Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
гомілетика, монастир св. Еґідія в Нюрнберзі, латинські рукописи, Середньовіччя, оздоблення оправ.. homiletics, St. Egidien monastery in Nuremberg, Latin manuscripts, Middle Ages, bookbinding decoration.. гомилетика, монастырь св. Эгидия в Нюрнберге, латинские рукописи, Средневековье, оформление переплетов.
Аннотация: Мета роботи. Дослідити структуру, зміст, окремі текстологічні особливості, провенієнції, супутні записи й помітки латинського рукопису доби пізнього Середньовіччя, проаналізувати конструкцію кодексу та матеріали, використані для його створення. Встановити час написання та оправлення рукопису, а також локалізувати місце його виготовлення. Методологія передбачає комплексне використання статистичного, порівняльного, емпіричного методів дослідження, методу джерельної евристики, а також залучення спеціальних методів кодикології та бібліопегістики з урахуванням регіональних особливостей побутування кодексу. Наукова новизна. Вперше проведено детальне візуальне та текстологічне вивчення структури тексту. Представлено інформацію стосовно конструкції та особливостей виготовлення кодексу (книжного блока, оправи), фізичного стану та збереженості його складових. Висловлено нові припущення щодо авторства окремих текстів та подальшої їх атрибуції. Вперше наведено й прокоментовано супутні записи, представлено ілюстрації, локалізовано місце виготовлення кодексу та його оправи, уточнений час їхнього створення в межах семи років. Висновки. Кодекс містить бесіди на 26 знаменних свят церковного календаря «зимової доби» – від дня св. Андрія до дня Тіла і Крові Христових. Низку бесід атрибутовано ще укладачами кодексу як твори Якова Ворагинського. Кодекс оправлено в дерев’яні дошки, поволочені світлою шкірою зі сліпим тисненням та оздоблені металевою фурнітурою. На верхній кришці – пергаменна наклейка із заголовком у мідній фенестрі. На початку кодексу, в ініціалі, розміщено мініатюру із зображенням священнослужителя з книжкою. Кольорові ініціали виконано синьою, червоною фарбами і сусальним золотом у стилі оздоблення тогочасних рукописів та інкунабул. Вкладний запис свідчить про передавання рукопису до монастиря св. Еґідія в березні 1472 р. Місцем виготовлення кодексу та його оправи, найвірогідніше, також був бенедиктинський монастир св. Еґідія в Нюрнберзі в 1465–1472 рр. Найбільш імовірними джерелами надходження кодексу до Києва могли бути колекція Шодуарів, книгозбірня римо-католицької семінарії або бібліотека римо-католицьких біскупів, що входили в 1920-ті роки до зібрання Волинського державного музею в Житомирі, яке згодом було передане до фондів НБУВ.^UAim of the research is to study the structure, content, certain textual peculiarities, provenance, inscriptions and notes of the Latin late medieval manuscript, to analyze the structure of the codex and used materials, to determine the time and to localize the place of its writing and binding. Methodology involves the complex use of the statistical, comparative, empirical methods, and the method of source heuristics, the special methods of codicology and bibliopegy taking into account the regional characteristics of the codex as well. Scientific novelty. For the first time, a detailed visual and textual study of the structure of the codex was carried out. The comprehensive information about the design and features of the making of the codex (book block, binding), its physical condition and preservation of its components is provided. New assumptions were made regarding the authorship of the texts and their further attribution. For the first time the margin iscriptions were presented and commented, the illustrations added. The place of manufacture and binding of the codex was localized, the time of its creation specified, narrowing the time borders to seven years. Conclusions. The codex includes sermons on 26 special dates of the Church calendar in winter time, from St. Andrew’s day to