Шевчук О. Ю.

Українські церковно-півчі азбуки ХVІ століття у вітчизняній і зарубіжній науковій бібліографії

Рубрика: Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін

Анотація: Мета роботи полягає в систематизації аспектів розгляду та осмисленні результатів праць, в яких розглянуто дві невменні (знáменні) азбуки з українських церковно-півчих збірників (1540–1560-х та 1590-х рр.). Методологія. З-поміж застосованих загальнонаукових й емпіричних методів основними є аналітичний розгляд змісту досліджень (із застосуванням критичного підходу); систематизація аспектів опису пам’яток; порівняння результатів студій з оригіналами азбук. Наукова новизна. Уперше проаналізовано праці, в яких українські азбуки-переліки ХVІ ст. було обрано предметом розгляду. Порівняння результатів студій зі змістом азбук дозволило виявити як достовірні, так і помилкові твердження. На сьогодні міра вивчення азбук є недостатньою для аргументації їх територіально-часової локації як українських пам’яток середини – кінця ХVІ ст. Висновки. Протягом останнього тридцятиліття азбуку 1590-х років з ірмолою західноукраїнського Лаврівського (ймовірно) монастиря вивчали Д. Шабалін, Д. Савіцкі, М. Качмар. До опису знáмен автори залучили додаткові дані: назви візантійських невм (попередників руських), нотні дешифровки, словесні роз’яснення розспівів, духовно символічного сенсу знаків тощо. Попри введення додаткової інформації, основний зміст азбук схарактеризовано неповно. У накресленнях, атрибуції деяких невм є неточності. Незвичні риси списків переважно не вказано. Запис "імен" знаків азбуки Поліського ірмолоя 1540–1560-х років спотворює її термінолексику. Позаяк не всі риси азбук розкрито, вони виглядають як типові пам’ятки. Загальний опис призвів до висновків щодо схожості їх з російськими списками ХV–ХVІ ст. Ця теза не викликає заперечень, адже всі вони мають багато спільного, разом з тим двох однакових списків пам’яток усталеного змісту, в т. ч. азбук, не існує. Відміни між азбуками Лавр і Поліс мають бути простежені в компаративній площині на рівні деталей, що, ймовірно, дозволить установити їх індивідуальні риси та географічно-часову локацію.

Ключові слова: історія української музики, церковний спів, невменна азбука-перелік, знаменна нотація (крюки), означення невм, Ірмологіон, музична симіографія, палеографія.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/rksu.31.287     Цитування публікації

• Шевчук О. Ю. (Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна, Київ, olenashevchuk@ukr.net) ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0994-5858

Бібліографічний опис для цитування:
Шевчук О. Ю. Українські церковно-півчі азбуки ХVІ століття у вітчизняній і зарубіжній науковій бібліографії / О. Ю. Шевчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2023. - Вип. 31. - С. 287-310. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.31.287

Бібліографія:

