Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
видання бароко, кириличні стародруки XVII ст., художнє оформлення видання.. baroque editions, Cyrillic old printed books of the 17th century, artistic book design.. издания барокко, кириллические старопечатные издания XVII в., художественное оформление издания.
Аннотация: Розглянуто найпоказовіші книжкові пам’ятки українського бароко XVII ст., що зберігаються у фондах НБУВ. Виділено стилістичні риси українського літературного бароко, що вплинули на структуру та художнє оформлення цих видань.^UThe article observes the most outstanding Ukrainian baroque editions of the 17th century, deposited in the fonds of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The main features of Ukranian literature baroque style that influenced the structure and design of these editions are defined. These features are: allegoric, emblematic, panegyric and theocentric nature of baroque art. Allegory is considered as a structure-forming element of a baroque edition. Emblem presents synthesis of visual and verbal means in baroque artistic book design. Panegyrics become a popular genre of baroque literature, being published as separate editions, as well as a structural part of other editions. Theocentric nature of baroque culture expresses itself mostly in poetic prayers, which function as a common element of preface or afterword to baroque editions. Ukrainian baroque editions are remarkable for their artistic design, which is closely connected to the content of a book.^RВ статье рассмотрены наиболее выдающиеся книжные памятники украинского барокко XVII в., хранящиеся в фондах отдела старопечатных и редких изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Выделены стилистические черты украинского литературного барокко, повлиявшие на структуру и художественное оформление этих изданий: аллегоричность, эмблематичность, панегиричность и теоцентричность. Аллегория рассматривается как структурообразующий элемент издания эпохи Барокко. Эмблема отображает характерный для книжного искусства барокко синтез визуальных и вербальных средств художественной выразительности. Панегирики как популярный жанр литературы барокко публикуются отдельными изданиями либо вводятся в структуру других изданий. Tеоцентричность барокковой культуры выражается преимущественно в поэтических молитвах, которые выступают в качестве предисловий и послесловий к барокковым изданиям. В целом украинские издания барокко отличаются богатством художественного оформления, тесно связанным с содержанием книги.
Файл: rks_2014_18_7.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Е. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2015/19
Кл.слова (ненормированные):
художня структура книги, українські стародруки кінця XVI – першої половини XVIII ст., стиль бароко. artistic structure of a book, Ukrainian old printed editions of the late 16th – the first half of the 18th centuries, baroque style. художественная структура книги, украинские старопечатные издания конца XVI – первой половины XVIII вв., стиль барокко
Аннотация: Присвячено розгляду основних елементів художньої структури українських видань доби бароко, що містяться на титульних аркушах, у присвятах, передмовах та текстових частинах кириличних стародруків кінця XVI – першої половини XVIII ст. Матеріалом дослідження стали книжкові пам’ятки з фондів відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в змісті та художньому оформленні яких присутні риси стилю бароко^UThe article considers distinctive elements of Ukrainian Baroque editions artistic structure, featured on title pages, in dedications, forewords and text parts of Cyrillic old printed editions of the late 16th – the first part of the 18th centuries. The research was based on books from the fonds of the Department of Old Printed Books and Rare Editions of V. Vernadsky National library of Ukraine, which have baroque style features in their content and artistic decoration. Main attention is paid to the interaction of an edition artistic structure with an artistic structure of a baroque text. Structure-forming elements of horizontal and vertical structure of a baroque text are specified. These elements make an edition cohesive and coherent. For instance, central allegoric images, reflected in book graphics and poetical word, which summarize, interpret and amplify the content of an edition, are analyzed. Structure-forming role of dedications to divine and human patrons of editions are revised as well. The dedications are presented in a form of heraldic compositions and descriptive epigrams, poetical introductions and conclusions with appellations to the reader, prayers to God and Virgin Mary with thanks for the help in work on the edition and requests for prosperity of editors and their readers. Specified structure-forming elements are common for the structure of both religious and secular editions^RВ статье рассматриваются характерные элементы художественной структуры украинских изданий эпохи барокко, которые нашли отображение на титульных листах, в посвящениях, предисловиях и текстовой части кириллических старопечатных изданий конца XVI – первой половины XVIII в. Материалом исследования стали книжные памятники из фондов отдела старопечатных книг и редких изданий Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского, в содержании и художественном оформлении которых выделяются черты стиля барокко. Основное внимание сосредоточено на взаимодействии художественной структуры издания со структурой бароккового текста. Выделены структурообразующие элементы горизонтальной и вертикальной структуры бароккового текста, которые обуславливают связность и целостность издания. В частности, рассмотрены сквозные аллегорические образы, которые воплощаются в книжной графике и поэтическом слове, обобщая, интерпретируя и дополняя новыми элементами содержание издания. Также рассмотрена структурообразующая функция посвящений небесному покровителю и меценату издания, выраженных в форме геральдических композиций и дескриптивных эпиграмм, поэтических предисловий и заключительных обращений к читателю, благодарственных молитв Богу и Богородице, в которых высказано благодарность за помощь в работе над изданием, молитвы-просьбы о земных и небесных благах для издателей книг и их читателей. Выделенные элементы характерны для структуры как религиозных, так и светских изданий
Файл: rks_2015_19_15.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова О. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
поетична молитва, текст, поезія бароко, українські кириличні видання XVI–XVIIІ ст.. poetic prayer, text, baroque poetry, Ukrainian Cyrillic editions of 16–18th centuries. поэтическая молитва, текст, поэзия барокко, украинские кириллические издания XVI–XVIIІ вв.
