Максимчук О. В. - Постать Петра Могили у проповідях Антонія Радивиловського (2022)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2022, Вип. 28)Ukrainian English

Максимчук О. В.

Постать Петра Могили у проповідях Антонія Радивиловського

Рубрика: Дослідження архівних та книжкових фондів

Анотація: Метою статті є дослідження репрезентації постаті Петра Могили удвох барокових проповідях Антонія Радивиловського, створених на роковини від дня смерті Київського митрополита. Методологія. У студії використано елементи порівняльно-історичного, біографічного методів та компаративістичного підходу. Новизна. Аналіз двох недостатньо введених у науковий обіг казань на рочини Петра Могили дає змогу ознайомитись із цінними свідченнями проставлення до покійного митрополита в київському православному середовищі 50-х років XVII століття. Висновки. У дослідженні продемонстровано, що Антоній Радивиловський створює образ Могили як ідеального церковного діяча, котрий зумів поєднати два типи служіння – через богопосвячене життя (vita contemplativa) та активну релігійну й суспільну діяльність (vita activa). Український бароковий проповідник, який був молодшим сучасником Петра Могили і, очевидно, знав його особисто, представляє "господарича" особистістю, сповненою високих моральних чеснот, водночас активним захисником православної церкви та аскетичним монахом. Серед напрямів релігійного та суспільно-культурного розвитку, до яких долучився Могила, згадано віднову зруйнованих храмів, полемічну діяльність, представництво церкви на сеймах та у трибуналі, благодійність, створення та підтримку колегіуму, названого на його честь. У словах, що були підготовлені для виголошення в Києво-Печерській лаврі під час панахиди за покійним митрополитом, Антоній Радивиловський нагадує своїй аудиторії реальні біографічні деталі з життя Могили та заразом характеризує його як людину, наближену до стану святості. Це свідчить про надзвичайно високий рівень авторитету "господарича" серед українських православних ієрархів часів проповідницького служіння Антонія Радивиловського та особливу шану, яку вони продовжували віддавати покійному навіть через роки після його упокоєння (ймовірно, казання були проголошені наприкінці 1656 та 1658 рр.).

Ключові слова: проповідь, образ, емблема, Антоній Радивиловський, Петро Могила, Києво-Могилянський колегіум.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Максимчук О. В. Постать Петра Могили у проповідях Антонія Радивиловського / О. В. Максимчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 28. - С. 76-99. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.28.076

Бібліографія:

  1. Радивиловський Антоній. Огородок Пресвятой Богородици: рукопис.Кн. 2. Інститут рукопису НБУВ. Ф. 308 (Пустинно-Микільського монастиря). Од. зб. П 560, I/2. 1032 арк.
  2. Петров Н. И. Описание рукописных собраний, находящихся в городе Киеве. Вып. 2. Москва : Университетская типография, 1896. [4], 294 с.
  3. Марковский М. Антоний Радивиловский, южно-русский проповедник XVII в. Неизданные проповеди Антония Радивиловского. Киев : Тип. Имп. ун-та св. Владимира, 1894. 187, 86 с.
  4. Болховитинов Евгений, митр. Описание Киево-Печерской лавры с присовокуплением разных граммот и выписок, объясняющих оное, также планов лавры и обеих пещер. 2-е изд. Киев : Тип. Киево-Печерской Лавры, 1831. [2], 366, [6] c., [6] іл.
  5. Яковенко Н. М. У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського. Київ : Laurus ; Критика, 2016. 604 с.
  6. Cпівак В. Філософські погляди Антонія Радивиловського в контексті української духовної культури XVII ст. Чернігів : Scriptorium, 2018. 327, [1] с.
  7. Радивиловський Антоній. Огородок Маріи Богородицы. Київ : Друкарня Києво-Печерської лаври, 1676. [28], 1128, [3] c.
  8. Левченко-Комісаренко Т. Життєвий шлях і творчий доробок Антонія Радивиловського // Слово і час. 2016. № 9. С. 79–91.
  9. Звездина Ю. Н. Аллегория у св. Димитрия Ростовского и эмблема у Антония Радивиловского // История и культура Ростовской земли. Материалы конференции 1998 г. Ростов, 1999. С. 106–111.
  10. Максимчук О. Емблематична образність у проповідях Антонія Радивиловського: до питання джерел // Рукописна та книжкова спадщина України. 2020. Вип. 26. С. 7–28. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.26.007
  11. Тітов Ф. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в XVI–XVIII вв.: всезбірка передмов до українських стародруків. Київ : З друкарні Української академії наук, 1924. 18, 3–546 с.
  12. Мицик Ю. А., Нічик В. М., Хижняк З. І. Петро Могила / НАН України, Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Українська православна церква КП, Національний університет "Києво-Могилянська академія". Київ, 2014. 399, [1] с.
  13. Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння / підготувала до виданняІ. П. Чепіга ; [відп. ред. В. В. Німчук] ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 1985. 443, [4] с. (Пам’ятки української мови XVII ст. : серія публіцистичної та полемічної літератури).
  14. Библіа, сирѣч книги Ветхаго и Новаго Завѣта по языку словенску. Острог : Друкарня К. К. Острозького, 1581. [8], 276, 180, 30, 56, 78 арк.
  15. Otwinowska B. "Concors discordia" Sarbiewskiego w teorii konceptyzmu //Pamiętnik Literacki : czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyceliteratury polskiej. 1968. R. 59, z. 3. S. 81–110.
  16. Довга Л. Знання як цінність у дискурсі українських церковних інтелектуалів другої половини XVII століття // Київська Академія. 2012. № 10.С. 70–90.
  17. Rollenhagen Gabriel. Selectorum emblematum centuria secunda. Ultraiecti :Ex officina Crispiani Passaei, 1613. [14] f., 100 f. il.
  18. Pietrasanta S. De symbolis heroicis libri IX. Antuerpiae : Ex officina Plantiniana Balthasaris Moreti, 1634. lxxx, 480, [36] p.
  19. Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. Київ : "Мистецтво", 1997. 302, [2] с.
  20. Biblia to iest Księgi Starego y Nowego Testamentu. W Krakowie : W drukarni Łázárzowey, 1599. [1] k., [36], 1479, [56] s.
  21. Фичино Марсилио. Комментарий на "Пир" Платона // Эстетика Ренессанса: антология : в 2-х т. / сост. и науч. ред. В. П. Шестаков. Москва : Искусство, 1981. Т. 1. С. 139–241.
  22. [Radau M.]. Orator extemporaneus seu Artis Oratoriae. Amstelodami : Apud Ludovicum Elzevirium, 1650. [16], 473, [31] p.
  23. Ripa C. Iconologia. In Venetia : Presso Cristoforo Tomasini, 1645. [68],685, [1] p.
  24. Києво-Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст. : енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький, упоряд. З. І. Хижняк. Київ: ВД "КМ Академія", 2001. 367 c.
  25. Ушкалов Л. "Про наслідування Христа" в Україні (ескіз на Різдво). Національна спілка письменників України: Харківська обласна організація.
  26. Радивиловський Антоній. Вѣнец Христов: рукопис. Інститут рукопису НБУВ. Ф. 308 (Пустинно-Микільського монастиря). Од. зб. П 560, 2.1615 с.
  27. Baranowicz Łazarz. Lutnia Apollinowa kożdey sprawie gotowa. [Kijów] : Drukarnia Pieczerskiej Ławry, 1671. [8], 542 [i. e. 552], [32] s.