамперед публічно-правові акти – універсали й листи гетьманів та полковників (Івана Скоропадського, лубенських полковників Григорія Гамалії, Леонтія Свічки, Василя Савича і сотників). Переважна більшість документів належить до інших категорій актових документів – це дарчі, купчі, заповіти, судові постанови. Вони проливають світло на міське самоврядування Лубен, історію взаємовідносин генеральної та полкової влади з Церквою, передусім із Мгарським монастирем, механізм збільшення його землеволодіння. Загалом публіковані тут документи надають додаткову інформацію відносно історії Полтавщини останньої третини XVII – початку XVIII ст. Також у статті наводяться невідомі раніше документи, що стосуються минулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Лубенського, Миргородського та Полтавського полків, Мгарського монастиря, їхньої соціально-економічної, політичної історії деяких старшинських родів. Висновки. На основі аналізу документів, що публікуються, виявлено їх інформаційний потенціал, по кожному з них виділено найважливіші відомості з історії Полтавщини, насамперед міста Лубни гетьманських часів.

Ключові слова: Гетьманщина, Лубни, монастир, архів, універсал, гетьман.



Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
о. Мицик Ю. З "книги-архіву" Спасо-Преображенського Мгарського монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст. / Мицик Ю. о. // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 26. - С. 325-354. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.26.325


Бібліографія:

  1. Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ф. 137. Оп. 1.Од. зб. 127. Посилання подаються нами тільки на аркуш рукопису.
  2. Документальна спадщина Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ, 2011. 558 с. (Документальна спадщина монастирів Гетьман-щини); Документальна спадщина Свято-Преображенського Максаківського монастиря в ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ, 2015. 174 с. (Документальна спадщина монастирів Гетьманщини; т. 2); Документальна спадщина Свято-Михайлівського Видубицького монастиря в Києві ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ, 2017. 608 с. (Документальна спадщина монастирів Гетьманщини; т. 3).
  3. Мыцык Ю. А. Украинские летописи ХVІІ века. Днепропетровск, 1978. 87 с.
  4. Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Київ, 2005. 260 с.
  5. Модзалевський В. Л. Малороссийский родословник. Киев, 1910. Т. 2. 746 с.
  6. Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Київ, 2005. С. 182.
  7. Чухліб Т. Степан Куницький // Полководці Війська Запорозького. Київ, 2004. Кн. 2. 276 с.
  8. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2004. 602 с.
  9. Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Київ, 2005. С. 219.
  10. Літопис Самовидця. Київ, 1971. 208 с.