Аннотация: Проаналізовано молитву як метажанр книжної поезії доби Бароко, виявленої на сторінках українських кириличних стародруків кінця XVI – першої половини XVIIІ ст. Описано типи семантичного зв’язку барокової поетичної молитви з текстом видання, в складі якого її було надруковано. В художній структурі кириличних видань виділено текстові елементи та позатекстові чинники, визначальні для змісту вміщених у них молитовних віршів^UThe article observes a prayer as a meta-genre of Baroque Ukrainian poetry, found at the pages of Ukrainian Cyrillic religious editions of the late 16th – early 18th centuries. Double nature of baroque poetic prayer is underlined. Poetic prayer originates from the tradition of liturgical prayer and contains it as a "text in text", at the same time poetical prayer is inserted as a "text in text" into the editions, in which it is printed. Two types of semantic connections between baroque poetic prayers and the text of their editions are described. The first type is presented by the poetry, which contains an image of a person, who took part in the text creation and in the process of its edition: the author/editor (in the role of the prayer addresser) or the patron of art (in the role of a person, about whom the prayer request was made). The topics of prayer appellations in the poetry of this group are requests for earthly and heavenly boons for the author/editor/patron of the edition, for positive reception of the book; thanksgivings for the help in the book writing/publishing etc. The poetry of the second type contains images, which are central for the text of an edition. These are, as a rule, addressees of the prayer text – God, Saint Virgin, Angels and Saints. The content of a prayer appeal in the poetry of this type is a request for salvation and help in spiritual self-perfection of a lyric hero or a church community. It is defined that the content of poetic prayers, printed at pages of Cyrillic editions of the late 16th – early 18th centuries, was influenced both by text elements of the edition (topic, central images), and by non-textual factors (illustration plot, accompanied by a poem, prayer intention of an author/editor, existence of a patron of edition, different circumstances of editorial process etc.)^RВ статье рассматривается молитва как метажанр книжной украинской поэзии эпохи Барокко, зафиксированной на страницах украинских кириллических изданий религиозной тематики конца XVI – І половины XVIII в. Отмечено двойную природу барокковой поэтической молитвы, которая опирается на традицию литургической молитвы, вмещая ее в себя как "текст в тексте" и выступая при этом "текстом в тексте" своего первопечатного издания. Описаны два типа семантических связей барокковой поэтической молитвы с текстом издания. К первому принадлежат поэзии, в которые вводится образ лиц, связанных с созданием текста и издательским процессом: автора/издателя (в роли адресанта молитвы) или мецената (в роли лица, о котором высказывается молитвенная просьба). Темами молитвенного обращения в поэзии этой группы являются просьбы о земных и небесных благах для автора/издателя/мецената издания, о положительной рецепции книги; благодарения за помощь в написании/издании книги. Ко второму типу принадлежит 101 поэзия, в которой выделяются образы, являющиеся сквозными для текста издания. Это в основном адресаты молитвенного текста – Бог, Богородица, ангелы, святые. Содержанием молитвенного сообщения в поэзиях этого типа являются просьбы о спасении и помощи в духовном совершенствовании лирического героя или церковной общины. Установлено, что на содержание поэтических молитв, напечатанных на страницах кириллических изданий конца XVI – І половины XVIII в., оказали влияние как текстовые элементы издания (тематика, центральные образы), так и внетекстовые факторы (сюжет иллюстрации, которую сопровождает стих, молитвенные интенции автора/издателя, наличие мецената издания, разные обстоятельства издательского процесса и проч.)