the feast of Corpus Christi. Some sermons had been attributed to Jacobus da Voragine already by the scriptors of the codex. The bookbinding was made of blind stamped pigskin over wooden boards, with metal clasps and cornerpieces and a title under the brass frame. The first initial includes a miniature representing a clergyman with a book. Initials were decorated with multi-coloured and gilded floral embellishments according to the decoration style of manuscripts and incunabula of those times. A donation note says that the manuscript was handed to the St. Egidien monastery in March 1472. The codex was probably written and bound in the Benedectine monastery of St. Egidien in Nuremberg in 1465–1472. The most probable provenances of the codex were the collection of Chaudoirs family, the library of the Roman Catholic Seminary or Roman Catholic Bishops Library, that in the 1920s made a part of the Volyn State Museum collection in Zhytomyr, which was later transferred to the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.^RЦель работы. Исследовать структуру, содержание, отдельные текстологические особенности, провениенции, сопутствующие записи и пометки латинской рукописи эпохи позднего Средневековья, проанализировать конструкцию кодекса и материалы, использованные для его создания. Установить время написания и переплетения рукописи, а также локализовать место её изготовления. Методология исследования предполагает использование комплекса статистического, сравнительного, эмпирического методов и метода источниковедческой эвристики, а также специальных методов кодикологии и библиопегистики с учетом региональных особенностей бытования кодекса. Научная новизна. Впервые проведено детальное визуальное и текстологическое изучение структуры текста. Представлена информация о конструкции и особенностях изготовления кодекса (книжного блока, переплета), физического состояния и сохранности его составляющих. Высказаны новые предположения относительно авторства отдельных текстов и их дальнейшей атрибуции. Впервые приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, локализовано место изготовления кодекса и его переплета, уточнено время их создания, сужены его границы в пределах семи лет. Выводы. Кодекс содержит беседы на 26 знаменательных праздников церковного календаря «зимней поры» – от дня св. Андрея до дня Тела и Крови Христовых. Часть бесед атрибутирована еще составителями кодекса как сочинения Якова Ворагинского. Кодекс переплетен в светлую кожу со слепым тиснением и металлической фурнитурой и заголовком в медной фенестре. В начале кодекса в инициале находится миниатюра с изображением священнослужителя с книгой. Многоцветные инициалы украшены сусальным золотом и растительными мотивами в стиле оформления рукописей и инкунабул того времени. Вкладная запись свидетельствует о поступлении рукописи в монастырь св. Эгидия в марте 1472 г. Местом изготовления кодекса и его переплета, вероятнее всего, был также бенедиктинский монастырь св. Эгидия в Нюрнберге в 1465–1472 годы. Наиболее вероятными источниками поступления кодекса были коллекция Шодуаров, библиотека римо-католической семинарии или библиотека римо-католических бискупов, в 1920-е годы входившие в собрание Волынского государственного музея в Житомире, которое впоследствии было передано в Национальную библиотеку Украины имени В. И. Вернадского.
Файл: rks_2019_23_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухін, Євген Костянтинович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Чернухин Евгений Константинович; О., Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко Елена Михайловна; Зинченко Светлана Владимировна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
Крим, кримські греки, надазовські греки, румеї, Евхологіони, уруми, грецькі рукописи, замовляння.. Crimea, Azov Greeks, Rumei, Urum, Euchologion, Greek manuscripts, incantations.. Крым, приазовские греки, румеи, урумы, Евхологион, греческие рукописи, заговоры.