1. Бражников М. В. Древнерусская теория музыки (по рукописным материалам XV–XVIII веков). Ленинград : Музыка. 1972. 424 с.
2. [Балик Я.]. Рукописи греко-католицькои Перемиськои капитули // Analecta Ordinis S. Basilii Magni. Sectio 2, vol. 9 (15). Roma, 1974.
3. [Балик Я.]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули в Народовій бібліотеці у Варшаві // Богословія. 1973–1974. Вип. 37–38. С. 193–212; 237–243.||
4. Іванова О. А., Гальченко О. М., Гнатенко Л. А. Слов’янська кирилична рукописна книга ХVІ ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : науковий каталог, палеографічний альбом. Київ, 2010. 791 с.
5. Качмар М. Азбука кулизмяного ірмологіону XVI cт. // Українська музика. Львів, 2018. № 1. С. 115–119.
6. Качмар М. Особливості невменної нотації Лаврівського ірмологіона // Лаврівський невменний ірмологіон кінця ХVІ століття : факсимільна публікація, коментар, дослідження / підготував Юрій Ясіновський за участі Марії Качмар, ред. Крістіан Ганнік. Львів : Укр. катол. ун-т, 2019.С. 548–554.
7. Качмар М. Репертуар невм: таблиці і коментар // Там само. С. 540–547.
8. Клименко Е. С. Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського //Рукописна та книжкова спадщина України. 2009. Вип. 13. С. 332–343.
9. Клименко Е. С. Музична знаменна рукописна книга кириличного письма XVI–XVII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Там само. 2004. Вип. 9. С. 188–202.
10. Клименко Е. С., Гальченко О. М. Кириличні співочі рукописи монодійної традиції ХІІ – початку ХХ ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : історико-кодикологічне дослідження, каталог, палеографічний альбом. Київ, 2011. 305 с.
11. Корній Л. Проблеми джерелознавства української музичної культури (безлінійні нотовані рукописи сакральної монодії ХІ–ХVІІ ст.) // Студії мистецтвознавчі. Київ, 2005. Число 2. С. 7–14.
12. Лаврівський невменний ірмологіон кінця ХVІ століття : Факсимільна публікація, коментар, дослідження / підготував Юрій Ясіновський за участі Марії Качмар, ред. Крістіан Ганнік. Львів: Укр. катол. ун-т, 2019. 602 с.
13. Петрушевич А. Каталог церковнославянских рукописей и старопечатных книг кирилловского письма, находящихся на археологическо-библиографической выставке в Ставропигиальном заведении. Lwów, 1888. 40 с.
14. Підгорбунський М. Палеографічний опис "Азбуки півчої" з рукописного збірника ХVІ ст. // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. 2020. Вип. 42. С. 122–129. doi: https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207641
15. Пікарда Г. дэ. Царкоўная музыка на Беларусі 989–1995. Мінск : Беларуская Капэла, 1995. 68 с.
16. Прадель Г. де ля. Рукаписны помнік беларускай музыкі ХVІ стагоддзя // Бацькаўшчына. Мюнхен. 1963. № 1 (601). С. 3.
17. Шабалин Д. C. Певческие азбуки Древней Руси. Кемерово : Кузбассвуз издат, 1991. 277 с.
18. Шабалин Д. C. Певческие азбуки Древней Руси : Тексты. Краснодар : Сов. Кубань, 2003. 408 с.
19. Шабалин Д. C. Певческие азбуки Древней Руси : Переводы, исследования, комментарии. Краснодар : Сов. Кубань, 2004. 648 с.
20. Шевчук О. Ю. Палеографія, орфографія, текстологія україно-білоруських знаменних азбук-перечислень ХVІ ст. // Міжнар. музичний симпозіум та практикум "Докласична та сучасна музика: нові ракурси розуміння". 30 лист. – 2 груд. 2012 р. Київ : Нац. муз. акад. Україниім. П. І. Чайковського. Програма. 8 с.
21. Шевчук Ол. Про один аспект зв’язку слов’янських церковно-співних традицій ХVІ – початку ХVІІ ст. (хомонія) // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ, 2007. Вип. 61: Старовинна музика – сучасний погляд. Кн. 3. С. 12––28.
22. Ясіновський Ю. П. Українські та білоруські кулизмяні пам’ятки XVI століття // Καλοφωνíα. Львів, 2010. Число 5. С. 337–346.
23. Antonowycz M. Ukrainische geistliche Musik: Ein Beitrag zur Kirchenmu sik Osteuropas / Ukrainischen Freien Universität. München: Gebr. Parcus KG Buchdruckerei und Verlagsanstalt,1990. 374 S.
24. [Bałyk J.]. Katalog rękopisów cyrylickich. T. 1–2. Oprac. Ks. Jan Bałyk. Warszawa, b. r., Biblioteka Narodowa, Zakład Rękopisów (rękopis, ksero i microfilm). K. 281+270.
25. Flоrоs C. Universale Neumenkunde. Bd. 3: Die Byzantinischen, Slavischen und Gregorianischen Tonfiguren und Formeln. Dokumentation. Kassel-Wilhelmshöhe: Bärenreiter-Antiquariat, 1970. 376 S., Faksimilia.
26. Jasinowśkyj J. Znaczenie eparchii Przemyskiej w rozwoju ukraińskiej musyki cerkiewnej // Polska – Ukraina: 1000 lat sąsiedztwa / Południowo Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu, pod redakcią Stanisława Stępnia. Przemyśl, 1994. T. 2. S. 403–420.
27. Kaszlej A., oprac. Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatoli ckiej w Przemyślu. Warszawa: Biblioteka Narodowa, 2011. 335 s. (Inwentarze rękopisów Biblioteki Narodowej. 2).
28. Pichura G. Monuments of Byelorussian Church Music // Eastern Churches Quarterly. London, 1962. P. 410–415.
29. [Pietruszewicz A.]. Manuscripta et documenta Bibliothecae et Archivi Reumi Capituli Cathedralis Ecclesiae Premisliensis r. g. c. ad S. Joannem Baptistam in ordinem redegit et conscripsit Antonius Pietruszewicz Parochus Nowicensis mense Junio Julioque commorans Premisliae 1858 Anno. Archiw Panstwowy w Prszemyslu. Sygn. 431. Mf. 56.
30. Sawicki D. Metody badawcze staroruskiej semiografii muzycznej, na przykładzie XVI-wiecznego Irmologionu neumatycznego z Ławrowa // Wschodni Rocznik Humanistyczny. 2021. T. XVIII. No I. S. 177–198. doi: https://doi.org/10.36121/dsawicki.18.2021.1.177
31. Sawicki D. Staroruski neumatyczny Irmologion Ławrowski z XVI wieku – niezbadany zabytek wschodniosłowiańskiego piśmiennictwa muzycznego na południowo-zachodniej Rusi // Ibidem. 2016. T. XIII. S. 19–52.