Файл: rks_2016_20_7.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Е. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
дескриптивна поезія, іконописний образ, книжкова гравюра, українські кириличні стародруки, поезія бароко, книжна поезія.. descriptive poetry, iconographic image, book gravure, Ukrainian Cyrillic old-printed editions, Baroque poetry, book poetry.. дескриптивная поэзия, иконописный образ, книжная гравюра, украинские кириллические старопечатные издания, поэзия барокко, книжная поэзия.
Аннотация: Розглянуто змістові та формальні особливості віршів, надрукованих під гравюрами з іконічними зображеннями, що ілюструють українські кириличні стародруки XVII – першої половини XVIII ст. Виділено основні типи семантичного зв’язку між віршем та іконописним образом. Простежено зумовленість тематики дескриптивного вірша змістом видання його першодруку.^UIn the article features of poetry, printed under gravures with iconographic images that illustrate Ukrainian Cyrillic editions of the 17th – the first half of the 18th century, are observed. Such texts belong to productive in literature of this period genre of descriptive poetry. Little amount of Ukrainian descriptive poetry studies is connected with lack of modern reprints and diffusion of first-printed editions of descriptive poetry in fonds of different libraries. Our research is based on material of more than 50 texts, found in copies from the fonds of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The majority of them were not republished. Content and formal features of descriptive poetry are conditioned by the content of edition in which the gravure with poem was printed. Verbalization of image from gravure is realized with the help of nomination and interpretation of iconographic image, formulation of a prayer appellation to this image or a preachment to the reader. In artistic structure of edition descriptive poetry is an important branch which links book gravure with the text of edition, decorated by this gravure. Such effect is achieved by the means of insertion in descriptive poetry of the image of patron, author or the central image of edition. Descriptive poetry is an element of artistic structure of Ukrainian Cyrillic book of Baroque epoch. It should be studied in complex with book gravure and in the context of its first printed edition.^RВ статье рассматриваются особенности стихотворений, напечатанных под гравюрами с иконописными изображениями, которые иллюстрируют украинские кириллические издания XVII – первой половины XVIII вв. Такие тексты принадлежат к продуктивному в литературе данного периода жанру дескриптивной поэзии. Небольшое количество исследований украинской дескриптивной поэзии связано с отсутствием современных переизданий и рассредоточением первопечатных изданий этих текстов по разным библиотечным фондам. Материалом для нашего исследования являются более 50 текстов, зафиксированных в экземплярах из фондов Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, большинство из которых ранее не публиковались. Смысловые и формальные особенности дескриптивной поэзии обусловлены содержанием издания, в структуре которого напечатана гравюра со стихотворением. Вербализация изображения на гравюре реализуется с помощью номинации и интерпретации иконописного образа, формулирования молитвенного обращения к этому образу или поучения для читателя. В художественной структуре издания дескриптивный стих является важным звеном, соединяющим книжную гравюру с текстом произведения, которое она украшает. Это осуществляется с помощью введения в дескриптивное стихотворение образа покровителя издания, автора или образа, центрального для текста издания. Дескриптивная поэзия – элемент художественного оформления украинской книги эпохи Барокко, исследование которого необходимо проводить в контексте первопечатного издания.
Файл: rks_2017_21_6.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Е. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2018/22
Кл.слова (ненормированные):
староукраїнська літературна мова, геральдична поезія, дескриптивна поезія, кириличні стародруки, фонд НБУВ.. Old-Ukrainian literary language, heraldic poetry, descriptive poetry, Cyrillic old-printed editions, VNLU funds.. староукраинский литературный язык, геральдическая поэзия, дескриптивная поэзия, кириллические старопечатные издания, фонд НБУВ.
