Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Кіржаєва, Ірина Григорівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Взаємовідносини академіка О. І. Бродського з українськими письменниками та художня колекція родини Бродських (за документами Інституту архівознавства НБУВ) [Текст] / І. Г. Кіржаєва // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2018. - Вип. 22. - С.141-149
Шифр журнала: Ж68592/2018/22

Кл.слова (ненормированные):
Олександр Ілліч Бродський, художня колекція Бродських, Микола Платонович Бажан, Натан Самійлович Рибак, Володимир Леонтійович Кисельов, Інститут фізичної хімії АН УРСР, Державний музей російського мистецтва в Києві, Інститут архівознавства НБУВ.. Oleksandr Illich Brodsky, Brodsky family art collection, Mykola Platonovych Bazhan, Natan Rybak, Volodymyr Leontiiovych Kyseliov, Institute of Physical Chemistry of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, State Museum of Russian Visual Art in Kyiv, Institute of Archival Studies of Vernadsky National Library of Ukraine.. Александр Ильич Бродский, художественная коллекция Бродских, Николай Платонович Бажан, Натан Рыбак, Владимир Леонтьевич Киселев, Институт физической химии АН УССР, Государственный музей русского изобразительного искусства в Киеве, Институт архивоведения НБУВ.
Аннотация: Проаналізовано комплекс документів, зокрема записники вченого, листування з письменниками та музейними співробітниками, вітальні телеграми, фотознімки та інші матеріали з особового архівного фонду академіка НАН України О. І. Бродського, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ці джерела розкривають взаємини академіка О. І. Бродського з письменниками-сучасниками та надають інформацію про склад мистецької збірки родини Бродських.^UThis article presents a research of a group of documents from the personal archival fund of academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Oleksandr Illich Brodsky, which is deposited in the Institute of Archival Studies of Vernadsky National Library of Ukraine. The publication is based on the scientist’s notebooks, his correspondence with writers and museum staff, greeting telegrams, photographs and other documents. These sources shed light on the scientist’s relationship with his contemporary writers and give the idea of the composition of the Brodsky family’s art collection. They give us reasons to say that the scientist’s talents lay not only in the field of physical chemistry, which was his life work, but in creating a private artistic environment based on his personal taste, which was full of music, art, literature etc. Until now, this topic has not been a subject of scientific research. It would be a pity not to use the available documents and not to celebrate O. Brodsky as a real Renaissance man. Brodsky’s outstanding intellect and all-round education made him a magnet for writers, who loved to spend time with him, valued his opinions and views on the contemporary literature. These writers included Natan Rybak and Volodymyr Kyseliov. O. Brodsky was a lover of both literature and fine arts. Together with his wife, they owned an artistic collection, which included paintings of the 18th century French artist Jean-Louis Voille, Russian artists Fyodor Rokotov, Konstantin Korovin, Boris Kustodiyev and others, which were of interest for famous art museums. The archival documents show that representatives of large museums often asked Brodsky to temporarily display works from his family collection in their halls. Thus, O. Brodsky, a representative of the Ukrainian scientific elite, was held in high esteem not only in scientific circles, but also among writers and artists.^RВ данной статье представлен анализ группы документов из личного архивного фонда академика НАН Украины А. И. Бродского, который хранится в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. В публикации использованы записные книжки ученого, переписка с писателями и музейными сотрудниками, поздравительные телеграммы, фотоснимки и другие документы. Они раскрывают взаимоотношения академика А. И. Бродского с литераторами-современниками, а также дают информацию о составе художественной коллекции семьи Бродских. Проанализированные данные дают право сделать вывод, что ученый был одарен не только в своей специальности – физической химии, которая была основным делом его жизни, но и имел талант к созданию «личного пространства», насыщенного музыкой, искусством, литературой. До сегодняшнего дня эта тема еще не была освещена в научных исследованиях. И было бы неправильно не воспользоваться существующим документальным ресурсом и не вспомнить об А. И. Бродском как о ценителе искусства и литературы. Интеллектуальность Александра Ильича Бродского привлекала к нему литераторов, которые получали удовольствие от общения с ним и считались с его мнением и взглядами на современную литературу. Среди них писатели Н. С. Рыбак и В. Л. Киселев. А. И. Бродский и его супруга были владельцами художественной коллекции, в которой были представлены работы французского художника XVIII в. Жана-Луи Вуаля, русских живописцев Ф. С. Рокотова, К. А. Коровина, Б. М. Кустодиева и других. В архивных документах зафиксировано, что к Бродским нередко обращались представители известных музеев с предложениями о временном экспонировании работ из семейного собрания. А. И. Бродский – представитель элиты украинской науки, он пользовался авторитетом и уважением не только в научных кругах, но и в среде представителей искусства.