Аннотация: Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомого джерела з історії культури греків українського Надазов’я, що сприятиме вивченню особливостей релігійного життя грецької громади у XVIII–XIX ст. у Криму та Надазов’ї. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексу історичних, мовознавчих та джерелознавчих методів, уживаних у палеографічних та кодикологічних студіях. Наукова новизна зумовлена залученням до історичних, зокрема релігієзнавчих, праць невідомих раніше матеріалів, які можуть сприяти розв’язанню питань реконструкції світогляду й повсякденного життя греків як у Криму, так і після їхнього переселення до Надазов’я. Висновки. Рукопис придбав В. І. Григорович 1874 р. під час науково-пошукової подорожі Надазов’ям у місцевого жителя. Уперше кодекс побіжно описав німецький орієнталіст Отто Блау. Нині кодекс зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки в Москві (колекція В. Григоровича, № 62). Евхологіон був створений 1778 р. – після виходу християн із Криму, але до заснування грецьких сіл і м. Маріуполя. Запропонований археографічний опис і зміст рукопису містять перелік богослужбових та інших текстів і молитов грецькою та урумською мовами. У складі рукопису також – місячний календар на 1779 р., Місяцеслов і низка неканонічних молитов та народних замовлянь проти хвороб. Значна частка текстів була скопійована з друкованих грецьких видань, інші корелюють з уже відомими нам текстами народних молитов і замовлянь, зокрема з молитвами св. Кипріяна і св. Георгія. Окремі замовляння збірки спрямовані проти демонів або персоніфікованих хвороб, відомих грекам під назвами Аври, Матки, Гелу, Мігрені. Рукопис містить чимало поміток і записів тюркськими (урумськими) діалектами, що свідчить про їхню поширеність серед кримських і надазовських греків.^UThe aim of publication is to introduce to researchers one of the almost uknown sources on the history and culture of the Greeks (Rumeis and Urums), settled in Ukrainian Azov sea region, and to promote studies of the religious side of life of the Crimean/Azov Greek communities in the 18th – 19th cc. Methodology is based on a wide complex of historical, linguistic and source studies methods used in palaeography and codicology. Scientific novelty іs determined by introduction to historical and religious studies of the new source, which should be of great help in the way of reconstruction of mentality and everyday life of the Greeks in Crimea and later on, after their resettlement, in the Azov sea region. Coclusions. The Euchologion was bought by Professor V. I. Hryhorovych іn 1874 during his research expedition from the local dweller. Later the manuscript was studied by German orientalist Otto Blau. Now the manuscript is kept in the Manuscripts department of the State Library of Russia in Moscow (V. I. Hryhorovych collection, № 62). The manuscript was compiled in the late 1778, that is after the exit of Christians from Crimea, but before the final foundation of Greek settlements and the city of Mariupol in the North Azov sea region. The present description of the manuscript includes the list of Church services and gospels in Greek and Turkish dialects. Among the other texts: the Lunar calendar for the year 1779, Menologion and a number of non-canonical prayers and folk incantations or charms against illness. Some parts of the manuscript had been copied from the Greek printed books, the others correspond to the already known texts of folk spells and incantation such as saint Cyprian and saint George prayers. Some incantations were used against demons or personified deceases, known among the Greeks as Aura, Matrix, Gellu, Migraine. There is a lot of remarks, translations and notes in Turkish (Urum) dialects in the manuscript, which probably indicate the range of the usage of vernacular Turkish among the Crimean-Azov Greeks in 18th–19th cc.^RЦелью работы является введение в научный оборот малоизвестного источника по истории культуры греков украинского Приазовья (румеев и урумов), изучение которого будет способствовать освещению особенностей религиозной жизни греческих общин Крыма и Приазовья в XVIII–XIX вв. Методология исследования основана на использовании комплекса исторических, лингвистических и источниковедческих методов для проведения палеографических и кодикологических исследований. Научная новизна обусловлена привлечением к историческим, в частности религиеведческим, исследованиям не изучавшихся ранее материалов, которые помогут решению ряда вопросов, связанных с воссозданием мировоззрения и особенностей повседневной жизни греков как в Крыму, так и позднее в Приазовье. Выводы. Евхологион был приобретен в 1874 г. во время научных изысканий профессора В. И. Григоровича у местного жителя. Впервые был кратко описан немецким ориенталистом Отто Блау. В настоящее время кодекс хранится в отделе рукописей Государственной библиотеки России в Москве (собрание В. И. Григоровича, № 62). Рукопись была составлена в конце 1778 г. после выхода христиан из Крыма, но до основания ими греческих поселений и г. Мариуполя. Представленные археографическое описание и содержание рукописи включают перечень богослужебных текстов и молитв на греческом языке и на тюркских диалектах. Среди других текстов – лунный календарь на 1779 г., Месяцеслов, а также ряд неканонических молитв и народных заговоров против болезней. Значительная часть текстов была скопирована с греческих печатных изданий, другие коррелируют с известными нам по иным источникам молитвами и заговорами крымско-надазовских греков, в частности – с молитвами св. Киприана и св. Георгия. Отдельные заклятия сборника направлены против демонов или персонифицированных заболеваний, известных грекам под именами Авры, Матки, Мигрени и Геллу. В рукописи немало помет и записей на тюркских (урумских) диалектах, свидетельствующих об их распространении среди крымско-надазовских греков.