Аннотация: Присвячено презентації проекту міждисциплінарного книгознавчо-філологічного дослідження української поезії, тексти якої містяться в кириличних виданнях кінця XVI–XVIII ст. Об’єктом бібліографування та різноаспектного вивчення стали понад 160 віршованих підписів під книжковими гравюрами, зафіксованих у примірниках кириличних стародруків із фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розглянуто основні складові каталогу-антології, який заплановано укласти на матеріалі даних поетичних текстів.^UThe article is devoted to the presentation of complex bibliological and literary research, aimed at the scientific bibliography register, introduction into scientific use and exploration of Ukrainian poetry, printed within old-printed editions of the late 16th through the 18th centuries. The catalogues of Cyrillic old-printed editions featured more than 130 masterpieces of Ukrainian emblematic poetry, which accompanies book engraving (emblems and illustrations). Such poetic texts are not only outstanding literary monuments, but also original elements of book art decoration and the distinctive feature of book culture of Ukraine of the end of the late 16th through the 18th centuries. In the copies of Cyrillic old-printed editions from the funds of Vernadsky National Library of Ukraine more than 160 examples of Ukrainian poetry were found. Part of them is not mentioned in bibliography. Compilation of unifi ed register of analytic bibliographical descriptions of such big amount of poetry would form a basis for further exploration of poetry from other library funds. The catalogue-anthology, which is planned to be made based on the found poems, will consist of three main blocks: 1) historic and literary study of emblematic poetry as a part of old-printed edition; 2) facsimile images of poetry with its transliteration by the means of modern Ukrainian alphabet; 3) analytic bibliographic description of poetic texts with detailed notes on its place and function in the structure of the book, its further reprints and information about it in bibliographic sources of the 19–21th centuries. Such edition will be useful not only for philologists, but also for a wide range of investigators, who are interested in the history of Ukrainian book. In future the data, attained during our investigation, may be useful for creation of an informational electronic resource.^RСтатья посвящена презентации проекта комплексного книговедческо-филологического исследования, направленного на научно-библиографический учет, введение в оборот и изучение украинских поэтических текстов, напечатанных в составе кириллических изданий конца XVI – XVIII вв. В каталогах кириллических старопечатных изданий встречаются упоминания о более чем 130-ти образцах украинской эмблематической поэзии, сопровождающей книжные гравюры (гербы и иллюстрации). Такие стихи являются не только выдающимися литературными памятниками, но и самобытными элементами художественного оформления изданий и отличительной чертой книжной культуры Украины конца XVI – XVIII вв. В экземплярах кириллических старопечатных изданий из фонда Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского зафиксировано более 160-ти образцов украинской поэзии, часть из которых не были ранее упомянуты в библиографии. Сведение в единый реестр аналитических описаний такого большого массива стихотворений дает возможность создать основу для дальнейших исследований поэзии из фондов других библиотек. Каталог-антология, который планируется создать на материале выявленных стихотворений, будет состоять из трех основных блоков: 1) историко-литературное исследование эмблематической поэзии как составной части старопечатного издания; 2) факсимильные изображения стихов с их транслитерацией средствами современного украинского языка; 3) аналитические библиографические описания поэтических текстов с подробными примечаниями о месте и функции стиха в структуре книги, его дальнейших переизданиях и упоминаниях о нем в библиографическиx источниках XIX–XXІ вв. Планируемое издание будет полезно не только филологам, но и широкому кругу исследователей, интересующихся историей украинской книги. В дальнейшем материалы исследования могут быть использованы для подготовки информационного электронного ресурса.
Файл: rks_2018_22_33.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Елена Юрьевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
українські стародруки, передмови, присвяти, богослужбові видання, метафора, бароко.. Ukrainian early printed books, forewords, dedication, liturgical and prayer books, metaphor, baroque.. украинские старопечатные издания, предисловия, посвящения, богослужебные издания, метафора, барокко.
Аннотация: Мета роботи полягає в узагальненні метафоричного образу богослужбового видання в книжковій культурі доби Бароко та виділенні чинників творення цього образу, зумовлених обставинами видавничого процесу. Методологія дослідження спирається, насамперед, на структуралістичний підхід до розгляду текстів присвят та передмов до львівських, київських, чернігівських та новгород-сіверських богослужбових видань XVII – першої половини XVIII ст., що дав змогу виокремити метафори, застосовані на позначення книги, та з’ясувати їх зв’язок зі змістовими та формальними особливостями відповідного видання. Компаративний аналіз семантики зафіксованих метафор дозволив сформулювати узагальнений образ української богослужбової книги доби Бароко. Комунікативно-прагматичний підхід сприяв встановленню смислових зв’язків цього образу з сучасною йому соціокультурною ситуацією. Наукова новизна визначається новаторською постановкою проблеми вивчення виражальних засобів стилю бароко, що дозволяє розширити уявлення про його вплив на українську книжкову культуру. Зокрема, показано