Жарінова А. - Відкрита наука та розвиток дослідницьких інфраструктур у сфері книжкової та архівної спадщини в Україні та європі, Цибенко І., Красовський О., Жеребчук С. (2026)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2026, № 1)Ukrainian English

Жарінова А., Цибенко І., Красовський О., Жеребчук С.

Відкрита наука та розвиток дослідницьких інфраструктур у сфері книжкової та архівної спадщини в Україні та європі

Рубрика: Інформаційні технології в бібліотечній та архівній справі

Анотація: Мета дослідження. У статті розглянуто розвиток дослідницьких інфраструктур (ДІ) усфері книжкової та архівної спадщини в Україні та Європі з акцентом на впровадженняпринципів Відкритої науки. Дослідження спрямоване на аналіз ролі стандартів інтероперабельності, гармонізації метаданих та політик цифрового збереження для інтеграції українських ДІ в європейську дослідницьку екосистему. Методологія. Використанопорівняльний підхід для аналізу європейських ДІ (DARIAH, CLARIN, Europeana,OPERAS) у зіставленні з українською практикою. Застосовано дискурс-аналіз політичних документів, стандартів (TEI, EAD, METS /MODS, MARC 21, Dublin Core) та протоколів (OAI-PMH, IIIF) для виявлення спільних і відмінних рис. Метод кейс-стаді використано на прикладі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, яка впроваджує механізми інтероперабельності. Наукова новизна. Уперше систематизованоєвропейські практики розвитку ДІ у сфері гуманітарних наук як орієнтир для України.Показано, як відбувається перехід від традиційних архівів і бібліотек до динамічнихдослідницьких інфраструктур. Висвітлено роль принципів FAIR та РекомендаціїЮНЕСКО з відкритої науки (2021) як основи політики у сфері культурної спадщини.Висновки. Інтеграція України в європейський ландшафт ДІ передбачає баланс між національними потребами та міжнародними стандартами. Приклад Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського демонструє прогрес у впровадженні протоколівінтероперабельності, однак актуальними залишаються виклики сталості, цифровогозбереження та багатомовної доступності. Посилення цих напрямів сприятиме утвердженню української культурної спадщини в європейському та глобальному контекстах.

Ключові слова: Відкрита наука, дослідницькі інфраструктури, інтероперабельність,


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Жарінова А. Відкрита наука та розвиток дослідницьких інфраструктур у сфері книжкової та архівної спадщини в Україні та європі / А. Жарінова, І. Цибенко, О. Красовський, С. Жеребчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2026. - № 1. - С. 209-232. - Режим доступу: http://rksu.nbuv.gov.ua/doc/rks_2026_1_13

Бібліографія:

