Гранчак Т. Ю. - Імерсивні продукти документованої історико-культурної спадщини: нові перспективи бібліотечної практики (2023)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2023, Вип. 31)Ukrainian English

Гранчак Т. Ю.

Імерсивні продукти документованої історико-культурної спадщини: нові перспективи бібліотечної практики

Рубрика: Огляди

Анотація: Мета роботи полягає у виявленні, висвітленні й узагальненні інноваційної практики надання доступу до документованої історико-культурної спадщини, її вивчення та промоції через використання імерсивних технологій. Методологія охоплює використання комплексу наукових методів – евристичного, включеного спостереження, описового, аналізу, узагальнення, – поєднання яких дало змогу виявити, осмислити, узагальнити і розкрити досвід створення імерсивних продуктів документованої історико-культурної спадщини та їхні переваги для бібліотечної практики. Наукова новизна полягає в розкритті інформаційно-комунікаційного потенціалу імерсивних технологій для забезпечення широкого доступу до документованої історико-культурної спадщини, її вивчення та промоції, обґрунтуванні імерсивних продуктів документованої історико-культурної спадщини як культурних пам’яток синкретичного типу, окресленні ролі бібліотек у створенні таких продуктів. Висновки. Імерсивні продукти документованої історико-культурної спадщини відкривають нові перспективи доступу користувачів до цінних пам’яток бібліотечних фондів, ознайомлення з ними та їх дослідження. Інтеграція імерсивними бібліотечно-інформаційними продуктами розподіленої інформації різних форматів, супровід цифрової копії пам’ятки експертними коментарями, мультимедійним рядом, можливості дослідження деталей за рахунок інструментарію для збільшення і обертання, реконструкція навколо пам’ятки автентичного середовища формують підґрунтя для комплексного сприйняття і осмислення інформації, максимального занурення у предмет дослідження. Імерсивні бібліотечно-інформаційні продукти документованої історико-культурної спадщини є перспективним інструментом її збереження за рахунок створення високоякісних цифрових копій документів, ознайомлення широкої аудиторії з документованою духовною спадщиною нації та популяризації найцінніших об’єктів бібліотечних фондів як місць пам’яті, розширення джерельної бази історико-культурних досліджень та підготовки відповідних фахівців, зміцнення позитивного іміджу бібліотек як інституцій пам’яті, інтегрованих у процеси сьогодення, посилення міжнародного престижу держави.

Ключові слова: документована історико-культурна спадщина, рукописи, стародруки, імерсивні технології, віртуальна реальність, доповнена реальність, бібліотека.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Гранчак Т. Ю. Імерсивні продукти документованої історико-культурної спадщини: нові перспективи бібліотечної практики / Т. Ю. Гранчак // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2023. - Вип. 31. - С. 407-430. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.31.407

Бібліографія:

  1. Бондаренко В., Гранчак Т. Бібліотечні проєкти доповненої реальності (AR): зарубіжний досвід // Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2021. Вип. 7. С. 100–114. doi: https://doi.org/10.31866/2616-7654.7.2021.233305
  2. Бондаренко В. Мобільні додатки в бібліотечній практиці: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії // Наукові праці Національної бібліотеки України іме ні В. І. Вернадського. 2016. Вип. 43. C. 382–407. doi: https://doi.org/10.15407/np.43.382
  3. Воскобойнікова-Гузєва О. Цифрова гуманітаристика в системі вищої освіти Канади // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2019. Вип. 2. C. 58–62. doi: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.2.5862
  4. Грицан П. А. Перспективи і сучасне використання технології доповненої реальності // Міжвузівський збірник "Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво". 2011. № 6. С. 87–90.
  5. Дубровіна Л. А., Лобузіна К. В., Онищенко О. С., Боряк Г. В. Цифрова гу манітаристика та бази даних документальної культурної спадщини в бібліотеках України // Рукописна та книжкова спадщина України. 2020. Вип. 25. С. 290–309. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.25.290
  6. Дубровіна Л., Ковальчук Г. Розвиток електронних інформаційних ресурсів рукописної та книжкової спадщини в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського // Бібліотечний вісник. 2016. № 1. C. 3–11.
  7. Костенко Л., Симоненко Т., Жабін О. Цифрова гуманітаристика в бібліотеці: від е-каталогу до наукометрії // Бібліотечний вісник. 2018. № 4. С. 3–9. doi: https://doi.org/10.15407/bv2018.04.003
  8. Липак Г., Липак О. Технологічні платформи представлення оцифрованої історико-культурної спадщини // ІМСТ, 11–12 грудня 2019 року. Тернопіль : ТНТУ, 2019. С. 64.
  9. Лобузін І. В., Перенесієнко І. П. Електронні колекції Україніки у вебсередовищі: організація та технологія формування ресурсів рукописних та книжкових джерел у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина України. 2020. Вип. 25. С. 324–336. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.25.324
  10. Матвієнко О., Цивін М. Цифрова гуманітаристика як методологічна основа розвитку ІТ-освіти у вищих навчальних закладах культури // Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. 2018. № 2. С. 26–36. doi: https://doi.org/10.31866/2617-796x.2.2018.155658
  11. Приходько Л. Ф. Збереження цифрової культурної спадщини – імператив ХХІ століття (за документами ЮНЕСКО і Європейського Союзу) // Архіви України. 2019. Вип. 2. № 319. С. 67–92. doi: https://doi.org/10.47315/archives2019.319.067
  12. Ярошенко Т., Чуканова С. Роль цифрової гуманітаристики у модернізації сучасного бібліотекознавства // Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2018. Вип. 1. С. 10–17. doi: https://doi.org/10.31866/2616-7654.1.2018.146186
  13. Ясінська О. Віртуальна і розширена реальність у бібліотеці // Міжнародна наукова конференція "Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху" (Київ, 8–10 жовтня 2019 р.) 2019. (дата звернення: 01.01.2023 р.).
  14. Angeletaki A., Carrozzino M., Giannakos M. N. Mubil: Creating an Immersive Experience of Old Books to Support Learning in a Museum-Archive Environment // J. C. Anacleto, E. W. G. Clua, F. S. C. da Silva, S. Fels, H. S. Yang (Eds.). Entertainment Computing – ICEC 2013. 12th International Conference, ICEC (São Paulo, Brazil, October 16–18, 2013): Proceedings / ICEC 2013. Lecture Notes in Computer Science. Vol 8215. Springer, Berlin, Heidelberg. XIV, 214 p. P. 180–184. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-41106-9_26
  15. Augmented and Virtual Reality in Libraries: LITA Guides / Van Arnhem J.-P., Elliott C., Rose M. (Eds.). Lanham, MD: Rowman and Littlefield Publishers, 2018. 248 p.
  16. bavarikon 3D. Bayerische Staatsbibliothek (accessed: 01.01.2023).
  17. Cauchard J. R., Ainsworth P. F., Romano D. M., Banks B. Virtual Manuscripts for an Enhanced Museum and Web Experience ‘Living Manuscripts’ // H. Zha, Z. Pan, H. Thwaites, A. C. Addison, M. Forte (Eds.). Interactive Technologies and Sociotechnical Systems. 12th International Conference, VSMM 2006 (Xi’an, China, October 18–20, 2006): Proceedings / VSMM 2006. Lecture Notes in Computer Science. Vol. 4270. Springer, Berlin, Heidelberg, 2006. Р. 418–427. doi: https://doi.org/10.1007/11890881_46
  18. Dobrovolska V. V., Kalinina-Symonchuk Yu. S. Criteria and priorities for selecting objects of historical and cultural documentary heritage for digitization // Manuscript and book heritage of Ukraine. 2020. Iss. 25. Р. 310-323. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.25.310
  19. Dubrovina, L., Lobuzina, K., Onyshchenko, O., Boriak, H. Digital humanitarian project as a component of digital humanities // Science and Innovation. 2021. Т. 17. Вип. 1. Р. 54–63. doi: https://doi.org/10.15407/scine17.01.054
  20. Endres W. F. Digitizing Medieval Manuscripts: The St. Chad Gospels, Materiality, Recoveries, and Representation in 2D and 3D. Leeds, UK: ARC Humanities Press, 2019. 128 р. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctvpb3vr0
  21. Endres W. More than Meets the Eye: Going 3D with an Early Medieval Manuscript // C. Mills, M. Pidd, and E. Ward (Eds.). Proceedings of the Digital Humanities Congress 2012 / Studies in the Digital Humanities. Sheffield: HRI Online Publications, 2014. (accessed: 03.01.2023).
  22. Forget a comfy couch, how about cozying up with a book under the sea? // Korea JoongAng Daily. 2021, Apr. 29. (accessed: 01.01.2023).
  23. Granchak Т., Bondarenko В. Immersive Technologies in the Library: Organization of Innovative Service for Science and Education // Science and Innovation. 2021. V. 17, no. 2. P. 94–104. doi: https://doi.org/10.15407/scine17.02.094
  24. Hae-yeon K. Library goes digital, this time with interactive twist // The Korea Herald. 2021, May 26. (accessed: 01.01.2023).
  25. Hranchak T., Dease N., Lopatovska I. Mobile Phone Use Among Ukrainian and US Students: A Library Perspective // Global Knowledge, Memory and Communication. 2022. Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. doi: https://doi.org/10.1108/GKMC-12-2021-0213
  26. Lund B. D., Agbaji D. A. Augmented Reality for Browsing Physical Collections in Academic Libraries // Public Services Quarterly Journal. 2018. Vol. 14.P. 275–282. doi: https://doi.org/10.1080/15228959.2018.1487812
  27. Manuscripta Bibliae Hebraicae. 2023. (accessed: 01.01.2023).
  28. Massis B. Using Virtual and Augmented Reality in the Library // New Library World. 2015. Vol. 116. № 11/12. P. 796–799. doi: https://doi.org/10.1108/NLW-08-2015-0054
  29. McGroarty M. Virtual reality takes users back to a 15th-century community of religious women // USC Dornsife. Dana and David Dornsife College of Letters, Arts and Sciences / USC University of Southern California. 2020, Nov. 10. (accessed: 01.01.2023).
  30. Using Virtual Reality to Explore 15th Century Illuminated Manuscripts // USC Dornsife. Dana and David Dornsife College of Letters, Arts and Sciences / USC University of Southern California. 2022. (accessed: 01.01.2023).