Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
«польське питання»; «українське питання»; слов’янофіли; полонофільство; українофільство; Іван Аксаков; Микола Костомаров.. «Polish issue», «Ukrainian issue», Slavophiles, Polonophilism, Ukrainophilism, Ivan Aksakov, Mykolai Kostomarov.. «польский вопрос», «украинский вопрос», славянофилы, полонофильство, украинофильство, Иван Аксаков, Николай Костомаров.
Аннотация: Мета дослідження. На основі вивчення наукового доробку вчених та аналізу слов’янофільської преси показати історичні передумови, характер і перебіг російсько-польського протистояння, апогеєм якого стало польське національно-визвольне повстання 1863 р., та суть російсько-української полеміки з мовного питання. Методологія дослідження. Методологічне підґрунтя запропонованого наративу складають принципи об’єктивності, термінологічної визначеності й історизму. При висвітленні дій центральної влади стосовно периферійних земель Російської імперії враховано взаємозв’язок зовнішньополітичних і внутрішньополітичних факторів. Наукова новизна. Доведено, що в ХІХ ст. в Російській імперії виникла колізія на основі зіткнення національно-патріотичних інтересів поляків і росіян, росіян і українців, яка в офіційних колах тлумачилась як «польське питання» і «українське питання». Показано методологічну різницю в поглядах слов’янофілів щодо інтерпретації походження й суті проблем та пропонованих способів їхнього розв’язання. Підкреслено, що методологічне кредо І. Аксакова в розумінні «польського питання» базувалося на принципах історизму й моралі. Розширено використання першоджерел, зокрема публіцистичних статей, у яких відображені погляди слов’янофілів на суспільно-політичні проблеми. Висновки. В ХІХ ст., в умовах зростання національної свідомості слов’янських народів, загострилася боротьба за збереження своєї самобутності в рамках централізованої держави. На порядок денний поставали питання взаємовідносин центру й окраїн Російської імперії. Слов’янофіли активізували свою діяльність у зв’язку з польським національно-визвольним повстанням 1863 р. Наведені міркування слов’янофілів із приводу польського й українського питань засвідчують складність, неоднозначність і відсутність механізмів їхнього розв’язання у другій половині ХІХ ст. З наукової точки зору проблема потребує подальшого неупередженого, комплексного дослідження на основі максимального залучення першоджерел, які дозволяють аналізувати процеси без сторонніх коментарів. Конче важливо враховувати теперішні події на Південному Сході України, пильно вивчати досвід минулого й виносити з нього повчальні уроки.^UThe aim of the research is to show the historical preconditions, character and development of Russian-Polish conflict (apogee of which was Polish national-liberating rebellion of 1863) and the essence of Russian-Ukrainian polemics regarding the language issue based on studying scientific literature and analysis of Slavophile press. The methodology of the research. Methodological basis is comprised of objectivity principles, terminological definition and historical method. The connection of foreign policy and internal policy factors has been taken into concideration when accoun ting for the actions of the centralized power regarding peripheral lands of the Russian Empire. The scientific novelty. It has been proven that a collision based on the conflict of Polish national-patriotic and Russian interests emerged in the Russian Empire of the 19th century. The issue was interpreted as «Polish issue» or «Ukrainian issue» within the official circles. The methodological difference in Slavophiles’ views regarding interpretation of genesis and essence of the issues as well as offered solutions for them are shown in this research. It is underlined that the methodological credo of I. Aksakov in understanding of «the Polish issue» was based on the principles of historical method and morale. Slavophiles acted within the track of pantoimperial strategy to unify national peripheries with the aim of their integration into Russia. Ukrainephiles, without breaking the unity of the Russian empire, strived for acknowledgment of Ukrainians as a separate nationality with its own language as the primary marker of the national identity. The use of primary sources was extended, among which are publicistic articles, which reflected the view of Slavophiles on societal and political issues. Conclusions. The strugle for preservation of individuality within the framework of the centralized state became more acute within the conditions of national consciousness growth among Slavic nationalities in the 19th century. New items appeared on the agenda such as the issue of the relationship between the center and peripheral parts of the Russian Empire. Slavophiles increased their activity in connection with the Polish national-liberating rebellion in 1863, in which the religious factor played a major role. They did not reach the consensus interpreting the reasons and consequences of those events. The ideas of Slavophiles regarding the Polish and Ukrainian issues confi rm the difficulty, ambiguity, and lack of mechanisms of their solution in the second half of the 19th century. The subject needs further unprejudiced comprehensive research based on maximum involvement of primary sources, which would allow to analyze the processes. It is important to take into account the current events in the South-East regions of Ukraine as well as to study the experiences of the past and carry out valuable lessons.^RЦель исследования. На основе изучения научной литературы, а также анализа славянофильской прессы показать исторические предпосылки, характер и развитие русско-польского противостояния, апогеем которого стало польское национально-освободительное восстание 1863 г., и суть русско-украинской полемики поязыковому вопросу. Методология исследования. Методологическую основу предложенного нарратива составляют принципы объективности, терминологической определенности и историзма. При изложении действий центральной власти относительно периферийных земель Российской империи учтена взаимосвязь внешнеполитических и внутриполитических факторов. Научная новизна. Доказано, что в ХІХ в. в Российской империи возникла коллизия на основе столкновения национально-патриотических интересов поляков и россиян, россиян и украинцев, что в официальных кругах толковалась, как «польский вопрос» и «украинский вопрос». Показана методологическая разница во взглядах славянофилов относительно интерпретации происхождения и сути проблем и предлагаемых способов их решения. Подчеркнуто, что методологическое кредо И. Аксакова в понимании «польского вопроса» базировалось на принципах историзма и морали. Славянофилы действовали в фарватере общеимперской стратегии унификации национальных окраин с целью их интеграции в составе России. Украинофилы, не нарушая единства Российской империи, добивались признания украинцев отдельным народом со своим языком как основным маркером национальной идентичности. Расширено использование первоисточников, в частности публицистических статей, в которых отображены взгляды славянофилов на общественно-политические проблемы. Выводы. В ХІХ в., в условиях роста национального сознания славянских народов, обострилась борьба за сохранение своей самобытности в рамках централизованного государства. На повестке дня стояли вопросы взаимоотношений центра и окраин Российской империи. Славянофилы активизировали свою деятельность в связи с польским национально-освободительным восстанием 1863 г., в котором немалую роль сыграл религиозный фактор. Они не всегда приходили к общему знаменателю в толковании причин и следствий тех событий. Приведенные рассуждения славянофилов по поводу польского и украинского вопросов подтверждают сложность, неоднозначность и отсутствие механизмов их решения во второй половине ХІХ в. С научной точки зрения, проблема нуждается в дальнейшем непредвзятом комплексном исследовании на основе максимального привлечения первоисточников, которые позволяют анализировать процессы без посторонних комментариев. Очень важно учитывать нынешние события на Юго-Востоке Украины, пристально изучать опыт прошлого и выносить из него поучительные уроки.
Файл: rks_2019_23_14.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Шип Надежда Андреевна