високу продуктивність вербальної барокової метафори в наданні виразності художній структурі стародрукованої богослужбової книги. За художньою роллю у творенні книги як цілісного об’єкта мистецтва такі узагальнюючі метафоричні образи видання співмірні з графічними елементами художнього оформлення. Висновки. У присвятах та передмовах до українських стародруків образ богослужбової книги реалізується через множинність метафоричних уподібнень, в основі яких лежить уявлення про книгу як дар. Залежно від адресата тексту присвяти/передмови книгу представлено як офіру небесному адресатові, вдячний подарунок потенційному чи дійсному меценату, коштовний подарунок читачеві. В реалізації образу цієї «подарункової» книги набули продуктивності розгорнуті метафори, в основі яких асоціативне співвіднесення з адресатом, назвою, змістом, структурними особливостями, історією видавничого осередку або загальним значенням видання в книжковій культурі.^UThe aim of the research is to generalise the metaphorical image of the liturgical books in the baroque book culture and to single out the factors contributing to the creation of this image, conditioned by the circumstances of the publishing process of the time. The methodology of the research is based, first of all, on structural approach to studying dedication texts and forewords to Lviv, Kyiv, Chernihiv, and Novhorod-Siversky service and prayer books from 17th century to 18th century, which provided the possibility of singling out metaphors used to denote the book as well as to determine theirconnection with the peculiarities of form and content of the corresponding publication. Comparative analysis of the semantics of the singled-out metaphors gave an opportu nity to formulate the generalized image of the baroque prayer book. Communicative pragmatic approach contributed to the establishment of sense connections of this image with its current socio-cultural situation. The scientific novelty is determined by the innovative problem statement regarding the study of baroque graphic means, thus allowing to broaden the notion of their influence on Ukrainian book culture. Among other things, the research showcases the high productivity of verbal baroque metaphor in giving expressiveness to the artistic structure of service and prayer early printed books. As far as the artistic role fulfilled with the creation of the book as an art object, such generalizing metaphorical images are proportionate to the graphic elements of artistic design. Conclusions. In dedications and forewords to Ukrainian early printed books, the image of the service and prayer books is realized through a multitude of metaphorical similes, at the basis of which there is the notion of a book as a gift. Depending on the addressee of the dedication or foreword text, the book is presented as an offering to the celestial addressee, a thankful gift to a potential or real patron, a precious gift to the reader. Unfolded metaphors, at the basis of which there is an associative relationship with the addressee, title, contents, structural peculiarities, history of the publication or overall meaning of the publication in the book culture are used to realize the image of this so-called ‘gift’ book.^RЦель работы состоит в обобщении метафорического образа богослужебного издания в книжной культуре эпохи Барокко и выделения факторов создания этого образа, обусловленных обстоятельствами издательского процесса. Методология исследования основана, в первую очередь, на структуралистском подходе к изучению текстов посвящений и предисловий ко львовским, киевским, черниговским и новгород-сиверским богослужебным изданиям XVII – первой половины XVIII ст., который дал возможность выделить метафоры, использованные для обозначения книги, а также определить их связь с особенностями формы и содержания соответствующего издания. Компаративный анализ семантики зафиксированных метафор предоставил возможность сформулировать обобщенный образ богослужебной книги епохи Барокко. Комуникативно-прагматический подход содействовал установлению смысловых связей этого образа с современной ему социокультурной ситуацией. Научная новизна определяется новаторской постановкой проблемы изучения изобразительных средств стиля барокко, позволяющей расширить представления о его влиянии на украинскую книжную культуру. В частности, показано высокую продуктивность вербальной барочной метафоры в придании выразительности художественной структуре старопечатной богослужебной книги. По художественной роли, выполняемой в создании книги как целостного объекта искусства, такие обобщающие метафорические образы издания соразмерны графическим элементам художественного оформления. Выводы. В посвящениях и предисловиях к украинским старопечатным изданиям образ богослужебной книги реализуется через множество метафорических уподоблений, в основе которых лежит представление о книге как о даре. В зависимости от адресата текста посвящения/предисловия книгу представлено как офиру небесному адресату, благодарственный подарок потенциальному или действительному меценату, драгоценный подарок читателю. В реализации образа этой «подарочной» книги часто используются развернутые метафоры, в основе которых ассоциативное соотношение с адресатом, названием, содержанием, структурными особенностями, историей издательства или общим значением издания в книжной культуре.
Файл: rks_2019_23_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Курганова Елена Юрьевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
Антоній Радивиловський, Вінець Христов, книжкова гравюра, українські стародруки, стиль бароко, збірник проповідей.. Antoniy Radyvylovskyi, Venets Khrystov, book engraving, Ukrainian oldprinted editions, Baroque style, sermons collection.