  1. A new implementation for canonical text services / J. Tiepmar, C. Teichmann, G. Heyer,M. Berti, and G. Crane // Proceedings of the 8th Workshop on Language Technology forCultural Heritage, Social Sciences, and Humanities (LaTeCH) / ed. by K. Zervanou,C. Vertan, A. van den Bosch, and C. Sporleder. Gothenburg: Association for Computational Linguistics, 2014. P. 1—8. URL: https://aclanthology.org/W14-0601.pdf https://doi.org/10.3115/v1/W14-0601 doi: https://doi.org/10.3115/v1/W14-0601
  2. About DARIAH. DARIAH: website. URL: https://www.dariah.eu
  3. Barbuti N. Thinking digital libraries for preservation as digital cultural heritage: by R toR4 facet of FAIR principles // International Journal on Digital Libraries. 2021. Vol. 22.P. 309—318. https://doi.org/10.1007/s00799-020-00291-7 doi: https://doi.org/10.1007/s00799-020-00291-7
  4. Becerril-García A., Aguado-López E. Toward linked open data for Latin America // Reassembling Scholarly Communications: Histories, Infrastructures, and Global Politics ofOpen Access / ed. by Martin Paul Eve, Jonathan Gray. Cambridge, 2020. Р. 285—295.https://doi.org/10.7551/mitpress/11885.003.0029 doi: https://doi.org/10.7551/mitpress/11885.003.0029
  5. Bodard G. Linked open data for ancient names and people // ISAW Papers. 2021. Vol. 20.URL: http://dlib.nyu.edu/awdl/isaw/isaw-papers/20-4/
  6. Building and sustaining digital collections: Models for libraries and museums / Councilon Library and Information Resources; National Initiative for a Networked Cultural Heritage. Washington, D.C.: Council on Library and Information Resources, 2001. 25 р.URL: https://www.clir.org/pubs/reports/pub100/
  7. Capurro C., Plets G.,Verheul J. Digital heritage infrastructures as cultural policy instruments: Europeana and the enactment of European citizenship // International Journal ofCultural Policy. 2023. Vol. 30, Iss. 3. P. 304—324. https://doi.org/10.1080/10286632.2023.2193401 doi: https://doi.org/10.1080/10286632.2023.2193401
  8. Digital scholarly editions as interfaces / ed. by R. Bleier, M. Bürgermeister, H.W. Klug,F. Neuber, G. Schneider. Norderstedt: Books on Demand GmbH, 2018. 323 p. URL:https://kups.ub.uni-koeln.de/9085/1/SIDE_12_digital_scholarly_editions_as_interfaces.pdf
  9. Gallon K. Making a case for the Black Digital Humanities // Debates in the digital humanities / ed. by M. K. Gold, L. F. Klein. Minneapolis: University of Minnesota Press,2016. P. 42—49. https://doi.org/10.5749/j.ctt1cn6thb.7 doi: https://doi.org/10.5749/j.ctt1cn6thb.7
  10. OpenAIRE: Open Access and Research Data Infrastructure. OpenAIRE: website. 2024.URL: https://www.openaire.eu.
  11. Robertson B. Optical Character Recognition for Classical Philology // Digital ClassicalPhilology: Ancient Greek and Latin in the Digital Revolution / edited by Monica Berti.Berlin, Boston: De Gruyter Saur, 2019. P. 117—136. https://doi.org/10.1515/9783110599572-008 doi: https://doi.org/10.1515/9783110599572-008
  12. Rome Reborn 2.0: A case study of virtual city reconstruction using procedural modelingtechniques / K. Dylla et al. // Making history interactive: Computer applications andquantitative methods in archaeology (CAA) / ed. by B. Frischer, J.W. Crawford, D. Koller.Oxford: Archaeopress, 2010. P. 62—66. URL: https://proceedings.caaconference.org/paper/09_dylla_et_al_caa2009/
  13. Schulte J. DARIAH and OPERAS join forces to make Open Science a reality in the Arts,Humanities and Social Sciences. OPERAS: website. https://doi.org/10.58079/sjm7 doi: https://doi.org/10.58079/sjm7
  14. Smith N. Citation in classical studies // Digital Humanities Quarterly. 2009. Vol. 3, No. 1.URL: https://dhq-static.digitalhumanities.org/pdf/000028.pdf
  15. Sullivan E. Potential pasts: Taking a humanistic approach to computer visualization ofancient landscapes // Bulletin of the Institute of Classical Studies. 2016. Vol. 59, Iss. 2.P. 71—88. https://doi.org/10.1111/j.2041-5370.2016.12039.x doi: https://doi.org/10.1111/j.2041-5370.2016.12039.x
  16. Sustaining digital humanities in the UK / G. Bergel et al. Oxford: University of Oxforde-Research Centre, 2018. 22 p. https://doi.org/10.5281/zenodo.4046267 doi: https://doi.org/10.5281/zenodo.4046267
  17. Symonenko T.V., Zayika V.M. Implementation of Open Science Practices: Experience ofthe Vernadskyi National Library of Ukraine // University Library at a New Stage of SocialCommunications Development. Conference Proceedings. 2024. Vol. 9. P. 150—156.https://doi.org/10.15802/unilib/2024_316733 doi: https://doi.org/10.15802/unilib/2024_316733
  18. The CENDARI infrastructure / N. Boukhelifa et al. // Journal on Computing and Cultural Heritage. 2018. Vol. 11, Iss. 2. P. 1—20. https://doi.org/10.1145/3092906 doi: https://doi.org/10.1145/3092906
  19. UNESCO Recommendation on Open Science. UNESCO: website. URL: https://www.unesco.org/en/open-science/about
  20. Жарінов С., Василенко А., Красовський О., Рибалко Я. Уніфікація реєстрів наукового призначення за допомогою CRIS-систем (на прикладі Національної електронної науково-інформаційної системи) // Рукописна та книжкова спадщина України.2024. Вип. 4 (35). С. 285—298. https://doi.org/10.15407/rksu.35.285 doi: https://doi.org/10.15407/rksu.35.285
  21. Waters D.J. The emerging digital infrastructure for research in the humanities // International Journal on Digital Libraries. 2023. Vol. 24. P. 87—102. https://doi.org/10.1007/s00799-022-00332-3 doi: https://doi.org/10.1007/s00799-022-00332-3