Ігнатенко Є. - Молдавська та україно-білоруська традиції церковного співу: спільний репертуар як факт взаємодії, 0001403642 0001403642 (2023)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2023, Вип. 30)Ukrainian English

Ігнатенко Є., 0001403642 0001403642

Молдавська та україно-білоруська традиції церковного співу: спільний репертуар як факт взаємодії

Рубрика: Дослідження архівних та книжкових фондів

Анотація: Мета роботи. Нещодавно здійснена нами атрибуція калофонічних грецьких піснеспівів з українських і білоруських нотолінійних рукописів кінця XVI–XVIII століть довела їхнє східне походження і факт запозичення. Постає питання, де українські та білоруські співаки опановували греко-візантійський спів. Логічно припустити, що грецький репертуар з’явився завдяки україно-молдавським зв’язкам, оскільки молдавська традиція церковного співу, яка досягла розквіту в XVI столітті, засновується на візантійській. Твори греко-візантійських композиторів складають більшу частину репертуару молдавських рукописів XVI століття. Мета роботи – порівняти грецький репертуар молдавських та україно-білоруських музичних рукописів і визначити особливості його фіксації різними нотаціями – середньовізантійською та нотолінійною київською. Методологія. Робота спирається на порівняльний метод дослідження греко-візантійських, молдавських та україно-білоруських музичних рукописів. Наукова новизна. Встановлено, що калофонічні твори греко-візантійських композиторів, записані в українських та білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI–XVIIІ століть, представлені в молдавських Антологіях XVI століття. Також в україно-білоруських рукописах вдалося авторизувати грекомовну Херувимську пісню плагального першого гласу видатного молдавського композитора Євстатія, протопсалта монастиря Путна (бл. †1546). Висновки. Спільний грецький репертуар молдавських та україно-білоруських рукописів, а також твір Євстатія, записаний в україно-білоруських Ірмолоях, свідчать про безпосередній зв’язок молдавської та україно-білоруської традицій церковного співу і доводять, що молдавська школа церковного співу була посередницею в долученні українських співаків до греко-візантійської співацької традиції та мала потужний вплив на розвиток і оновлення україно-білоруського церковного співу кінця XVI–XVIІ століть.

Ключові слова: україно-білоруська традиція церковного співу, молдавська традиція церковного співу, нотолінійні Ірмолої, молдавські музичні Антології, спільний грецький репертуар, калофонічний спів, середньовізантійська нотація, київська нотація, музична екзегеза, Євстатій, протопсалт монастиря Путна.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Ігнатенко Є. Молдавська та україно-білоруська традиції церковного співу: спільний репертуар як факт взаємодії / Є. Ігнатенко, 0001403642 0001403642 // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2023. - Вип. 30. - С. 27-40. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.30.027

Бібліографія:

  1. Дубровіна Л. А. Супрасльський Ірмолой 1601 року: деякі аспекти кодикологічного дослідження // Рукописна та книжкова спадщина України.К., 1993. Вип. 1. С. 13–20.
  2. Ігнатенко Є. В. Атрибуція грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. К.: Видавництво ІМФЕ, 2019. Вип. 1 (65). С. 29–38. (дата звернення 25.03.2023).
  3. Ігнатенко Є. В. Грецький репертуар українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIIІ століть: сучасний стан досліджень // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Видавничий дім "Гельветика", 2021. Вип. 47. С. 17–31. URL: http://journals.lnma. lviv.ua/index.php/naukovizbirky/issue/view/30 (дата звернення 25.03.2023). doi: https://doi.org/10.32782/2310-0583-2021-47.03
  4. Луцык Р. Храм Успения Богородицы во Львове // Юбилейный сборник в память 350-летия львовского Ставропигиона. Ч. ІІ. Временник. Научно литературные записки львовского Ставропигиона на 1936 и 1937 годы. Львов: Ставропигийский институт во Львове, 1937. С. 48–51.
  5. Тончева Е. Б. Манастирът Голям Скит – школа на "болгарский роспев". Скитски "болгарски" Ирмолози от XVII–XVII в. В 2-х ч. София: Музика, 1981. Ч. 1: 168 с. Ч. 2: 702 с.
  6. Ясиновський Ю. П. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть. Каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів: Місіонер, 1996. 624 с.
  7. Conomos D. The Monastery of Putna and the Musical Tradition of Moldavia in the Sixteenth Century // Dumbarton Oaks Papers, 1982. Vol. 36. P. 15–28. doi: https://doi.org/10.2307/1291460
  8. Kujumdzieva S. The Significance of the Putna Music School in the History of Orthodox Church Music // Analele Putnei, XVIІ, 2021, 1. P. 287–302.
  9. Moisescu T. Muzica bizantină în spaţiul cultural românesc. Bucureşti: Edi tura Muzicală a Uniumii Compozitorilor şi Muzicologilor din România, 1996. p. 168. 348 р.
  10. Pennington A. Seven Akolouthiai from Putna // Studies in Eastern Chant. N. Y., 1979. Vol. IV. P. 112–133.
  11. Tončeva E. Die Skitische Musikhandschriftenfamilie des Bolgarskij Rospev von 17.-18. Jh. Und die spätpostbyzantinische Musikpraxis // Acta Musicae Byzantinae. Revista Centrului de Studii Bizantine, Jaşi, 2005. Vol. VIII. P. 55–62.
  12. Tončeva E. The Bulgarian Liturgical Chant (9th – 19th centuries) // Rhythm in Byzantine Chant. Hernen, 1991. P. 141–193.