Файл: rks_2019_23_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Евгений Константинович
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
патріарх Єремія ІІ, православні братства, Рогатин, митрополит Монемвасійський Іоасаф, патріарші грамоти, грецькі рукописи.. Patriarch Jeremias II, Orthodox Brotherhoods, Rohatyn, Metropolitan Joasaph of Monemvasia, Patriarch’s charters, Greek manuscripts.. патриарх Иеремия ІІ, православные братства, Рогатин, митрополит Монемвасийский Иоасаф, патриаршие грамоты, греческие рукописи.
Аннотация: Мета роботи. Розгляд структури, змісту, текстологічних особливостей, супутніх записів грамоти, наданої в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині, критичне видання тексту з перекладом. Методологія дослідження передбачає комплексне використання порівняльного та емпіричного методів дослідження історичних документів із залученням спеціальних методів кодикології та палеографії. Наукова новизна. Вперше проведений детальний текстологічний аналіз грецької грамоти. Представлено відомості стосовно пізнішого втручання до первісного тексту, встановлено особу виконавця. Висловлено припущення щодо мети внесення змін, наведено й прокоментовано супутні записи, представлені ілюстрації, оригінальний текст і переклад. Висновки. Надана в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині фундаційна грамота була підписана й затверджена більшістю православних ієрархів Речі Посполитої. Пізніше, в 1616–1617 рр., грамота була використана вже за інших політичних обставин для подальшої оборони прав рогатинських братчиків. При цьому до тексту грамоти було внесено відповідні зміни рукою митрополита Монемвасійського Іоасафа, який залишив на грамоті свій підпис. Цей виправлений текст був пізніше ще раз підтверджений митрополитом Київським Петром Могилою.^UThe aim of the research is to consider the structure, contents and textual specifics of additional notes of the Charter issued by the Ecumenical Patriarch Jeremias II for the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary in 1589 as well as to provide the translation and review of the original text. The methodology of the research predefines complex application of comparative and empirical analysis of historical documents as well as use of specific methods of codicology and palaeography. The scientific novelty. The paper shows the results of the pilot profound research of the Greek Charter text. The data proving tempering with the document is presented and the personality of the person who altered the Charter is defined. The probable causes for editing the document are stipulated; the commentary on the additional notes is given; the illustrations, original text quotes and translations are provided. Conclusions. The Foundation Charter, that in 1589 was granted by The Ecumenical Patriarch Jeremias II to the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary, was signed and validated by the majority of Orthodox hierarches of the Polish–Lithuanian Commonwealth. Later in 1616–1617 the Charter was used as a tool for protection of the rights and freedoms of the members of the Brotherhood of Rohatyn within the new political agenda. That entailed the tempering with the document with introduction of new regulations by Joasaph, the Metropolitan of Monemvasia, who left his signature on the altered Charter. The latter altered version of the Charter was later endorsed by Petro Mohyla, the Metropolitan of Kyiv.^RЦель работы. Рассмотрение структуры, содержания, текстологических особенностей и сопутствующих записей грамоты, данной в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине, а также критическое издание текста и его перевода на украинский язык. Методология исследования включает комплексное использование сравнительного и эмпирического методов исследования исторических документов с привлечением специальных методов кодикологии и палеографии. Научная новизна. Впервые проведено текстологический анализ греческой грамоты, представлены сведения о позднейшем вмешательстве в первичный текст, установлена личность исполнителя. Высказаны предположения относительно цели внесения изменений, приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, оригинальный текст и перевод. Выводы. Выданная в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине учредительная грамота была подписана и вскоре подтверджена большинством православных иерархов Речи Посполитой. Позднее, в 1616–1617 годах, грамота была использована для дальнейшей защиты прав рогатинских братчиков. В текст грамоты были внесены соответствующие измененения рукою бывшего митрополита Монемвасийского Иоасафа, представителя Вселенского патриархата, который оставил на грамоте свою подтвердительную подпись. Этот измененный текст был позднее еще раз подтвержден митрополитом Киевским Петром Могилой.
Файл: rks_2019_24_8.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Евгений Константинович
