Булатова С. О. - "Nastawowac miod stary, wlasnie stary", або білоруські рукописні рецептури питного меду ХVІІ ст. із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (2019)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2019, Вип. 24)Ukrainian English

Булатова С. О.

"Nastawowac miod stary, wlasnie stary", або білоруські рукописні рецептури питного меду ХVІІ ст. із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Рубрика: Розділ 5. Публікація документів

Анотація: Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомих рукописних текстів із білоруського медоситництва ХVІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах Великого князівства Литовського. Адже старопольські рецептури питних медів ХVІІ ст., збережені у шляхетських рукописних зібраннях, є доволі рідкісними археографічними джерелами, яким присвячуються студії не лише українських, а й білоруських, литовських, польських істориків. Методологія обґрунтована принципами публікації старопольських рукописних історичних джерел ХVІ–ХIX ст., а також визначенням старопольської фахової термінології ХVІІ–ХVIII ст. Наукова новизна роботи полягає в першій публікації двох старопольських рецептур питного меду ХVII ст. з білоруських земель Великого князівства Литовського та визначенні їхніх особливостей у порівнянні з іншими рецептурами з медоситництва в Речі Посполитій. У публікації до польських текстів рецептур надається їхній переклад українською мовою, також здійснений уперше. Водночас до рецептур, на підставі фахових та довідкових видань, укладений Словник старопольських кулінарних, господарсько-побутових і метрологічних термінів, а також доданий перелік латинських слів та виразів, які зустрічаються в тексті. Висновки. Інформативна цінність запропонованих до публікації рецептур полягає в тому, що вони віддзеркалюють регіональні традиції медоваріння, оскільки походять із північно-західної частини білоруських земель – з Міра та з Холопенич, що є істотним для вивчення історії медоситництва у Великому князівстві Литовському. Наявність рецептур питного меду ХVІІ ст. свідчить про практичну зацікавленість шляхтича Миколая Млечка, який застосовував досвід місцевих фахівців-медоварів у власному маєтку Холопеничі.

Ключові слова: рукопис, старопольська рецептура, мед питний, білоруська шляхта, Велике князівство Литовське


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Булатова С. О. "Nastawowac miod stary, wlasnie stary", або білоруські рукописні рецептури питного меду ХVІІ ст. із зібрання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / С. О. Булатова // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2019. - Вип. 24. - С. 281-300. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.24.281

Бібліографія:

  1. Кухмістр Веращчака (Белы А.) Сакатала бочачка: праÿдзівая гісторыя нашых напояÿ. Мінск : А. М. Янушкевіч, 2017. 208 с. (Серыя «Шляхецкая читанка»).
  2. Staropolskie przepisy kulinarne. Receptury rozproszone z XVI–XVIII w. Źródła rękopiśmienne. Pod red. J. Dumanowskiego. T. 7. / Monumenta Poloniae Culinariae.Polskie zabytki kulinarne. Wyd i opr. J. Dumanowski, D. Dias-Lewandowska, M. Sikorska. Warszawa, 2018. 366 s.
  3. Iнститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ф. І. Од. зб. 5962.
  4. Chołopienicze // Słownik Geograficzny Krolestwa polskiego і innych krajów Słowianskich. Warszawa, 1880. T. 1. S. 625.
  5. Історико-кодикологічне описання рукопису детальніше див.: Історико-кодикологічний аспект дослідження рукописної пам’ятки Млечка першої чверті ХVІІ ст. іззібрання Хрептовичів з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Бібліотека. Наука. Комунікація: стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек: матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 3–5 жовт. 2017 р.). Київ, 2017. С. 113–116.
  6. Klonder A. Napoje fermentacyjne w Prusach Królewskich w XVI–XVIІ wieku (produkcja – import – konsumpcja) // Studia і materiały z historii kultury materialnej.T. 60. / red. Z. Kamieńska. Zakład Narodowy im Ossolińskich. Wrocław, Warszawa, Kraków, 1989.
  7. Staropolskie przepisy kulinarne. Receptury rozproszone z XVI–XVIII w. Źródła drukowane. Pod red. J. Dumanowskiego T. 6 // Monumenta Poloniae Culinaria. Polskie zabytkikulinarne. Wyd. i opr. J. Dumanowski, D. Dias –Lewandowska, M. Sikorska. Warszawa, 2015. S. 3247.
  8. Syrenius S. Zielnik herbarzem z języka łacińskiego zowią… . Kraków, 1613; Інститут книгознавства НБУВ, Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій – даліІК НБУВ, ВБЗІК, Coll. Reg. X, 385.
  9. Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, Rkps. II/1424. Regestry, instrukcje gospodarskie, rachunki, notatki i różne papiery Stanisława Kazimierza Bieniewskiegowojewody czernihowskiego z lat 1665–1669: Rkps. II/1424, k. 374, 375; URL: https://www.dbc.wroc.pl/dlibra/doccontent?id=11606&from=FBC
  10. Gołębiowski Ł. Domy і dwory przy tem opisanie apteczki, kuchni, stołów, uczt, biesiad, trunków i pijatyki…. Warszawa, 1830.
  11. Miód / Gloger Z. // Encyklopedja staropolska ilustrowana. Warszawa, 1902. T. 3. S. 218–219.
  12. Mir // Słownik Geograficzny Krolestwa polskiego і innych krajów Słowianskich. Warszawa, 1885. T. 6. S.485–488.
  13. Skorulski Andrzej // Polski słownik biograficzny. Wrocław, 1997–98. T. 38. Z. 55. S. 552–553.
  14. Ciesielski T. Medosytnictwo czyli sztuka przerabiania miodu і owoców na napoje. Lwów, 1898. Wyd. 3, powiększone.
  15. Haur J. K. Oekonomika ziemiańska generalna … Kraków, 1675. ІК НБУВ, ВБЗІК, B. Z. 857.
  16. Piwo / Gloger Z. // Encyklopedja staropolska ilustrowana. Warszawa, 1903. T. 4, S. 29.
  17. Dziarn, dziarstwo // Słownik języka polskiego przez M. S. B. Linde. Lwów, 1854. T. 1, S. 594.
  18. Dziarn, drzastwo, dziarstwo, dziarnina // Słownik polskiego i rossyjskiego języka przez F. A. Potockiеgo. Lipsk, 1877. Cz. 1. Wyd. 2. S. 147.
  19. Instrukcja wydawnicza dla źródeł historycznych od XVI do połowy XIX wieku /pod red. K. Lepszego. Wrocław, 1953.
  20. Gloger Z. Encyklopedja staropolska ilustrowana. T. 1–4. Warszawa, 1900–1903.
  21. Słownik języka polskiego przez M. S. B. Linde. Lwów, 1853–1860. T. 1–6.
  22. Słownik kuchenny i spiżarniany // Wielądko W. Kucharz doskonały pożyteczny dla zatrudniąjcych się gospodarstwem. Warszawa, 1783. S. 427, 429–459.
  23. M. Arcta słownik staropolski. T. 1 / oprac. A. Krasnowolski, W. Niedźwiedzki. Warszawa, [1914].
  24. Słownik polskiego i rossyjskiego języka przez F. A. Potockiеgo. Lipsk, 1877. Cz.1. Wyd. 2. S. 147.
  25. Słownik (oprac. Jarosław i Katarzyna Dumanowscy) // Stanisław Czerniecki. Compendium ferculorum, czyli zebranie potraw, wyd. i oprac. J. Dumanowski, M. Spychaj (Monumenta Poloniae Culinaria) T. 1. Warszawa, 2012. S. 182–206.
  26. Горбачевский Н. Словарь древнего актового языка Северо-западного края и Царства Польского. Вильно, 1874. 397 с.
  27. Похлебкин В. Все о пряностях. Виды, свойства, применение. Москва, 1975. 208 с.
  28. Словник діловодної, господарської та побутової термінології // Страшко В. Рекомендації до складання подокументних описів актових книг Правобережної України ХVI–ХVII ст. Київ, 2002. С. 64–94.
  29. O'Коннел Д. Энциклопедия специй. От аниса до шалфея. Москва, 2017. 352 с.