Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/28
Кл.слова (ненормированные):
М. І. Жам, скансен, архівний фонд, документи особового походження, структура, зміст, історія переяславського скансену.. M. I. Zham, scansen, archival fond, documents of personal origin, structure, content, history of Pereyaslav scansen.
Аннотация: Мета роботи – дослідити структуру, зміст та склад особового архівного фонду М. І. Жама – першого очільника Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в м. Переяславі Київської області, що зберігається у фондах Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" та в доньки О. М. Жам. Висвітлити історію надходження, розкрити принципи та особливості систематизації документів архіву. Методологія дослідження спирається на принципи науковості та системності. Застосовано історико-порівняльний, хронологічний та статистичний методи структурного аналізу, використання яких дозволило систематизувати джерельну інформацію, визначити видовий склад документів архіву та їхній інформаційний потенціал, а також встановити зв’язки між окремими матеріалами, що входять до комплексу, реконструювати їхню цілісність. Наукова новизна. Окреслене наукове питання порушується вперше. Статтею передбачається залучити до наукового обігу рукописні матеріали, документи особового походження, світлини, які містять інформацію про становлення і розвиток переяславського скансену в 60–80-х роках ХХ ст. Дослідження дозволяє висвітлити особливості складу цього особового архіву, виділити маловідомі аспекти у функціонуванні скансену, що збагачує науковий доробок питання новими архівними матеріалами. Висновки. Опрацювання особового архівного фонду М. І. Жама дозволило проаналізувати склад та зміст матеріалів, пов’язаних зі створенням та функціонуванням переяславського скансену. Виділено основні структурні групи документів. З’ясовано, що головними напрямами діяльності музею, які знайшли відображення в матеріалах архіву, були експедиційний, пам’яткоохоронний, експозиційний. Інформація, що міститься в особовому архіві М. І. Жама, має важливе значення для поглиблення подальшого вивчення історії Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.^UThe aim of the paper – to investigate the structure, content and composition of the personal archival fond M. I. Zham (1931–2002) – the first head of the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnieper region in Pereyaslav, Kyiv region, which is stored in the fonds of the National Historical and Ethnographic Reserve "Pereyaslav" and the daughter of O. M. Zham, to cover the history of receipt, to reveal the principles and features of systematization of archive materials. The research methodology is based on the principles of scientificity, systematization. Historical-comparative, chronological and statistical methods of structural analysis were used, the use of which allowed to systematize source information, determine the species composition of archive materials, their information potential, as well as establish links between individual documents included in the complex, restore the integrity of individual documents and their parts. Scientific novelty. The outlined scientific problem arises for the first time. The study involves the introduction into scientific circulation of manuscripts, documents, photographs that contain information about the formation and development of the Pereyaslav open-air museum in the 60–80's of the 20th century. The research allowed to highlight the peculiarities of the composition of this personal archive, to highlight little-known aspects in the functioning of the open-air museum, which supplemented the scientific achievements of the problem with new archival materials. Conclusions. Elaboration of personal archival fund M. I. Zham allowed to analyze the composition and content of materials related to the creation and operation of the Pereyaslav open-air museum. The main structural groups of documents are highlighted. It was found out that the main activities of the museum, which were reflected in the materials of the archive, were expeditionary, monument protection, exposition. Information contained in the personal archive of M. I. Zham, is important for deepening further research into the history of the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnieper.
Файл: rks_2022_28_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гайдаєнко, Ігор Васильович (Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", Україна, Переяслав-Хмельницький); Жам, Олена Михайлівна (Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", Україна, Переяслав-Хмельницький)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Переяслав, Переяславські повітові земські збори, бібліотечна діяльність, бібліотечна мережа, учнівські бібліотеки, книжковий фонд, комплектування, культурно-освітній потенціал.. Pereyaslav, Zemstvo Assembly of Pereyaslav County, library activity, library network, student libraries, book fond, equipment, cultural and educational potential.
Аннотация: Мета дослідження: на основі аналізу і теоретичного узагальнення діловодної документації переяславського земства комплексно дослідити діяльність бібліотек навчальних закладів Переяславського повіту Полтавської губернії у 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст., спрямовану на розвиток народної освіти та вирішення проблеми забезпечення освітніх закладів літературою для навчання та позашкільного читання, що становило одну з важливих сторін шкільної справи. Методологічною основою роботи є системний підхід, принципи критичного та структурно-системного підходу до джерельної бази. У роботі використано історико-порівняльний, хронологічний та конкретно-історичний методи в їхній сукупності, а також спеціальні методи джерелознавчого аналізу документів і матеріалів. Наукова новизна: здійснено комплексний науковий історико-бібліотекознавчий аналіз діяльності бібліотек при світських і духовних навчальних закладах Переяславського повіту Полтавської губернії у другій пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Висновки. Аналіз постанов, звітів та окремих довідкових видань дозволив встановити, що у 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. у Переяславському повіті Полтавської губернії функціонувала широка мережа бібліотек при світських і духовних навчальних закладах. Зростання чисельності учнівських бібліотек відбувалось одночасно з розвитком освітньої системи, а самі вони створювалися на основі існуючої мережі навчальних закладів. Доведено, що в зазначених історичних умовах новації в бібліотечній системі, як і решта кількісних та якісних зрушень шкільної системи, були ініційовані земськими органами.У культурно-освітньому просторі краю книгозбірні навчальних закладів були наймасовішими в порівнянні з іншими видами бібліотек. Попри низку недоліків (неналежне фінансування, недостатні книжкові фонди, обмежені каталогом дозволеної для користування літератури, організаційні труднощі) бібліотеки стали значним соціокультурним явищем суспільного життя на території повіту, а їхня діяльність позитивно вплинула на підвищення освітнього та культурного рівня населеня.^UThe purpose of the study is to research comprehensively activities of the libraries of educational institutions of the Pereyaslav County of the Poltava Gover nance in the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries, aimed at the development of public education and solving the problem of providing educational institutions with literature for study and extracurricular reading, which was one of the important aspects of school affairs on the basis of the analysis and theoretical generalization of the official documentation of the Pereyaslav Zemstvo. The me thodological basis of the work is a systematic approach, the principles of a critical and structural-systemic approach to the source base. The work uses historical comparative, chronological and concrete-historical methods in their totality, as well as special methods of source analysis of documents and materials. The scientific novelty of this work is defined by carrying out a complex scientific historical and library analysis of the activities of libraries at secular and theological educational institutions of the Pereyaslav County of the Poltava Governance in the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries. Conclusions. The analysis of resolutions, reports and some reference publications made it possible to establish that a wide network of libraries at secular and theological educational institutions functioned in the second half of the 19th –beginning of the 20th centuries. The number of student libraries grew in tandem with the development of the educational system, and they were created on the basis of the existing network of educational institutions. It is proved that innovations in the library system were initiated by the Zemstvo bodies during the reporting period of history, as well as other quantitative and qualitative changes in the school system. Educational institutions’ libraries were the most common ones compared to other types of libraries in the cultural and educational space of the region. Despite a number of disadvantages (inadequate funding, insufficient book fonds, limited with a catalog of permitted literature, organizational problems) libraries became a significant social and cultural phenomenon of public life in the county, and their activities had a positive effect on raising the educational and cultural level of the population.
Файл: rks_2023_30_8.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Висовень, Оксана Іванівна (Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Україна, Переяслав); Капітан, Лариса Іванівна (ДВНЗ "Ужгородський національний університет", Україна, Ужгород); 0001403642, 0001403642