Аннотация: Мета роботи – розглянути систему художнього оформлення видання «Вінець Христов» Антонія Радивиловського в контексті барокової естетики та традиції оформлення гомілетичних збірників у книжковій культурі XVII ст. Методологія дослідження передбачає застосування структурно-семіотичного підходу до аналізу системи художнього оформлення збірок проповідей до недільних богослужінь церковного року. Такий підхід дозволяє виявити притаманний для естетики бароко прийом метафоризації змісту книги за допомогою вербальних та графічних засобів. Компаративний аналіз структури та принципів ілюстрування виданих у друкарні Києво-Печерської лаври Євангелія учительного 1637 р., «Меча Духовного» 1666 р. Лазаря Барановича та «Вінця Христового» 1688 р. Антонія Радивиловського дозволив продемонструвати зміну семантики однакових ілюстрацій залежно від їхньої ролі у структурі книги. Наукова новизна. Розгляд системи художнього оформлення «Вінця Христового» Антонія Радивиловського 1688 р. в контексті розвитку традиції ілюстрування збірок проповідей до євангельських читань усього року відкриває маловивчений книгознавчий аспект впливу стилю бароко на українську книжкову культуру XVII ст. Висновки. У збірнику «Вінець Христов» Антонія Радивиловського простежується трансформація вже сформованої в українському книгодрукуванні XVII ст. традиції художнього оформлення збірок проповідей до богослужінь церковного року відповідно до вимог барокової естетики. Використаний у текстовій частині «Вінця Христового» цикл із 53 сюжетних гравюр, більшість з яких раніше ілюстрували богослужбові та гомілетичні збірники друкарні Києво-Печерської лаври, набуває метафоричного значення. Місткий структуротвірний образ трояндового вінця, «сплетеного» зі знакових сюжетів євангельської історії, представляє річне коло церковних богослужінь у вигляді вдячного дару, піднесеного Спасителеві за його подвиг. Реалізований одночасно у графічній (гравірований титульний аркуш та цикл гравюр-заставок) і вербальній (тексти передмов) площинах образ вінця у структурі збірки Антонія Радивиловського стає «зримою метафорою» богослужбового року. Прийом оновлення метафоричного змісту добре відомих, пізнаваних художніх образів активно використовувався в декоруванні українських стародруків. Він являє одну з ознак впливу стилю бароко на українську книжкову культуру XVII–XVIII ст.^UThe aim of the work is to explore the system of the Venets Khrystov by Antoniy Radyvylovskyi art decoration in the context of Baroque aesthetics and the tradition of homiletic editions decoration in the book culture of the 17th century. The methodology of the research is based on a structural and semiotic approach to the analysis of the art decoration system in sermon books for Sunday church services, conducted during the church year. This approach allows to reveal the method of metaphorizing the content of a book with the help of verbal and graphic means inherent in Baroque aesthetics. Comparative analysis of structure and illustration principles of the Evangel Uchytelne 1637, Mech Dukhovnyi 1666 by Lazar Baranovych and Venets Khrystov 1688 by Antoniy Radyvylovskyi, edited in Kyiv-Pechersk Lavra printing house, gave an opportunity to demonstrate the semantics changes of the same illustrations, depending on their role in a book structure. Science novelty. Consideration of the system of decoration of the Venets Khrystov 1688 by Antoniy Radyvylovskyi in the context of the development of the tradition of illustrating collections of sermons for the Gospel readings for all year reveals the little-studied bibliological aspect of the influence of the Baroque style on the Ukrainian book culture of the 17th century. Conclusions. The Venets Khrystov by Antoniy Radyvylovskyi traces the transformation of already formed traditions of decorating collections of sermons for the services of the church year in accordance with the requirements of Baroque aesthetics in the Ukrainian typography of the 17th century. The cycle of 53 narrative engravings used in the text part of the Venets Khrysrov, most of which had previously illustrated the church sermon and homiletics collections of the Kyiv-Pechersk Lavra printing house, acquires metaphorical meaning. The capacious, structured image of a rose crown, "woven" from the iconic plots of the Gospel history, represents the annual circle of church services in the form of a grateful gift presented to the Savior for his feat. Simultaneously represented in graphics (engraved title leaf and cycle of headpiece engravings) and verbal levels (text of prefaces), the wreath image in the structure of Antoniy Radyvylovskyi's collection became a "visual metaphor" of a church year. The artistic device of metaphorical meaning of well-known art images innovation was actively used in Ukrainian oldprinted editions decoration. This device is one of the features of Baroque style influence on the Ukrainian book culture of the 17–18th centuries.
Файл: rks_2020_25_7.pdf - 0
