Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Наєнко, Галина Михайлівна (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна, Київ).
"Руські книги" з Галле у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст] / Г. М. Наєнко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 28. - С.5-22
Шифр журнала: Ж68592/2022/28

Кл.слова (ненормированные):
маргіналії, історія української мови XVIII століття, палеографія, пієтизм, переклади Симона Тодорського.. marginalia, history of the Ukrainian language of the 18th century, palaeography, pietism, Symon Todorsky`s translations.
Аннотация: Мета роботи. Проаналізувати маргіналії на примірниках трактату Йогана Арндта в перекладі Симона Тодорського "Чотири книги про істинне християнство" (Галле, 1735) із зібрання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Це надасть інформацію про поширеність праць пієтистів та їхню рецепцію в українському культурному дискурсі XVIII століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні палеографічного та критичного методів; тлумачення графіко-орфографічних характеристик записів враховує положення порівняльно-історичного мовознавства. Наукова новизна роботи: маргіналії на примірниках трактату Й. Арндта публікуються вперше. Їх прочитання доповнює відомості провплив європейської ідеології просвітництва на культурне життя України XVIII століття, поширення і зрозумілість літературної мови нового типу, що тоді зароджувалася в Російській імперії з поєднання елементів церковнослов’янської мови української і московської редакцій та настанов "загальнозрозумілої простої мови", реконструкції структури тогочасного освіченого суспільства. Висновки. Переклади Симона Тодорського стали відомі в підросійській Україні майже відразу після публікації в 1735 році й поширювались упродовж тривалого часу. Аналіз маргіналій засвідчує, що їх читали освічені люди, належні до різних станів: духовного, козацької старшини. Вони робили записи польською, церковнослов’янською мовою північноїй південної редакцій з українськими інтерферемами, що підтверджує полілінгвальний характер тогочасного культурного дискурсу. Тематично записи належали до різних типів: власницькі, релігійно-повчальні тощо. Проте стверджувати, що це означало одновимірний позитивний вплив ідеології протестантизму на релігійне життя, за цими матеріалами не можна.^UThe goal of the research is to analyze the marginalia and inset entries on copies of Johann Arndt’s treatise “Four Books on True Christianity” (Halle, 1735) in translation by Symon Todorsky. The regarded copies were taken from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. It will provide information on the prevalence of pietists’ works and their reception in the 18th century Ukrainian discourse. The methodology of the research consists in application of paleographic and critical methods, the interpretation of the graphic and spelling characteristics of the records is based on the provisions of comparative-historical linguistics. Scientific novelty. The marginalia on copies of J. Arndt’s treatise are published for the first time. Their perusal complements data on the impact of the European ideology of education on cultural life of Ukraine of the 18th century, dissemination and understanding of a new type of literary language which was being formed in the Russian Empire by a combination of elements of the Ukrainian and Moscow variants of the Church Slavonic language and «a common plain language», reconstruction of the structure of the then educated society. Conclusions. Translations by Symon Todorsky became known in Ukraine almost immediately after publication in 1735 and spread for a long time. An analysis of the marginalia shows that they were read by educated people belonging to different classes: spiritual, Cossack officers. They took notes in Polish, in north and south variants of the Church Slavonic language with Ukrainian interferences which confirms the multilingualism of the cultural discourse at the time. Records belonged to different types: proprietary, poetry, etc. Based on these materials, however, we can’t claim that it meant the one-dimensional positive influence of Protestantism on religious life.
Файл:  rks_2022_28_3.pdf - 0