Файл:  rks_2018_22_11.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Киржаева Ирина Григорьевна
2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Кіржаєва, І. Г. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
З історії Акліматизаційного саду Всеукраїнської академії наук (за документами Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) [Текст] / І. Г. Кіржаєва // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 26. - С.64-74
Шифр журнала: Ж68592/2020/26

Кл.слова (ненормированные):
Акліматизаційний сад у Києві, академік М. Ф. Кащенко, акліматизація рослин, Всеукраїнська академія наук, К. С. Калачевська, Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України, Київський політехнічний інститут.. Acclimatization Garden in Kyiv, Academician M. F. Kaschenko, acclimatization of plants, All-Ukrainian Academy of Sciences, K. S. Kalachevska, Institute of Archival Studies of V. S. Vernadskyi National Library of Ukraine, M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv Polytechnic Institute.
Аннотация: Мета роботи. У статті розглянуто історію Акліматизаційного саду в Києві в період 1915–1934 рр. Поставлено завдання, спираючись на документи нещодавно сформованого в Інституті архівознавства НБУВ фонду «Акліматизаційний сад ВУАН», а також особового архівного фонду академіка М. Ф. Кащенка, уточнити дату заснування Акліматизаційного саду, простежити хід становлення і функціонування цієї науково-дослідної установи в галузі акліматизації рослин під егідою Всеукраїнської академії наук, визначити роль директора М. Ф. Кащенка в зазначених процесах та вплив політичних обставин на перебіг наукової діяльності та долі науковців. Методологія дослідження спирається на застосування наративного, історичного та хронологічного методів, що дало змогу розглянути хронологічну послідовність подій в історії Акліматизаційного саду, які відбувалися на тлі епохи, а також заповнити лакуни в його літописі. Наукова новизна полягає в реконструкції історії Акліматизаційного саду як наукової установи Всеукраїнської академії наук на підґрунті раніше неопублікованих архівних джерел. У розвідці оприлюднено не лише здобутки українських учених, але й нові свідчення щодо втручання з боку партійних органів у науковий процес і тиску на науковців. Висновки. Наведені в публікації архівні документи дали змогу уточнити дату фундації Акліматизаційного саду в Києві, розглянути найпродуктивніший, незважаючи на економічні та ідеологічні обставини того часу, період у його існуванні за директорства М. Ф. Кащенка, а також роль ученого як засновника і керівника установи.^UThe aim of the study. The article focuses on the history of the Acclimatization Garden in Kyiv in the period from 1915 to 1934. The objective was to pin down the date of the establishment of the Acclimatization Garden, to trace the course of formation and functioning of this plant acclimatization research institution under the auspices of the All-Ukrainian Academy of Sciences and the role of its director Mykola Feofanovych Kaschenko in these processes, as well as the impact of the political situation on scientific processes and fates of researchers, based on the documents of the fond "Acclimatization Garden of the All-Ukrainian Academy of Sciences (AUAS)" that has been recently set up at the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, as well as the personal archival fond of M. F. Kaschenko. The methodology of research lies in applying narrative, historical, and chronological methods, which made it possible to examine the chronological sequence of events of the history of the Acclimatization Garden that took place against the backdrop of the 1920–30's, and to fill in the gaps in its chronicles. The scientific novelty lies in reconstruction of the history of the Acclimatization Garden as a scientific institution of the All-Ukrainian Academy of Sciences based on previously unpublished archival sources. The study reveals not only the facts of achievements of Ukrainian scientists, but also new evidence of interference by the ruling party into the scientific process and pressure on researchers. Conclusions. The archival documents cited in the publication made it possible to track down the exact date of the establishment of the Acclimatization Garden in Kyiv, to examine the most productive period of its operation under the management of director M. F. Kaschenko despite the political and economic circumstances of the time, as well as the role of M. F. Kaschenko as the founder and head of the institution.
Файл:  rks_2020_26_7.pdf - 0